Рішення від 23 вересня 2025 р. у справі №202/14978/24 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/14978/24

Провадження № 2/202/1671/2025

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2025 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Марченко Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Шульги А.О., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення авансу, неустойки, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2024 року позивачка звернулася з позовом, в якому з урахуванням заяви про зміну підстав позову зазначила, що 16 березня 2024 року між нею і відповідачем ОСОБА_4 був укладений договір виконання робіт щодо виготовлення та монтажу натяжної стелі в її квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

Сума передоплати за цим договором становила 6000 грн.

17.03.2024 року відповідач разом зі своєю дружиною встановив у кімнаті натяжну стелю.

Оглянувши виконану роботу, виявила суттєві недоліки: плівка не відповідала якості «преміум-класу», встановлена підсвітка просвічувала крізь плівку, була пошкоджена люстра, піаніно та меблі, розбита гіпсова «розетка», про що вона повідомила відповідачу.

Відповідач визнав недоліки своєї роботи та відсутність у нього відповідної кваліфікації, проте переробити неякісну роботу і відшкодувати завдану їй шкоду відмовився.

В подальшому відповідач став ігнорувати її звернення.

Звертає увагу, що відповідно до пункту 6.4. Договору виконавець при порушенні п. 5.1. (термін виконання робіт) сплачує пеню в розмірі 0,1% від вартості ремонтно-облицьовувальних робіт за кожен день прострочення до моменту підписання акта прийому-передачі.

Крім того, під час виконання робіт була пошкоджена люстра та гіпсова стельова розетка, чим їй завдано додаткові матеріальні збитки.

Згідно вартості аналогічних товарів вартість люстри K20619/8GO.CL складає 12 975 грн, вартість гіпсової стельової розетки Р-49 - 3450 грн.

Позивач вважає, що крім відшкодування шкоди в розмірі 16 425 грн, відповідач повинен сплатити їй пеню, розмір якої розрахований згідно з ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у розмірі 3% вартості послуг за кожен день прострочення виконання замовлення за період з 20.05.2024 до 20.12.2024 в сумі 38 700 грн (6000 грн ? 3 % ? 215 днів).

Також їй була завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що вона була вимушена звертатися до відповідача та приділяти значну частину свого часу вирішенню вищевказаної проблеми.

Через неправомірні дій відповідача погіршився її фізичний стан, відчувала головний біль, підвищення тиску, нервове напруження, втратила сон, кожен день приймає заспокійливі препарати, що змусило її звернутися до лікарів.

Завдану відповідачем моральну шкоду оцінює в 50 000 грн.

За цих підстав позивач просила стягнути з ОСОБА_4 на свою користь суму авансу в розмірі 6 000 грн, вартість зіпсованої люстри та розетки в розмірі 16 425 грн, пеню за невиконання умов договору, розраховану за період з 20.05.2024 до 20.12.2024, в розмірі 38 700 грн, а також моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 13 січня 2025 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представником відповідача був поданий відзив на позов, в якому він позов не визнав, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів неякісного виконання роботи відповідачем, завдання їй збитку та наявності нім ними причинно-наслідкового зв`язку.

Зазначає, що первісне звернення до відповідача від 06 квітня 2025 року не було негайним, а, отже, в силу статті 853 ЦК України позивач позбавляється права посилатися на зазначені недоліки.

Вважає, що з вимог позивача незрозуміло, який аванс вона намагається стягнути з відповідача та на підставі яких правовідносин.

Щодо зіпсованої люстри та гіпсової розетки, то звертає увагу, що згідно з пунктом 3.2.3. договору виконання робіт щодо виготовлення та монтажу натяжних стель від 16 березня 2024 року такі роботи як збірка, монтаж і підключення світильники та люстри, не входять до обов`язку виконавця і здійснюються замовником після закінчення робіт по монтажу натяжних стель.

Також відповідно до п. 3.2.3. Договору приміщення, де здійснюється монтаж натяжних стель, повинні бути максимально звільнені від меблів.

