Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №420/28746/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/28746/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:

1.Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 (правонаступник ВЧ НОМЕР_1 ) щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування після тяжкого поранення у період з 12.09.2024-01.10.2024; 30.10.2024-03.12.2024; 03.12.2024-02.01.2025,

2. Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 (правонаступник ВЧ НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування після тяжкого поранення у період з 12.09.2024- 01.10.2024; 30.10.2024-03.12.2024; 03.12.2024-02.01.2025 у розмірі 369 784,94 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 11 вересня 2024 року в період проходження служби у військовій частині Позивач одержав травму, під час виконання службових обов`язків, під час проведення навчальних стрільб, в результаті детонації боєприпаси в ствольній коробці кулемету, що підтверджується Довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтво) від 02.01.2025 №25/21. У період з 12 вересня 2024 року по 01 жовтня 2024 року, перебував на стаціонарному лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону, відповідно до Виписки стаціонарного хворого №6851 із діагнозом вогнепальне осколкове поранення м`яких тканин тильної поверхні правої стопи. Із 30 жовтня 2024 по 03 грудня 2024 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Міська клінічна лікарня №10» ОМР (хірургічне відділення) Департаменту охорони здоров`я Одеської міської ради Міністерства охорони здоров`я України, відповідно до Виписки стаціонарного хворого №16953/1965 із діагнозом «Наслідки ВОСП (11.09.2024) м`яких тканин тильної поверхні правої стопи, інфікована рана правої стопи. Після вказаного стаціонарного лікування ОСОБА_1 перебував у тридцяти денній відпустці за станом здоров`я унаслідок поранення, починаючи із 03.12.2024, після чого 02 січня 2025 року повернувся до виконання службових обов`язків. У період із 09.08.2025 по 25.08.2025 Позивач перебуває на реабілітації унаслідок спричиненого поранення під час захисту Батьківщини, відомості про яку будуть надані до суду за першої ж можливості, а саме після виписки (після 25.08.2025).

Враховуючи вказані обставини та спираючись на відомості зазначені у Довідці Гарнізонної ВЛК № 2 від 25 березня 2025 року №457, Позивачу – ОСОБА_1 , проведено огляд 25.03.2025 та встановлено: діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Посттравматична невропатія правого малогомілкового нерву з аксональним ураженням моторних волокон до 80% у вигляді помірного парезу правої стопи з помірним порушенням функцій. На підставі наказу МОЗ України від 04.07.2007 №370 відноситься до тяжких травм; травма пов`язана із захистом Батьківщини; захворювання пов`язане із проходженням військової служби. Враховуючи зазначене, Позивач вважає, що має право на нарахування та виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн. на місяць, як такий, що отримав поранення, пов`язане із захистом Батьківщини, за всі періоди перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), оскільки лікування пов`язане саме з отриманим поранням, та за весь період перебування у відпустці для лікування після цього ж тяжкого поранення за висновком (постановою) ВЛК. Однак, всупереч нормам чинного законодавства, Позивачу, який під час виконання службових обов`язків отримав тяжке поранення, підтверджене висновками військово-лікарської комісії та медичними документами, відповідачем протиправно не була нарахована та виплачена встановлена державою додаткова винагорода у розмірі 100 000 грн за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування після поранення.

27.08.2025 від позивача до суду надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи №420/28746/25 Виписку із медичної картки стаціонарно хворого №118957594 виданої ДП "Клінічним санаторієм "Перший" ПАТ Лікувально-оздоровчих закладів Профспілок України "Укрпрофоздравниця" від 25.08.2025.

Ухвалою суду від 28.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому вказуючи про хибність та необґрунтованість доводів позивача просить відмовити у задоволенні позову мотивуючи тим, що відповідно до чинного законодавства, підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України , затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Однак травмування позивача не було та не могло бути жодним чином пов`язаним із безпосередньою участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а відтак і відсутні передумови для встановлення зв`язку отриманої ним травми із захистом Батьківщини.

