Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №553/2079/25 — Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 553/2079/25

Провадження № 2/553/157/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16.04.2026м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави у складі:

головуючої - судді Подмаркової Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання Мороза Ю.С.,

представника позивача - адвоката Голяніщева Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача, припинення зобов`язань за кредитним договором та припинення іпотеки,

в с т а н о в и в:

Зміст позовних вимог та доводів позивача.

До Подільського районного суду міста Полтави надійшов позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Голяніщев Д.Ю. до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання припиненим зобов`язання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перед Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» за кредитним договором № PLKPGK08003502 від 18 травня 2005 року, у зв`язку з їх повним виконанням, проведеним належним чином; визнати припиненим Договір Іпотеки від 18 травня 2005 року, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Медведєвою В.І., і зареєстровано в реєстрі за № 2386, яким забезпечено виконання зобов`язань ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за Кредитним договором № PLKPGK08003502 від 18 травня 2005 року.

Заявлені вимоги вмотивовані тим, що 18.05.2005 між ПриватБанк в особі заступника директора філії «Полтавське головне регіональне управління» закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» Ляха М.С. (правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»), і ОСОБА_1 було укладено Кредитний Договір № PLKPGK08003502.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, Банк зобов`язується надати Позичальнику кредитні кошти шляхом надання готівкою через касу Банку на строк по 16.05.2025 включно, у вигляді проста кредитна лінія у розмірі 35400 доларів США на наступні цілі: купівлю квартири у сумі 30000 доларів США і на оплату страхових платежів у сумі 5400 доларів США, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 1% на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом і комісії за розрахунково-касове обслуговування 0,15% від суми виданого кредиту в розмірі 45 доларів США щомісяця в Період сплати, комісії за дострокове погашення кредиту відповідно до п. 1.5 даного договору.

Згідно із п. 1.3 Кредитного договору, забезпечення виконання Позичальником зобов`язань за даним Договором виступає договір іпотеки (трикімнатна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 )

Кредитний договір набуває чинності в частині п. 3.7 вступає в дію з моменту його підписання обома сторонами, в інших частинах з моменту надання Позичальником розрахункових документів або оформлення касових документів з метою використання кредиту в межах вказаних в них сум, і діє в обсязі виданих Позичальнику коштів до повного виконання сторонами зобов`язань за цим Договором.

02.08.2005 була укладена Додаткова угода № 1 до Кредитного договору, відповідно до якої сторони погодили з 02.08.2005 змінити графік погашення заборгованості по кредитному договору № PLKPGK08003502 від 18.05.2005 з ануїтету на погашення рівними частинами. Ч. 3 п.1.1 викласти в наступній редакції «щомісячно в період сплати Позичальник повинен надавати Банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 125,00 доларів США для погашення заборгованості за Кредитним договором, що складається із заборгованості за кредитом.» п.1.1 доповнити ч. 4: «щомісячно в Період сплати Позичальник сплачує відсотки, розраховані у відповідності до п.п.3.1, 3.2., 3.3. і комісії, розраховані у відповідності до п.п. 1.1., 1.5., 3.6., даного договору, а також інших витрат Банка відповідно до п.п.2.2.9.. 4.3.»

Додаткова угода є невід`ємною частиною договору від 18.05.2005 і набирає сили з моменту її підписання обома сторонами.

Крім того, 18.05.2005 ОСОБА_1 , як Іпотекодавець та ПриватБанк, як Іпотекодержатель, в особі заступника директора філії «Полтавське головне регіональне управління» закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» Ляха М.С., уклали Договір іпотеки (далі за текстом - Договір іпотеки), який було посвідчено приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Медведєвою В.І., і зареєстровано в реєстрі за № 2386.

Відповідно до п. 2 Договору іпотеки, за цим договором іпотекою забезпечується виконання зобов`язань Позичальника за кредитним договором № PLKPGK08003502 від 18.05.2005.

В забезпечення виконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором Іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно (предмет іпотеки), а саме трикімнатну квартиру на 4 поверсі п`ятиповерхового цегляного будинку загальною площею 71,6 кв.м., житловою площею 46,7 кв.м. Предмет іпотеки знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (п. 6 Договору іпотеки)

Згідно із п. 27 Договору іпотеки, термін дії договору - до повного виконання Позичальником зобов`язань за кредитним договором та всім додатковим угодам до нього.

