Постанова від 14 квітня 2026 р. у справі №760/5166/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/5166/26

3/760/2420/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року м.Київ

Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Воронкін О.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП):

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, НОМЕР_1 , не працюючого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

12.02.2026 о 20 годині 15 хвилин в м. Київ, просп. Валерія Лобановського, 37 водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом КІА Rio державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки чи у лікаря-нарколога категорично відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки передбачені ст. 10, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. ОСОБА_1 підтвердив обставини, викладені у протоколі, повністю визнав свою вину у вчиненні правопорушення, щиро розкаявся. Просив суд розстрочити виконання постанови в частині сплати штрафу у зв`язку із скрутним матеріальними становищем у зв`язку із проходженням лікування, наявністю ІІІ групи інвалідності та відсутністю постійного джерела прибутку.

Вислухавши правопорушника, дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, суд дійшов до наступного.

Так, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Для встановлення події правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в даному випадку, необхідно встановити факт відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та з`ясувати та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом.

Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до п. 2.5. Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, 2.5. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Порядок проходження огляду водіїв на стан сп`яніння регламентується ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 зі змінами та доповненнями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 р. № 57 (далі - Порядок).

Судом встановлено, що 12.02.2026 о 20 годині 15 хвилин в м. Київ, просп. Валерія Лобановського, 37 водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом КІА Rio державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки чи у лікаря-нарколога категорично відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП настали в момент його відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, що підтверджується змістом досліджених у судовому засіданні наступних доказів, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 589904 від 12.02.2026;

- відеозаписом з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) від 12.02.2026, використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції №100 від 03.02.2016;

- направленням водія транспортного засобу на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного 12.02.2026;

- постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6656523 від 12.02.2026 про накладення відносно ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП;

Дані докази у розумінні ст. 251 КУпАП, суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення.

Надані суду відеозаписи містять фіксацію обставин, що мали місце 12.02.2026 о 20 годині 15 хвилин в м. Київ, просп. Валерія Лобановського, 37 щодо зупинки працівниками поліції транспортного засобу КІА Rio державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу або у найближчому закладі охорони здоров`я та складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення у зв`язку з його відмовою від проходження такого огляду.

Крім того, факт керування 12.02.2026 о 20 годині 15 хвилин в м. Київ, просп. Валерія Лобановського, 37 транспортним засобом КІА Rio державний номерний знак НОМЕР_2 підтверджується постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6656523 від 12.02.2026 про накладення відносно ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, яку останній не оскаржував;

Перевіркою матеріалів провадження порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено, оскільки інспектором було виконано вимоги ст. 266 КУпАП, Інструкції та Порядку, та запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або у найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на проведення такого огляду, на що ОСОБА_1 відмовився.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується зібраними доказами, які не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.

З огляду на викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 порушивши вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення знайшла своє підтвердження у сукупності досліджених судом доказів і він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан: ОСОБА_1 не працевлаштований, має інвалідність ІІІ групи, потребує лікування, відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності суду не надано.

Обставин, що згідно ст.ст. 34-35 КУпАП, пом`якшують та обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суд, дотримуючись принципу індивідуалізації стягнення, закріпленого у ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, приходить до висновку про призначення ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що буде необхідним і достатнім, з метою виховання особи в дусі додержання законів України, поваги до Правил дорожнього руху, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно ст.40-1 КпАП України, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.

Крім того, враховуючи майновий стан та відомості про особу ОСОБА_1 суддя приходить до висновку про розстрочення виконання постанови суду в частині сплати штрафу на десять місяців рівними частинами, що є достатнім для виконання судового рішення.

Щодо заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання сплати штрафу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 298 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Положеннями ч. 1 ст. 307 КУпАП визначено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно з ч. 2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 304 КУпАП, питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Можливість розстрочки сплати штрафу передбачена положеннями ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якими за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Згідно з ст. 3 вказаного закону, примусовому виконанню підлягають рішення на підставі у тому числі постанов судів у справах про адміністративні правопорушення.

Верховним Судом неодноразово зазначалось, що заходи примусу повинні ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства (постанови від 31.01.2023 у справі № 759/6139/22, від 27.10.2022 у справі № 546/526/18, від 30.11.2022 у справі № 379/1657/18).

Суд також звертає увагу, що попри відсутність в Кодексі України про адміністративні правопорушення положень, що безпосередньо регулюють питання розстрочення сплати штрафу, подібну можливість надає засудженим Кримінальний кодекс України.

Так, згідно ч. 4 ст. 53 КК України з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.

Відповідно до висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 16.02.2021 по справі № 263/10894/2020, в ситуаціях, коли нормами КУпАП чітко не врегульовано ті чи інші питання, суди відповідно до усталеної судової практики, яка ґрунтується на системному аналізі міжнародних актів з урахуванням рішень Конституційного Суду України, в певних випадках вправі застосовувати принцип аналогії закону. У цьому випадку найбільш близьким до адміністративно-деліктної галузі права є кримінальне процесуальне законодавство.

ЄСПЛ неодноразово вказував на кримінально-правовий характер адміністративних правопорушень.

Ураховуючи наведене, вказана справа про адміністративне правопорушення підпадає під дію кримінального аспекту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, становище правопорушника у справі про адміністративне правопорушення не може бути гіршим, ніж становище засудженого у кримінальній справі, оскільки протилежний підхід призвів би до порушень загальних засад справедливості судочинства та верховенства права.

За таких обставин суд дійшов висновку, що розстрочення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу не суперечить законодавству України і відповідатиме завданням вжиття заходів примусу на засадах справедливості, верховенства права, гуманізації та індивідуалізації.

Вирішуючи заяву про розстрочення виконання постанови, суд з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, згідно з якою з огляду на каральну мету стягнення провадження у справах про адміністративне правопорушення є кримінальним для цілей застосування Конвенції (рішення у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року, рішення у справі «Лучанінова проти України» від 09 червня 2011 року), дане питання слід розглянути за аналогією закону відповідно частини 4 статті 53 КК України, відповідно до якої з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.

Враховуючи відомості про особу ОСОБА_1 , зокрема його майнового стану та стану здоров`я, суд приходить до висновку, що заява про розстрочення виконання постанови суду в частині сплати штрафу підлягає задоволенню, а тому сплату штрафу слід розстрочити на десять місяців рівними частинами, що є достатнім для виконання судового рішення.

Керуючись ст. ст. 33-36, 40-1, 130, 221, 276, 277, 283, 284, 301, 304 КУпАП, ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч ) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік «Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/21081300, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, Номер рахунку (IBAN): UA698999980313040149000026001, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300) Призначення платежу: 101/код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, РНОКПП або серія та номер паспорта громадянина України; штраф, стягнутий з (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується штраф) на користь держави, за рішенням Солом`янського районного суду міста Києва №…».

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. «Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Призначення платежу: 101/код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, РНОКПП або серія та номер паспорта громадянина України; судовий збір, стягнутий з (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, за рішенням Солом`янського районного суду міста Києва №…)».

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання даної постанови в частині сплати штрафу - задовольнити.

Розстрочити ОСОБА_1 виконання даної постанови в частині сплати штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень на десять місяців зі сплатою штрафу рівними частинами по 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок щомісяця, починаючи з дня набрання постановою законної сили.

Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у вигляді штрафу зупинити до закінчення строку відстрочки.

Зобов`язати ОСОБА_1 повідомляти суд про сплату штрафу, шляхом пред`явлення відповідного документу (квитанції).

Після сплину строку, на який відстрочено виконання постанови, у разі не сплати штрафу особою, яка притягнута до адміністративної відповідальності, постанову звернути до примусового виконання у загальному порядку.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного на штрафу у передбачений законом строк, може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Солом`янський районний суд м. Києва.

Суддя О.А. Воронкін