Також відповідач вважає, що він не є належним відповідачем у цій справі, оскільки між Військовою частиною НОМЕР_1 та позивачем відсутній спір, позивач до військової частини НОМЕР_1 з клопотанням/вимогою здійснити певні дії не звертався, відмову у здійсненні таких дій не отримував. Дії, до виконання яких суд потенційно зобов`язав би військову частину НОМЕР_1 , є похідними від імовірного задоволення судом позовних вимог в частині зобов`язання військової частини НОМЕР_2 здійснити перерахунок. Тому, у випадку задоволення позову, виплати мали б відбуватися без імперативного впливу судового рішення, а тільки на підставі відповідного розрахунку, платіжних відомостей та Положення про спільне фінансове господарство. Військова частина НОМЕР_1 , у зв`язку з наявністю спільного фінансового господарства, лише провадить виплати (перераховує кошти) військовослужбовцям на підставі документів, сформованих підпорядкованими військовими частинами, а (не) нарахування спірних виплат, зазначених у позовній заяві, яке здійснювалося саме військовою частиною НОМЕР_2 . Оскільки такі дії провадяться в силу діючих нормативних приписів, відповідна вимога, яка лише презюмує потенційні протиправні дії військової частини НОМЕР_1 , очевидно є передчасною.

З огляду на безпідставний характер вимог, заявлених до військової частини НОМЕР_1 , похідна позовна вимога про необхідність стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 гривень, які очікує понести позивач, не думку відповідача також є безпідставною і такою, що не підлягає задоволенню.

Представник позивача надав відповідь на відзив відповідача, у якому наголосив на обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 вказує про безпідставність доводів відповідача. Просить позов задовольнити, наголошуючи, що відповідно до спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 22.12.2025 «Про проведення додаткових організаційних заходів у ЗСУ», директиви командувача Сил територіальної оборони ЗСУ від 22.05.2025 «Про проведення додаткових організаційних заходів у Силах територіальної оборони ЗСУ в 2025 році» та наказу начальника Регіонального управління сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 26.05.2025, з 01.08.2025 року введено у дію новий штат військової частини НОМЕР_1 , до складу якої увійшла військова частина НОМЕР_3 , що наразі вважається першим територіальним батальйоном військової частини НОМЕР_1 . Вказане також підтверджується наданими до Відзиву копіями витягів із наказів по стройовій, на яких міститься печатка саме військової частини НОМЕР_1 . Крім того Відповідачем також надано Наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 09.09.2022 №349 «Про створення спільного фінансового господарства військової частини НОМЕР_1 та військових частин (установ) зарахованих на фінансове (матеріально- технічне) забезпечення» у якому чітко вказано, що створено спільне фінансове господарство у тому числі із військовою частиною НОМЕР_2 . Таким чином, військова частина НОМЕР_1 стала фактично розпорядником у частині адміністрування та управління фінансово-господарськими питаннями стосовно особового складу військової частини НОМЕР_3 . Крім того, відповідно до пункту 4 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом МОУ від 07.06.2018 № 260, грошове забезпечення включає посадові оклади, надбавки, доплати, премії та одноразові грошові допомоги (після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань тощо). Це прямо підтверджує, що одноразові виплати, які є предметом спору, належать до компетенції військової частини НОМЕР_1 як органу, що здійснює фінансове забезпечення. З огляду на те, що з 01.08.2025 року до складу військової частини НОМЕР_1 увійшла військова частина НОМЕР_3 , саме військова частина НОМЕР_1 є розпорядником коштів і відповідає за нарахування та виплату як щомісячних, так і одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Це додатково підтверджує її статус як належного відповідача у справі. Отже, хоча прямого документа про правонаступництво немає, з наведених нормативних актів та наказів вбачається логічний та безперервний перехід функцій і повноважень щодо фінансового господарства від військової частини НОМЕР_3 до військової частини НОМЕР_1 . Саме тому остання є належним відповідачем у даній справі. Крім того, позивач категорично не погоджується з наведеним у відзиві твердженням, що за період лікування позивачу не належить до виплати додаткова винагорода, з огляду на те, що критичною умовою додаткових виплат є факт поранення (травми), пов`язаного із захистом Батьківщини, що підтверджується виключно довідкою ВЛК. Згідно довідки ВЛК травма Позивача визнана тяжкою та такою, що пов`язана із захистом Батьківщини.

