Рішення від 16 квітня 2026 р. у справі №420/40966/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/40966/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Гур`євої К.І., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дії, в частині формулювання обставин причин нещасного випадку та зобов`язання вчинити певні дії, –

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), в якій позивач, з урахуванням заяви про зміну предмету спору просить:

визнати протиправними дії комісії із проведення спеціального розслідування нещасного випадку, яка створена наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 18.10.2025 року №343/АГД, в частині формулювання обставин, причин нещасного випадку, а саме: причиною травмування стала власна необережність та висновків комісії: травма, НІ, не пов`язана з виконанням службових обов`язків, причиною травмування стала власна необережність в акті проведення розслідування нещасного випадку щодо ОСОБА_1 , форми НВ-2, виданого Військовою частиною НОМЕР_2 ;

зобов`язати військову частину НОМЕР_2 внести зміни до:

акту проведення розслідування нещасного випадку щодо ОСОБА_1 , форми НВ-2, виданого Військовою частиною НОМЕР_2 , шляхом виключення формулювання, зокрема із частини 4. Причини нещасного випадку: причиною травмування тала власна необережність, із частини 6. Висновки комісії: травма, НІ, не пов`язана з виконанням службових обов`язків; причиною травмування стала власна необережність;

наказу командира військової частини НОМЕР_2 №173 від 22.10.2025 року, шляхом виключення формування, зокрема із абзацу 4: травма не сталася під час виконання обов`язків військової служби, є наслідком власної необережності;

визнати протиправною та скасувати Довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) капітана 1 рангу ОСОБА_1 №154/2 від 24.11.2025 року, видану командиром військової частини НОМЕР_2 ;

зобов`язати військову частину НОМЕР_2 видати ОСОБА_1 Довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) (Додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого Наказом Міністра Оборони України №402 від 14.08.2008 року), з вказівкою, що травма отримана 21.08.2025 року ОСОБА_1 пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.

Ухвалою від 10.12.2025 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

26.12.2025 року (вх. №ЕС/137012/25) представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позов.

30.12.2025 року (вх. №ЕС/13898/25) представником позивача до канцелярії суду подано заяву про зміну предмету позову.

31.12.2025 року (вх. №ЕС/138397/25) представником позивача до канцелярії суду подано відповідь на відзив.

06.01.2026 року (вх. №ЕС/2211/26) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про залучення третьої особи.

06.01.2026 року (вх. №ЕС/2213/26) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомлення сторін.

08.01.2026 року (вх. №ЕС/3541/26) представником позивача до канцелярії суду подані заперечення на клопотання відповідача.

Ухвалою від 17.04.2026 року прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову.

Ухвалою від 17.04.2026 року у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

Ухвалою від 17.04.2026 року у задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи відмовлено.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 на посаді начальника відділу планування управління безпілотних систем та має військове звання капітан 1 рангу. 09.09.2025 ОСОБА_1 було направлено на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення потреби відпустки для лікування в зв`язку з травмою. Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 10.09.2025 № 2025-0910-0923 5977-7 ОСОБА_1 встановлено діагноз – закритий консолідуючий перелом (21.08.2025) V плесневої кістки правої стопи з тимчасовим порушенням функції. Зазначено, що так, травма є пов`язаною з проходженням військової служби.

Зазначений діагноз був також підтверджений довідками військово-лікарської комісії від 09.10.2025 № 2025-1009-1422-0088-0 та від 10.11.2025 № 2025-1110-1518-0758-0. У відповідних довідках також вказано, що так, травма є пов`язаною з проходженням військової служби .

22.10.2025 командиром військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 було видано наказ № 173 “Про результати розслідування нещасного випадку, що стався з капітаном 1 рангу ОСОБА_1 ”, у якому зазначено, що на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 18 жовтня 2025 року № 343/АГД “Про призначення комісії з розслідування нещасного випадку”, який трапився з капітаном 1 рангу ОСОБА_1 , комісією проведено розслідування нещасного випадку, що стався з начальником відділу планування управління безпілотних систем військової частини НОМЕР_2 капітаном 1 рангу ОСОБА_1 . Встановлено, що отримана капітаном 1 рангу ОСОБА_1 травма не сталася під час виконання обов`язків військової служби, є наслідком власної необережності.

У результаті, 24.11.2025 ОСОБА_1 було видано довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 154/2, у якій зазначено, що закритий перелом основи V плесневої кістки правої стопи було отримано за наступних обставин: “Близько 22:00 спускався зі сходів об`єкту тимчасового розташування військової частини, оступився. Не пов`язано з виконанням службових обов`язків. ”.

Від відповідачів надійшли відзиви на позовну заяву, в яких, в обґрунтування правової позиції, зазначено, що останні діяли у межах наданих їм повноважень, відповідно до Закону, та у спосіб і в порядку визначеному ним, у зв`язку з чим, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження – розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви ОСОБА_1 Одеському окружному адміністративному суду.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 на посаді начальника відділу планування управління безпілотних систем та має військове звання капітан 1 рангу. 09.09.2025 ОСОБА_1 було направлено на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення потреби відпустки для лікування в зв`язку з травмою. Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 10.09.2025 № 2025-0910-0923 5977-7 ОСОБА_1 встановлено діагноз – закритий консолідуючий перелом (21.08.2025) V плесневої кістки правої стопи з тимчасовим порушенням функції. Зазначено, що так, травма є пов`язаною з проходженням військової служби.

Зазначений діагноз був також підтверджений довідками військово-лікарської комісії від 09.10.2025 № 2025-1009-1422-0088-0 та від 10.11.2025 № 2025-1110-1518-0758-0. У відповідних довідках також вказано, що так, травма є пов`язаною з проходженням військової служби .

22.10.2025 командиром військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 було видано наказ № 173 “Про результати розслідування нещасного випадку, що стався з капітаном 1 рангу ОСОБА_1 ”, у якому зазначено, що на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 18 жовтня 2025 року № 343/АГД “Про призначення комісії з розслідування нещасного випадку”, який трапився з капітаном 1 рангу ОСОБА_1 , комісією проведено розслідування нещасного випадку, що стався з начальником відділу планування управління безпілотних систем військової частини НОМЕР_2 капітаном 1 рангу ОСОБА_1 . Встановлено, що отримана капітаном 1 рангу ОСОБА_1 травма не сталася під час виконання обов`язків військової служби, є наслідком власної необережності.

У результаті, 24.11.2025 ОСОБА_1 було видано довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 154/2, у якій зазначено, що закритий перелом основи V плесневої кістки правої стопи було отримано за наступних обставин: “Близько 22:00 спускався зі сходів об`єкту тимчасового розташування військової частини, оступився. Не пов`язано з виконанням службових обов`язків. ”.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 65 Конституції України Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано приписами Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Як встановлено частиною 3 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

У відповідності до частини 5 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону № 2232 порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 за № 548-XIV (далі - Статут).

Статтею 9 Статуту встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.

Пунктом 5 частини 4 статі 24 Закону № 2232 визначено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку. В свою чергу, сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний Статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 за № 551-XIV.

Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції №332 військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, визначених частиною четвертою статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Так, частина 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлює, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:

1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;

3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;

5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Згідно зі статтею 1 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Згідно з частиною сьомою статті 85 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов`язаних та резервістів, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів) визначає Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за № 1503/31371 (далі - Порядок № 608).

Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.

Наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року № 332, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 24 грудня 2021 р. за № 1667/37289 затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України ( далі Інструкція № 332), якою передбачено, серед іншого, що розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов`язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов`язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби. ( пункт 1 розділу ІІ Інструкції № 332).

Комісія з розслідування нещасного випадку зобов`язана:

- обстежити місце нещасного випадку, одержати письмові та усні пояснення (провести опитування) свідків і осіб, які причетні до події, та одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо;

- з`ясувати обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;

- визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, який наведений у додатку 3 до цієї Інструкції;

- скласти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-2) та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов`язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-3) у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження. Акти підписуються головою комісії та її членами. У разі незгоди зі змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою НВ-2, як його невід`ємну частину.

До акта додаються письмові пояснення (опитування) свідків, потерпілого, а за потреби також схеми, фотографії, витяги з експлуатаційної документації та інші документи, що характеризують місце події (устаткування, машини, апаратура, територія, будівля тощо), медичний висновок щодо діагнозу потерпілого, наявності в його організмі алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин).( пункт 8 розділу ІІ Інструкції № 332)

- у разі настання нещасного випадку, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби, щодо осіб, в діях або бездіяльності яких вбачається вчинення правопорушень, внаслідок або за сприяння яких стався нещасний випадок, разом з розслідуванням нещасного випадку відповідно до цієї Інструкції проводиться службове розслідування відповідно до Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 за № 608, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за № 1503/31371. ( пункт 8 розділу І Інструкції № 332)

Системний аналіз наведених норм, надає суду підстави для висновку, що службове розслідування стосовно військовослужбовців, на підставі статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та Порядку № 608, проводиться, зокрема, у випадках не виконання (неналежно виконали) ними своїх службових обов`язків. Підставою притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є неналежне виконання ним службових обов`язків, порушення військової дисципліни. З метою уточнення усіх обставин дисциплінарного проступку, причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення та визначення ступеня вини, прийняттю рішення про накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення передує проведення службового розслідування.

У разі настання нещасного випадку, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби, проводиться службове розслідування, за результатами якого складається акт службового розслідування, яким визначаються формулювань причин та обставин отримання військовослужбовцями травм.

Статтею 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» передбачено, що військово- лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців і військовозобов`язаних, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відповідно до частини 10 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (Положення №402).

Пунктом 1.1 глави 1 розділу I Положення № 402 передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до пункту 21.1 глави 21 розділу II Положення № 402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Відповідно до підпункту «а» пункту 21.5 Положення № 402 постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Другої світової війни, участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Другої світової війни, при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України.

Згідно 21.7 Положення № 402 Постанова ВЛК про причинний зв`язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновку, зазначеного в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, у разі проведення розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Також до ВЛК надається медична документація про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).

Оригінали або копії Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, надсилаються (передаються) військовою частиною (закладом, установою) до закладу охорони здоров`я в електронній або паперовій формі.

На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється не менше ніж у 2 примірниках. Один із примірників довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) подається у ВЛК з метою встановлення причинного зв`язку травми (поранення, контузії, каліцтва) з військовою службою. Примірник довідки обов`язково зберігається в особовій справі військовослужбовця.

Довідка (копія довідки) про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) або копія Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) зберігається в матеріалах ВЛК, яка прийняла відповідну постанову про причинний зв`язок травми (поранення, контузії, каліцтва).

Відповідно до пункту 22.5 Положення № 402 свідоцтво про хворобу у воєнний час складається: на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

У всіх інших випадках у особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК. У воєнний час довідка на контроль у штатну ВЛК не направляється.

Отже, Додатком 5 до Положення № 402 визначена форма довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) та зі змісту якої видно, що саме на підставі наказу командира (начальника) військової частини та за його підписом така довідка видається.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеного спеціального розслідування встановлено, що отримана капітаном 1 рангу ОСОБА_1 травма не сталася під час виконання обов`язків військової служби, є наслідком власної необережності.

У результаті, 24.11.2025 ОСОБА_1 було видано довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 154/2, у якій зазначено, що закритий перелом основи V плесневої кістки правої стопи було отримано за наступних обставин: “Близько 22:00 спускався зі сходів об`єкту тимчасового розташування військової частини, оступився. Не пов`язано з виконанням службових обов`язків. ”.

У межах спірних правовідносинах позивач наполягає, що відповідачем протиправно відмовлено у внесенні змін до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).

Комісією проведення розслідування нещасного випадку, що стався з начальником відділу планування управління безпілотних систем військової частини НОМЕР_2 капітаном 1 рангу ОСОБА_1 , встановлено, що ОСОБА_1 спускався зі сходів об`єкту тимчасового розташування управління, в умовах відсутності належного вуличного освітлення не побачив на бетонному майданчику після сходів маленьку сходинку (приступку), підвернув праву ногу та отримав травму.

Крім того, відповідачем самостійно визнається, що тимчасове розташування управління знаходиться в умовах відсутності належного вуличного освітлення, тобто відповідачем не забезпечено належні умови для пересування військовослужбовців, що виключає твердження, що вина в отриманні травми лежить повністю на позивачеві. Однак, протиправно та всупереч діючому законодавству, акт розслідування за формою НВ-3 позивачеві не видавався.

Враховуючи вищевказане, надані позивачем медичні документи, які були в наявності у відповідача, не були досліджені та не надано їм належної оцінки, у зв`язку з чим Військова частина НОМЕР_2 протиправно та передчасно відмовила у внесенні змін до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).

Щодо обраного способу захисту.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту прав позивача є задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Частиною другою ст.9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача не стягується.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дії, в частині формулювання обставин причин нещасного випадку та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії комісії із проведення спеціального розслідування нещасного випадку, яка створена наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 18.10.2025 року №343/АГД, в частині формулювання обставин, причин нещасного випадку, а саме: причиною травмування стала власна необережність та висновків комісії: травма, НІ, не пов`язана з виконанням службових обов`язків, причиною травмування стала власна необережність в акті проведення розслідування нещасного випадку щодо ОСОБА_1 , форми НВ-2, виданого Військовою частиною НОМЕР_2 .

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 внести зміни до:

акту проведення розслідування нещасного випадку щодо ОСОБА_1 , форми НВ-2, виданого Військовою частиною НОМЕР_2 , шляхом виключення формулювання, зокрема із частини 4. Причини нещасного випадку: причиною травмування тала власна необережність, із частини 6. Висновки комісії: травма, НІ, не пов`язана з виконанням службових обов`язків; причиною травмування стала власна необережність;

наказу командира військової частини НОМЕР_2 №173 від 22.10.2025 року, шляхом виключення формування, зокрема із абзацу 4: травма не сталася під час виконання обов`язків військової служби, є наслідком власної необережності.

Визнати протиправною та скасувати Довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) капітана 1 рангу ОСОБА_1 №154/2 від 24.11.2025 року, видану командиром військової частини НОМЕР_2 .

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 видати ОСОБА_1 Довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) (Додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого Наказом Міністра Оборони України №402 від 14.08.2008 року), з вказівкою, що травма отримана 21.08.2025 року ОСОБА_1 пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 17.04.2026 р.

Суддя О.М. Тарасишина