Постанова від 16 квітня 2026 р. у справі №440/2026/24 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 р. Справа № 440/2026/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.2025, головуючий суддя І інстанції: С.С. Бойко, м. Полтава, по справі № 440/2026/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю, в якій просив суд:

-встановити судовий контроль за виконанням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2025 у справі №440/2026/24. Зобов`язати надати звіт про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2025 у справі №440/2026/24;

-за наслідками розгляду звіту відповідача про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 р. по справі № 440/2026/24 повернуто без розгляду представнику ОСОБА_1 заяву (вх.№84419/25 від 17.11.2025) про встановлення судового контролю за виконанням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року у справі №440/2026/24.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 р. по справі № 440/2026/24 та прийняти нове судове рішення, яким: встановити судовий контроль за виконанням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2025 у справі № 440/2026/24; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати до суду звіт про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2025 у справі № 440/2026/24 у 10-денний строк з моменту отримання відповідної ухвали суду, у разі невиконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2025 у справі № 440/2026/24 або ненадання звіту про її виконання накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, що відповідно до частини четвертої статті 382 КАС України, відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви. З урахуванням наведеного позивач зазначив, що повторне звернення позивача із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в цій справі з інших підстав, ніж були зазначені в первинній заяві, не може бути підставою для відмови у задоволенні відповідного клопотання

У відповідності до п. 3 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи, що справа судом першої інстанції розглянута за правилами спрощеного провадження, а також, відсутність клопотань від сторін справи про розгляд справи у відкритому судовому засіданні, колегія суддів вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з положеннями ч.1,3 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції та апеляційної інстанції встановлено, що позивач, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Полтавській області щодо не проведення йому індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити йому з 01.03.2021 індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.07.2021;

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Полтавській області щодо не проведення індексації його пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити йому з 01.03.2022 індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2022;

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Полтавській області щодо не проведення йому індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити йому з 01.03.2023 індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2023.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2025 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 по справі №440/2026/24 скасовано. Ухвалено постанову, якою задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо проведення індексації ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01 березня 2021 року індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 липня 2021 року. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо проведення індексації ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01 березня 2022 року індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 березня 2022 року. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо проведення індексації ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення

На виконання вказаного судового рішення судом 12.03.2025 видано виконавчі листи.

04.09.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю у справі №440/2026/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 року у задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року у справі № 440/2026/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними - відмовлено.

17 листопада 2025 року представник позивача повторно звернувся до суду з заявою (вх.№84419/25 від 17.11.2025) про встановлення судового контролю у справі №440/2026/24, посилаючись на невиконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року у справі №440/2026/24.

В обґрунтування представник позивача наполягає, що саме показник 8617,11 грн повинен братись для обчислення пенсії на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2025 у справі №440/2026/24, починаючи з 01.07.2021, показник у розмірі 9823,51 грн для обчислення пенсії починаючи з 01.03.2022, та показник у розмірі 11758,74 грн для обчислення пенсії починаючи з 01.03.2023.

Повертаючи без розгляду представнику ОСОБА_1 заяву (вх.№84419/25 від 17.11.2025) про встановлення судового контролю суд першої інстанції виходив з того, що заява представника позивача є безпідставною та необґрунтованою у зв`язку з тим, що заява представника позивача від 17 листопада 2025 року про встановлення судового контролю за виконанням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року у справі №440/2026/24 обґрунтована мотивами та підставами, яким суд давав вже оцінку при розгляді заяви про встановлення судового контролю від 04.09.2025, а тому питання встановлення судового контролю за виконанням рішення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року у справі №440/2026/24 вже вирішене судом ухвалою від 22.10.2025, яка набрала законної сили 22.10.2025, та не оскаржена в апеляційному порядку.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції на підставі наступного.

Приписами статті 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

На виконання приписів статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, що право на доступ до суду було б ілюзорним, якби остаточне, зобов`язальне судове рішення залишалося без дієвим на шкоду одній зі сторін (справа «Ромашов проти України, рішення від 27.07.2004р.).