Зауважує, що позивач отримав травму під час навчання в період дії воєнного стану. В свою чергу відповідно до приписів чинного законодавства, навчання у військовій частині в умовах воєнного стану є невід`ємною складовою бойової підготовки, що здійснюється з метою забезпечення належного рівня обороноздатності, готовності до відсічі збройної агресії та захисту суверенітету й територіальної цілісності України. У зв`язку з цим, поранення або травма, отримані військовослужбовцем у процесі проходження такого навчання, повинні розцінюватися як ті, що настали під час виконання службових обов`язків, безпосередньо пов`язаних із захистом Батьківщини. Це підтверджується і Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони № 402, яке прямо передбачає можливість встановлення причинного зв`язку травми із захистом Батьківщини. Формулювання у висновку ВЛК: «ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» є офіційним підтвердженням такого зв`язку, і, відповідно до норм Постанови КМУ №168, надає підстави для включення військовослужбовця до наказу на виплату додаткової винагороди у розмірі до 100 000 гривень. Таким чином, навіть у випадку, якщо травма була отримана не в зоні бойових дій, але внаслідок виконання службових обов`язків у межах бойової підготовки (зокрема, під час навчань), і при наявності належного медичного підтвердження причинного зв`язку, військовослужбовець має право на додаткову винагороду за час перебування на стаціонарному лікуванні, пропорційно його тривалості.

Крім того, позивач вважає безпідставними доводи відповідача щодо відсутності його звернення до військової частини, адже військова частина володіла інформацією про отримання поранення військовослужбовцем, оскільки такі факти відображаються в офіційних документах проходження служби та підтверджуються матеріалами військово-лікарських комісій. Відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ та деяким іншим особам (наказ МОУ від 07.06.2018 № 260), виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснюється на підставі наказу командира військової частини та не потребує подання будь-якої окремої заяви чи звернення військовослужбовця. Достатнім є сам факт отримання травми під час проходження служби. Оскільки військовою частиною НОМЕР_1 в установленому законом порядку наказ про призначення та виплату грошового забезпечення виданий не був, хоча підстави для цього безумовно існували, така бездіяльність є протиправною.

Від відповідача в свою чергу надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач в свою чергу зауважує на тому, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини. Наявна в матеріалах справи довідка про обставини травми Позивача (вих. № 25/21 від 02.01.2025) засвідчує, що травмування Позивача (11.09.2024) пов`язане з виконанням службових обов`язків, а відтак – відсутні юридичні підстави для включення Позивача до наказу про виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн на місяць за період стаціонарного лікування зазначеної травми, тобто, у даному випадку це період з 12.09.2024 по 01.10.2024, 30.10.2024 по 03.12.2024. Щодо періоду з 03.12.2024 по 01.01.2025 включно вказує, що підставою для надання позивачу відпустки за цей період була довідка ВЛК від 03.12.2024, яка в свою чергу, пов`язує травму Позивача (Наслідки ВОСП 11.09.2024 м`яких тканин тильної поверхні правої стопи. Інфікована рана правої стопи) з проходженням військової служби, відтак, відповідач позбавлений права, в силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України і пунктів 11, 13 розділу ХXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, здійснити нарахування ті виплати додаткової винагороди, а зобов`язання судом здійснити такі виплати не відповідало би принципу законності. Відтак, вимоги щодо виплати додаткової винагороди Позивачеві у розрахунку 100 000 гривень на місяць за період 03.12.2024 по 01.01.2025 включно не є юридично обґрунтованими.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, викладені сторонами у заявах по суті справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

Позивач – ОСОБА_1 станом на момент виникнення спірних правовідносин перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 .

З наявної у справі копії витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 09.08.2024 №222 вбачається, що старшого лейтенанта ОСОБА_1 , колишнього заступника командира роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_2 , було призначено на посаду начальника служби авіації та протиповітряної оборони логістики військової частини НОМЕР_2 , ВОС – 7091003.

Згідно наявної у справі копії первинної медичної картки (форма 100), виданої медпунктом ВЧ НОМЕР_2 , 11.09.2024 о 20год. 10 хв. позивач отримав травмування(поранення): ВОСП правої стопи.

