Рішення від 16 квітня 2026 р. у справі №440/1690/25 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/1690/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/1690/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комісії з розгляду питання надання відстрочки від мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

07.02.2025 ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі - ТЦК), Комісії з розгляду питання надання відстрочки від мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - Комісія), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом Комісії від 31.01.2025 №3 в частині відмови позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";

- зобов`язати Комісію повторно розглянути заяву позивача від 14.01.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" з дотримання порядку, строку, меж та способу дій, визначених законом.

Мотивуючи позов, заявник зазначає, що 14.01.2025 звернувся до відповідача із заявою, у якій просив надати йому відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації за сімейними обставинами у зв`язку з наявністю бабусі з інвалідністю ІІ групи, яка не має інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону її утримувати. Однак відповідач протиправно відмовив у наданні відстрочки.

27.02.2025 до суду засобами системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник ТЦК висловив свої заперечення проти задоволення позову (а.с. 33-35). Зазначає, що з огляду на наданий позивачем пакет документів підстав для відстрочки той не має, оскільки не доведено факту здійснення постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю ІІ групи другого ступеня споріднення, як і потребу у постійному сторонньому догляді інших членів родини першого ступеня споріднення.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду (суддя Канигіна Т.С.) від 17.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №440/1690/25 та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду (суддя Канигіна Т.С.) від 18.02.2025 було вжито заходів забезпечення позову шляхом установлення заборони ІНФОРМАЦІЯ_3 вчиняти дії щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі (а.с. 24-30).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду (суддя ОСОБА_2 ) від 26.05.2025 було витребувано від ТЦК протокол від 31.10.2025 №3 та докменти. які слугували підставою для його прийняття (а.с. 69-70).

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 30.12.2025 (суддя Супрун Є.Б.) після повторного авторозподілу адміністративну справу №440/1690/25 прийнято до провадження. Продовжено розгляд справи у порядку, визначеному ухвалою від 17.02.2025.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець м. Хорол Хорольського району Полтавської області, де і зареєстрований на даний час, має статус військовозобов`язаного, перебуває на військовому обліку у Лубенському ТЦК (а.с. 17).

07.11.2024 позивач звернувся до ТЦК із заявою (зареєстрована 11.11.2024) щодо оформлення з підстав, передбачених п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", довідки про відстрочку від призову на військову службу у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, з причин відсутності інших членів сім`ї першого (першого та другого) ступеня споріднення особи з інвалідністю І або ІІ групи (а.с. 36-37).

Резолюцією заяву було не погоджено, оскільки не доведено факт відсутності інших осіб з числа не військовозобов`язаних першого ступеня споріднення, у зв`язку з чим протоколом від 10.01.2025 №1 комісія ТЦК ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оскільки на момент розгляду надані документи не надають право на відстрочку згідно зі ст. 23 (Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію") (а.с. 75).

14.01.2025 позивач знову звернувся до ТЦК із заявою (зареєстрована 20.01.2025) щодо оформлення з підстав, передбачених п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", довідки про відстрочку від призову на військову службу у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, з причин відсутності інших членів сім`ї першого (першого та другого) ступеня споріднення особи з інвалідністю І або ІІ групи (а.с. 76).

До заяви від 14.01.2025 позивач додав копію власного паспорту громадянина України, РНОКПП, витяг з РТГ, копію власного військового квитка, повний витяг з ЄДРАЦСГ про народження позивача, копію власного свідоцтва про народження, копію паспорту громадянина України гр. ОСОБА_3 та її РНОКПП, витяг з реєстру ТГ щодо ОСОБА_3 , копію довідки МСЕК, якою підтверджується факт установлення 29.06.2018 ОСОБА_3 другої групи інвалідності безтерміново, копію пенсійного посвідчення ОСОБА_3 , повний витяг з ЄДРАЦСГ про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , копію свідоцтва про смерть ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , копію свідоцтва про розірвання шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , копію свідоцтва про розірвання шлюбу ОСОБА_4 , копію пенсійного посвідчення ОСОБА_5 , копію довідки МСЕК, відповідно до якої ОСОБА_5 з 27.11.2017 установлено другу групу інвалідності безтерміново, акт комісійного обстеження за адресою: АДРЕСА_1 , за якою зареєстровані ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 77-106).

03.02.2025 на адресу позивача надіслано повідомлення ТЦК за №7/984, яким до відома позивача доведено результат розгляду його заяви, що оформлений протоколом від 31.01.2025 №3, відповідно до якого комісія ТЦК ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оскільки на момент розгляду комісії надані документи не надають право на відстрочку згідно зі ст. 23 (Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію") (а.с. 75).

