Рішення від 16 квітня 2026 р. у справі №160/3902/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 16 квітня 2026 р.

Справа: №160/3902/26

Суддя: Юрков Едуард Олегович

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року Справа № 160/3902/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮркова Е.О.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

19 лютого 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не включення ОСОБА_1 до наказу про нарахування та виплату додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно періоду перебування на стаціонарному лікуванні з 19.06.2023 по 19.07.2023;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 включити ОСОБА_1 до наказу про нарахування та виплату додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно періоду перебування на стаціонарному лікуванні з 19.06.2023 по 19.07.2023.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 , та під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 07.04.2022 року отримав поранення (травму) під час захисту Батьківщини, що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення контузії, каліцтва) № 3384 від 09.04.2023 року, виданою в/ч НОМЕР_1 . Проте відповідачем протиправно відмовлено у виплаті позивачу додаткової грошової винагороди в розмірі 100 000 гривень щомісячно в розрахунку на місяць, встановленої відповідно до постанови КМУ № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період стаціонарному лікуванні протягом періоду, відповідно до виписки №3127: з 19.06.2023р. по 19.07.2023р.. Вказує, що у зв`язку з отриманням бойового поранення позивач перебував на стаціонарному лікуванні та набув право на зазначені виплати, відповідно до п.1 постанови КМУ № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», пропорційно періодам стаціонарного лікування та відпусток за станом здоров`я.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем 03.03.2026 року подано до суду відзив на позов, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.06.2023р. №159 вважати такими, що прибули і приступили до виконання службових обов`язків: з лікувального закладу: з військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_1 : солдат ОСОБА_1 , який знаходиться у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , зараховано на продовольче забезпечення з 09 червня 2023 року. Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.07.2023р. №205 повернуто з розпорядження та призначено солдата ОСОБА_1 , навідника 1 зенітного артилерійського відділення зенітного артилерійського взводу мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , і вважати таким, що з 24 липня 2023 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою з тарифним розрядом 6, шпк «солдат». Вказано, що додаткова грошова винагорода виплачується в розмірі до 30000 гривень або до 100000 гривень на підставі наказу командира частини щомісячно пропорційно часу перебування на службі або участі в бойових діях. Аналіз вказаної постанови свідчить про те, що виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я або перебувають у відпустці для лікування, також здійснюється на підставі наказу командира частини щомісячно пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування. Отже, для призначення додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я позивач повинен був надати до військової частини НОМЕР_1 висновок (довідку) ВЛК про те, що поранення (контузії, травми, каліцтва, захворювання), пов`язані із захистом Батьківщини. Жодних довідок ВЛК про те, що поранення (контузії, травми, каліцтва, захворювання), пов`язані із захистом Батьківщини в матеріалах справи не міститься.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 у спірний період проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджено даними військового квитка серія НОМЕР_3 .

Довідкою про обставини травми (поранення, травми, каліцтва) № 3384 від 09.04.2023 року, виданої військовою частиною НОМЕР_1 , підтверджено, що ОСОБА_1 07.04.2022 року отримав поранення, діагноз: мінно-вибухова травма; вважати, що поранення ОСОБА_1 отримано під час проходження військової служби та пов`язане з захистом Батьківщини, під час відсічі збройної агресії з боку Збройних Сил Російської Федерації.

Так, згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.01.2023 року №18, вважати такими, що вибули до лікувального закладу із захворюванням з 18.01.2023 року до військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_1 на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до військової служби: солдат ОСОБА_1 , такелажник 2 відділення 2 евакуаційного взводу евакуаційної роти ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.05.2023 року №139, увільнений від займаної посади та зарахований в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 з залишенням у списках підрозділів наступних осіб рядового, сержантського та старшинського складу, з 17.05.2023 року: солдата ОСОБА_1 , такелажника 2 відділення 2 евакуаційного взводу евакуаційної роти ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.06.2023 року №159 вважати таким, що прибув і приступив до виконання службових обов`язків з лікувального закладу з військової частини НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , зарахувати на продовольче забезпечення з 09 червня 2023 року солдат ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 26.02.2026 року № 1/479, ОСОБА_1 були здійснені наступні нарахування та виплата додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 року:

- за період з 01.06.2023р. по 30.06.2023р.: у розмірі 23333,33 грн. (з 01.06.2023 р. по 07.06.2023 р.), у розмірі 23333,33 грн. (за період з 08.06.2023 р. по 14.06.2023 р.),

- за період з 01.07.2023р. по 31.07.2023р.: у розмірі 25806,45 грн. (з 24.07.2023 р. по 31.07.2023 р.).

Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 3127, виданої Криворізькою центральною районною лікарнею Новопільської сільської ради 19.07.2023 року, ОСОБА_1 у період з 19.06.2023 року по 19.07.2023 року перебував на стаціонарного лікуванні, діагноз: множинні травми гомілки; анамнез хвороби: травму отримав під час бойових дій в зоні ООС 07.04.2023 року; багаторазово лікувався стаціонарно та амбулаторно, госпіталізований на реабілітаційне лікування.

Листом від 15.1.2025 року № 1/1806 військовою частиною НОМЕР_1 повідомлено представника позивача, що додаткову винагороду виплачено з розрахунку: за квітень 2022 року (за 30 діб з розрахунку 100 000,00 грн) у сумі 100 000,00 грн; за червень 2022 року (за 30 діб з розрахунку 100 000,00 грн) у сумі 100 000,00 грн; за червень 2023 року (за 14 діб з розрахунку 100 000,00 грн) у сумі 46 666,66 грн (зараховано в липні 2023 року у сумі 23 333,33 грн, в травні 2024 року 23 333,33 грн); за липень 2023 року (за 8 діб з розрахунку 100 000,00 грн) у сумі 25 806,45 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон № 2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Частиною 1 статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (частина 4 статті 9 Закону № 2011-XII).

Статтею 9-2 Закону № 2011-XII визначено, що на період дії воєнного стану (особливого періоду):

а) військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України;

б) військовослужбовцям виплачується винагорода за знищене (захоплене) озброєння та військову, бойову (спеціальну, спеціалізовану) техніку противника у розмірах від чотирьох до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Так, на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” та № 69 “Про загальну мобілізацію”, статті 9-2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та абзаців другого - восьмого пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 28 червня 2023 р. № 3161-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов`язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану” Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі – Постанова № 168).

Відповідно до пункту 1-2 Постанова № 168 виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров`я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Згідно з абзацом 3 пункту 9 розділу I Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 року, грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку військово-лікарської комісії, рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до пункту 10 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 року, у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Пунктом 11 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 року, вказано, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.

Отже, приписами Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 року, передбачено надання відповідного висновку (постанови) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії лише у разі перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення, а не у випадку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я.

Так, як вже встановлено судом, що ОСОБА_1 07.04.2022 року отримав поранення, діагноз: мінно-вибухова травма; вважати, що поранення ОСОБА_1 отримано під час проходження військової служби та пов`язане з захистом Батьківщини, під час відсічі збройної агресії з боку Збройних Сил Російської Федерації.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач у період з 19.06.2023 року по 19.07.2023 року перебував на стаціонарного лікуванні, діагноз: множинні травми гомілки; анамнез хвороби: травму отримав під час бойових дій в зоні ООС 07.04.2023 року; багаторазово лікувався стаціонарно та амбулаторно, госпіталізований на реабілітаційне лікування.

У наданій виписці із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 3127, виданої Криворізькою центральною районною лікарнею Новопільської сільської ради 19.07.2023 року, вказано, що позивач госпіталізований на реабілітаційне лікування.

Отже, даними виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 3127, виданої Криворізькою центральною районною лікарнею Новопільської сільської ради 19.07.2023 року, підтверджено отримання ОСОБА_1 реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я в стаціонарних умовах.

Відповідачем дана обставина не спростована.

При цьому, ані положеннями Постанови КМУ № 168, ані Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 року, не визначено обов`язку надання висновку (постанови) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії у випадку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини.

З огляду на викладене, суд доходить до висновку, що Військовою частиною НОМЕР_1 було допущено протиправну бездіяльність щодо не включення ОСОБА_1 до наказу про нарахування та виплату додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно періоду перебування на стаціонарному лікуванні за період з 19.06.2023 року по 19.07.2023 року.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною третьою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судом встановлено, що позивач, як учасник бойових дій, звільнений від сплати судового збору, у зв`язку з чим розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ПН НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 в ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не включення ОСОБА_1 до наказу про нарахування та виплату додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно періоду перебування на стаціонарному лікуванні за період з 19.06.2023 року по 19.07.2023 року.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 включити ОСОБА_1 до наказу про нарахування та виплату додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно періоду перебування на стаціонарному лікуванні за період з 19.06.2023 року по 19.07.2023 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 17 квітня 2026 року.

Суддя Е.О. Юрков

Оригінал: reyestr.court.gov.ua