За фактом описаної події, з метою встановлення причин її настання та інших суттєвих обставин, у військовій частині НОМЕР_2 було проведено службове розслідування, результати якого оформлено актом від 21.10.2024 (вх.№ 5/4720), у ході проведення якого було встановлено, що Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 10.09.2024 №244 «Про організацію і проведення стрільб та забезпечення виконання вимог безпеки», з метою підвищення вогневої виучки, вдосконалення навичок у володінні стрілецькою зброєю та забезпечення вимог безпеки особового складу, відповідно до раніше затвердженого графіку занять особового складу військової частини НОМЕР_2 за програмою підготовки мобільних вогневих груп (МВГ, СВГ) в період з 01.09.2024 по 30.09.2024, було наказано провести 11.09.2024 заняття з вогневої підготовки МВГ (мобільних вогневих груп) «КАЖАН», « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ВГ «ФРЕГАТ», ВГ «ПЛУТОН» зі складу військової частини НОМЕР_2 з використанням вправ ведення вогню по повітряних та надводних цілях з великокаліберних кулеметів BROWNING M2 та 7.62 спарки кулеметів MG-1, на спеціально облаштованій ділянці місцевості за межами н.п. Грибівка Дальницької сільської громади, Одеського району Одеської області, на узбережжі Чорного моря; для керівництва стрільбою та її обслуговування, забезпечення вимог безпеки, старшим керівником стрільби призначено начальника служби авіації та ППО старшого лейтенанта ОСОБА_2 . В ході проведення таких стрільб, 11.09.2024, приблизно о 20:20, під час виконання військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 солдатом ОСОБА_3 (також отримав травми) вправи КС 3.22.1.1 «Курсу стрільб зі стрілецької зброї і бойових машин КРП 03.032.056-2018» з 12.7 мм кулемета BROWNING M2 № 1436493, внаслідок неправильної роботи кулемета, відбулось утикання та детонація патрона в ствольній коробці, який, пошкодивши корпус, кришку ствольної коробки кулемета та механізм подачі стрічки, розлетівся (кулемет) на запчастини, що призвело до нанесення уламкових травм різного ступеню тяжкості водію зенітно-кулеметного відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки солдату ОСОБА_4 , номеру обслуги зенітно-кулеметного відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки солдату ОСОБА_5 та старшому керівнику стрільб - начальнику служби авіації та ППО старшому лейтенанту ОСОБА_6 ; останній знаходився безпосередньо за кулеметом, позаду вогневої позиції, на відстані приблизно 5 метрів позаду розрахунку.

Також, у вказаному вище акті було підтверджено, що подія, що мала місце, не викликана протиправними діями з боку Позивача (або інших військовослужбовців), не є наслідком вчинення дисциплінарного, адміністративного, навмисного тілесного ушкодження.

За фактом групового травмування військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 13.09.2024 №508 також було призначено спеціальне службове розслідування, відповідно до вимог розділу ІІІ Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332, за результатом проведення якого, визначеною комісією складено Акт (форми НВ-2, вх. №22/973 від 11.12.2024 військової частини НОМЕР_1 ), яким фактично підтверджено вказані вище обставини травмування позивача – старшого лейтенанта ОСОБА_2 , яке мало місце 11.09.2024, на полігоні між с.Сергіївка та АДРЕСА_1 , під час проведення навчальних стрільб. Також було підтверджено визначений діагноз (ВОСП м`яких тканин тильної поверхні правої стопи). Вид події визначено як « 18-вибух» згідно Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння); травмування визнано таким, що пов`язано з виконанням обов`язків військової служби.

Також за результатом вказаного розслідування складено Акт форми НВ-3 щодо травмування старшого лейтенанта ОСОБА_2 (б/н, затверджений командиром військової частини НОМЕР_1 11.12.2024), та видано наказ командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 12.12.2024 №336 про результати спеціального службового розслідування за фактом травмування.

На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 12.12.2024 №336, старшому лейтенанту ОСОБА_7 видано довідку про обставини травми (додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України, вих.№ 25/21 від 02.01.2025 військової частини НОМЕР_2 ).

Згідно цієї довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 02.01.2025 №25/21, 11.09.2024 старший лейтенант ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 одержав: Вогнепальне осколкове поранення м`яких тканин тильної поверхні правої стопи. 11 вересня 2024 року одержав травмування, під час виконання службових обов`язків. За обставин: під час проведення навчальних стрільб, результаті детонації боєприпаси в ствольній коробці кулемету BROWNING M2 №1436493, від чого отримав травмування, яке не пов`язане з вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, навмисного спричинення тілесного ушкодження або самогубства. Травмування отримане під час проходження військової служби, та пов`язане з виконанням обов`язків військової служби.

З наявних у справі копії медичних документів вбачається, що:

- у період з 12.09.2024 по 01.10.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону з діагнозом: ВОСП (11.09.2024) вогнепальне осколкове поранення м`яких тканин тильної поверхні правої стопи, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №6851;

- у період з 30.10.2024 по 03.12.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Міська клінічна лікарня №10» ОМР, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №16953/1965. Відповідно до вказаної виписки, повний діагноз: основне – наслідки ВОСП (1.09.2024) м`яких тканин тильної поверхні правої стопи. Інфікована рана правої стопи. Пацієнт подається на ВЛК. поранення ТАК, пов`язані з проходженням військової служби. Згідно наказу МОЗ 370 травма легка.