Отже, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Одним із видів судового контролю за виконанням рішення суду, який передбачений КАС України, є встановлення судом обов`язку суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ст.382 КАС України).

Так, згідно з частиною 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

З огляду на викладене, можна дійти висновку, що Кодексом адміністративного судочинства України встановлено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Приймаючи рішення про повернення без розгляду заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 440/2026/24 з безпідставності та необґрунтованості, суд першої інстанції виходив із того, що така заява була подана заявником повторно. При цьому, як зауважив суд, оцінку попередньо поданій позивачем заяві, яка за своєю суттю є ідентичною повторно поданій, суд вже надавав в ухвалі від 22.10.2025 та відмовив у її задоволенні.

Відповідно до ст. 167 КАС України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним законом іноземної держави (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Згідно ч. 2 ст. 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

З аналізу вищезазначеного слідує, що стаття 167 Кодексу адміністративного судочинства України визначає вимоги до форми та змісту письмових заяв, клопотань і заперечень, а також встановлює перелік відомостей, які обов`язково мають бути зазначені заявником.

Разом з тим, частина друга статті 167 КАС України передбачає можливість повернення заяви без розгляду лише у чітко визначених випадках, а саме:

-якщо заяву подано без додержання вимог частини першої і такі недоліки унеможливлюють її розгляд;

-якщо заява є очевидно безпідставною та необґрунтованою;

-якщо її подано особою, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не виконала цього обов`язку.

Таким чином, перелік підстав для повернення заяви без розгляду є вичерпним.

Водночас, стаття 167 КАС України не містить такої підстави для повернення заяви без розгляду, як повторне подання заяви заявником, а тому сам по собі факт повторного звернення із заявою про встановлення контролю виконанням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року у справі №440/2026/24 не може бути самостійною процесуальною підставою для її повернення без розгляду.

Крім того, на відміну від позовних заяв, щодо яких Кодекс адміністративного судочинства України прямо передбачає процесуальні механізми реагування у разі подання однакових позовних заяв, зокрема їх повернення, що встановлено пунктом 5 частини 4 статті 169 КАС України, стаття 382 КАС України не містить положень, які б передбачали можливість залишення заяви без розгляду у зв`язку з її повторним поданням.

Враховуючи, що судом першої інстанції помилково повернуто заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення на підставі того, що заява є очевидно безпідставною та необґрунтованою у зв`язку з повторним поданням, оскільки Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено такого процесуальної порядку, як повернення заяви з цих підстав.

Крім того, твердження суду першої інстанції про явну необґрунтованість заяви є передчасним без належного аналізу факту виконання судового рішення.

Разом з тим, відповідачем проведено перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати, окремо за кожен відповідний рік, без урахування збільшеного в попередніх роках показника.

При цьому, абзацом другим пункту Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124, передбачено, що кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Отже, показник середньої заробітної плати підлягає послідовному (кумулятивному) збільшенню, тобто кожний наступний коефіцієнт застосовується до вже збільшеного показника, сформованого за результатами попередніх років.

Таким чином, механізм, застосований відповідачем, коли кожний річний коефіцієнт множиться на первинний базовий показник середньої заробітної плати, суперечить нормам Порядку № 124 та перекручує зміст індексаційних коефіцієнтів, що мають діяти наростаючим підсумком, а не автономно.

Колегія суддів зауважує, що в мотивувальній частині постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року вказано про необхідність застосування наведених приписів Порядку № 124 при здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням коефіцієнтів, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127, від 16.02.2022 № 118 та від 24.02.2023 № 168, тобто у спосіб, передбачений чинним законодавством, а не довільним способом, обраним відповідачем.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 в порядку ст. 382 КАС України.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до статті 320 КАС України неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 р. по справі № 440/2026/24 підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 по справі № 440/2026/24 - скасувати.

Справу № 440/2026/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року у справі №440/2026/24.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко

Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова