Постанова від 31 березня 2026 р. у справі №756/5913/25 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/5913/25

Провадження № 3/756/3/26

Оболонський районний суд міста Києва

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Пукало А.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 11.04.2025 о 03:34 у м. Києві, на вул. Сім`ї Кульженків, 14, ОСОБА_1 керував автомобілем «Geely Emgrand 7», д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло; поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога відмовився.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У судові засідання, призначені на 20.05.2025, 04.07.2025, 25.08.2025, 06.10.2025, 08.12.2025, 26.01.2026, 06.03.2026, 01.04.2026 ОСОБА_1 не з`явився, про дати, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Від батька ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надходили заяви, у яких він повідомляв, що син періодично проходить лікування у психіатричній лікарні, крім того 05.08.2025 до Новозаводського районного суду м. Чернігова подано заяву про визнання його недієздатним.

З метою забезпечення права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на захист та перевірки наведених ОСОБА_2 відомостей судом постановою від 20.05.2025 було призначено захисника та витребувано підтверджуючі відомості у відповідних органів.

Листом Новозаводського районного суду м. Чернігова повідомлено, що у провадженні суду перебуває справа про визнання ОСОБА_1 недієздатним (справа № 751/6822/25). Ухвалою суду від 29 вересня 2025 року у справі призначено судово-психіатричну експертизу. Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою суду від 13.03.2026 вирішено клопотання експерта про витребування додаткових медичних документів, справу повторно направлено на експертизу, провадження у справі зупинене.

Листом в.о. директора Північного міжрегіонального центру за надання безоплатної правничої допомоги було повідомлено про відсутність передбачених законом підстав (належність ОСОБА_1 до однієї з категорій, яким безоплатно надається вторинна правова допомога) для призначення захисника. Відомостей про те, що ОСОБА_1 або його представник зверталися до центру для призначення йому захисника суду не надано.

Листом Чернігівської обласної психоневрологічної лікарні повідомлено, що ОСОБА_1 періодично проходив лікування у медичному закладі протягом останнього року.

При цьому, попри неодноразові виклики та відкладення розгляду справи ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, участь у справі захисника чи законного представника не забезпечив.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08 листопада 2005 року слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява № 50966/99 від 14.10.2003, справа «Каракуця проти України»).

Положеннями ч. 1 ст. 268 КУпАП визначено, що справу може бути розглянуто під час відсутності цієї особи у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд вжив достатніх та ефективних заходів, спрямованих на забезпечення участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи, завчасно та неодноразово викликав її у судове засідання.

На момент розгляду справи у справі відсутні відомості про визнання ОСОБА_1 недієздатним, а також обставини, які свідчать, що в момент вчинення адміністративного правопорушення він не міг усвідомлювати свої дії або керувати ними. При цьому, через ухилення ОСОБА_1 від явки до суду, незабезпечення участі захисника чи законного представника, за відсутності його згоди на призначення експертизи та забезпечення участі під час її проведення, у суду відсутні підстави констатувати, що адміністративне правопорушення було вчинене у стані неосудності.

Як, вбачається з дослідженого відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, ОСОБА_1 був зупинений та перебував за кермом транспортного засобу, в ході розмови з працівниками поліції від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога відмовився.

Таким чином, суд констатує, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується відомостями, наведеними в протоколі про адміністративне правопорушення від 11.04.2025, відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції.

На підставі ст. 40-1 КУпАП, пп. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 279, 283 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Оболонський районний суд міста Києва.

Суддя А.В. Пукало