Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №536/2838/25 — Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/2838/25

Провадження № 2-о/536/17/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Реки А.С.,

за участю секретаря судового засідання Черненко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю, заінтересовані особи: Піщанська сільська рада Кременчуцького району Полтавської області, Друга кременчуцька державна нотаріальна контора,-

Встановив:

Заявниця ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник – адвокат Пінчук Ю.В., звернулася до Кременчуцького районного суду Полтавської області із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю, заінтересовані особи: Піщанська сільська рада Кременчуцького району Полтавської області, Друга кременчуцька державна нотаріальна контора. В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після смерті якого заявниця прийняла спадщину. Саме заявниця після смерті ОСОБА_2 організовувала та оплачувала його поховання, в її розпорядженні наявні усі особисті документи померлого та оригінали правовстановлюючих документів на будинок та земельну ділянку. Доступ до житлового будинку ОСОБА_2 має виключно заявниця. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були сусідами, у січні 2018 року та по день своєї смерті ОСОБА_2 почав проживав разом з заявницею в її будинку. На початку 2024 року ОСОБА_2 через наявні в нього хвороби був паралізований та потребував постійного стороннього догляду, чим займалась ОСОБА_1 . ОСОБА_2 був розлучений, за життя дітей не мав, інших родичів, про які б заявниця знала та які б підтримували з ним відносини, померлий не мав. Заявниця з метою прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 звернулась до нотаріуса, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва на спадщину, оскільки неможливо встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 з померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не менше 5 років до дня його смерті. У зв`язку з вищевикладеним, заявниця просить встановити факт її проживання разом з померлим ОСОБА_2 однією сім`єю з січня 2018 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

04 грудня 2025 року судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі та витребувано за клопотанням заявниці докази.

У судовому засіданні, яке відбулося 10 лютого 2026 року, заявниця ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги та пояснила, що з 1997 року ОСОБА_2 почав проживати у с. Максимівка, Кременчуцького району, а заявниця з її чоловіком стали з ним товаришувати. Вони допомагали ОСОБА_2 по господарству, а коли його здоров`я погіршилось, то забрали до себе додому за адресою: АДРЕСА_1 . Вона доглядала за ОСОБА_2 , прасувала, готувала, останній виділяв їй гроші на оплату комунальних послуг та харчування зі своєї пенсії. Через деякий час ОСОБА_2 забрали у лікарню, де він і помер. Вона займалася похованням ОСОБА_2 та отримувала його свідоцтво про смерть. Також ОСОБА_1 зазначила, що особа, на ім`я якої ОСОБА_2 склав заповіт, а потім скасував, то їх сусідка ОСОБА_3 , у якої ОСОБА_2 збирався проживати, але та потім відмовилася.

Представник заявниці – адвокат Пінчук Ю.В. в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги, обґрунтувавши їх доводами, викладеними в заяві.

У наступні судові засідання ОСОБА_1 та її представник – адвокат Пінчук Ю.В. не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки не повідомили.

Представник заінтересованої особи Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області в судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце судового засідання належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник заінтересованої особи Другої кременчуцької державної нотаріальної контори у судове засідання не з`явилася, надала в провадження суду заяву про розгляд справи без її участі.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила суду, що знайома із ОСОБА_1 з 1974 року, вони живуть в одному селі та мають дружні відносини. Свідок зазначила, що померлий ОСОБА_2 був самотнім, про свою родину не розповідав, в останні роки життя його здоров`я сильно погіршилось, тому чоловік заявниці запропонував йому залишитись у них вдома, на що той погодився. До 2018 року ОСОБА_2 постійно був в гостях у сім`ї ОСОБА_5 , а після хвороби у 2018 році почав постійно проживати в їх будинку, у нього була там окрема кімната. Усі вони приймали їжу разом, померлий виділяв гроші на продукти, казав, що саме йому купити. Також ОСОБА_4 зазначила, що похованням ОСОБА_2 займалась заявниця.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що є рідною сестрою заявниці та зазначила, що її сестра доглядала за померлим, останній був другом чоловіка її сестри, який постійно ходив до них у гості, заявниця носила йому продукти, а її чоловік допомагав по господарству. Потім у січні 2018 року, оскільки заявниці стало шкода ОСОБА_2 , який не міг самостійно поратися по господарству, останній переїхав до сестри в будинок жити, де йому була виділена окрема кімната, там знаходився одяг ОСОБА_2 . Також вона бачила як вони усі разом приймали їжу, зі слів сестри знає, що померлий давав гроші на господарство. Похованням ОСОБА_2 займалась заявниця, про родичів померлого їй нічого не відомо.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив суду, що є чоловіком ОСОБА_6 – сестри заявниці, та зазначив, що ОСОБА_2 жив по сусідству з ОСОБА_1 . Через деякий час у померлого погіршився стан здоров`я, заявниці стало його шкода та приблизно років шість тому вона забрала ОСОБА_2 до себе додому, де у нього була власна кімната, для родини ОСОБА_5 він був як член родини, давав заявниці гроші на ліки, продукти, його пенсію також приносили до будинку ОСОБА_5 . Через деякий час ОСОБА_2 поклали в лікарню, де він і помер. Також ОСОБА_7 зазначив, що ОСОБА_2 хотіла доглядати інша їх сусідка, тому померлий оформляв на неї заповіт.

Суд, заслухавши пояснення заявниці, її представника, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 06 грудня 2024 року (а.с.16).

ОСОБА_2 отримав статус пенсіонера з 07 жовтня 2013 року, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 (а.с.16 з/б).

Померлий ОСОБА_2 мав у власності житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,25 га, що розташована за вищезгаданою адресою, що підтверджується наданими копіями договорів купівлі-продажу будинку та земельної ділянки від 11 квітня 1997 року, технічного паспорту на житловий будинок від 19 березня 1997 року, Державного акту на право приватної власності на землю серії ПЛ-134 від 29 травня 1997 року (а.с.17-22).

Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 16 червня 1993 року, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 розірвано 15 січня 1991 року (а.с.23).

Відповідно до копії накладної № 75 від 06 грудня 2024 року ОСОБА_1 оплатила поховання ОСОБА_2 (а.с.25).

27 січня 2025 року була заведена спадкова справа після ОСОБА_2 , що підтверджується копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №79830047 від 27 січня 2025 року (а.с.23 з/б).

Також судом було досліджено копію спадкової справи №41/2025 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с.34-54), в якій наявна заява ОСОБА_1 від 27 січня 2025 року, у відповідності до якої вона звернулась до Другої кременчуцької державної нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом після померлого ОСОБА_2 (а.с.34).

Відповідно до довідки про реєстрацію/останнє місце проживання спадкодавця (довідка для оформлення спадщини) виконавчого комітету Піщанської сільської ради №10-11.6/11 від 06 січня 2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до дня смерті був зареєстрований, проживав та помер за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_2 був зареєстрований один (а.с.39).

Відповідно до довідки про адресу виконавчого комітету Піщанської сільської ради №10-11.6/12 від 06 січня 2025 року, згідно запису погосподарських книг сільської ради за 2022-2030 роки, особовий рахунок № НОМЕР_4 , та згідно договору купівлі-продажу від 11.04.1997 року, за ОСОБА_2 лічиться житловий будинок в АДРЕСА_1 (а.с. 39 з/б).

Відповідно до копії заповіту від 16 жовтня 2024 року, ОСОБА_2 в присутності трьох свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 зробив заповітне розпорядження: усе його майно, де б воно не було із чого б воно не складалося, і, взагалі, все те, що йому належатиме на день смерті, і на що за законом матиме право, заповідає ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.43).

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №79829577 від 27 січня 2025 року, ОСОБА_2 06 листопада 2024 року був скасований заповіт за його заявою (а.с.41-42).

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00051847370, 00051847378 від 17 червня 2025 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_11 26 січня 1977 року укладений шлюб, 26 січня 1977 року шлюб було розірвано, 23 вересня 1989 року між даними особами був укладений шлюб, 15 січня 1991 року шлюб розірвано (а.с.44 з/б-47).

Постановою державного нотаріуса Другої кременчуцької державної нотаріальної контори Гуртової О.С. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13 червня 2025 року, було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , оскільки відсутні підстави для закликання до спадкування майна (а.с.48).

Також представник заявниці надала наступні докази:

акт про проживання депутата Піщанської сільської ради ОСОБА_12 від 02 березня 2026 року, складений зі слів ОСОБА_6 та ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_1 спільно проживала разом з померлим ОСОБА_2 однією сім`єю з січня 2018 року по день його смерті за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.70);

довідку Максимівського старостинського округу виконавчого комітету Піщанської сільської ради №10-08.6/22 від 04 березня 2026 року, відповідно до якої ОСОБА_2 на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживав з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Похованням ОСОБА_2 здійснювала ОСОБА_1 . Після його смерті родичі померлого до ОСОБА_1 не звертались. В належному ОСОБА_2 будинку за адресою: АДРЕСА_1 після його смерті ніхто не проживає, даний будинок та присадибну земельну ділянку в належному стані підтримує ОСОБА_1 (а.с.71).

Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до частини другою статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до статті 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною першою статті 1221 ЦК України передбачено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно зі статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Статтею 1264 Цивільного кодексу України визначено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 21 Постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18), та Верховним Судом у постановах від 09 січня 2020 року у справі № 186/421/17 (провадження № 48280св18); від 09 червня 2021 року у справі № 346/5702/18 (провадження № 61-17111св20) та від 01 вересня 2021 року у справі № 523/9720/17 (провадження № 61-7715св21).

ОСОБА_1 зазначає, що її сусід ОСОБА_2 з січня 2018 року проживав у їх з чоловіком будинку за адресою: АДРЕСА_1 , як член їх сім`ї, оскільки за станом здоров`я потребував стороннього догляду, та вона надавала йому допомогу, купувала продукти харчування, готувала та здійснювала догляд за спадкодавцем, а після смерті ОСОБА_2 , нею організовано та проведено поховання.

Однак, належних і допустимих доказів того, що заявниця на протязі п`яти років поспіль, безперервно, спільно проживала з ОСОБА_2 і мала з ним спільний побут, вела з ним спільне господарство, спільно харчувалася, сплачувала комунальні послуги, брала участь у витратах на утримання майна спадкодавця, суду не надано.

Оцінюючи надані представником заявниці акт про проживання та довідку Максимівського старостинського округу виконавчого комітету Піщанської сільської ради про фактичне проживання померлого ОСОБА_2 із заявницею за адресою: АДРЕСА_1 , які були складені у березні 2026 року, тобто вже під час розгляду даної справи, суд встановив, що вони суперечать наявній у спадковій справі довідці виконавчого комітету Піщанської сільської ради від 06 січня 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_2 до дня смерті був зареєстрований, проживав і помер за адресою: АДРЕСА_1 , тому у суду виникають сумніви у достовірності інформації, зазначеної у вищевказаному акті та довідці від березня 2026 року, та суд не приймає такі докази як належні в обґрунтування заявлених вимог.

Також, заявниця вказує, що сумісне проживання та її подальша допомога ОСОБА_2 була зумовлена незадовільним станом здоров`я останнього, що не підтверджується жодними доказами, та суд наголошує, що заявницею не було надано доказів того, що померлий взагалі за станом здоров`я потребував стороннього догляду.

Згідно з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі №466/3769/16, від 27 лютого 2019 року у справі №522/25049/16-ц, від 11 грудня 2019 року в справі №712/14547/16-ц, від 24 січня 2020 року в справі №490/10757/16-ц, від 08 грудня 2021 року у справі №531/295/19, для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання та ведення особами спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання), фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, (депозитні договори та інші письмові докази) тощо. Показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю.

Так показання допитаних свідків не містять беззастережних даних на підтвердження доводів заявниці та не є достатніми для підтвердження встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини не менше п`яти років. При цьому варто зауважити, що свідок ОСОБА_6 є рідною сестрою заявниці, а свідок ОСОБА_7 є чоловіком сестри заявниці, тому їх свідчення можуть бути не об`єктивними, та суд до них ставиться критично.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження№14-400цс19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що «принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний».

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що заявницею не надано переконливих доказів, що достовірно підтверджують факт спільного проживання ОСОБА_1 із померлим ОСОБА_2 , ведення спільного господарства, пов`язаності даних осіб спільним побутом, наявності взаємних прав та обов`язків.

У зв`язку з вищевикладеним, заявлені вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю, задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 18, 259, 263-265, 293, 315, 319 ЦПК України, суд,-

Ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю, заінтересовані особи: Піщанська сільська рада Кременчуцького району Полтавської області, Друга кременчуцька державна нотаріальна контора - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення суду складено 16 квітня 2026 року.

Повне найменування учасників справи:

Заявниця – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа - Піщанська сільська рада Кременчуцького району Полтавської області, код ЄДРПОУ 22547555, юридична адреса: Полтавська область, Кременчуцький район, с. Піщане, вул. Київська, 104.

Заінтересована особа - Друга кременчуцька державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 22548170, місцезнаходження: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Мрії, буд.16-А.

СуддяА. С. Река