Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №524/15645/25 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/15645/25

Провадження № 2/524/1143/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2026 м. Кременчук

Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі

головуючого судді Мельник Н.П.,

з участю секретаря судового засідання Шаполової К.М.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на суму 116259,26 грн, 2422,40 грн судового збору та 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. До позову долучене клопотання про витребування доказів на підтвердження позовних вимог.

На обґрунтування позову зазначено, що 02.04.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладений електронний кредитний договір № 638339985 (далі - договір) на суму 22000,00 грн шляхом підписання відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора «MNV2P4Z9».

Згідно умов кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через партнера (банка-провайдера), грошові кошти в сумі 22000,00 грн 02.04.2021 на банківську карту № НОМЕР_1 відповідача, яку останній вказав у заявці при укладенні кредитного договору.

28.11.2018 між первісним кредитором та ТОВ «Таліон плюс» укладений договір факторингу № 28/1118-01 із змінами, у тому числі щодо продовження терміну його дії. Первісний кредитор та ТОВ «Таліон плюс» на виконання договору факторингу № 28/1118-01 підписали реєстр прав вимоги № 157 від 26.10.2021, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон плюс» відступлене право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором в сумі, зазначеній у реєстрі прав вимоги.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Онлайн Фінанс» укладений договір факторингу № 05/0820-01. ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Онлайн Фінанс» на виконання зазначеного договору факторингу підписали реєстр прав вимоги № 9 від 30.05.2023, за яким від ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «Онлайн Фінанс» відступлене право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором на суму, зазначену в реєстрі прав вимоги.

04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладений договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Згідно п.1.2 зазначеного договору факторингу перехід від «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача прав вимоги заборгованості до боржників відбувається у момент підписання сторонами акта приймання - передачі реєстру боржників, після чого позивач стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Так, відповідно до реєстру боржників б/н від 04.06.2025 за договором факторингу № 04/06/25-Ю від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 116 259,26 грн.

ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем не здійснювалися жодні нарахування за кредитним договором.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви за кредитним договором становить 116259,26 грн, яка складається із: 21998,40 грн заборгованості по тілу кредиту; 94260,86 грн заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

25.12.2025 судом отримана інформація про зареєстроване місце проживання відповідача.

29.12.2025 відкрите провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін. За клопотанням сторони позивача витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» інформацію та документи.

24.02.2026, 16.04.2026 у судове засідання не з`явилися:

представник позивача, про місце, день, час розгляду справи повідомлявся належним чином, у прохальній частині позову просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, у разі неявки відповідача не заперечував проти ухвалення заочного рішення. Позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити;

відповідач, про дату, час, місце судового розгляду повідомлений належним чином на підставі п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, згідно якого днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

На підставі ст. ст. 280, 281, ч. 5 ст. 259 ЦПК України суд ухвалив провести на підставі наявних доказів заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою 11 ЦПК України.

12.03.2026 до суду від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла витребувана за клопотанням сторони позивача інформація.

З`ясувавши обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх позовних вимог, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достатність, взаємозв`язок у сукупності, з`ясувавши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, правові норми, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, судом встановлене таке.

02.04.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога та ОСОБА_1 укладений електронний кредитний договір № 638339985 (далі - кредитний договір) на суму 22000,00 грн шляхом підписання відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора «MNV2P4Z9».

Згідно умов кредитного договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 22000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник - повернути кредит та сплачувати проценти за користування ним відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та правилах надання коштів та банківських металів у кредит кредитодавця .

Сума кредиту, що зазначена в договорі, складає 22000,00 грн та видається позичальнику в порядку, передбаченому договором (чиста сума кредиту).

Кредит надається строком на 30 днів з метою задоволення поточних споживчих потреб позичальника на споживчі цілі (дисконтний період) (п.п. 1.2 договору).

За користування кредитом позичальник виплачує кредитодавцю проценти, в розмірі, визначеному в цьому договорі.

За період від дати видачі кредиту до 02.05.2021 включно проценти нараховуються за процентною ставкою 73,00 % річних, що на день укладення договору становить 0,20 % від суми кредиту за кожний день користування ним.

У разі якщо позичальник вчинить, описані в договору, дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 02.05.2021 проценти нараховуються за ставкою 310,25 % річних, що на день укладення договору становить 0,85 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

Після закінчення дисконтного періоду кредитування, визначеного п. 1.2 кредитного договору, проценти нараховуються за процентною ставкою 620,50 % річних, що на день укладення договору становить 1,70 % день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.

Кредит за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 , що відбувається не пізніше ніж протягом 3-х банківських днів з моменту укладення договору. Порядок зазначений у цьому пункті є способом перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту.

Первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через партнера (банка-провайдера), грошові кошти в сумі 22000,00 грн 02.04.2021 на банківську карту № НОМЕР_1 відповідача, яку останній вказав у заявці при укладенні кредитного договору.

З інформації, витребуваної судом від АТ КБ «ПриватБанк» за клопотанням сторони позивача слідує, що на ім`я відповідача емітувалась платіжна картка № НОМЕР_1 , зазначений фінансовий номер телефону відповідача, що знаходиться в його анкетних даних. На рахунок ОСОБА_1 02.04.2021 зараховані кошти в сумі 22000,00 грн. Крім того, надана виписка за договором за період 02.04.2021 – 07.04.2021.

Відповідач не заперечувала факт отримання у борг коштів та укладення кредитного договору, протилежних доказів суду не надано.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ст. 207 ЦК України).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. ст. 626, 628 ЦК України).

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України). Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦПК України, інших актів законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. ст. 610, 611 ЦК України).

Судом установлені порушення відповідачем умов договору шляхом неналежного виконання взятих на себе зобов`язань.

Досліджені по справі докази дають достатні підстави для висновку, що після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки щодо надання кредитних коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків за користування.

Свої договірні зобов`язання кредитодавець виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит в обумовленій договором сумі. Відповідач зобов`язання у визначений договором строк не виконав, контррозрахунку суми заборгованості та процентів за користування кредитними коштами не надано. Існування заборгованості перед позивачем стверджується доданими до позову документами.

Протягом строку дії кредитного договору відповідач не звернувся до суду із заявою про розірвання кредитного договору чи визнання його (або його окремих положень) недійсним (ми).

Доказів протилежного матеріали справи не містять та суду не надано. Відповідачем протилежного суду не доведено, наведені позивачем обставини та факти не спростовані. Клопотань, заяв відповідачем не заявлено, у тому числі про участь у засіданні в режимі відеоконференції.

Щодо вимог про стягнення заборгованості по відсоткам в сумі 94260,86 грн.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Після спливу строку кредитування внаслідок закінчення цього строку, визначеного у відповідному кредитному договорі, або внаслідок реалізації кредитодавцем свого права на дострокове стягнення всієї суми заборгованості за кредитом в порядку ч. 2 ст.1050 ЦК України припиняється право кредитодавця нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом.

У таких правовідносинах права та інтереси кредитодавця забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, та підлягає застосуванню до всього періоду прострочення виконання грошового зобов`язання від дати спливу строку кредитування.

Зазначене узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18, від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц, від 23 червня 2020 року у справі № 536/1841/15-ц, від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц.

Відповідно до умов кредитного договору відповідач отримав грошові кошти у розмірі 22000,00 грн строком на 30 днів, тобто до 02.05.2021.

На момент укладення цього договору, сторони дійшли згоди, що орієнтовна дата погашення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є датою закінчення дисконтного періоду кредитування - 02.06.2021, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого первісним кредитором, нарахована заборгованість по відсоткам за період з 02.04.2021 по 26.10.2021 на суму 81507,58 грн

Згідно розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Таліон плюс», нарахована заборгованість по відсоткам за період з 27.10.2021 по 22.07.2023 на загальну суму 94260,86 грн , з урахуванням розміру боргу, що перейшов за договором факторингу в сумі 64915,18 грн.

Разом з тим, згідно п.п. 1.2 договору кредит надається строком на 30 днів (дисконтний період).

Підпунктами 1.4.1 - 1.4.3 договору передбачено:

на період строку визначеного в п. 1.2 договору нарахування процентів здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 73,00 % річних, що становить 0,20 % від суми кредиту за кожний день користування ним;

за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.3 договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2 договору строку, нарахування процентів

здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 310,25 % річних, що становить 0,85 % в день від суми кредиту за кожний день користування

ним;

у випадку користування кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів, умови щодо нарахування процентів скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 % річних, що становить 1,70 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

Підпунктом 1.7 договору сторони погодили, що зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду.

Однак, підпунктом 4.3 кредитного договору визначено, що сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору (після 90 дня від дати закінчення дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Суд приходить до висновку, що нараховані за межами строку кредитування проценти не є процентами за користування кредитом, а отже позов не підлягає задоволенню в частині стягнення нарахованих процентів після закінчення у сукупності дисконтного періоду та 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду (п.п. 1.2, 1.7, 4.3 договору), тобто починаючи з 02.07.2021.

З урахуванням наведеного, за період з 02.04.2021 по 01.07.2021 (30 днів дисконтного періоду + 90 днів згідно п.п. 1.7 договору) нараховані проценти за користування кредитними коштами на загальну суму 2299,00 грн підлягають стягненню з відповідача

Нараховані за межами строку кредитування проценти не є процентами за користування кредитом, а згідно п. п. 4.3 договору є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст. 625 ЦК України, а отже позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Відтак, нараховані проценти підлягають стягненню з відповідача в сумі 2299,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 21998,40 грн заборгованості за тілом кредиту та 94260,86 грн заборгованість за відсотками.

З урахуванням наведеного, загальний розмір заборгованості за договором, що підлягає стягненню із відповідача становить 24288,40 грн (21998,40 грн заборгованості за тілом кредиту + 2299,00 грн заборгованість за відсотками), що підлягає стягненню із відповідача.

Щодо відступлення права вимоги за кредитним договором.

28.11.2018 між первісним кредитором та ТОВ «Таліон плюс» укладений договір факторингу № 28/1118-01 із змінами, у тому числі щодо продовження терміну його дії. Первісний кредитор та ТОВ «Таліон плюс» на виконання договору факторингу № 28/1118-01 підписали реєстр прав вимоги № 157 від 26.10.2021, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон плюс» відступлене право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором в сумі, зазначеній у реєстрі прав вимоги.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Онлайн Фінанс» укладений договір факторингу № 05/0820-01. ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Онлайн Фінанс» на виконання зазначеного договору факторингу підписали реєстр прав вимоги № 9 від 30.05.2023, за яким від ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «Онлайн Фінанс» відступлене право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором на суму, зазначену в реєстрі прав вимоги.

04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладений договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Згідно п.1.2 зазначеного договору факторингу перехід від «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача прав вимоги заборгованості до боржників відбувається у момент підписання сторонами акта приймання - передачі реєстру боржників, після чого позивач стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Так, відповідно до реєстру боржників б/н від 04.06.2025 за договором факторингу № 04/06/25-Ю від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 116 259,26 грн.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: (1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); (2) правонаступництва; (3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); (4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Відповідно до ст. 514 ЦКУкраїни до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 512 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст.516 ЦК України).

Кредитний договір та договори факторингу є оспорюваними правочинами, а оскільки ця презумпція не спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, останні вважаються правомірними.

Положеннями ст. 204 ЦК України закріплена презумпція правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 по справі № 191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 по справі № 2-383/2010).

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Указані вимоги процесуального закону покладають тягар доказування на сторони, що забезпечуватиме реалізацію принципу змагальності у судовому процесі. Реалізація такого принципу здійснюється через стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Застосування такого підходу оцінки доказів відповідає позиції Верховного Суду у справах № 910/18036/17 від 02.10.2018, № 917/1307/18 від 23.10.2019.

Наведений процесуальний обов`язок відповідачем не виконаний, докази на підтвердження зазначеного не надані.

У постановах Верховного Суду від 08.08.2019 по справі № 450/1686/17 та від 15.07.2019 по справі № 235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Під час розгляду справи, судом забезпечено сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості (ст. 129 Конституції України).

Європейський суд з прав людини вказав, що Суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції з прав людини зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення (параграф 23 рішення Європейського суду з прав людини «Pronina v. Ukraine», n. 63566/00, 18.07.2006).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 1, 5, 6 ст. 137 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 по справі № 815/1479/18, від 15.07.2020 по справі № 640/10548/19, від 21.01.2021 по справі № 280/2635/20.

З урахуванням відсутності клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що стверджується доданими документами до позову.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково на суму 24288,40 грн (20,89 % від 116259,26 грн), з відповідача на користь позивача слід стягнути 506,04 грн (20,89 % від 2422,40 грн) судового збору та 1462,30 грн (20,89 % від 7000,00 грн) витрат на правничу допомогу на підставі ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 77 - 80, 141, 247, 259, 263 - 265, 280 - 284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 638339985 від 02.04.2021 на загальну суму 24288 грн 40 коп, 506 грн 04 коп судового збору та 1462 грн 30 коп витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої упродовж тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня розгляду заяви про перегляд заочного рішення у разі його не скасування. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: м. Київ, бул. Лесі Українки, 34, офіс 333;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.П. Мельник