В червні 2007 року ЗАТ КБ «Приват Банк» звернувся до Ленінського районного суду м. Полтави з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по Кредитному договору № PLKPGK08003502 від 18.05.2005. В обґрунтування позовних вимог Банк зокрема посилався на ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 27.11.2008 у справі за позовом ЗАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та виселення, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ЗАТ КБ «ПриватБанк» про відшкодування майнової та моральної шкоди, яке набрало законної сили 08.12.2008, відмовлено в задоволенні позову та встановлено відсутність заборгованості ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 13.02.2008.

У квітні 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося повторно до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартири загальною площею 71,60 кв. м, житловою площею 46,70 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 18.05.2005, а також виселення відповідачів та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у вищевказаній квартирі. В обґрунтування позовних вимог Банк посилався зокрема на ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 27.02.2015 в задоволенні первісного позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано припиненим кредитний договір від 18.05.2005, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк». Визнано припиненим договір іпотеки від 18.05.2005, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк», у зв`язку з припиненням основного зобов`язання за кредитним договором від 18.05.2005. Зобов`язано ПАТ КБ «ПриватБанк» виключити з відповідних державних реєстрів запис про обтяження нерухомого майна та заборони його відчуження, а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов`язано ПАТ КБ «ПриватБанк» повернути ОСОБА_1 оригінали правовстановлюючих документів: договір купівлі-продажу від 18.05.2005 посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Медвєдєвою В. І. та технічний паспорт на квартиру. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 28.09.2016 рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 27.02.2015 скасовано. Провадження у справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Управління Державної міграційної служби України у Полтавській області про звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та виселення в частині заборгованості позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором № PLKPGK08003502 від 18.05.2005 станом на 13.02.2008 закрито. В іншій частині ухвалено нове рішення про відмову в первісному позові ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 ОСОБА_2 , Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та виселення та зустрічному позові ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» при визнання припиненими кредитного договору та договору іпотеки, зобов`язання вчинити певні дії, за недоведеністю.

В жовтні 2020 року АТ КБ «Приватбанк» знову звернулось до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 16.06.2022 у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 28.02.2023 апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення, рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 16.06.2022 - без змін.

Постановою Верховного Суду від 22.12.2023 касаційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 16.06.2022 та постанову Полтавського апеляційного суду від 28.02.2023 залишено без змін.

Зокрема, Верховний Суд надаючи оцінку доводам касаційної скарги АТ КБ «Приватбанк» зробив наступні висновки:

«Урахувавши положення статей 12, 80, 81, 82, 89 ЦПК України, оцінивши належність, допустимість, достовірність поданих сторонами доказів: висновку судової економічної експертизи, розрахунку заборгованості за період з 18 травня 2005 року по 04 вересня 2020 року за кредитним договором від 18 травня 2005 року, врахувавши наявні судові рішення, які набрали законної сили, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що банк не надав належних та допустимих доказів на підтвердження факту наявності заборгованості за кредитним договором № PLKPGK08003502.

Спростовуючи доводи касаційної скарги щодо обґрунтованості нарахування та стягнення процентів, пені тощо, колегія суддів зазначає таке.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18).

У справі, яка переглядається, АТ КБ «ПриватБанк» використало своє право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, та пені, звернувшись у червні 2007 року до суду з позовом про дострокове стягнення заборгованості.

Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, з чим погодився Апеляційний суд Полтавської області у рішенні від 28 вересня 2016 року, який закрив провадження у справі за позовом банку про звернення стягнення на предмет іпотеки в частині наявності заборгованості за кредитним договором.

Доводи касаційної скарги про те, що суди не дослідили зібрані у справі докази, зокрема виписку з рахунку відповідача, не встановили дійсної суми заборгованості за фактично отриманими доказами, а відповідач не надав суду жодних належних доказів того, що він виконав належним чином взяті на себе зобов`язання, спростовуються матеріалами справи та зводяться до переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.»

В рамках цивільної справи № 553/2249/20 була призначена і проведена судово економічна експертиза. На вирішення судової експертизи були поставлені наступні питання: Який розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № PLKPGK08003502 від 18.05.2005 станом на день проведення експертизи, виходячи з наступних умов:

1) з 13.02.2008 нарахування відсотків та штрафних санкцій за кредитним договором не здійснюється;

2) станом на 13.02.2008 переплата складає 1972,85 долари США;

3) 20.05.2009, 14.05.2010, 17.05.2010 та 17.05.2012 банком було сплачено страхові платежі за рахунок кредитних коштів, внаслідок чого заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором збільшилась на 1594,35 долари США.

Згідно із Висновком судового експерта № 216 від 29.06.2021 по цивільній справі № 553/2249/20, судовим експертом зазначено, що згідно із поставлених судом вихідних умов, розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором складає 448,13 доларів США станом на день проведення експертизи.

При цьому при визначенні розміру заборгованості за кредитним договором судовим експертом було враховано щомісячні комісії у розмірі 45 доларів США за період з 2008 року по 2021 рік на загальну суму 7245 доларів США.

Судовий експерт здійснював підрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором наступним чином

26000 (залишок поточної заборгованості станом 13.02.2008)+625(прострочена заборгованість станом на 13.02.2008) 1972,85 (розмір переплати згідно встановлених вихідних даних)+1594,35 (розмір сплачених страхових внесків згідно вихідних даних)+7245(комісія за обслуговування кредиту)-33043,37(сплата кредитної заборгованості)=448,13 доларів США.

Однак, враховуючи дослідницьку частину судової-економічної експертизи, та той факт, що останній платіж в рахунок погашення Кредитної заборгованості було здійснено 26.12.2014, Позивач вважає, що підстави для нарахування комісії за Кредитним договором по червень 2021 року відсутні на підставі наступних розрахунків.

26000 (залишок поточної заборгованості станом на 13.02.2008)+625(прострочена заборгованість станом на 13.02.2008)-1972,85 (розмір переплати згідно встановлених вихідних даних)+1594,35(розмір сплачених страхових внесків згідно вихідних даних)=26 246,5 - сума заборгованості без нарахувань по комісії.

Згідно із висновком судового експерта (додаток 1 до висновку) ОСОБА_1 було погашено за період з 13.02.2008 по 29.06.2021 року 33043,37 доларів США.

Відповідно до вказаного Додатку №1, 17.05.2012 було здійснено погашення на суму 550 доларів США, таким чином на вказану дату загальна сума погашених коштів за кредитом склала 26 290,93 доларів США.

Відтак станом на 17.05.2012 була повністю погашена наявна заборгованість за Кредитним договором.

При цьому, враховуючи положення Кредитного договору про нарахування комісії до моменту повного погашення заборгованості, можна зробити висновок, що комісія мала нараховуватись у наступні періоди: 2008 рік - 11*45=495; 2009 рік - 12*45=540; 2010 рік - 12*45=540; 2011 рік - 12*45=540; 2012 рік - 5*45=225. Таким чином загальний розмір комісії до моменту повного погашення кредитної заборгованості складає 2340 доларів США (495+540+540+540+225)

Отже, підсумовуючи станом на день останнього платежу 26.12.2014 заборгованість за кредитним договором була погашена: 26000(залишок поточної заборгованості станом на 13.02.2008)+625 (прострочена заборгованість станом на 13.02.2008 року)- 1972,85 (розмір переплати згідно встановлених вихідних даних)+1594,35 (розмір сплачених страхових внесків згідно вихідних даних)+2340(комісія нарахована до моменту погашення заборгованості)- 33043,37(загальна сума сплачених коштів)= - 4 456,87 доларів США - сума має від`ємне значення (переплата), враховуючи умови кредитного договору та встановлені судовими рішеннями обставини щодо дострокового стягнення заборгованості за Кредитним договором та припинення у Відповідача права на нарахування відсотків за кредитним договором.

Враховуючи вище викладені судові рішення та висновок судової економічної експертизи позивач вважає, що його зобов`язання за Кредитним договором є виконаними належним чином, а заборгованість за Кредитним договором відсутня.

З цього приводу, на адресу АТ КБ «Приватбанк» було направлено заяву в якій прохав: здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № PLKPGK08003502 від 18.05.2005; надіслати на адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , належним чином засвідчену довідку про повне погашення ОСОБА_1 боргу за кредитним договором № PLKPGK08003502 від 18.05.2005; звернутись до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію припинення іпотеки згідно договору іпотеки від 18.05.2005 (посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Медведєвою В.I. за реєстровим № 2386) на трикімнатну квартиру загальною площею 71,6 кв. м, житловою площею 46,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить іпотекодавцю згідно з договором купівлі-продажу від 18 травня 2005 року.

На вказану заяву АТ КБ «Приватбанк» надіслав відповідь, в якій не визнав факт погашення кредитної заборгованості ОСОБА_1 , рекомендував її погасити.

Аргументи учасників справи.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Рух справи.

Ухвалою судді Подільського районного суду міста Полтави Грошової Н.М. від 16.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 01.07.2025 № 1386/0/15-25 достроково закінчено відрядження судді Великобурлуцького районного суду Харківської області Грошової Н.М. до Подільського районного суду міста Полтави з 15.07.2025.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2025, зазначену справу передано в провадження судді Подмаркової Ю.М.

Ухвалою судді Подільського районного суду міста Полтави Подмаркової Ю.М. від 23.07.2025 справу прийнято до провадження з призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 19.08.2026 закрито підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду.

Участь у справі сторін та інших учасників справи.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 до суду не прибув, про причини неявки не повідомив.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання представник відповідача до суду не прибув, про причини неприбуття не повідомив, будь-яких заяв з процесуальних питань не надходило.

Згідно зі частиною 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце його засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

18.05.2005 між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № PLKPGK08003502, за умовами якого позичальник одержав від банку кредит на строк до 16.05.2025 у вигляді простої кредитної лінії у розмірі 35 400,00 доларів США на купівлю квартири у сумі 30 000,00 доларів США і на оплату страхових платежів у сумі 5 400,00 доларів США, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,00 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і комісії за розрахунково-касове обслуговування - 0,15 % від суми виданого кредиту в розмірі 45,00 доларів США щомісяця в період сплати з 10 до 17 числа кожного місяця.

Погашення заборгованості за кредитним договором сторони узгодили у вигляді щомісячних ануїтетних платежів у сумі 333,82 доларів США, розмір та порядок сплати яких було змінено додатковою угодою від 02 серпня 2005 року № 1, що є невід`ємною частиною кредитного договору, за якою позичальник зобов`язався щомісячно в період сплати надавати банку кошти у сумі 125,00 доларів США для погашення заборгованості за кредитним договором та сплачувати відсотки, розраховані відповідно до пунктів 3.1., 3.2., 3.3. і комісії, розраховані у відповідності до пунктів 1.1., 1.5., 3.6. вказаного договору, а також інші витрати банку відповідно до пунктів 2.2.9., 4.3. договору.

Виконання зобов`язання позичальника за кредитним договором забезпечено нотаріально посвідченим договором іпотеки від 18 травня 2005 року, предметом якого є квартира за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 150 000,00 грн, придбана ОСОБА_1 за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 18 травня 2005 року.

02.08.2005 між банком та ОСОБА_1 була укладена Додаткова угода № 1 до Кредитного договору, відповідно до якої сторони погодили з 02.08.2005 змінити графік погашення заборгованості по кредитному договору № PLKPGK08003502 від 18.05.2005 з ануїтету на погашення рівними частинами. Ч. 3 п.1.1 викласти в наступній редакції «щомісячно в період сплати Позичальник повинен надавати Банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 125,00 доларів США для погашення заборгованості за Кредитним договором, що складається із заборгованості за кредитом.» п.1.1 доповнити ч. 4: «щомісячно в Період сплати Позичальник сплачує відсотки, розраховані у відповідності до п.п.3.1, 3.2., 3.3. і комісії, розраховані у відповідності до п.п. 1.1., 1.5., 3.6., даного договору, а також інших витрат Банка відповідно до п.п.2.2.9.. 4.3.»

Додаткова угода є невід`ємною частиною договору від 18.05.2005 і набирає сили з моменту її підписання обома сторонами.

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 27.11.2008 по справі за позовом ЗАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та виселення, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ЗАТ КБ «ПриватБанк» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, яке набрало законної сили 08.12.2008, встановлено відсутність заборгованості ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 13 лютого 2008 року.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 28.08.2016 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» задоволено частково. Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 27.02.2015 скасовано. Провадження у справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та виселення в частині заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № PLKPGK08003502 від 18 травня 2005 року станом на 13 лютого 2008 року закрито, оскільки рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 27.11.2008, яке набрало законної сили 08.12.2008 встановлено відсутність заборгованості ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 13 лютого 2008 року. В іншій частині постановлено нове рішення, яким відмовлено за недоведеністю в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та виселення та зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про визнання припиненим кредитного договору та іпотеки, зобов`язання вчинити певні дії.

Постановою Верховного Суду від 31.07.2019 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» залишено без задоволення. Рішення Апеляційного суду Полтавської області від 28.08.2016 залишено без змін.

Згідно з висновком судової економічної експертизи від 29.06.2021 № 216, проведеної у справі за клопотанням відповідача, розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № PLKPGK08003502 від 18.05.2005 станом на день проведення експертизи 29.06.2021, виходячи з наступних умов: 1) з 13.02.2008 нарахування відсотків та штрафних санкцій за кредитним договором не здійснюється; 2) станом на 13.02.2008 переплата складає 1972,85 долари США; 3) 20.05.2009, 14.05.2010, 17.05.2010 та 17.05.2012 банком було сплачено страхові платежі за рахунок кредитних коштів, внаслідок чого заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором збільшилась на 1594,35 долари США; становить 448,13 доларів США.

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 16.06.2022 у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено повністю. Постановою Полтавського апеляційного суду від 28.02.2023 апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення, рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 16.06.2022 залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 22.12.2023 касаційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 16.06.2022 та постанову Полтавського апеляційного суду від 28.02.2023 залишено без змін.

ОСОБА_1 на адресу АТ КБ «Приватбанк» було направлено заяву в якій він прохав: здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № PLKPGK08003502 від 18.05.2005; надіслати на адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , належним чином засвідчену довідку про повне погашення ОСОБА_1 боргу за кредитним договором № PLKPGK08003502 від 18.05.2005; звернутись до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію припинення іпотеки згідно договору іпотеки від 18.05.2005 (посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Медведєвою В.I. за реєстровим № 2386) на трикімнатну квартиру загальною площею 71,6 кв. м, житловою площею 46,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить іпотекодавцю згідно з договором купівлі-продажу від 18 травня 2005 року.

На вказану заяву АТ КБ «Приватбанк» на адресу ОСОБА_1 надіслав відповідь, в якій не визнав факт погашення кредитної заборгованості ОСОБА_1 та рекомендував її погасити.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Згідно із ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ст.12 ЦПК України).

Згідно із ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Водночас, ст. 82 ЦПК України визначено підстави для звільнення від доказування. Так, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (ч. 1 ст.82 ЦПК України).

18.05.2005 між ПриватБанк в особі заступника директора філії «Полтавське головне регіональне управління» закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» Ляха М.С. (правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»), і ОСОБА_1 було укладено Кредитний Договір № PLKPGK08003502.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, Банк зобов`язується надати Позичальнику кредитні кошти шляхом надання готівкою через касу Банку на строк по 16.05.2025 включно, у вигляді проста кредитна лінія у розмірі 35400 доларів США на наступні цілі: купівлю квартири у сумі 30000 доларів США і на оплату страхових платежів у сумі 5400 доларів США, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 1% на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом і комісії за розрахунково касове обслуговування 0,15% від суми виданого кредиту в розмірі 45 доларів США щомісяця в Період сплати, комісії за дострокове погашення кредиту відповідно до п. 1.5 даного договору.

Пунктом 1.5 даного договору передбачено, що при достроковому (як повному, так і частковому) погашенні кредиту Позичальник сплачує Банку комісію в розмірі 0% від переплаченої суми кредиту.

За наслідками розгляду справи 2-92/08, рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 27.11.2008 було встановлено факт відсутності заборгованості за вказаним кредитним договором станом на 13.02.2008 та наявність переплати в розмірі 1972,85 доларів.

В жовтні 2020 року АТ КБ «Приватбанк» знову звернулось до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 16.06.2022 у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено повністю. Постановою Полтавського апеляційного суду від 28.02.2023 апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення, рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 16.06.2022 залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 22.12.2023 касаційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 16.06.2022 та постанову Полтавського апеляційного суду від 28.02.2023 залишено без змін.

Зокрема, Верховний Суд надаючи оцінку доводам касаційної скарги АТ КБ «Приватбанк» зробив наступні висновки:

«Урахувавши положення статей 12, 80, 81, 82, 89 ЦПК України, оцінивши належність, допустимість, достовірність поданих сторонами доказів: висновку судової економічної експертизи, розрахунку заборгованості за період з 18 травня 2005 року по 04 вересня 2020 року за кредитним договором від 18 травня 2005 року, врахувавши наявні судові рішення, які набрали законної сили, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що банк не надав належних та допустимих доказів на підтвердження факту наявності заборгованості за кредитним договором № PLKPGK08003502.

Спростовуючи доводи касаційної скарги щодо обґрунтованості нарахування та стягнення процентів, пені тощо, колегія суддів зазначає таке.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18).

У справі, яка переглядається, АТ КБ «ПриватБанк» використало своє право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, та пені, звернувшись у червні 2007 року до суду з позовом про дострокове стягнення заборгованості.

Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, з чим погодився Апеляційний суд Полтавської області у рішенні від 28 вересня 2016 року, який закрив провадження у справі за позовом банку про звернення стягнення на предмет іпотеки в частині наявності заборгованості за кредитним договором.

Доводи касаційної скарги про те, що суди не дослідили зібрані у справі докази, зокрема виписку з рахунку відповідача, не встановили дійсної суми заборгованості за фактично отриманими доказами, а відповідач не надав суду жодних належних доказів того, що він виконав належним чином взяті на себе зобов`язання, спростовуються матеріалами справи та зводяться до переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.»

В рамках цивільної справи № 553/2249/20 була призначена і проведена судово-економічна експертиза. На вирішення судової експертизи були поставлені наступні питання: Який розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № PLKPGK08003502 від 18.05.2005 станом на день проведення експертизи, виходячи з наступних умов:

1) з 13.02.2008 нарахування відсотків та штрафних санкцій за кредитним договором не здійснюється;

2) станом на 13.02.2008 переплата складає 1972,85 долари США;

3) 20.05.2009, 14.05.2010, 17.05.2010 та 17.05.2012 банком було сплачено страхові платежі за рахунок кредитних коштів, внаслідок чого заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором збільшилась на 1594,35 долари США.

Згідно із Висновком судового експерта № 216 від 29.06.2021 по цивільній справі № 553/2249/20, судовим експертом зазначено, що згідно із поставлених судом вихідних умов, розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором складає 448,13 доларів США станом на день проведення експертизи.

При цьому при визначенні розміру заборгованості за кредитним договором судовим експертом було враховано щомісячні комісії у розмірі 45 доларів США за період з 2008 року по 2021 рік на загальну суму 7245 доларів США.

Судовий експерт здійснював підрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором наступним чином: 26000 (залишок поточної заборгованості станом 13.02.2008)+625(прострочена заборгованість станом на 13.02.2008) 1972,85 (розмір переплати згідно встановлених вихідних даних)+1594,35 (розмір сплачених страхових внесків згідно вихідних даних)+7245(комісія за обслуговування кредиту)-33043,37(сплата кредитної заборгованості)=448,13 доларів США.

Однак, враховуючи дослідницьку частину судової економічної експертизи, та той факт, що останній платіж в рахунок погашення Кредитної заборгованості було здійснено 26.12.2014, підстави для нарахування комісії за Кредитним договором по червень 2021 року відсутні на підставі наступних розрахунків.

26000 (залишок поточної заборгованості станом на 13.02.2008)+625(прострочена заборгованість станом на 13.02.2008)- 1972,85 (розмір переплати згідно встановлених вихідних даних)+1594,35(розмір сплачених страхових внесків згідно вихідних даних)=26 246,5 - сума заборгованості без нарахувань по комісії.

Згідно із висновком судового експерта (додаток 1 до висновку) ОСОБА_1 було погашено за період з 13.02.2008 по 29.06.2021 року 33043,37 доларів США.

Відповідно до вказаного Додатку №1, 17.05.2012 було здійснено погашення на суму 550 доларів США, таким чином на вказану дату загальна сума погашених коштів за кредитом склала 26 290,93 доларів США.

Відтак станом на 17.05.2012 була погашена наявна заборгованість за Кредитним договором.

При цьому, враховуючи положення Кредитного договору про нарахування комісії до моменту повного погашення заборгованості, можна зробити висновок, що комісія мала нараховуватись у наступні періоди: 2008 рік - 11*45=495; 2009 рік - 12*45=540; 2010 рік - 12*45=540; 2011 рік - 12*45=540; 2012 рік - 5*45=225. Таким чином загальний розмір комісії до моменту повного погашення кредитної заборгованості складає 2340 доларів США (495+540+540+540+225)

Отже, підсумовуючи станом на день останнього платежу 26.12.2014 заборгованість за кредитним договором була погашена: 26000 (залишок поточної заборгованості станом на 13.02.2008)+625 (прострочена заборгованість станом на 13.02.2008 року) - 1972,85 (розмір переплати згідно встановлених вихідних даних)+1594,35 (розмір сплачених страхових внесків згідно вихідних даних)+2340(комісія нарахована до моменту погашення заборгованості) - 33043,37(загальна сума сплачених коштів)= - 4 456,87 доларів США - сума має від`ємне значення (переплата), враховуючи умови кредитного договору та встановлені судовими рішеннями обставини щодо дострокового стягнення заборгованості за Кредитним договором та припинення у Відповідача права на нарахування відсотків за кредитним договором.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів. Положеннями вказаної статті визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до положень ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється на підставах встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З урахуванням аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, враховуючи доведеність відсутності заборгованості ОСОБА_1 перед Банком, суд дійшов висновку про припинення зобов`язань за кредитним договором № PLKPGK08003502 від 18.05.2005.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 27 квітня 2022 року у справі № 477/33/20 (провадження № 61-2817св21), від 25 травня 2022 року у справі № 570/1657/18 (провадження № 61-7781св21), від 22 лютого 2023 року у справі № 127/6494/21 (провадження № 61-4192св22).

Будь-яких заперечень з приводу заявлених вимог зі сторони відповідача до суду не надійшло. Відповідачем не спростовано відсутність заборгованості з боку позичальника ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку", Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

За ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до п. 27 Договору Іпотеки, укладеного між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ "ПриватБанк", термін дії договору - до повного виконання Позичальником зобов`язань за Кредитним Договором та всім додатковим угодам до нього.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 593 ЦК України, право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов`язання, забезпеченого заставою.

Оскільки іпотека має похідний характер від основного зобов`язання, а судом встановлено припинення зобов`язань за кредитним договором, суд доходить висновку про наявність законних підстав визнати іпотеку припиненою.

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо стягнення судових витрат.

Приписами частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. ст. 133, 141 ЦПК України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 2 662,40 грн (1 331,20 грн х 2=2 662,40 грн, за дві вимоги немайнового характеру).

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною другою цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Позивач просить стягнути з відповідача 20 000,00 грн витрат за професійну правничу допомогу. На підтвердження факту наданих послуг правничої допомоги до матеріалів справи долучено: договір про надання правової допомоги від 27.03.2025, укладений між адвокатським бюро Юрія Сліпченка» та позивачем ОСОБА_1 ; квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки № 0166010127 від 27.03.2025, відповідно до якої позивач ОСОБА_1 здійснив оплату на рахунок ПП «Адвокатського бюро Ю.Сліпченка» за надані послуги з правової допомоги згідно договору від 27.03.2026 у розмірі 20 000,00 грн, ордер серія ВІ № 1303344 на надання правничої допомоги Гречановському М.М. на підставі договору про надання правничої допомоги від 27.03.2025 у Подільському районному суді міста Полтави адвокатом Голяніщевим Д.Ю. від 20.05.2025.

Згідно з частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 142, 263-265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати припиненим зобов`язання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перед Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» за кредитним договором № PLKPGK08003502 від 18 травня 2005 року, у зв`язку з їх повним виконанням.

Визнати припиненою іпотеку, яка виникла за Договором Іпотеки від 18 травня 2005 року, укладеним між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк», посвідченим приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Медведєвою В.І., зареєстрованого в реєстрі за № 2386, яким забезпечено виконання зобов`язань ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за Кредитним договором № PLKPGK08003502 від 18 травня 2005 року.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн 00 к.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь держави суму судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 к.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 16.04.2026.

Найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:

позивач – ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Полтаві, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач – акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Головуюча: Ю.М. Подмаркова