Вирок від 13 квітня 2026 р. у справі №760/14832/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/14832/25

1-кп/760/2212/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Солом`янського районного суду м. Києва кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Нові Підцаревичі Маневицького району Волинської області, українки, громадянки України, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:

- 03.04.2025 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст.309 КК України до позбавлення волі строком на 1 (один) рік, на підставі ст.ст. 71, 72 КК України, призначено остаточне покарання у вигляді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час, місці та спосіб, але не пізніше 21 год. 08 хв. 16.05.2025, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, придбала особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP та почала зберігати її при собі, для власного вживання, без мети збуту.

В подальшому 16.05.2025 о 21 год. 08 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, 1, злочинні дії ОСОБА_5 на законних підставах було припинено працівниками відділу поліції на станціях залізничного транспорту ГУНП у місті Києві.

Так, в ході огляду місця події 16.05.2025 з 21 год. 08 хв. по 21 год. 13 хв., за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, 1, ОСОБА_5 добровільно видала слідчому для огляду та вилучення зіп-пакет з кристалоподібною речовиною білого кольору, а також скляну колбу з нашаруваннями чорно-коричневого кольору, які ОСОБА_5 зберігала всередині лівої кишені кофти, яка була на ній одягнена.

Згідно висновку експерта Київського НДЕКЦ МВС України N? CE-19/111-25/30901-НЗПРАП від 22.05.2025, У наданій на дослідження кристалічній речовині білого кольору та у нашаруваннях речовини чорно-коричневого кольору виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP в речовині становить 0,260 г. Крім того, Маса PVP в нашаруваннях речовини становить 0,00002 г.

Психотропна речовина РVP є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено, включена до «Список N? 2. Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено», «Таблиця І», що входять до «Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою КМУ від 06 травня 2000 року N?770.

Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини, без мети збуту, вчиненого протягом року після засудження за цією статтею, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_5 у судовому засіданні свою вину у вчиненому злочині, а саме незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, вчиненому протягом року після засудження за цією статтею визнала повністю, розкаялася.

У судовому засіданні, відповідно до ст. 349 КПК України, визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі, а саме показань свідків, а також письмових доказів, оскільки фактичні обставини ніким не оскаржуються і у суду відсутні сумніви щодо добровільності та істинності позиції обвинуваченої.

Крім того, показання обвинуваченої відповідають фактичним обставинам справи та нею не оскаржуються. У зв`язку з цим, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 доведена повністю.

Зазначені дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею.

При призначенні виду покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , суд, у відповідності до ст. 65 КК України, та п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжуючі покарання. ОСОБА_5 раніше судима, не заміжня, не працює. Перебуває на обліку у лікаря-нарколога, у лікаря-психіатра на обліку не перебуває.

Скоєний обвинуваченою ОСОБА_5 злочин, передбачений ч.2 ст. 309 КК України віднесений до категорії нетяжких злочинів.

До обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , згідно ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання суд виходить із встановленої ст. 50 КК України мети кари, виправлення і запобігання вчиненню винними та іншими особами нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якого покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягненні справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи - воно має буду законним, пропорційним(не становити надмірного тягаря для особи)(справи Балканов проти росії від 09.06.2005р., Ісмалова проти росії від 29.11.2007 року).

Також при призначенні обвинуваченій покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України є не тяжким злочином, ставлення ОСОБА_5 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості, дані про особу обвинуваченого.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 слід обрати покарання, достатнє і необхідне для її виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України у вигляді позбавлення волі.

Тільки таке покарання на думку суду є необхідним та достатнім для обвинуваченого, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

При цьому, справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбаченим законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Водночас, судом встановлено, що ОСОБА_5 вчинила вищевказаний злочин, будучи засудженою на підставі вироку Святошинського районного суду м. Києва від 03.04.2025 за ч. 2 ст309 КК України до покарання у вигляді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст.71 КК України: якщо засуджена після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинила нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує не відбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Частиною 2 ст. 71 КК України передбачено, що при складанні покарань за сукупністю вироків загальний строк покарання не може перевищувати максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_5 раніше засуджена, а саме 03.04.2025 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у вигляді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі суд вважає за необхідне, відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК України, частково приєднати до покарання, призначеного за новим вироком суду, невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Підстави для призначення обвинуваченій ОСОБА_5 покарання за правилами ст. 69 КК України, незважаючи на її щиросердне каяття, - відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати по справі суд стягує з обвинуваченої ОСОБА_5 на підставі ст. 124 КПК України.

Питання про речові докази по справі вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370- 371, 373-376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у вигляді 1 (одного) року 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71, ч.1 ст. 72 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 03.04.2025,та визначити ОСОБА_5 , остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 5 (п`ять)місяців.

Речові докази: особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP, масою 0,00002 г. - знищити.

Стягнути з ОСОБА_5 за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів N?CE-19/111-25/30901-НЗПРАТ від 22.05.2025 - 3565 (три тисячі п?ятсот шістдесят п?ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1