Рішення від 16 квітня 2026 р. у справі №500/561/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/561/26

17 квітня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі – ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просить:

визнати протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо відмови задовольнити рапорт про звільнення з військової служби ОСОБА_1 за сімейними обставинами на підставі підпункту “г” пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ);

зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 звільнити з військової служби ОСОБА_1 за сімейними обставинами на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону № 2232-ХІІ.

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 . Позивач звернувся із рапортом до ВЧ НОМЕР_1 щодо звільнення з військової служби за сімейними обставинами на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону № 2232-ХІІ через необхідність здійснювати постійний догляд за своєю матір`ю ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю II групи, та потребує постійного стороннього догляду згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії (далі – ЛКК). Однак, командиром Військової частини НОМЕР_1 прийнято рішення про відмову у задоволенні рапорту позивача. Причиною відмови зазначено про те, що у ОСОБА_2 наявний інший член сім`ї першого чи другого ступеня споріднення, а саме: внук ОСОБА_3 .

Представник позивача вважає таку відмову незаконною та зазначає, що син позивача навчається за денною формою навчання за напрямом "Сільське господарство" в Університеті сільського господарства імені Гуго Коллонтая в місті Краків, Республіка Польща, де постійно проживає на час навчання, що, у свою чергу, унеможливлює його участь у здійсненні постійного догляду за ОСОБА_2 .

З наведених підстав просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

У відзиві на позовну заяву ВЧ НОМЕР_1 проти позову заперечує. Представник відповідача вказує на відсутність доказів того, що онук ОСОБА_2 – ОСОБА_3 потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я (тобто може здійснювати догляд за бабусею), тому позивач при поданні рапорту не надав усіх документів, які б підтверджували наявність підстав для його звільнення із військової служби згідно з абзацом 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону № 2232-ХІІ. При цьому безпідставним є посилання представника позивача на правову позицію Верховного Суду у постанові від 27.02.2025 у справі №380/16966/24, оскільки вона не є релевантною даним обставинам справи. Також, при розгляді даної справи не може бути взяте до уваги рішення Тернопільського окружного адміністративного суду по справі №500/3304/25 від 27.10.2025, на яке посилався представник позивача, оскільки останнє не набрало законної сили.

За вказаних обставин просить у задоволені позову відмовити в повному обсязі (а.с.69-72).

Інших заяв по суті справи не надходило.

Суд, перевіривши доводи учасників, викладені у заявах по суті справи, письмовими доказами, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходить військову службу на посаді водія четверної гармати другого самохідного артилерійського взводу третьої самохідної артилерійської батареї першого самохідного артилерійського дивізіону ВЧ НОМЕР_1 .

11.01.2026 позивач подав рапорт командиру взводу третьої самохідної артилерійської батареї ВЧ НОМЕР_1 , в якому просив клопотати перед вищим командування про його звільнення з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 (через сімейні обставини або інші поважні причини), абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону № 2232-ХІІ у зв`язку з необхідністю здійснювати постійних догляд за матір`ю ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи (а.с.78).

До рапорту позивач додав такі документи: акт обстеження сімейно-майнового стану солдата ОСОБА_1 ; нотаріально завірену копію паспорта ОСОБА_1 ; нотаріально завірену копію картки фізичної особи – платника податків ОСОБА_1 ; копію військового квитка ОСОБА_1 ; нотаріально завірену копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; нотаріально завірену копію витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_4 ; нотаріально завірену копію паспорта ОСОБА_2 ; витяг з реєстру територіальної громади №2025/000452989 від 13.01.2025; довідку про склад сім`ї, видану Скориківською сільською радою від 04.11.2025 №178; нотаріально завірену копію витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_1 ; нотаріально завірену копію довідки до акта МСЕК №734444; нотаріально завірену копію висновку ЛКК від 23.10.2025 №56 (481); нотаріально завірену копію висновку ЛКК від 23.10.2025 №480; нотаріально завірену копію свідоцтва про розірвання шлюбу від 14.06.1994 №001291; нотаріально завірену копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 від 26.04.2006 №027355; витяг з реєстру територіальної громади від 25.11.2025 №2025/017607344; нотаріально завірену копію довідки про зарахування на навчання на польській та українській мовах від 17.01.2025; копію закордонного паспорту ОСОБА_3 .

