Постанова від 16 квітня 2026 р. у справі №520/28511/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 р. Справа № 520/28511/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2025, головуючий суддя І інстанції: Садова М.І., м. Харків, по справі № 520/28511/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення головного Управління ДПС у Харківській області форми “Ф” від 30.06.2023 № 453478-2417-2023-UA63120070000018741 на суму 146533,15 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення головного Управління ДПС у Харківській області форми “Ф” від 30.06.2023 № 453479-2417-2023-UA63120070000018741 на суму 146533,15 грн:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення головного Управління ДПС у Харківській області форми “Ф” від 30.06.2023 № 453480-2417-2023-UA63120070000018741 на суму 161186,47 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення головного Управління ДПС у Харківській області форми “Ф” від 30.06.2023 № 453482-2417-2023-UA63120070000018741 на суму 185364,44 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 позовну заяву по справі залишено без руху та встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви у зв`язку з необхідністю надати докази на підтвердження моменту отримання вимогу про сплату боргу, а також, у разі пропуску строку звернення до суду, заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

15.01.2025 позивачем подана заява про те, що через військову агресію РФ та запровадження воєнного стану з 24.02.2022, Харків, де він проживав, включено до переліку територій активних бойових дій. У зв`язку з небезпекою та відсутністю базових умов життя, позивач був змушений переїхати до Києва, що підтверджується довідкою переселенця №3001-7501199100 від 09.08.2022. Позивач не має доступу до поштової кореспонденції за місцем реєстрації, не здійснює підприємницьку діяльність і не користується електронним кабінетом платника податків постійно. Про оскаржуване рішення він дізнався лише 30.06.2025, коли випадково зайшов до електронного кабінету. Відповідно до ч. 2 і 3 ст. 122 КАС України, строк звернення до суду починається з моменту, коли особа дізналася про порушення прав тобто з 30.06.2025, і спливає 30.12.2025, а тому, обставини воєнного стану, переміщення позивача та обмежений доступ до інформації є поважними причинами для поновлення строку звернення до суду, що підтверджується доданими документами.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 у клопотанні позивача про поновлення процесуального строку звернення до суду відмовлено, позовну заяву по справі залишено без руху та встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви.

Для усунення недоліків встановлених в ухвалі суду від 18.11.2025 позивачу необхідно було надати докази на підтвердження моменту отримання вимогу про сплату боргу, а також, у разі пропуску строку звернення до суду, заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

На виконання вимог вказаної ухвали суду позивачем подано заяву про поновлення строку на звернення до адміністративного суду, в якій позивач наводить аргументи про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення до 26.02.2025 позивачу не надсилались і не вручались, а були розміщені в електронному кабінеті лише 16.06.2025, про що він дізнався 30.06.2025. До 2025 року земельний податок щодо ОСОБА_1 не нараховувався. Позивач не знав про право власності на земельну ділянку (1,0409 га, АДРЕСА_1 ), оскільки ухвалою апеляційного суду Харківської області від 26.02.2013 право було визнано за ОСОБА_2 , але новий власник його не зареєстрував у державному реєстрі. Тому позивач не міг передбачити обов`язок сплати земельного податку та не контролював надходження повідомлень. Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПК України, контролюючі органи мають надсилати податкові повідомлення-рішення до 1 липня поточного року із зазначенням кадастрового номера, площі, ставки та пільг.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 прийнято позов до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Зобов`язано відповідача головне управління ДПС у Харківській області надати: належним чином завірені копії документів, на підставі яких було прийнято оскаржуване рішення та належним чином завірені копії направлення оскаржуваного ППР від 30.06.2023 № 453478-2417-2023-UA63120070000018741, № 453479-2417-2023-UA63120070000018741, № 453480-2417-2023-UA63120070000018741, № 453482-2417-2023-UA63120070000018741 поштовим відправленням із рекомендованим повідомленням про вручення. Зобов`язано позивача ОСОБА_1 надати суду докази щодо зареєстрованого місця проживання та/або податкової адреси платника податку за період з 01.01.2023 до 31.12.2023.

Зі змісту вказаної ухвали суду першої інстанції вбачається, що з доданих до позову та заяви про поновлення строку звернення до суду доказів неможливо встановити відколи позивач був обізнаний про порушення свого права, у зв`язку з вказаним для з`ясування судом питання дотримання позивачем строку подання позову потребує додаткових доказів й перевірки відповідних обставин. Витребувані відповідні докази у відповідача.

18.12.2025 на адресу суду від головного управління ДПС у Харківській області надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, в якій зазначається, що позов подано з пропуском встановленого законом строку звернення до адміністративного суду, передбаченого частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), без заяви про поновлення пропущеного строку та без наведення поважних причин його пропуску.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 у заяві представника позивача про поновлення строку звернення до суду із цим позовом у справі № 520/28511/25 – відмовлено. Клопотання представника відповідача від 18.12.2025 у справі № 520/28511/25 про залишення позову без розгляду – задоволено. Адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишено без розгляду.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 р. та справу направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що з Витягу з реєстру територіальної громади, скріну електронного кабінета платника податку тощо, апелянт ОСОБА_1 з 05.06.2015 року і до цього часу має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з тим, Головним управлінням ДПС у Харківській області надані докази направлення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень за адресою: АДРЕСА_3 , а тому оскаржувані повідомлення-рішення за місцезнаходженням позивача не надсилались.

Відповідно до частини 2 статті 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 30 червня 2023 року були надіслані позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за податковою адресою ( АДРЕСА_3 ) 02 травня 2024 року (поштове відправлення № 0600915588317).

Лист повернуто Укрпоштою 22 травня 2024 року у зв`язку з закінченням строку зберігання.

Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення вважаються врученими позивачу 22 травня 2024 року, а тому позов подано до суду з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.

Колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Частиною першою статті 5 КАС України закріплено право особи на звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому цим Кодексом, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, та викладено перелік можливих способів їх захисту.

Загальні норми процедури судового оскарження в межах розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Приписами статті 122 КАС України визначено загальні (окремі для особи і органу влади) і деякі спеціальні строки звернення до суду, а нормою статті 123 КАС України - наслідки їх пропуску, що полягають у фактичному недопуску до судового розгляду спорів, за якими строк звернення до суду минув.

На підставі частин першої - третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Предметом позову у даній справі є правомірність прийняття відповідачем податкових повідомлень- рішень головного Управління ДПС у Харківській області форми “Ф” від 30.06.2023 № 453478-2417-2023-UA63120070000018741 на суму 146533,15 грн, від 30.06.2023 № 453479-2417-2023-UA63120070000018741 на суму 146533,15 грн, від 30.06.2023 № 453480-2417-2023-UA63120070000018741 на суму 161186,47 грн, від 30.06.2023 № 453482-2417-2023-UA63120070000018741 на суму 185364,44 грн.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Питання строків звернення до суду як і з попереднім використанням платником податків досудового порядку вирішення спору, так і без застосування зазначеної процедури було предметом неодноразового розгляду Верховним Судом і станом на сьогодні практика Верховного Суду з цього питання є сформованою і усталеною.

При цьому в кожному випадку темпоральні проміжки, як і момент початку відліку строку, є різними.

У постанові від 27 січня 2022 року у справі №160/11673/20 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював правовий висновок: “Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Судова палата вважала, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності”.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 липня 2025 року у справі № 500/2276/24 (пункт 17) дійшла висновку, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб`єкта владних повноважень:

1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);

2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);

3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

Таким чином, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (без використання процедури досудового вирішення спору) становив шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.09.2025 по справі № 320/27124/23, яка в силу частини 5 статті 242 КАС України є обов`язковою для врахування.

З матеріалів електронної справи встановлено, що позовну заяву позивачем подано до Харківського окружного адміністративного суду 27.10.2025 року.

Позивач, обґрунтування підстав для поновлення строку звернення до суду із позовом зазначив про те, що про спірні податкові повідомлення-рішення дізнався лише 30.06.2025 року, коли зайшов до електронного кабінету платника податку. При цьому, позивач посилався на воєнний стан та на те, що позивач на цей час мешкає в Києві та не проживає за зареєстрованим місцем проживання та не має змогу отримувати поштову кореспонденцію. Крім того, позивач не здійснює підприємницьку діяльність, а відтак не користується електронним кабінетом.

Разом з тим, податковий орган зазначає, що відповідно до інформаційних даних «Податковий блок» станом на 30.06.2023 податкова адреса платника податків ОСОБА_1 АДРЕСА_3 . Податкові повідомлення-рішення від 30.06.2023 було надіслано на податкову адресу позивача, яка вказана в інформаційних даних «Податковий блок»: прт. Науки, 18-9, кв. 28, Шевченківській р-н, м. Харків, засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення (від 02.05.2024 поштове відправлення№ 0600915588317) та повернуто Укрпоштою за зворотною адресою 22.05.2024, у зв`язку з закінченням строку зберігання

Порядок листування платників податків та контролюючих органів закріплено у статті 42 Податкового кодексу України, а саме:

42.1. Податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

42.2. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

42.3. Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

42.5. У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику), (пункт 42.2 статті 42 Податкового кодексу України).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (пункт 42.4 статті 42 Податкового кодексу України).

Отже, законодавець передбачив два окремих випадки, коли документи вважаються належним чином врученими платнику податків: надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення (що і було зроблено відповідачем у спірному випадку) або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Водночас, у разі надіслання документів поштою, крім отримання платником цієї кореспонденції на пошті, вони також вважаються врученими у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15 лютого 2024 року у справі №640/9016/20, від 24 вересня 2025 року у справі № 520/7480/25, від 13 листопада 2025 року у справі № 520/7470/25.

Відповідно до пункту 45.1 статті 45 Податкового кодексу України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

За приписами підпункту 70.2.4 пункту 70.2 статті 70 ПК України, до облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення вноситься інформація про місце проживання.

Відповідно до пункту 70.7 статті 70 ПК України фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення, протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пунктів 3, 5 Розділу ІІІ Порядку № 1204, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків - фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження такої фізичної особи з повідомленням про вручення. Якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків), їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.

З аналізу вищезазначеного випливає, що надіслане контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків, яка відповідає даним Державного реєстру та облікової картки платника, вважається врученим також у разі неможливості вручення адресату такого відправлення після проставлення поштовим органом відповідної відмітки з датою та причиною невручення.

Крім того, судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 810/3116/18 зазначено, що відповідно до п. 42.2. ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Судом також зазначено, що постійне неотримання поштової кореспонденції, яка направляється контролюючим органом на адресу платника податків є зловживанням останнім правом платника податків бути повідомленим контролюючим органом щодо прийнятих стосовно нього рішень.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про фізичну особу підприємця: місцезнаходження (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою - підприємцем).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження ОСОБА_1 , як фізичної особи -підприємця є АДРЕСА_4 .

Разом з цим, 13.03.2012 внесений запис про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 за власним рішенням (номер запису: 24800060003009629).

Крім того, позивач з 05.06.2015 року і до цього часу має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Також, згідно до довідки переселенця №3001-7501199100 від 09.08.2022 року, яку було надано представником позивача разом з клопотанням про поновлення строку звернення до суду від 13.11.2025 року, встановлено, що фактичне місце проживання/перебування є АДРЕСА_5 .

Таким чином, станом на момент прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та їх направлення на адресу, яку зазначено в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач не здійснював підприємницьку діяльність, не мав статусу фізичної особи-підприємця, а адреса, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань була визначена як адреса місцезнаходження позивача як фізичної-особи підприємця.

Отже, податкові повідомлення-рішення були направлені за місцезнаходженням позивача як суб`єкта підприємницької діяльності згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Враховуючи, що підприємницька діяльність припинилась згідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 13.03.2012 року, то податкові повідомлення-рішення не були направлені за дійсним місцезнаходженням позивача.

Крім того, позивач не проживає за зареєстрованим місцем проживання через постійні обстріли м. Харків позивач виїхав за межі міста та проживає у м. Київ, що підтверджується довідкою переселенця №3001-7501199100 від 09.08.2022 року.

Враховуючи вказане, в матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачем податкових повідомлень-рішень за місцезнаходженням позивача та отримання позивачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що підстави для поновлення строку звернення до суду відсутні.

За приписами статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відповідно до частини 3 статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 по справі № 520/28511/25 прийнята при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, неправильному застосуванні норм процесуального права, а тому відповідно до вимог частини 3 статті 312 КАС України підлягає скасуванню з направленням до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 по справі № 520/28511/25 - скасувати.

Справу №520/28511/25 за ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко

Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова