Вирок від 16 квітня 2026 р. у справі №554/11790/24 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 17.04.2026Справа № 554/11790/24

Провадження № 1-кп/554/518/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_2 ,

захисника ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ),

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024175420000470 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Карлівка Полтавської області, громадянина України, з вищою освітою, офіційно не працюючого, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей 2012, 2017 р.н., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків судом не встановлено, раніше судимого:

- 21 червня 2024 року Полтавським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 309 КК України до пробаційного нагляду на строк 1 рік,

- 17 лютого 2025 року Полтавським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 307, ст. 69, ч. 4 ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі строк 4 роки, на теперішній час відбуває покарання за вироком суду в Державній установі «Полтавська виправна колонія (№64)",

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

19 липня 2024 року, приблизно о 15:55 год, обвинувачений ОСОБА_4 , будучи засудженим 21 травня 2024 року Полтавським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року пробаційного нагляду, тобто під час відбування покарання, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, без мети збуту, використовуючи можливості власного мобільного терміналу марки “SAMSUNG A14”, через мобільний застосунок у месенджері “Telegram” через чат-бот “Glovo 24/7” здійснив переказ у сумі 422,00 грн на наданий невстановленими особами рахунок, тим самим придбав психотропну речовину. Після здійснення електронного платежу ОСОБА_4 отримав зображення, на якому висвітлено координати, тобто інформацію про місце розташування придбаної особливо небезпечної психотропної речовини в межах Шевченківського району міста Полтави, а саме неподалік будинку № 126 по вул. Баяна. Надалі 19 липня 2025 року, приблизно о 17:00 год, обвинувачений ОСОБА_4 прибув до вказаного за координатами місця, де під стовбуром дерева під шаром грунту викопав полімерний згорток рожевого кольору, в якому знаходилася особливо небезпечна психотропна речовина – PVP масою 0,243 г, котру в подальшому обвинувачений помістив до кишені рюкзаку сірого кольору, тобто незаконно зберігав особливо небезпечну психотропну речовину без мети збуту.

Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинив незаконне придбання та незаконне зберігання психотропної речовини без мети збуту, протягом року після засудження за цією статтею, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 309 КК України.

При визначенні обсягу та порядку дослідження доказів, прокурор висловив думку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, а тому вважав, що необхідно обмежитися допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, що характеризують особу обвинуваченого, письмових доказів, необхідних для вирішенні долі речових доказів.

Обвинувачений погодився з думкою прокурора та не заперечував проти запропонованого порядку дослідження доказів.

Захисник погодився з думкою прокурора.

Враховуючи те, що обвинувачений у судовому засіданні свою вину визнав повністю, фактичні обставини справи ніхто з учасників судового розгляду не оспорював, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів у судовому засіданні щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд з`ясував, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Суд роз`яснив, що у такому випадку сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржити в апеляційному порядку судове рішення з підстав заперечення цих обставин.

Сторони кримінального провадження проти такого рішення суду не заперечували. Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, що характеризують особу обвинуваченого, письмових доказів, необхідних для вирішенні долі речових доказів, процесуальних витрат.

В судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав у повному обсязі, підтвердив фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті. Показав суду, що 19 липня 2024 року шляхом використання мобільного телефону у застосунку "Телеграм" замовив PVP, отримав відповідні координати "закладки" в кущах неподілк гаражів, які розташовані між "Огнівкою" та "Мотелем". Під час отримання закладки був затриманий працівниками поліції. Щиро кається. Мобільний телефон був йому переданий поліцією на відповідальне зберігання, але він зламався та він його втратив.

Суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши письмові докази, що характеризують особу обвинуваченого, дослідивши письмові докази, необхідні для вирішенні долі речових доказів, процесуальних витрат, вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена стороною обвинувачення поза розумним сумнівом, а його дії органами досудового розслідування кваліфіковані правильно за ч. 2 ст. 309 КК України.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.

Таким чином, відповідно до загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, беручи до уваги ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, думку прокурора, обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 309 КК України, яке є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

17 лютого 2025 року Полтавським районним судом Полтавської області обвинуваченого засуджено за ч. 2 ст. 307, ст. 69, ч. 4 ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі строк 4 роки.

Таким чином, необхідно визначити остаточне покарання обвинуваченому за правилами ч.4 ст.70 КК України.

Цивільних позовів у кримінальному провадженні не заявлено.

Заходи забезпечення у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. ст. 96-1, 96-2 КК України, ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта у справі, підлягають стягненню з обвинуваченого відповідно до довідок експертної установи в розмірі 2271,84 грн (дві тисячі двісті сімдесят одна гривня 84 копійки).

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався. Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання цим вироком законної сили не вбачається. Відповідних клопотань стороною обвинувачення не заявлено.

Обвинувачений відбуває покарання у виді позбавлення волі за вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 17 лютого 2025 року. Оскільки судом застосовується ч.4 ст.70 КК України необхідно обвинуваченому зарахувати у строк відбування покарання строк фактичного відбування покарання за попереднім вироком.

Згідно протоколу затримання обвинуваченого затримано на виконання вироку суду 30 квітня 2025 року.

На підставі вищенаведеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком більш суворим покаранням за вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 17 лютого 2025 року призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Зарахувати у строк відбування покарання строк фактичного відбування покарання за вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 17 лютого 2025 року, а саме з 30 квітня 2025 року по дату набрання цим вироком законної сили.

Початок строку відбування покарання рахувати з дати набрання цим вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків судом не встановлено, на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 2271,84 грн (дві тисячі двісті сімдесят одна гривня 84 копійки).

Речові докази:

- особливо небезпечну психотропну речовину – PVP масою 0,243 г, сейфпакет - знищити;

- документи, оптичні та інші електронні носії інформації з аудіо- та відеозаписами слідчих та процесуальних дій - зберігати в матеріалах досудового кримінального провадження.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Полтави.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, захиснику та обвинуваченому, в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя ОСОБА_1