Перед початком виконання робіт позивачці було повідомлено, що приміщення, де будуть проводитися роботи, повинні бути звільнені від меблів та іншого майна, на що позивач повідомила, що їй немає куди переміщувати меблі та просила виконати роботи у тому стані, що існував.

Звертав увагу, що позивач для визначення розміру вартості люстри та гіпсової розетки надала скриншоти з сайтів, але позовна заява та додатки до неї не містять інформації, яку саме люстру та розетку було знищено (пошкоджено).

Тому вважав, що без визначення та ідентифікації знищеного майна неможливо встановити, що надані позивачем відомості стосуються такого майна. Крім того, надані скриншоти оголошення не містять дати, на яку визначені ціни на майно.

На думку відповідача та його представника підстави для стягнення пені за період з 20 травня 2024 року до 20 грудня 2024 року в розмірі 38 700 грн відсутні, оскільки він не є фізичною особою підприємцем та є суб`єктом господарювання, виконання робіт здійснювалося однократно. Отже, Закон України «Про захист прав споживачів» до правовідносин, що виникли між сторонами, не застосовується.

Щодо моральної шкоди, то вважали, що перелічені позивачем хвороби не знаходяться в причинному зв`язку з цією справою. Завдання моральної шкоди не доведено. Розмір заявленої моральної шкоди необґрунтований.

Таким чином, на думку відповідача та його представника, позивачем не надано доказів на підтвердження своїх позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, просили в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Чуприна Є.А. позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представника відповідача - адвокат Данильченко М.С. у судовому засіданні позов не визнав з підстав, наведених у відзиві на позов.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, доходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке:

Судом установлено, що 16 березня 2024 року між ОСОБА_1 (замовник) і ОСОБА_4 (виконавець) був укладений договір виконання робіт по виготовленню та монтажу натяжної стелі, згідно з пунктом 1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов`язок виконати ремонтно-оздоблювані роботи, а саме монтаж натяжної стелі за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з пунктом 1.3 Договору по завершенню виконання робіт сторони складають акт приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно з пунктом 2.1. Договору виконавець зобов`язується приступити до виконання робіт не пізніше 20.03.2024 після отримання передоплати в сумі 6000 грн.

При цьому в договорі зазначено, що загальна суму замовлення складає 9900 грн.

Згідно з пунктом 3.1. роботи по монтажу натяжної стелі виконуються з матеріалів виконавця.

В пункті 3.2.3. Договору сторони визначили, що приміщення, де проводиться монтаж натяжних стель, повинні бути максимально звільнені від меблів; такі роботи як збірка, монтаж і підключення світильників та люстр, не входять до обов`язків виконавця і здійснюються замовником після закінчення робіт по монтажу натяжних стель.

Згідно з пунктом 5.1. Договору виконавець зобов`язується виконати монтаж натяжної стелі протягом п`яти днів з моменту початку робіт.

Відповідно до пункту 6.1. Договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством.

При цьому пунктом 6.4. Договору визначено, що виконавець при порушенні п. 5.1. (термін виконання робіт) сплачує пеню в розмірі 0,1% від вартості ремонтно-оздоблювальних робіт за кожен день прострочення до моменту підписання акта приймання-передачі.

Також судом установлено, що за результатами виконання відповідачем робіт, визначених договором, акт приймання-передачі виконаних робіт між сторонами не був складений.

Позивач повідомила відповідачу про виявлені нею дефекти: не була виготовлена та встановлена конструкція під гіпсову стельову розетку під люстру, що призвело до її розколу та непридатності для подальшого використання; для натяжної стелі виконавцем використаний неякісний матеріал замість того, що був оговорений та оплачений замовником; робота по монтажу натяжної стелі проведене неякісно, стеля має неприглядний вигляд: пошкоджена, має отвори та латки, має сліди клею, багато щілин. Крім того, в кімнаті забруднені клеєм меблі, у тому числі м`які, пошкоджена люстра.

У зв`язку з викладеним позивач просила повернути їй суму сплаченого авансу.

Оскільки вимоги позивачки не була задоволені відповідачем, позивач звернулася до суду з цим позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь суму сплаченого авансу та пеню за прострочення виконання зобов`язання, а також відшкодувати завдану їй матеріальну та моральну шкоду.

При вирішенні спору між сторонами суд керується наступним:

Щодо позовних вимог про стягнення авансу:

Правовідносини між сторонами регулюються параграфом 1 глави 61 підрозділу 1 розділу ІІІ ЦК України.

Так, відповідно до частини 1, 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 839 ЦК України передбачено, що підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Згідно зі статтею 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно зі статтею 847 ЦК України підрядник зобов`язаний своєчасно попередити замовника: 1) про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника; 2) про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи; 3) про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.

Частиною 1 статті 848 ЦК України, яка визначає правові наслідки невиконання замовником вимог підрядника, передбачено, що якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи, підрядник має право відмовитися від договору підряду та право на відшкодування збитків.

Відповідно до статті 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Статтею 852 ЦК України передбачено, що якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Згідно зі статтею 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Статтею 857 ЦК України визначено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Відповідно до статті 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника.

Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.

Відповідно до статті 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, яке видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Отже аванс - це спосіб платежу, що виконує функцію попередньої оплати. Відтак незалежно від того, яка сторона відповідальна за невиконання зобов`язання, той, хто отримав аванс, повинен його повернути.

Суд вважає доведеними, що, уклавши з 16 березня 2024 року з позивачем договір виконання робіт по виготовленню та монтажу натяжної стелі та отримавши від позивача суму авансу в розмірі 6000 грн, відповідач свої зобов`язання за таким договором у встановлений строк належним чином не виконав, допустивши істотні недоліки в роботі, які підтверджуються наданими позивачем фотознімками, згідно з якими натяжна стеля має неприглядний вигляд, містить щілини та пошкодження у вигляді отворів, латок, слідів клею, що відповідачем не спростовано, зокрема не надано акт приймання-передачі виконаних ним робіт позивачці як замовнику.

Твердження сторони відповідача про те, що позивачем не надано доказів неякісного виконання роботи та не було негайно повідомлено про допущені в роботі недоліки, а тому вона позбавлена права посилатися на такі недоліки, суд вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Суд звертає увагу, що відповідач акт приймання-передачі виконаних ним робіт позивачці не надав, клопотань про призначення у справі експертизи з метою встановлення відсутності порушень договору підряду та/або причинного зв`язку між його діями як підрядника та виявленими недоліками, про які повідомила позивачка, не заявляв.

Тому у суду немає сумнівів, що відповідач роботи щодо монтажу натяжної стелі належної якості, що визначені договором та звичайно ставляться до роботи такого характеру, не виконав, а результат його роботи є непридатним для звичайного використання роботи такого характеру, про що позивач як замовник заявляла в своїй письмовій претензії, складеній та направленій відповідачу як виконавцю.

Отже, у зв`язку з наявністю істотних недоліків виконаної роботи позивач як замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування завданих їй збитків, зокрема повернення сплаченого нею авансу.

Як установлено судом, відповідно до договору позивачем було передано відповідачу аванс у розмірі 6000 грн.

Отже, оскільки відповідачем не були передані відповідачу роботи по монтажу натяжної стелі, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму сплаченого нею авансу в розмірі 6000 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення неустойки (пені):

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до с татті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина 1 статті 548 ЦК України).

Частиною 1 статті 546 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно з частинами 1-3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Відповідно до частини 1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Згідно зі статтею 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 552 ЦК України визначено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі. Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Суд ураховує, що в укладеному договорі сторони погодили сплату виконавцем неустойки за порушення терміну виконання робіт у вигляді пені в розмірі 0,1% від вартості ремонтно-оздоблювальних робіт за кожен день прострочення до моменту підписання акта приймання-передачі.

Відповідачем роботи, визначені договором, позивачу не були передані, що підтверджується відсутністю акта приймання-передачі виконаних робіт.

Отже, позивач має право вимагати сплати відповідачем неустойки пені за кожен день прострочення в розмірі, визначеному умовами договору.