Також позивачу була видана довідка КНП «МКЛ №10» ОМР №1800, в тому, що він знаходився на стаціонарному лікуванні у КНП «МКЛ №10» ОМР в хірургічному відділенні з 30.10.2024 по 03.12.2024. Діагноз: Наслідки ВОСП (11.09.2024) м`яких тканин тильної поверхні правої стопи. Інфікована рана правої стопи.

Згідно довідки військово-лікарської комісії від 03.12.2024 №858 КНП «Міська клінічна лікарня №10», ОСОБА_1 проведено медичний огляд ВЛК КНП «МКЛ №10» ОМР 03.12.2024. Діагноз та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Наслідки ВОСП (11.09.2024) м`яких тканин тильної поверхні правої стопи. Інфікована рана правої стопи. Травма ТАК, пов`язана з проходженням військової служби. На підставі Наказу МОЗ №370 травма легка. На підставі ст.81 графи ІІІ Розкладу хвороб (наказ МОУ №402 від 14.08.08 зі змінами) потребує відпустки за станом здоров`я на 30 (тридцять) календарних днів.

25.03.2025 позивачу видано довідку №457 гарнізонної ВЛК №2, згідно якої, 25.03.2025 позивачу проведено медичний огляд ВЛК. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва):Посттравматична невропатія правого малогомілкового нерву з аксональним ураженням моторних волокон до 80% у вигляді помірного парезу правої стопи з помірним порушенням функції. На підставі наказу МОЗ України від 04.07.2007 №370 відноситься до тяжких травм. Травма ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. Довідка командира про обставини травми №25/21 від 02.01.2025 видана в/чА7347. Наслідки оперативного лікування (ЕВЛК?, склеро облітерації?, 2023р) правої нижньої кінцівки без хронічної венозної недостатності С1 за наявності об`єктивних даних без порушення кровообігу та функцій. Дивертикулярна хвороба з незначним порушенням функції. Деформуючий артроз лівого колінного суглобу з незначним порушенням функції. Жировий гепатоз. Порушення толерантності до вуглеводів. Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.

У зв`язку із викладеним, позивач вважає, що має право на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування після тяжкого поранення у період з 12.09.2024-01.10.2024; 30.10.2024-03.12.2024; 03.12.2024-02.01.2025.

Оскільки відповідач протиправно не здійснив виплату позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування після тяжкого поранення у період з 12.09.2024-01.10.2024; 30.10.2024-03.12.2024; 03.12.2024-02.01.2025, ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.

Не погодившись із такими діями відповідача у спірних правовідносинах, ОСОБА_8 звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч. 1-4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено воєнний стан на території України з 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому, воєнний стан було продовжено. На час розгляду справи воєнний стан в Україні триває.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнята постанова №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова № 168), пунктом 1 якої, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Пунктом 1-1 Постанови № 168 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин було визначено, що на період воєнного стану: військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Отже, передбачена Постановою № 168, додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців, не є постійною і не має систематичного характеру, та підстави для її виплати чітко встановлені законодавчо.

Пунктом 1-2 Постанови № 168 у редакції, яка діяла на момент проходження позивачем лікування та перебування у відпустці у спірні в цій справі періоди, було встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що Постанова №168 передбачає дві підстави для проведення нарахування і виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 такої Постанови, у розмірі 100000 грн, а саме:

1) які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого;

2) які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Постанова КМУ №168 надає право на отримання додаткової винагороди збільшеної до 100000 грн військовослужбовцям, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини.

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (далі – Порядок №260), додаткова винагорода на період дії воєнного стану входить до складу одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців.

Згідно пункту 11 розділу ХXXIV Порядку №260, у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Таким чином, додаткова винагорода в розмірі 100000 грн. виплачується військовослужбовцям, зокрема, тим, які у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

При цьому для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану, немає обов`язкової умови щодо безперервного перебування особи на стаціонарному лікуванні.

Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень.

Отже військовослужбовці мають право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100000 грн якщо вони отримали поранення, пов`язане саме із захистом Батьківщини за час перебування на стаціонарному лікуванні; а також за час перебування у відпустці за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії, у разі якщо поранення було тяжке.