Відповідач листом від 16.01.2026 № 2781/317 відмовив у задоволенні рапорту позивача, оскільки не підтверджено відсутність інших членів сім`ї, які можуть здійснювати догляд за його матір`ю ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи.

У відповіді зазначено, що актом перевірки сімейного стану військовослужбовця від 25.11.2025, складеного ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказано наявність у ОСОБА_2 члена сім`ї другого ступеня споріднення - онука ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . При цьому у доданих до рапорту документах відсутні документи про те, що вказана особа потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько- консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (а.с.100).

Позивач вважає, що відповідно до підпункту “г” пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону № 2232-ХІІ, який відсилає до абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону № 2232-ХІІ, має право на звільнення з військової служби, а відмова у звільненні є протиправною, тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі правові положення.

Розділом ІІ Конституції України передбачені основоположні права, свободи та обов`язки людини і громадянина, серед яких відповідно до статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану”, затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до теперішнього часу.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов`язок» від 25.03.1992 № 2232-XII.

Відповідно до статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-третя статті 1 Закону).

Згідно з частинами першою-третьою, шостою статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями. Видом військової служби є зокрема військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Статтею 24 Закону № 2232-XII унормований початок, призупинення і закінчення проходження військової служби. Відповідно до частини третьої цієї статті закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Підстави та порядок звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону №2232-XII, а у частині четвертій цієї статті наведені підстави звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, зокрема: під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану) (пункт 1), під час воєнного стану (пункт 2).

Відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII під час дії воєнного стану військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

В свою чергу абзацом 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону №2232-XII визначено, що під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Згідно з частиною сьомою статті 26 Закону № 2232-XII звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі Положення №1153/2008).

Відповідно до пунктів 6, 7 Положення №1153/2008 початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.

Згідно з пунктом 12 Положення №1153/2008 встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.

Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.

Продовження дії контрактів із військовослужбовцями, які звільняються, у випадках, визначених законодавством, затвердження військовослужбовців на посади за мобілізаційним планом, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, призупинення військової служби або звільнення з військової служби осіб, які проходять строкову військову службу, оформлюється письмовими наказами по стройовій частині. Також наказами по стройовій частині в особливий період оформлюється продовження військової служби та дії контракту понад встановлені строки до термінів, визначених частиною дев`ятою статті 23 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Порядок підготовки та видання наказів з питань проходження військової служби встановлюється Міністерством оборони України.

Звільнення військовослужбовців із військової служби під час дії особливого періоду регламентовано пунктом 225 цього Положення. Так, підпунктом 2 пункту 225 Положення №1153/2008 передбачено, що звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п`ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу":

у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них;

у військових званнях до підполковника (капітана 2 рангу) включно за всіма підставами - командирами корпусів та командувачами військ оперативних командувань і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.

Стосовно порядку звільнення, пункт 233 Положення №1153/2008 передбачає, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:

підстави звільнення з військової служби;

думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;

районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Накази про звільнення військовослужбовців з військової служби оголошуються командирами (начальниками) військових частин (абзац третій пункту 241 Положення №1153/2008).

Згідно з пунктом 242 Положення №1153/2008 після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вибраним місцем проживання.

Пунктами 12.1, 12.11 розділу XII Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України №170 від 10.04.2009, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.05.2009 року за №438/16454, передбачено, що звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби) здійснюється посадовими особами, визначеними пунктом 225 Положення.

До керівників органів військового управління Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, які в особливий період мають право звільнення військовослужбовців з військової служби, належать посадові особи, які під час особливого періоду мають право призначення на посади осіб офіцерського складу.

Перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, зазначено у додатку 19 до Інструкції.

Зокрема відповідно до підпункту 26 пункту 5 Додатку 19 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України затверджена наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 №170, яким визначено Перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, при поданні до звільнення з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», подаються документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин, а саме у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи:

документи, які підтверджують відповідні родинні зв`язки з цією особою (особами);

один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою згідно з наказом Мінсоцполітики від 21 вересня 2015 року № 946;

висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, про потребу в постійному догляді.

Відповідно до пункту 14.10 розділу XIV цієї Інструкції звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення.

Документи на звільнення військовослужбовців направляються безпосередньо до посадових осіб, які мають право їх звільнення з військової служби. Наказ по особовому складу про звільнення цих військовослужбовців повинен бути виданий і доведений до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем взяття громадянина на військовий облік та до військової частини за місцем проходження військової служби в строки, що забезпечуватимуть вчасне здавання справ і посад і розрахунок військовослужбовців, а також виконання строків звільнення, визначених Президентом України.

Аналіз вказаних норм законодавства свідчить про те, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, звільняються з військової служби під час воєнного стану на підставах, визначених пунктом 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" через сімейні обставини або з визначених названим Законом поважних причин, за умови, що такі військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу, серед яких така обставина як здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Ті військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення.

У справі, що розглядається, ОСОБА_1 , який проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 , звернувся до безпосереднього командира з рапортом про звільнення його з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 (через сімейні обставини або інші поважні причини), абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону № 2232-ХІІ у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за матір`ю, яка є особою з інвалідністю ІI групи.

Як встановлено судом до рапорту про звільнення позивач додав документи, що підтверджують наявність інвалідності у його матері ОСОБА_2 . ІІ групи довічно - довідку до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААГ за №734444, у довідці причина інвалідності вказана – загальне захворювання (а.с.89).

Згідно з висновком про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі №56 (481) від 23.10.2025, ОСОБА_2 потребує отримання соціальної допомоги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи (а.с.90).

Висновком лікарсько-консультативної комісії №480 від 23.10.2025 підтверджується потреба ОСОБА_2 в постійному сторонньому догляді (а.с.91).

Про необхідність здійснення постійного догляду за матір`ю позивача також вказано в акті перевірки сімейного стану військовослужбовця від 25.11.2025, складеного ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.79).

Відповідачем не заперечується те, що матір позивача є особою з інвалідністю ІІ групи, яка потребує постійного стороннього догляду, проте за наслідками розгляду рапорту відмовлено позивачу у звільнеіні, оскільки не підтверджено відсутність інших членів сім`ї, які можуть здійснювати догляд.

В спірному випадку позиція відповідача полягає в тому, що у доданих до рапорту документах, відсутні документи про те, що ОСОБА_3 (онук ОСОБА_2 ) потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, тобто може здійснювати догляд за бабусею.

Аналізуючи зміст абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону № 2232-XII Верховний Суд у постанові від 27.02.2025 у справі № 380/16966/24 виснував, що для звільнення з військової служби у випадку необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, достатньою є наявність однієї з таких умов:

відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи;

інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

«Відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи» означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж «юридичної наявності» інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об`єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятою статті 26 Закону №2122-IX.

Верховний Суд у постанові від 07.05.2025 у справі № 420/30227/24 також наголосив на важливості визначення потенційних обов`язків щодо здійснення постійного догляду за особами, що потребують сторонньої допомоги, яка переважно покладається на членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 12.07.1994 (а.с.84 зворот).

Відповідно до довідки про склад сім`ї №178 від 24.11.2025, що видана Скориківською Сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, до складу сім`ї ОСОБА_2 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , входить її син – ОСОБА_1 (а.с.88).

Згідно з свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 14.06.1994, шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 розірвано 14.06.1994, про що зроблено запис №78 (а.с.91 зворот).

Як встановлено судом, до рапорту про звільнення позивач додав акт перевірки сімейного стану військовослужбовця від 25.11.2025, складеного ІНФОРМАЦІЯ_2 , зміст якого підтверджує, що позивач є єдиним, хто може здійснювати постійний догляд за його матір`ю, особою з інвалідністю ІІ групи.

Так, у ході перевірки з`ясовано відсутність членів сім`ї першого ступеня споріднення, які зобов`язані здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 , окрім військовослужбовця; другого ступеня споріднення наявні: онук ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , онук ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , студент (університету сільського господарства імені Гуго Коллонтая у Кракові) згідно з довідкою від 17.01.2025 (а.с.79).

Підпунктом 14.1.263 пункту 14.1 статті 263 Податкового кодексу України визначено, що членами сім`ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. Членами сім`ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Обов`язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків закріплений у статті 51 Конституції України.

Відповідно до вимог статті 172 Сімейного кодексу України дитина, повнолітні дочка, син зобов`язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу.

Згідно зі статтею 202 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Дочка, син крім сплати аліментів зобов`язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю (стаття 203 Сімейного кодексу України).

Згідно із статтею 47 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16.121993 № 3721-XII діти зобов`язані піклуватися про батьків похилого віку, подавати їм допомогу і підтримку, в разі необхідності здійснювати за ними догляд.

При цьому статтею 266 Сімейного кодексу України обумовлено, що повнолітні внуки, правнуки зобов`язані утримувати непрацездатних бабу, діда, прабабу, прадіда, які потребують матеріальної допомоги і якщо у них немає чоловіка, дружини, повнолітніх дочки, сина або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що повнолітні внуки, правнуки можуть надавати матеріальну допомогу.

Слід наголосити, що син позивача ОСОБА_3 не має фізичної можливості здійснювати постійний догляд за своєю бабою ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що з 01.10.2023 по 21.02.2027 навчається за денною формою навчання за напрямом "Сільське господарство" в Університеті сільського господарства імені Гуго Коллонтая в місті Краків, Республіка Польща, що підтверджується довідкою про зарахування на навчання від 17.01.2025 (а.с.94 зворот-97). Про дані обставини також зазначено в акті перевірки сімейного стану військовослужбовця від 25.11.2025, складеного ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність документів про те, що онук ОСОБА_2 потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, оскільки перебування ОСОБА_3 у зв`язку з навчанням за кордоном унеможливлює здійснення такого догляду за бабою.

Так, з огляду на навчання за кордоном ОСОБА_3 об`єктивно не має можливості здійснювати постійний догляд за своєю бабою ОСОБА_2 , що є фактичним підтвердженням відсутності іншої особи, спроможної забезпечити необхідний догляд, окрім позивача.

Підсумовуючи вище наведене, за наявності фактичних підстав для звільнення позивача з військової служби на підставі абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону № 2232-ХІІ (необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я), відповідач оцінюючи надані до рапорту документи діяв не добросовісно.

Оскільки, зазначені вище обставини були не належно враховані відповідачем, до компетенції якого віднесено питання звільнення позивача зі служби, відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (якою передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень) наявні підстави для виходу за межі позовних вимог з метою ефективного захисту прав позивача та прийняття рішення про визнання протиправними дій ВЧ НОМЕР_1 щодо відмови у задоволені рапорту про звільнення з військової служби позивача за сімейними обставинами на підставі підпункту “г” пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-ХІІ та зобов`язання відповідача повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби від 11.01.2026 за підпунктом «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-ХІІ з підстав визначених абзацом 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону №2232-ХІІ та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, наведених в мотивувальній частині цього рішення.

У задоволенні решти позовних вимог належить відмовити. Позов підлягає до задоволення частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то питання про розподіл судових витрат не вирішується. Щодо повернення суми надміру сплаченого судового збору (1064,96 грн), то позивач має право звернутися до суду з відповідним клопотанням у порядку, визначеному Законом України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 242-246, 262, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 відмови у задоволені рапорту про звільнення з військової служби ОСОБА_1 за сімейними обставинами на підставі підпункту “г” пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби від 11.01.2026 за підпунктом «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” з підстав, визначених абзацом 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, наведених в мотивувальній частині цього рішення.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 17 квітня 2026 року.

Суддя Чепенюк О.В.