Згідно з частиною 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення пені за період з 20 травня 2024 року до 20 грудня 2024 року. При цьому в договорі сторони визначили вартість ремонтно-оздоблювальних робіт у загальному розмірі 9900 грн.

Таким чином, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути пеню за вищевказаний період у розмірі 2128,50 грн (9900 грн х 0,1% х 215 днів).

Натомість суд вважає, що підстави для стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 38 700 грн, що обчислена відповідно до частини 5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», виходячи з 3% вартості роботи за кожен день прострочення виконання, відсутні, оскільки положення цього закону на правовідносини між сторонами не поширюються та умовами укладеного між сторонами договору погоджено конкретний розмір неустойки, що застосовується у разі порушення виконавцем терміну виконання робіт.

Щодо позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди:

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частинами 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною 1 статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто відповідальність за завдану шкоду настає за наявності таких підстав: наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою, вини.

Отже, майнова шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

При цьому наявність шкоди та її розмір має доводитися саме потерпілим.

В своєму позові позивач просить стягнути з відповідача на свою користь вартість зіпсованої люстри в розмірі 12 975 грн та розетки в розмірі 3450 грн, а загалом 16 425 грн.

Водночас суд вважає, що матеріали справи не містять належних доказів завдання позивачу матеріальної шкоди саме внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що умовами укладеного договору не передбачено монтаж світильників та люстр.

Так, згідно з пунктом 3.2.3. Договору приміщення, де проводиться монтаж натяжних стель, повинні бути максимально звільнені від меблів; такі роботи як збірка, монтаж і підключення світильників та люстр не входять до обов`язків виконавця і здійснюються замовником після закінчення робіт по монтажу натяжних стель.

Позивачем у своїй позовні заяві не зазначено та матеріали справи не містять даних про те, за яких обставин було пошкоджено люстру та розетку, вартість яких вона просить відшкодувати, з огляду на те, що за умовами договору виконавець зобов`язався виконати монтаж натяжної стелі. В свою чергу, монтаж люстри та розетки не були покладені на підрядника. Крім того, саме позивач як замовник була зобов`язана звільнити від предметів приміщення, де проводилися роботи по встановленню натяжної стелі.

Отже, у суду відсутні об`єктивні підстави вважати, що позивачу була завдана матеріальна шкода внаслідок винної протиправної поведінки відповідача та, що між завданою шкодою та поведінкою відповідача наявний причинний зв`язок.

Крім того, суд звертає увагу, що на підтвердження розміру завданої шкоди позивач надала скриншоти сайтів з мережі Інтернет щодо вартості нової люстри та розетки.

Водночас позивачем не надано доказів пошкодження саме такого майна та реального розміру завданої їй шкоди.

Отже, суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 16 425 грн є недоведеними, а тому задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди:

Згідно з частинами 1, 2 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка, зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до частин 3-5 статті 23 ЦК України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19) викладено висновок, що виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства».

Тлумачення статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав». Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положенням договору, а від порушення цивільного права особи (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року у справі № 279/1834/22, провадження № 61-1382сво23).

Суд вважає, що внаслідок неправомірних дій відповідача, які полягають у невиконанні відповідачем умов договору, позивачці завдана моральна шкода, яка виявилася у спричинених їй душевних стражданнях через неотримання виконання робіт належної якості за таким договором, а тому вона має право на відшкодування моральної шкоди відповідачем.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд ураховує характер правопорушення та ступінь вини відповідача, глибину душевних страждань, завданих позивачу відповідачем, на яких вона наполягає в своєму позові, та вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди позивачу слід визначити в сумі 5000 грн.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат:

Відповідно до положень частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 6 статті 141 ЦПК України).

При зверненні до суду позивачем не був сплачений судовий збір, посилаючись на положення ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Отже, у зв`язку з частковим задоволенням позову суд присуджує стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 143,04 грн.

Керуючись ст. 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 сплачену суму авансу в розмірі 6000 (шість тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 пеню в розмірі 2128 (дві тисячі сто двадцять вісім) грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 (п`ять тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір у розмірі 143 (сто сорок три) грн. 04 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дані сторін:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Наталія Марченко