Як встановлено судом з матеріалів справи, згідно довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) старшого лейтенанта ОСОБА_9 (вих. № 25/21 від 02.01.2025), виданої на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 12.12.2024 №336, Позивач 11.09.2024 одержав вогнепальне осколкове поранення м`яких тканин тильної поверхні правої стопи під час проведення навчальних стрільб, в результаті детонації боєприпасу у ствольній коробці кулемету BROWNING M2 № 1436493, від чого отримав травмування, яке не пов`язане з вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, навмисного спричинення тілесного ушкодження або самогубства. Травмування отримане під час проходження військової служби, та пов`язане з виконанням обов`язків військової служби.

Згідно даних указаної вище довідки про обставини травми (поранення) (форми 5) позивача від 02.01.2025, осколкове сліпе поранення м`яких тканин тильної поверхні правої стопи) не пов`язане із захистом Батьківщини.

Згідно даних виписки із медичної карти стаціонарного хворого №6851, виданої ВМКЦ Південного регіону, Позивач у період з 12.09.2024 по 01.10.2024 включно проходив стаціонарне лікування у зв`язку з встановленим діагнозом «ВОСП (11.09.24) осколкове сліпе поранення м`яких тканин тильної поверхні правої стопи».

Водночас, вказана травма позивача, як свідчать матеріали справи, не пов`язана із захистом Батьківщини.

У період з 03.12.2024 по 01.01.2025 включно позивач перебував у відпустці за станом здоров`я відповідно до постанови ВЛК від 03.12.2024, однак, вказаною постановою (довідкою) ВЛК травму позивача не тільки кваліфіковано як легку, а і визнано такою, що пов`язана з проходженням військової служби, а не із захистом Батьківщини, на що цілком ґрунтовно звертає увагу відповідач у своїх доводах.

З огляду на наведене, суд не встановив протиправної бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди відповідно до Постанови № 168 у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні чи у відпустці за період з 12.09.2024-01.10.2024; 30.10.2024-03.12.2024; 03.12.2024-02.01.2025, з огляду на відсутність доказів перебування позивача у цей період на стаціонарному лікування після отриманого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини чи у відпустці за станом здоров`я після тяжкого поранення за висновком ВЛК.

Суд оцінює критично надану позивачем довідку (постановою) гарнізонної військово- лікарської комісії №2 від 15.03.2025 № 457, якою встановлено діагноз Позивача, відмінний від того, який було встановлено раніше, а саме:«Посттравматична невропатія правого малогомілкового нерву з аксональним ураженням моторних волокон до 80% у вигляді помірного парезу правої стопи з помірним порушенням функції.», та на підставі наказу МОЗ України від 04.07.2007 №370 визнано травму такою, що відноситься до тяжких травм та пов`язана із захистом Батьківщини, позаяк із цієї довідки не вбачається протягом якого періоду, у яких лікувальних закладах охорони здоров`я Позивач лікував саме «Посттравматичну невропатію правого малогомілкового нерву з аксональним ураженням моторних волокон до 80% у вигляді помірного парезу правої стопи з помірним порушенням функції», за яких обставин отримав таку травму, тощо, що в свою чергу, як доцільне вказує відповідач, виключає можливість визначення зокрема наявності підстав та періоду, за який Відповідачеві слід нарахувати та виплатити додаткову винагороду на користь Позивача.

З даного приводу суд звертає увагу, що наявні у справі медичні документи не містять відомостей про те, що позивач протягом спірних періодів лікував саме «Посттравматичну невропатію правого малогомілкового нерву з аксональним ураженням моторних волокон до 80% у вигляді помірного парезу правої стопи з помірним порушенням функції», і що вказану травму він отримав – 11.09.2024. Натомість документи, які містяться у даній справі беззаперечно свідчать про те, що 11.09.2024 позивач отримав під час проходження служби та у зв`язку із проходженням служби іншу травму - (ВОСП (11.09.24) осколкове сліпе поранення м`яких тканин тильної поверхні правої стопи. Інфікована рана правої стопи), яку і лікував у спірні періоди та у зв`язку із якою йому відповідною довідкою ВЛК від 03.12.2024 була встановлена потреба у відпустці, при цьому така травма була визнана легкою та, як уже неодноразово вказувалось вище такою, що пов`язана із проходженням військової служби, а не захистом Батьківщини. Указана довідка ВЛК є чинною, позивачем не оскаржувалась, як і накази відповідача, довідка (форма 5), тощо.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Судові витрати не розподіляються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 295 КАС України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА