Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №709/584/26 — Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/584/26

3/709/272/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2026 року с-ще Чорнобай

Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Чубай В.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, військовослужбовця, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП),

в с т а н о в и в:

До Чорнобаївського районного суду Черкаської області надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1

ст. 184 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 28 березня

2026 року серії ВАД № 981804 ОСОБА_1 16 березня 2026 року ухилявся від виконання передбаченого ст. 150 Сімейного кодексу України обов`язку щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 16 березня

2026 року близько 14:30 із своїми однокласниками - ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , вчинили хуліганські дії, передбачені

ст. 173 КУпАП, а саме кидали цеглу у під`їзди житлового будинку, знімали на відео та поширили у соціальній мережі «Тикток», чим порушили громадський порядок та спокій. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Під час судового засідання ОСОБА_1 вину не визнавав. Пояснив, що син проживає з дідом і бабою, оскільки його мати перебуває за кордоном, а він проходить військову службу у АДРЕСА_3 , де і знаходився 16 березня 2026 року. Після вказаної події він провів із сином виховну бесіду.

Крім того, ОСОБА_1 подав до суду письмове клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, в обґрунтування якого, посилаючись на положення Конституції України, КУпАП та практику Європейського суду з прав людини, вказував на невідповідність протоколу вимогам чинного законодавства, де не розкрито суть адміністративного правопорушення, зокрема не зазначено в чому саме полягало ухилення від виконання батьківських обов`язків з огляду на його перебування на військовій службі на момент події, зазначеної в протоколі. Стверджував, що в порушення вимог діючого законодавства протокол про адміністративне правопорушення складено через значний проміжок часу після виявлення особи, яка його вчинила, а адміністративні матеріали не містять належних, достатніх та допустимих доказів вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення. До вказаного клопотання долучено копію військового квитка ОСОБА_1 від 25 травня 2005 року № 044016.

Розглянувши адміністративні матеріали, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , переглянувши відеозаписи, суд встановив таке.

Згідно з ч. 1 ст. 184 КУпАП ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей - тягне за собою попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за наведених вище обставин адміністративні матеріали містять наступні докази, зокрема:

- протокол про адміністративне правопорушення від 28 березня 2026 року серії ВАД № 981804, де викладено обставини інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП (а.с. 2);

- копію протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, від 19 березня 2026 року, згідно з яким класний керівник

ОСОБА_5 заявила про те, що 17 березня 2026 року на сторінці своєї учениці

ОСОБА_3 у соціальній мережі «Тикток» виявила відео, де остання спільно з однокласниками вчиняють хуліганські дії (а.с. 3);

- копію письмових пояснень класного керівника ОСОБА_5 від 19 березня 2026 року про те, що 17 березня 2026 року під час перегляду соціальної мережі «Тикток» вона побачила відео на сторінці учениці 6-Г класу ОСОБА_3 , де остання спільно з однокласниками ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вчиняли хуліганські дії, а саме кидали цеглу у під`їзди житлового будинку, вживали нецензурну лексику, чим порушували громадський спокій (а.с. 4);

- копію письмових пояснень неповнолітнього ОСОБА_2 від 28 березня 2026 року про те, що 16 березня 2026 року близько 14:30 у нього з друзями - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виникла ідея взяти цеглину і кидати у під`їзди житлового будинку, потім викласти відео у соціальну мережу. ОСОБА_4 взяв цеглину і кинув у під`їзд, а він із ОСОБА_3 знімали на відео, після чого остання розмістила це відео на своїй сторінці у мережі «Тикток» (а.с. 5);

- копію письмових пояснень неповнолітнього ОСОБА_4 від 19 березня

2026 року про те, що 16 березня 2026 року близько 14:30 він зі своїми однокласниками - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пішли до будинків біля школи, де ОСОБА_3 забрала його рюкзак, почала ображати рідних, а потім почала шантажувати щоб він взяв цеглину і кинув у під`їзд будинку. Після цього він саме це і зробив. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знімали це на відео (а.с. 6);

- копію письмових пояснень неповнолітньої ОСОБА_3 від 19 березня2026 року про те, що 16 березня 2026 року близько 14:30 вона зі своїми однокласниками -

ОСОБА_2 та ОСОБА_4 пішли на майданчик біля житлових будинків, де у них виникла ідея взяти цеглу і кидати у під`їзди будинку. ОСОБА_4 вона не погрожувала і не заставляла кидати цеглу, вони все робили спільно і добровільно.

ОСОБА_2 знімав на телефон, а вона опублікувала відео на своїй сторінці у соціальні мережі «Тикток» (а.с. 7);

- копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 , де батьком записаний ОСОБА_1 (а.с. 14);

- відеозаписи, на яких зафіксовано, як діти кидають в під`їзд житлового будинку цеглу та виражаються нецензурною лексикою;

- копію паспорта ОСОБА_1 (а.с. 8-9);

- копію паспорта ОСОБА_6 (а.с. 10);

- копію єДокументу ОСОБА_7 (а.с. 11);

- копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 (а.с. 12);

- копію свідоцтва про народження ОСОБА_4 (а.с. 13);

- копію характеристики ОСОБА_3 (а.с. 15);

- копію характеристики ОСОБА_2 (а.с. 16);

- копію характеристики ОСОБА_4 (а.с. 17);

- копію протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 184 КУпАП (а.с. 18);

- копію протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 184 КУпАП (а.с. 19).

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Як зазначено в ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП, і не може бути перекладений на суд.

У свою чергу протокол про адміністративне правопорушення визначає межі судового розгляду і є доказом у справі.

Так, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 28 березня

2026 року № 981804 вбачається, що саме 16 березня 2026 року ОСОБА_1 вчинив інкриміноване йому адміністративне правопорушення. Разом з тим, як встановлено судом, останній є діючим військовослужбовцем та в цей час перебував на військовій службі у АДРЕСА_3 . За вказаних обставин, на переконання суду, можливість ОСОБА_1 повноцінно виконувати батьківські обов`язки значно обмежена з незалежних від нього об`єктивних причин.

У зв`язку з викладеним дійти висновку, що ОСОБА_1 , перебуваючи на військовій службі, ухилився від виконання батьківських обов`язків умисно чи з необережності, відсутні достатні підстави.

При цьому адміністративні матеріали не містять жодних доказів, які б підтверджували ухилення ОСОБА_1 , як діючого військовослужбовця, від виконання батьківських обов`язків.

Суд також звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення є важливим доказом у справі, який по суті є обвинувальним актом, оскільки саме на підставі протоколу здійснюється розгляд справи по суті.

Проте формулювання фактичних обставин, яке викладене у протоколі про адміністративне правопорушення, не розкриває об`єктивну сторону інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги це рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати в першу чергу чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

У справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року) та «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Однією з обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на те, що в адміністративних матеріалах відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б "поза розумним сумнівом" доводили вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 184, 221, 245, 247,280, 283, 284 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити на підставі п. 1

ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В. В. Чубай