Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №369/5711/25 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 369/5711/25

пр. № 2/759/1455/26

08 квітня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Бабич Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Олійникової Н.О.,

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві в приміщенні суду цивільну справу в режимі відеоконференції за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння,-

ВСТАНОВИВ:

22.07.2025 р. до Святошинського районного суд м. Києва надійшов зазначений позов, на підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.05.2025 р.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач є власником автомобіля "Тойота", д.н.з. НОМЕР_1 , що належить їй на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу №3425/2025/5216747 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 р. Як зазначила позивач вказаний автомобіль вона придбала у ОСОБА_4 згідно договору купівлі-продажу, при цьому продавець зазначила місце знаходження автомобіля та особу ОСОБА_3 , як таку, що має здійснити передачу ключів від автомобіля та сам автомобіль. На даний час автомобілем заволодів відповідач ОСОБА_3 , якому автомобіль було передано на тимчасове зберігання до моменту його повернення або передачі новому власнику, продавець перебуває за кордоном. З метою передачі покупцю автомобіля - позивачу, її чоловік звернувся до поліції, однак отримав відповідь, що не встановлено ознак кримінального правопорушення, оскільки вказані правовідносини є цивільно-правовими та рекомендовано звернення до суду, що і змусило позивача звернутися до суду за захистом порушеного права.

Ухвалою суду від 28.07.2025 р. вказаний позов прийнято до провадження та залишено без руху, надано час для усуненя недоліків (а.с. 356, том №1).

30.07.2025 р. до суду надійшла заява про усунення недоліків з якої вбачається, що вимоги ухвали суду виконано. Ухвалою судді від 31.07.2025 року у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання (а.с. 48, том №1)

24.10.2025 року від представника відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про участь в судовому засіданні у режимі відеоконференції у даній справі.

Ухвалою суду від 27.10.2025 р. вказане клопотання задоволено.

25.08.2025 р. до суду від представника відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про зупинення розгляду справи до набрання рішення законної сили у цивільній справі №759/8160/25, яка перебуває в провадженні Святошинського районного суду м. Києва за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

Ухвалою суду від 28.10.2025, клопотання задоволено, зупинено провадження у справі (а.с. 181, том №1).

Постановою Київського апеляційного суд від 20.01.2026 р., ухвалу суду про зупинення провадження було скасовано, направлено справу для продовження розгляду (а.с. 219-223, том №1).

06.03.2026 року від представника відповідача ОСОБА_2. надійшло клопотання про участь в судовому засіданні у режимі відеоконференції у даній справі, з посилання роботи в м. Харків, яка є аналогічною, яка була подана раніше 24.10.2025 р., за якою клопотання було задоволено.

Ухвалою суду від 09.03.2026 вказане клопотання задоволено.

Ухвалою суду від 10.03.2026 р. у справі закрито підготовче засідання та призначено до судового розгляду (а.с. 16, том №2). В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримала з підстав викладених в позові.

В судовсму засіданні проведеного в режимі відеоконференції представник відповідача проти позову заперечував, з підстав його необгрунтованості.

Суд, вислухавши доводи та заперечення учасників процесу, з`ясувавши обставини справи та дослідивши докази, встановив наступне.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина перша та друга статті 2 ЦПК України).

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).

Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (частина третя статті 124 Конституції України).

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 18 березня 2025 року уклали договір купівлі-продажу транспорнього засобу №3425/2025/521674, предсметом якого є автомобіль "Тойота", д.н.з. НОМЕР_1 , через застосунок «Дія» (а.с. 16-19).

Даний договір не містить даних, на які вказує позивач, а саме, що продавець зазначила місце знаходження автомобіля та особу ОСОБА_3 , як таку, що має здійснити передачу ключів від автомобіля та сам автомобіль.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 вказаний автомобіль належить ОСОБА_1 (а.с. 20).

Як зазначено позивачем та не оспорюється учасниками процесу спірний автомобіль фактично позивачу передано не було продавцем.

Договір як універсальний регулятор приватних відносин, покликаний забезпечити їх регулювання та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення приватних прав та обов`язків.

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 334 ЦК України).

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (частина четверта статті 334 ЦК України).

Критерієм віднесення речей до рухомих визначається можливість їх вільного переміщення у просторі. Автомобіль є рухомою річчю. За загальним правилом, право власності на рухому річ виникає з моменту передання майна. Винятком із загального правила про те, що право власності на рухому річ виникає з моменту передання майна є вказівка в нормі закону чи в положеннях договору. За допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть в договорі самі визначити момент виникнення права власності на рухому річ. Правила частини четвертої статті 334 ЦК України застосовуються до нерухомих речей. (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суд від 26 квітня 2023 року у справі 569/20334/21 (провадження № 61-474св23).

У пункті 7.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 911/1278/20 (провадження № 12-33гс22) вказано, що: «положеннями частини першої статті 334 ЦК України щодо переходу права власності на рухоме майно не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації. Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до статей 6, 627, 628 ЦК України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу».

Положеннями ст. 387 ЦК України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства, відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 319 ЦК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

За загальним правилом, право власності на рухому річ виникає з моменту передання майна. Винятком із загального правила про те, що право власності на рухому річ виникає з моменту передання майна, є вказівка в нормі закону чи в положеннях договору. За допомогою такого універсального регулятора приватних відносин, як договір, його сторони можуть самі визначити (у договорі) момент виникнення права власності на рухому річ. Правила ч. 4 ст. 334 ЦК України (щодо державної реєстрації права) застосовуються до нерухомих речей.

У постанові ВП ВС від 5 квітня 2023 року у справі № 911/1278/20 також вказано, що: «положеннями частини першої статті 334 ЦК України щодо переходу права власності на рухоме майно не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації. Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до статей 6, 627, 628 ЦК України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу».

Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки автомобіль позивачу від відповідача переданий не був, то за встановлених обставин справи і відсутності посилання сторін на те, що умовами договору був передбачений інший момент переходу права власності на спірний автомобіль, суди зробили обґрунтований висновок про те, що позивач не набув права власності на спірний автомобіль. Як наслідок, немає підстав для задоволення позову в частині витребування майна з чужого незаконного володіння (постанова ВС від 10.05.2023 у справі № 761/22937/18)

В даній справі позивач придбала транспортний засіб у ОСОБА_4 , здійснила його державну реєстрацію, проте автомобіль фактично передано покупцю від продавця не відбулось, а тому відсутні підстави стверджувати, що майном незаконно, без відповідної правової підстави заволодів відповідач, а тому суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 204, 319, 334, 387 ЦК України, ст. ст.11, 12, 13, 19, 55, 81, 258, 259 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, - відмовити. Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 17 квітня 2026 року.

Суддя Бабич Н.Д.