Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №756/11875/25 — Оболонський районний суд міста Києва

19.03.2026 Справа № 756/11875/25

Номер справи 756/11875/25

Номер провадження 2/756/885/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

19 березня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Белоконної І.В.

за участі секретаря судового засідання - Погорелової В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у зв`язку з залиттям квартири,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири у розмірі 214070,53 грн, ко мпенсацію моральної шкоди у розмірі 15000,00 грн та судові витрати.

У обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, щоОСОБА_1 є користувачем квартири АДРЕСА_1 , де вона зареєстрована та постійно проживає.

05 квітня 2023 року та 08 липня 2024 року відбулося залиття квартири з квартири № 61 , власниками якої є відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Після проведення огляду квартири № 61 комісією ОД-506 встановлено, що в квартирі внутрішньоквартирні інженерні мережі та сантехнічне обладнання знаходяться в аварійному стані та призводить до систематичного затоплення квартири № 41 та квартири № 58 .

Так як причина витікання води з квартири № 61 відповідачами не усунута і на даний час, в квартирі позивача постійні невисихаючі мокрі плями на стелі та стінах. В квартирі з`явилися пліснява, грибок, починається руйнування стін.

Вартість матеріального збитку становить 214070,53 грн.

Також посилаючись, що залиття відбувалося неодноразово позивачу спричинено моральна шкода, що виявилася в хвилюванні, порушенні звичайного ритму життя, зайві клопоти спричинені усуненням наслідків затоплення, проведенням ремонтних робіт, усе вплинуло на якість життя та психоемоційний стан, просить стягнути в рахунок компенсації моральної шкоди 15000,00 грн.

Через відсутність добровільної згоди відповідачів компенсувати завдані залиттям збитки, позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 05 листопада 2025 року за вищевказаними позовом відкрито загальне провадження по справі.

Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання 19 березня 2026 року закрито підготовчий розгляд справи та призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві. Проти винесення заочного рішення не заперечувала.

У судове засідання відповідачі не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином, доказів поважності неявки в судове засідання не повідомили, відзиву на позов не надали.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України та відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази по справі, суд доходить до висновку, що позов необхідно задовольнити з огляду на наступне.

Судом встановлено, що на підставі рішення виконкому Подільської районної Ради від 23 травня 1960 року № 490, ОСОБА_5 видано ордер № 2414 на житлове приміщення на право заняття двох кімнат площею 38,9 кв.м. в квартирі АДРЕСА_5 , на сім`ю, яка складається з п`яти осіб: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (син), ОСОБА_7 (невістка), ОСОБА_8 (онук), ОСОБА_9 (онука).

Згідно витягу з розпорядження представника Президента України в Мінському районі м. Києва № 468 від 31 серпня 1994 року, ОСОБА_1 з сім`єю з п`яти чоловік ( ОСОБА_1 , ОСОБА_10 (чоловік), ОСОБА_11 (дочка), ОСОБА_12 (дочка), ОСОБА_6 (батько) надано звільнену кімнату житловою площею 19,8 кв.м в загальній трикімнатній квартирі АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентиризації» № 062/14-14142 від 26 грудня 2024 року, за даними реєстрових книг Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентиризації» реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_6 на праві власності зареєстровано за ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

З матеріалів справи вбачається, що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є мешканцями квартири АДРЕСА_7 . Зазначені відомості підтверджуються відповідями Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Оболонської РДА.

Відповідно до Акту про залиття, аварію, що трапилася на системі централізованого опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) № 145 від 17 квітня 2023 року, складеного комісією у складі головного інженера ОСОБА_19, інженера 1 категорії ОСОБА_13 , слюсаря-сантехніка ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в будинку АДРЕСА_8 сталося залиття квартири № 58 ймовірно з квартири № 61 . Причиною зазначеного пошкодження є ймовірне побутове залиття з квартири № 61 . Внаслідок залиття ушкоджено: Ванна: S - 3,0 кв.м стеля (водоемульсійна фарба) - 1,4 кв.м; стіна (шпалери) - 2,1 кв.м; Туалет: S - 2,0 кв.м. стеля (шпалери) - 1,5 кв.м.; Кімната: S - 20,0 кв.м, стеля (побілка) - 2,0 кв.м.; Кухня: S - 13,0 кв.м стеля (побілка) - 3,0 кв.м; Коридор: S - 7,0 кв.м. стеля (побілка) - 2,0 кв.м. Мешканці квартири № 61 працівників ОД-506 до квартири не пустили.

Відповідно до Акту про залиття № 2886 від 08 серпня 2024 року, складеного комісією у складі головного інженера ОСОБА_19, інженера з експлуатації організації та ремонту ОСОБА_15 та майстра тех. дільниці ОСОБА_16 , 08 липня 2024 року в будинку АДРЕСА_8 сталося залиття квартири/приміщення № 58 ймовірно з квартири/приміщення № 61. Встановити причину залиття немає можливості у зв`язку з відсутністю доступу до квартири № 61 (двері не відчинили). Внаслідок залиття ушкоджено: Туалет: S - 1,4 кв.м. стеля (побілка) - 1,4 кв.м., стіни (шпалери) - 3,0 кв.м; Ванна: S - 2,9 кв.м стеля (побілка) - 2,9 кв.м; стіна(шпалери) - 1,5 кв.м; Коридор: S - 9,4 кв.м. стеля(побілка) - 0,8 кв.м; Кімната: S - 13,0 кв.м, стеля (побілка) - 0,6 кв.м.; стіни (шпалери) - 0,4 кв.м.

КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва»ОД - 506 28 січня 2025 року надіслала лист власникам квартири АДРЕСА_7 з проханням терміново усунути порушення та недоліки, а саме: провести приміщення квартири та сантехнічне обладнання до належного санітарно-технічного стану у зв`язку з систематичним залиттям квартири № 58 .

Згідно Акту № 404 від 28 січня 2025 року, складеного головним інженером ОД-506 ОСОБА_19, інженера з органіцізації експлуатації та ремонту 1-ї категорії ОСОБА_15 та слюсара-сантехніка ОСОБА_17 , комісіє проведено огляд квартири АДРЕСА_7 . На момент огляду встановлено, що квартира № 61 розташована на 2 поверсі 5 поверхового житлового будинку. Приміщення квартири знаходиться в неналежному санітарному стані, внутрішньоквартирні інженерні мережі та сантехнічне обладнання знаходиться в аварійному стані, потребує заміни. Зазначене пошкодження призводить до систематичного затоплення квартири № 58 та квартири № 41 . Мешканцям квартири № 61 рекомендовано провести внутрішньоквартирні інженерні мережі та сантехнічне обладнання до належного технічного стану.

Як вбачається з локального кошторису будівельних робіт № 02-01-01 складеного інженером-проектувальником ОСОБА_18 загальна вартість відновлювального ремонту квартири після затоплень, які мали місце 05 квітня 2023 року та 08 липня 2024 року, складає 214070,53 грн.

Спір між сторонами виник з приводу компенсації відповідачами, як власниками квартири, завданих позивачу збитків в результаті залиття та моральної шкоди, завданої пошкодженням майна.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової та моральної шкоди іншій особі.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22 ЦК України).

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільно-правова деліктна відповідальність - це забезпечений державним примусом обов`язок відповідальної особи відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду.

Аналіз положень ст. 1166 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв`язок між ними та вина заподіювача шкоди.

Законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України покладено на відповідача (такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 23.01.2018 у справі № 753/7281/15-ц).

Нормами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України на сторін справи покладено обов`язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачами не надано доказів, які б спростовували їх вину у залитті квартири позивача.

Право на відшкодування матеріальних збитків серед способів захисту цивільних прав передбачене ст. 22 ЦК України.

Так, ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Виходячи з наведених законодавчих норм, слід зробити висновок, що повне відшкодування шкоди можливе лише у випадку відшкодування потерпілій стороні всіх витрат, які необхідно понести для відновлення квартири після залиття.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207, передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (п. 2.3.6 Правил). У додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Суд вважає наявні в матеріалах справи Акт про залиття, аварію, що трапилася на системі централізованого опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) № 145 від 17 квітня 2023 року та Акт про залиття № 2886 від 08 серпня 2024 року, затверджені начальником ОД-506, складений уповноваженими особами належним та допустимим доказами, в яких міститься інформація про обсягу пошкодження та встановлення причини пошкодження.

Під час розгляду справи та зібраними у справі письмовими доказами доведений факт залиття 05 квітня 2023 року та 08 серпня 2024 року квартири № 58 з вини мешканців квартири № 61 , власниками якої є ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , отже, є правові підстави для стягнення з останніх на користь позивача завданих залиттям збитків.

Вирішуючи питання про розмір компенсації завданих позивачу збитків суд враховує локальний кошторис будівельних робіт.

Будь-яких заперечень щодо обсягу завданих залиттям збитків відповідачами не надано.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази кожен окремо та у їх сукупності, на підставі вказаних норм закону,беручи до уваги вищенаведені обставини та те, що позивач зазнав матеріальної шкоди саме внаслідок неправомірних дій відповідачів, враховуючи, що вказана матеріальна шкода не спростована належними і допустимими доказами та становить у загальному розмірі 214070,53 грн, суд убачає необхідним стягнути вказані грошові кошти солідарно з відповідачів на користь позивача.

У частині позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди суд убачає можливим зазначити наступне.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч. 3, 4, 5 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 9 постанови № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд погоджується з доводами позивача, що внаслідок неодноразового залиття квартири вона зазнала душевних страждань у зв`язку з протиправною поведінкою відповідачів, як власників квартири з якої відбулося залиття. Позивач перенесла емоційне напруження, що тягне за собою в своїй сукупності психологічний дискомфорт і моральні переживання, які призвели до порушення душевної рівноваги, що вимагає від нього додаткових витрат часу, спричиняє душевні та матеріальних зусиль.

При визначенні моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню з відповідачів на користь позивача, суд враховує характер та обсяг фізичних, душевних страждань, яких вона зазнала в результаті залиття квартири, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. На думку суду моральна шкода, яка заподіяна позивачу, внаслідок неправомірних дій відповідачів може бути оцінена в розмірі 15 000,00 грн.

Відповідно до ст. 133, 141 ЦПК України, суд убачає необхідним стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5168,71 грн, по 1722,90 грн з кожного.

Керуючись ст. 10-13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - невідомий, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_6 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - невідомий, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_6 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - невідомий, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_6 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_9 ) матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиттям квартири у розмірі 214070 (двісті чотирнадцять тисяч сімдесят) гривень 53 копійки та моральну шкоду у розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - невідомий, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_6 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - невідомий, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_6 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - невідомий, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_6 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_9 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 5168 (п`ять тисяч сто шістдесят вісім) гривень 71 копійка, по 1722 (одна тисяча сімсот двадцять дві) гривні 90 копійок з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І.В. Белоконна