Рішення від 16 квітня 2026 р. у справі №756/17255/25 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/17255/25

Провадження № 2/756/2073/26

УКРАЇНА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року місто Київ

Суддя Оболонського районного суду міста Києва Ткач М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» про стягнення грошових коштів,

УСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кудряшов О.Ю. звернувся до Оболонського районного суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» (далі - ТОВ «Пологовий будинок «Лелека») про стягнення грошових коштів. В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що між сторонами 02.02.2022 було укладено договір №100Р/02/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність), пакет «Стандарт», відповідно до умов якого медичний заклад приймає на себе зобов`язання надати пацієнту кваліфіковану медичну допомогу, що полягає у веденні пологів пацієнта, вартість послуг становить 66823,00 грн. 02.02.2022 позивач на виконання умов договору №100Р/02/2022 та згідно рахунку-фактури №71161 від 02.02.2022 сплатила одноразово у формі 100% передоплати кошти у розмірі 69693,00 грн, з яких: 66123,00 грн. як передоплата за родопоміч через природні шляхи при одноплідній вагітності, 2870,00 грн. як передоплата за проведення розширеного генетичного скринінгу новонародженого, 700,00 грн. за договір добровільного страхування здоров`я на випадок хвороби, яка сталася в результаті пологів. 24.02.2022 ОСОБА_1 прибула до ТОВ «Пологовий будинок «Лелека», але у зв`язку з військовою агресією рф проти України, запровадження воєнного стану, позивач не отримала від відповідача медичні послуги, що є предметом договору №100Р/02/2022. За таких обставин, 24.02.2022 ОСОБА_1 подала заяву про розірвання Договору №100Р/02/2022 та повернення сплачених за договором коштів, яка була зареєстрована в ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» 25.02.2022. У подальшому позивач вимушена була звернутись за медичною допомогою до іншого медичного закладу, в якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народила сина. Як зазначає представник позивача, ОСОБА_1 починаючи з 25.02.2022 неодноразово зверталась до відповідача з питання розгляду заяви про повернення сплачених коштів. Крім того, 14.08.2025 на адресу ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» було направлено претензію, однак такі кошти залишаються неповерненими. Оскільки, відповідачем не надано позивачу медичну допомогу, передбачену Договором №100Р/02/2022, відповідно до вказаного договору ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» зобов`язаний був повернути позивачу сплачені кошти на загальну суму 68993,00 грн. до 01.03.2022. Сплачені кошти не повернуто, у зв`язку з чим позивач змушена звернутися до суду з вказаним позовом. У зв`язку з викладеним, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» на користь позивача грошові кошти в розмірі 68993,00 грн, суму інфляційних витрат за період з 02.03.2022 по 01.03.2025 у розмірі 32881,34 грн, 3% річних за період з 02.03.2022 по 01.03.2025 у розмірі 6209,37 грн, а також понесені судові витрати

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 28.10.2025 відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Судом в ухвалі зазначено, що відповідач протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі має право подати письмовий відзив разом з доказами, що обґрунтовують доводи його заперечень, який повинен відповідати положенням ст. 178 ЦПК України.

08.12.2025 на адресу суду від представника відповідача ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» надійшов відзив на позовну заяву, в якому серед іншого, ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» зазначає, що 02.02.2022 між сторонами було укладено договір №100Р/02/2022, на виконання його позивачем було сплачено 66823,00 грн, з яких: основна сума договору ведення - 66123,00 грн та страховий платіж «Безпечні пологи стандартна», програма 1 - 700,00 грн. При цьому, ТОВ «Лелека» виступає страховим агентом за договором Добровільного медичного страхування №7619/999/318/210003658 від 02.02.2022, та страховий платіж за договором був сплачений на користь страховика ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» згідно платіжного доручення №821 від 03.02.2022 та реєстру укладених договорів страхування від 02.02.2022. Також, згідно витягу з електронної медичної карти позивача, 24.02.2022 було надано 1 повторну консультацію лікаря акушера-гінеколога вартістю 800,00 грн. та 1 послугу кардіотокографії вартістю 390,00 грн. Таким чином, сума до повернення за договором ведення вагітності складає 64933,00 грн. Крім того, позивачем було сплачено на користь ТОВ «Лелека» грошові кошти у розмірі 2870,00 грн. за послугу «Розширений генетичний скринінг на 42 спадкових захворювань обміну речовин». При цьому, надати послугу ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» не мало фізичної можливості, оскільки позивач у відповідача пологи не проводила. При цьому, представник відповідача зазначає, що відсутні підстави для стягнення інфляційних втрат та 3% річних, оскільки такі нарахування є мірою цивільно-правової відповідальності ТОВ «Пологовий будинок «Лелека», разом з тим такі доводи спростовуються положеннями статті 625 ЦК України. Враховуючи, що будівля пологового будинку зазнала значних пошкоджень через бойові дії, робота була призупинена, і введення військового стану офіційно визнається форс-мажорною обставиною, а тому відповідно до ст. 617 ЦК України відповідач звільняється від відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України. Також, нарахування та сплата інфляційних втрат та 3% річних не передбачено умовами укладеного договору. Крім того, в матеріалах справи відсутня копія заяви позивача про повернення коштів від 25.02.2022, від дня отримання якої позивачем здійснюється нарахування інфляційних втрат та 3% річних, також відсутні докази отримання такої заяви відповідачем. При цьому, претензія позивача, в якій остання просила повернути грошові кошти, була отримана відповідачем 20.08.2025. Таким чином, датою початку нарахування інфляційних втрат та 3% річних є 28.08.2025. Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, представник відповідача заперечив.

17.12.2025 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій, не погоджується з доводами сторони відповідача, з підстав викладених у відповіді на відзив.

17.12.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про долучення доказів понесених позивачем судових витрат.

07.01.2026 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, в яких просить зменшити розмір витрат до 3000,00 грн з підстав, викладених у клопотанні.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Згідно із ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом встановлено, що 02.02.2022 між ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» та ОСОБА_2 було укладено Договір № 100Р/02/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) Пакет «Стандарт» та Додатки до нього.

Згідно із п. 2.1 Договору № 100Р/02/2022 від 02.02.2022 відповідач ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» протягом строку дії даного договору, та на його умовах приймає на себе зобов`язання надати пацієнту кваліфіковану медичну допомогу, що полягає у веденні пологів пацієнта, на основі діючих нормативних документів Міністерства охорони здоров`я України, обов`язкових протоколів і стандартів медичної допомоги та стандартів і протоколів прийнятих в Медичному закладі, в обсязі та на умовах, передбачених договором та додатками до нього, а пацієнт зобов`язується прийняти медичну допомогу та забезпечити її оплату у строк та спосіб, визначений Договором.

ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» зобов`язується надати якісну та кваліфіковано медичну допомогу пацієнту в межах цього договору (п.3.1 Договору).

Пунктом 8.1 цього Договору встановлено, що вартість послуг наданих за цим договором становить 66823,00 грн.

Вартість медичної допомоги, зазначена в п.8.1. Договору, сплачується пацієнтом одноразово у формі 100% передплати, в день підписання Договору. (п.8.4 Договору).

Пунктами 9.3, 9.4 Договору передбачено, що сторони не несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання цього Договору у разі виникнення форс-мажорних обставин, які сторони не могли передбачити і що перешкоджають сторонам виконати свої обов`язки. До таких обставин віднесено, зокрема війну та воєнні дії.

Відповідно до п. 9.5 Договору, сторона яка не може виконувати свої договірні відносини внаслідок обставин, зазначених у п. 9.4 Договору, повинна проінформувати про це іншу сторону, а також підтвердити належним чином цей факт.

Пунктом 11.2 Договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання із врахуванням вимог п. 8.4 Договору, і діє до остаточного виконання зобов`язань.

Згідно з п. 10.1 Договору, дія договору може бути достроково припинена з ініціативи пацієнта, за умови письмового повідомлення медичного закладу, шляхом написання заяви на ім`я Головного лікаря Медичного закладу, із зазначенням причин розірвання договору. В цьому випадку Договір вважається розірваним через 5 (п`ять) робочих днів з моменту отримання відповідного повідомлення від пацієнта, при цьому пацієнту, на його письмову вимогу, повертається оплачена за договором сума, за відрахуванням вартості фактично наданої медичним закладом медичної допомоги; у разі розірвання договору до закінчення терміну його дії за ініціативою пацієнта або Медичного закладу, а також внаслідок медичних показань, що свідчать про недоцільність або неможливість надання подальшої медичної допомоги, пацієнту протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту розірвання/припинення договору повертається сплачена за даним Договором сума вартості медичної допомоги, за відрахуванням вартості фактично наданої Медичним закладом медичної допомоги; у разі, якщо неможливість виконати договір медичним закладом виникла з вини пацієнта (пацієнт провів пологи в іншому лікувальному закладі або місці). В такому випадку пацієнту, на його вимогу, повертається сплачена сума, за відрахуванням вартості фактично наданої медичним закладом медичної допомоги.

Додатком №1 до договору визначені правила надання акушерської допомоги, додатком №2 - надання медичної допомоги по обслуговування новонароджених дітей, додатком №3 - надання медичної допомоги новонароджених, що потребують інтенсивної терапії (доношені та недоношені), додатком №4 - перелік послуг, що входять до вартості пакету.

Судом також встановлено, що 02.02.2022 між ОСОБА_1 та ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» в особі агента ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» укладено договір добровільного медичного страхування на випадок хвороби №7619/999/318/210003658, відповідно до якого ОСОБА_1 застрахувала свої майнові інтереси, пов`язані із життям, здоров`ям та працездатністю застрахованих осіб, на умовах програми 1: укладання Договору на пологи з 22 тижня вагітності, сума страхового платежу - 700,00 грн., строк дії договору до 02.02.2023.

Відповідно до п. 9.1 Договору добровільного медичного страхування, страховий платіж у розмірі 700,00 грн. сплачується одноразово, шляхом перерахування на рахунок або в касу агента Страховика у строк до 03.02.2022 включно.

Відповідно до рахунку-фактури №71161 від 02.02.2022, сума до оплати за Родопоміч через природні родові шляхи при одноплідній вагітності, палата «Стандарт» (Програма1), з ПДВ із врахуванням знижки становить 29639,00 грн., Родопоміч через природні родові шляхи при одноплідній вагітності, палата «Стандарт» (Програма1), з ПДВ із врахуванням знижки становить 29639,00 грн., Родопоміч через природні родові шляхи при одноплідній вагітності, палата «Стандарт» (Програма1), з ПДВ із врахуванням знижки становить 6845,00 грн страховий платіж «Безпечні пологи стандартна» Програма 1 - 700,00 грн. Всього на загальну суму 66823,00 грн.

Крім того, згідно з рахунком-фактурою № 71164 від 02.02.2022, сума для сплати за медичне дослідження - розширений генетичний скринінг на 42 спадкові захворювання обміну речовин із врахуванням знижки становить 2870,00 грн.

З матеріалів справи убачається, що позивачем оплачені виставлені рахунки-фактури, що не заперечувалось стороною відповідача в ході розгляду справи.

Відповідно до укладеного договору добровільного медичного страхування здоров`я на випадок хвороби сплачена ОСОБА_1 сума у розмірі 700,00 грн. оплачена на користь страховика - ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія», у підтвердження чого відповідачем були надані підтвержуючі документи.

Таким чином, фактично вартість саме медичних послуг за договором, які були оплачені позивачкою, складає 66123,00 грн. та 2870,00 грн. за медичне дослідження, а всього 68993,00 грн.

Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що за Договором № 100Р/02/2022 від 02.02.2022, ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» були надані позивачу послуги на загальну суму 1190,00 грн, з яких: повторна консультація лікаря-акушера гінеколога вартістю 800,00 грн, кардіотокографія вартістю 390,00 грн, що підтверджується записами з медичної карти ОСОБА_1 , а також прейскурантом послуг від 01.02.2022, затвердженим генеральним директором В.Д. Зукіним.

Таким чином, сума не наданих відповідачем позивачу послуг за Договором № 100Р/02/2022 від 02.02.2022 складає 67803,00 грн. (68993,00 грн. - 1190,00 грн.).

Сторонами не заперечується, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дитину у іншому медичному закладі, ніж ТОВ «Пологовий будинок «Лелека».

Як зазначає представник позивача, ОСОБА_1 24.02.2022 через особистий кабінет звернулася до відповідача, із заявою про розірвання договору та повернення сплачених коштів, яка була зареєстрована відповідачем 25.02.2022. У подальшому позивач неодноразово зверталася до відповідача, щодо повернення коштів, разом з тим кошти їй не були повернуті.

Проте, з наданого представником позивача скріншоту не вбачається за можливе встановити належність особистого кабінету позивачу ОСОБА_1 . Крім того, скріншот не містить змісту заяви та доказів її отримання та реєстрації відповідачем.

За відсутності зазначених даних суд позбавлений можливості перевірити як сам факт існування відповідної заяви, так і обставини, на підтвердження яких посилається сторона позивача.

Разом з тим, позивачем направлялась на адресу відповідача претензія про повернення грошових коштів сплачених за договором, яка була отримана відповідачем 20.08.2025, що не заперечується сторонами, яка була залишена без задоволення, кошти їй не були повернуті.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

У зв`язку з військовою агресією РФ проти України Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, дію якого згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено з 23.08.2022 строком на 90 діб та який діє на день ухвалення рішення.

У наданому листі Торгово-Промислової палати України від 28.02.2022 за № 2024/02.0-7.1 вказано, що військова агресія РФ проти України з 24.02.2022 є обставиною непереборної сили для суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по договору.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ч. ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно зі ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Судом встановлено, що відповідач не виконав умови Договору № 100Р/02/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) Пакет «Стандарт» у повному обсязі, медичні послуги позивачу надані частково, сума не наданих відповідачем позивачу послуг за вказаним договором не повернута.

Надаючи оцінку аргументам відповідача щодо причин невиконання умов договору, суд погоджується із тим, що таке невиконання могло бути наслідком поважних та навіть об`єктивних причин, як ведення бойових дій та військова агресія проти України з боку російської федерації. Суд також враховує, що такі обставини офіційно визнані форс-мажорними (непереборними обставинами), які сторони не могли передбачити.

Проте, суд зазначає, що обставини непереборної сили, відповідно до статті 617 ЦК України, звільняють сторони лише від відповідальності за невиконання умов договору, проте не звільняють від виконання самого зобов`язання та наслідків його припинення.

Наявність форс-мажорних обставин у відповідача не позбавляє позивача права на повернення сплачених нею грошових коштів з підстав припинення зобов`язання та ненадання відповідних послуг.

За таких умов, суд вважає, що оспорюваний договір між сторонами слід вважати припиненим у зв`язку з односторонньою відмовою від нього, ст. ст. 611, 907 ЦК України.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення за договором з урахуванням наданих послуг грошові кошти у розмірі 67803,00 грн. Оскільки, як зазначалося вище, згідно договору добровільного страхування здоров`я на випадок хвороби від 02.02.2022 сплачена позивачем сума у розмірі 700,00 грн. (страховий платіж) була оплачена на користь страховика - ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія», у зв`язку з чим суд відмовляє у стягненні вказаної суми з відповідача.

Окрім того, згідно приписів ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що заходи відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, передбачені ст. 625 ЦК України, не є неустойкою чи штрафними санкціями, а тому наявність обставин непереборної сили за договором не звільняє відповідача від встановленого законом обов`язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12.04.2017 у справі № 3-1462гс16 та підтримана Верховним Судом у постанові від 20.06.2018 у справі № 913/869/14.

Позивачем у позовній заяві проведено розрахунок заборгованості, із якого вбачається, що розмір 3 % річних за період з 02.03.2022 по 01.03.2025 становить 32881,34 грн., інфляційні витрати за період з 02.03.2022 по 01.03.2025 становлять 6209,37 грн.

Однак, перевіряючи правильність нарахування 3% річних та інфляційних витрат, суд встановив, що позивач при нарахуванні 3% річних та інфляційних витрат здійснив розрахунки з 02.03.2022, не врахувавши, положення п.10.1 договору.

У огляду на вищезазначені обставини, з урахуванням отриманої відповідачем претензії 20.08.2025, у останнього виникло зобов`язання щодо повернення коштів позивачу протягом 5 робочих днів.

Ураховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що у позивача виникло право на нарахування інфляційних витрат та 3% річних лише з 28.08.2025, підстави для задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних за період з 02.03.2022 по 01.03.2025, відсутні.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти на загальну суму 67803,00 грн. У решті заявлених вимог слід відмовити.

У частині вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Витрати на правову допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі.

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, позивачем було надано договір №19 про надання правової допомоги від 05.08.2025, укладений між Адвокатським об`єднанням «А-ЛЕКС» та ОСОБА_1 , рахунок №026 від 05.08.2025, рахунок №030 від 15.09.2025, рахунок №039 від 12.12.2025, платіжні інструкції, акт здачі-приймання результатів виконаних робіт від 19.12.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правничої допомоги.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Слід також зазначити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, ураховуючи часткове задоволення позову, заперечення сторони відповідача, характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності таких робіт та значимості таких дій у справі, суд вважає, що справедливим, співмірним та обґрунтованим є розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу на загальну суму 8000,00 грн. Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн. У решті вимог слід відмовити.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 2-5, 12-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» про стягнення грошових коштів - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Квітки Цісик, буд. 56, код ЄДРПОУ 39155132) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошові кошти на загальну суму 67803 (шістдесят сім тисяч вісімсот три) гривні 00 копійок, витрати по сплаті судового збору в розмірі 759 (сімсот п`ятдесят дев`ять) гривень 81 копійку, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.

У решті заявлених вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

1. Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

2. Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Квітки Цісик, буд. 56, код ЄДРПОУ 39155132).

Повний текст рішення суду складено 17.04.2026.

Суддя М. М. Ткач