Не погоджуючись із правомірністю мотивів відмови у наданні відстрочки, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (надалі - Закон №2232-XII).

Відповідно до частин першої та другої статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено на території України воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який триває і дотепер.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 Про загальну мобілізацію оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначені Законом України від 21.10.1993 №3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (надалі - Закон №3543-XII).

За визначенням, наведеним в абзаці четвертому статті 1 Закону №3543-XII, мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.

Відповідно до частини п`ятої статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації передбачені статтею 23 Закону №3543-XII.

Зокрема, згідно з пунктом 14 частини першої статті 23 Закону №3543-XII, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: члени сім`ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім`ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім`ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім`ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.

Саме з цієї нормативно-правової підстави позивач неодноразово звертався до відповідача з метою оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Відповідно до частин 7 - 9 статті 23 Закону №3543-XII, перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів забезпечується неможливість надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації більше ніж одному військовозобов`язаному з підстав, зазначених у пунктах 9 - 14 частини першої цієї статті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, яка набрала чинності 18.05.2024, затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (надалі - Порядок №560).

За змістом пунктів 56 - 58 Порядку №560, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії.

За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16 - 23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації в день її подання.

Згідно з Додатком 5 Порядку №560, документами, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", є, зокрема для військовозобов`язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв`язки другого ступеня споріднення (рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік (дружина), діти, у тому числі усиновлені) здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу члена сім`ї першого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

Згідно з пунктом 60 Порядку №560, комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Аналіз наведених положень законодавства свідчить на користь висновку про те, що перелік підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є вичерпним.

Як повідомив представник ТЦК у відзиві на позов, заява на відстрочку була подана по догляду за бабусею ОСОБА_3 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи, де заявник зазначив про відсутність інших членів сім`ї першого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, але не надав документів, що підтверджують відсутність членів сім`ї першого ступеня споріднення. Водночас ТЦК відповідно до пункту 581 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, при перевірці повідомлених заявником підстав з`ясував, що позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 , військово-лікарську комісію не проходив. При перевірці задекларованого місця проживання встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , тоді як задекларованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_2 . Після перевірки засобами Державного реєстру актів цивільного стану громадян встановлено, що у ОСОБА_3 є два сини: ОСОБА_1 , 1971 р.н. (помер ІНФОРМАЦІЯ_9 ) та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 . Під час подання першої заяви позивач ввів в оману Комісію з розгляду питань щодо надання відстрочки, зазначивши про відсутність інших членів родини першого ступеня споріднення. 14.01.2025 при поданні другої заяви позивачем додано документи на другого сина своєї бабусі - ОСОБА_5 та долучено докази того, що він є особою з інвалідністю ІІ групи (загальне захворювання), проте не додано документів, що підтверджують факт того, що він потребує постійного стороннього догляду, як цього вимагає п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону. До того ж у ОСОБА_5 є син ОСОБА_5 , 1997 р.н., який перебуває на військовому обліку в першому відділі Лубенського ТЦК з 15.11.1994. Тому підстав для надання відстрочки немає, оскільки позивачем не доведено факт здійснення постійного стороннього догляду за особою з ІІ групою інвалідності другого ступеня споріднення та потребу в постійному сторонньому догляді членів родини першого ступеня споріднення.

Перевіряючи такі мотиви відмови надання позивачу відстрочки від призову на предмет їх правомірності, суд бере до уваги наступне.

ОСОБА_3 - бабуся позивача має інвалідність другої групи (безтерміново), факт чого підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія АВ №0858687 від 29.06.2018 (а.с. 63).

Відповідно до ст. 1 Закону України від 21.03.1991 №875-XII "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", особа з інвалідністю - особа із стійкими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями, які при взаємодії з різними бар`єрами можуть заважати її повній та ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими.

Згідно з пунктом 27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317, яке було чинним на момент встановлення ОСОБА_3 29.06.2018 другої групи інвалідності, підставою для встановлення II групи інвалідності є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або вродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, при збереженій здатності до самообслуговування та не спричиняють потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.

Критеріями встановлення II групи інвалідності є ступінь втрати здоров`я, що спричиняє обмеження у вираженому II ступені однієї чи декількох категорій життєдіяльності особи:

обмеження самообслуговування II ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;

обмеження здатності до самостійного пересування II ступеня - здатність до самостійного пересування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;

обмеження здатності до навчання II ступеня - нездатність до навчання або здатність до навчання тільки у спеціальних навчальних закладах або за спеціальними програмами вдома;

обмеження здатності до трудової діяльності II ступеня - нездатність до провадження окремих видів трудової діяльності чи здатність до трудової діяльності у спеціально створених умовах з використанням допоміжних засобів і/або спеціально обладнаного робочого місця, за допомогою інших осіб;

обмеження здатності до орієнтації II ступеня - здатність до орієнтації в часі і просторі за допомогою інших осіб;

обмеження здатності до спілкування II ступеня - здатність до спілкування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;

обмеження здатності контролювати свою поведінку II ступеня - здатність частково чи повністю контролювати свою поведінку тільки за допомогою сторонніх осіб.

До II групи інвалідності можуть належати також особи, які мають дві хвороби або більше, що призводять до інвалідності, наслідки травми або вроджені вади та їх комбінації, які в сукупності спричиняють значне обмеження життєдіяльності особи та її працездатності.

Відповідно до пункту 24 чинного на момент встановлення ОСОБА_3 групи інвалідності Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Питання медико-соціальної експертизи" від 03.12.2009 №1317, яка втратила чинність на підставі постанови КМ №1338 від 15.11.2024, комісія видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації.

Тобто, документом, що підтверджує інвалідність та містить висновок щодо умов і характеру роботи і застосовується при винесенні рішення МСЕК про встановлення групи, причини і строку інвалідності у спірному випадку, є довідка до акту огляду МСЕК, видана за формою №157-1/о (а.с. 63), затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України від 30.07.2012 №577, що втратив чинність на підставі наказу Міністерства охорони здоров`я № 2067 від 10.12.2024.

Постанова Кабінету Міністрів України "Питання медико-соціальної експертизи" від 03.12.2009 №1317 не містить визначення понять стороннього нагляду, догляду або допомоги.

Водночас Порядок організації надання деяких соціальних та медичних послуг потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2023 №438 "Деякі питання організації забезпечення соціальними та медичними послугами потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які їх потребують" визначає термін "постійний сторонній догляд" як вид догляду, яким забезпечуються особи з інвалідністю із значно вираженою важкістю, функціональними порушеннями в організмі, обумовленими професійним захворюванням, травмою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності, надзвичайною залежністю від постійного стороннього догляду, допомоги або нагляду інших осіб, неспроможні до самообслуговування (не можуть самостійно вживати їжу, користуватися туалетом, потребують допомоги під час прогулянок тощо).

Однак надана позивачем до ТЦК довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія АВ №0858687 стосовно встановлення ОСОБА_3 другої групи інвалідності з 29.06.2018 у графі 12 "Висновок про характер та умови праці" не містить висновку щодо необхідності здійснення постійного стороннього догляду за ОСОБА_3 , натомість у вказаній графі зафіксовано лише висновок про "Непрацездатність".

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається саме на обставини того, що постійно здійснює догляд за бабусею, оскільки остання має інвалідність другої групи.

Однак, як з`ясовано судом вище, самого лише факту встановлення особі групи інвалідності без висновку медико-соціальної експертизи про необхідність постійного стороннього нагляду, догляду або допомоги, недостатньо для виникнення у військовозобов`язаного права на отримання відстрочки на підставі відповідно до пункту 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

За таких обставин, рішення ТЦК, оформлене протоколом №3 від 31.01.2025 щодо відмови у задоволенні заяви позивача від 14.01.2025 відповідає критеріям правомірності, установленим статтею 2 КАС України, оскільки прийняте у точній відповідності до Порядку №560.

До того ж під час перевірки обставин, повідомлених у заяві позивача від 14.01.2025, комісією ТЦК було встановлено, що заявником додано документи на другого сина своєї бабусі - ОСОБА_5 та долучено докази того, що він є особою з інвалідністю ІІ групи (загальне захворювання), проте не додано документів, що підтверджують факт того, що він потребує постійного стороннього догляду, як цього вимагає п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону. До того ж у ОСОБА_5 є син ОСОБА_5 , 1997 р.н., який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 з 15.11.1994.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого позову, у зв`язку з чим залишає його без задоволення.

За відсутності підстав для задоволення позову, відсутні й підстави для розподілу судових витрат, які складаються лише із сум сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1816,80 грн.

Вжиті ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 заходи забезпечення позову, відповідно до ч. 6 ст. 157 КАС України, зберігають свою дію до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Керуючись статтями 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 у справі №440/1690/25 - залишити без задоволення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_3 ).

Відповідач: Комісія з розгляду питання надання відстрочки від мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_11 (ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ; АДРЕСА_4 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Суддя Є.Б. Супрун