Постанова від 07 квітня 2026 р. у справі №160/7306/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/7306/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року (суддя М.М. Бухтіярова)

у справі № 160/7306/25

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:

-визнати протиправними дії відповідача щодо неналежного розгляду заяви позивача від 08.01.2025 про внесення в Єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів запис про виключення 07 лютого 2024 року позивача з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі п.п. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», який міститься в тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 ;

-зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином розглянути заяву позивача від 08.01.2025 року та внести в Єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів запис про виключення 07 лютого 2024 року позивача з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі п.п. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», який міститься в тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.01.2025 позивачем направлено до відповідача заяву про внесення в Єдиний електронний реєстр призовників військовозобов`язаних та резервістів запису про виключення з військового обліку. За результатами розгляду заяви відповідач повідомив, що згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів відповідна категорія громадян автоматично поновлені на облік та підлягають призову. Позивач вважає, що його заява належним чином не розглянута, оскільки відповідач помилково посилається на статтю 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», чинну на момент звернення. Відтак, позивач вважає дії відповідача щодо неналежного розгляду заяви від 08.01.2025 протиправними, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а порушені права відновити у спосіб, що заявлений.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що з переліку громадян, які підлягають виключенню з військового обліку, виключено осіб, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Суд вказав, що з огляду на положення Закону №2232-ІХ та Порядку № 560 з 18.05.2024 особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, підлягають взяттю на військовий облік та можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Доводи позивача про обов`язок відповідача внести відомості до Реєстру про виключення його з військового обліку на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону №2232-XI визнані судом не прийнятними.

Суд звернув увагу, що частина шоста статті 37 Закону №2232-XI в редакції з 18.05.2024 не містить пункту 6. Крім того, вказаною нормою визначено виключний перелік категорій громадян, які підлягають виключенню з військового обліку. Однак, позивачем не надано доказів того, що він відноситься до такої категорії.

Суд з`ясував, що під час розгляду документів позивача щодо виключення його з військового обліку відповідач повинен був керуватись чинними нормами частини шостої статті 37 Закону №2232-XII (у редакції Закону №3633-IX), тому порушень в цій частині судом не встановлено, підстави для виключення позивача із військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відсутні, на момент звернення до відповідача із заявою останній підлягав постановці на військовий облік, оскільки не надав доказів того, що відноситься до категорій осіб, що підлягають виключенню з військового обліку.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Позивач вказує, що метою звернення його до відповідача є внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а не виключення позивача з військового обліку. Вважає, що факт виключення його з військового обліку є доведеним, адже підтверджується тимчасовим посвідченням та копією облікової картки з відмітками про виключення з військового обліку 07.02.2024; наполягає на тому, що відповідач допустив неналежний розгляд заяви від 08.01.2025 про внесення в Єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів запису про виключення 07 лютого 2024 року позивача з військового обліку військовозобов`язаних.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, вироком Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.06.2021 у справі №213/1080/21 (номер провадження 1-кп/213/201/21) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначено йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

Цим же вироком Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.06.2021 у справі №213/1080/21 (номер провадження 1-кп/213/201/21) ухвалено у відповідності до ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом іспитового строку 1 рік не вчинить нового кримінального правопорушення, буде періодично з`являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого мешкання, роботи або навчання, не буде виїжджати за межі України без дозволу уповноваженого органу з питань пробації, працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного або працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну роботу.

Вирок Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.06.2021 у справі №213/1080/21 (номер провадження 1-кп/213/201/21) набув законної сили 06.07.2021.

Відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , виданого 07.02.2024, позивач комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 визнаний придатним до військової служби; призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 зарахований в запас 06.06.2021, переданий на облік військовозобов`язаних як засуджений за тяжкий злочин; 07.02.2024 - виключений з військового обліку військовозобов`язаних за п.6.6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно із відомостями з мобільного застосунку від Міністерства оборони України «Резерв+» (витяг від 24.01.2025) позивач є військовозобов`язаним, номер в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» - 130720211425124800039, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , статус - «знято», дата уточнення даних - 07.12.2024.

08.01.2025 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою, в якій просив внести в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» інформацію про виключення позивача з військового обліку.

Листом від 21.01.2025 №01/267 відповідач надав відповідь, згідно якої повідомив, що відповідно до п.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виключенню з військового обліку підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», пунктом 4 якого передбачено, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані: особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України; особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, що засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, засуджені за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи засуджені за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також засуджені службові особи, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України займали особливо відповідальне становище. Зазначені особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин. Згідно з даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів, категорія громадян автоматично поновлені на облік та підлягають призову.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо неналежного розгляду заяви від 08.01.2025 про внесення в Єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів запису про виключення позивача 07.02.2024 з військового обліку військовозобов`язаних, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Приписи ст. 1 цього Закону передбачають, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно приписів п.2 ч.1 ст. 37 Закону №2232-XII (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) взяттю на військовий облік військовозобов`язаних підлягають громадяни України:

які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву;

призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону;

які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних;

військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;

які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних;

зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;

які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби;

які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників;

які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі;

які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку;

які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань;

Згідно приписів ч.6 ст. 37 Закону №2232-XII (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Указаний перелік підстав для виключення з військового обліку є вичерпним.

Згідно п.6 ч.6 ст.37 Закону № 2232-XII (в редакції чинній до 18.05.2024) виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов`язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, зокрема які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Отже, із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX, який набрав законної сили 18.05.2024, редакція частини 6 статті 37 Закону № 2232-XII зазнала змін, внаслідок яких, пункт 6 частини 6 виключено.

Також суд апеляційної інстанції враховує, що 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 .

Пунктом 4 розділу «Загальні питання» Порядку №560 передбачено, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:

- особи, звільнені з військової служби у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною 3 або 4 статті 1 Закону України «Про очищення влади». Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади;

- особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;

- особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;

- засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що законодавство не передбачає збереження стану (статусу) виключення з військового обліку для осіб, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Водночас такі особи підлягають взяттю на військовий облік, зокрема військовий облік військовозобов`язаних, на загальних підставах, передбачених частиною 1 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», якщо відсутні передбачені діючою редакцією частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» підстави для виключення з військового обліку.

За такого правового регулювання в контексті спірних відносин, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що на дату звернення із заявою до відповідача, обставини, на які посилається позивач, не є підставою для виключення його з військового обліку, оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин приписи частини 6 статті 37 Закону № 2232-XII не передбачають такої підстави для виключення з військового обліку як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, а в силу приписів ч.1 ст. 37 Закону №2232-XII позивач є громадянином України, який підлягає взяттю на військовий облік військовозобов`язаних.

Стосовно посилання позивача на те, що він вже виключений з військового обліку 07.02.2024, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

У Рішенні від 09.02.1999 року №1-рп/99 (справа №1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Тобто, дія нормативно-правового акта в часі пов`язується із набранням чинності і з моментом втрати ним юридичної сили.

За колом осіб дія нормативно-правового акта поділяється на такі види: загальні (розраховані на все населення), спеціальні (розраховані на певне коло осіб) та виняткові (роблять винятки із загальних і спеціальних).

На порядок дії нормативно-правового акта за колом осіб поширюється загальне правило: нормативно-правовий акт діє стосовно всіх осіб, які перебувають на території його дії і є суб`єктами відносин, на яких він розрахований. Коло осіб, на яких поширює свою дію той чи інший нормативно-правовий акт, може визначатися також за ознакою статі, віком, професійної приналежності (наприклад, військовослужбовці), станом здоров`я.

Внесення змін до законодавства, яке призводить до погіршення становища особи, може суперечити принципу незворотності дії закону в часі (ст.58 Конституції України), якщо йдеться про ретроактивну дію закону.

Разом з тим, законодавець має право змінювати критерії військового обліку, якщо це відповідає інтересам держави, і це не означає погіршення становища особи.

У зв`язку із внесенням змін до Закону №2232-XII звужено коло підстав для виключення осіб з військового обліку. Впроваджуючи такі зміни, законодавець мав на меті вирішити питання мобілізації задля забезпечення обороноздатності держави в умовах дії правового режиму воєнного стану внаслідок збройної агресії російської федерації, що обґрунтовано державним інтересом.

Наведені законодавчі зміни не мають ретроактивного характеру, а є нормами прямої дії, що застосовуються до правовідносин, які виникають після набрання ними чинності. Їх метою не є погіршення становища конкретної особи, а забезпечення публічного інтересу - національної безпеки.

На час виникнення спірних правовідносин існування у позивача підстав для виключення з військового обліку військовозобов`язаних станом з матеріалів справи не встановлено, відтак, є відсутніми підстави для внесення запису до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку.

За цих обставин є безпідставними аргументи скаржника про неналежний розгляд відповідачем заяви позивача від 08.01.2025 про внесення в Єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів запису про виключення позивача з військового обліку військовозобов`язаних.

Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, аргументи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 311, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року у справі № 160/7306/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко

суддя А.В. Суховаров