Рішення від 16 квітня 2026 р. у справі №642/4608/25 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 642/4608/25

Провадження №2/524/1541/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2026 року Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі: головуючого - судді Нестеренка С.Г., за участі секретаря судового засідання Бельченко Н.Л., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2025 року до Холодногірського районного суду м. Харкова звернулося ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі – ТОВ « ФК «Європейська агенція з повернення боргів», позивач) із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 10 листопада 2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» (далі ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 4515053389, у відповідності до якого, ОСОБА_1 отримав строковий кредит у розмірі 16 649,00 грн. шляхом безготівкового перерахування коштів у спосіб, зазначений в паспорті кредиту, зі строком користування 36 місяців, з річними процентами у розмірі 0,01% від суми боргу за договором та щомісячними процентами у розмірі 6% від суми кредиту.

07 жовтня 2016 року між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ПАТ «Таскомбанк» було укладено договір про відступлення прав вимоги № ТАСЦФР-10-2016 згідно умов якого, первісний кредитор передає новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.

15 травня 2024 року між ПАТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № НІ/11/19-Ф, за яким фактор зобов`язується передати клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

За вказаним договором факторингу до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги за зобов`язаннями до відповідача за договором у розмірі 31 863,37 грн., з яких: 12 294,63 грн. заборгованість за кредитом, 1,50 грн. заборгованість за процентами та 19 567,24 грн. заборгованість по комісії, яку позивач просив стягнути з відповідача на їх користь, а також сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Ухвалою судді Холодногірського районного суду м. Харкова Балабай С.С. від 18 серпня 2025 року позовна заява передана за підсудністю до Чугуївського міського суду Харківської області. У подальшому ухвалою судді Чугуївського районного суду Харківської області Грошової Н.М. від 26 вересня 2025 року позовна заява передана за підсудністю до Автозаводського районного суду м. Кременчука. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 листопада 2025 року визначено головуючим суддю Нестеренка С.Г. Ухвалою судді від 12 січня 2026 року відкрито провадження у справі, залучено сторін, третіх осіб, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в межах робочого часу суду.

Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Станом на день розгляду справи та ухвалення судом рішення, учасники справи не подавали будь-які заяви, клопотання про відкладення розгляду справи та/або про розгляд справи з викликом учасників справи у судове засідання, про витребування будь-яких доказів, тощо.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

З огляду на те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази у їх сукупності, які вважає достатніми для розгляду справи по суті, встановив наступне.

10 листопада 2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 4515053389, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в розмірі 16 649,00 грн., строком на 36 місяців. Розмір процентів за користування кредитом у кредитному договорі не встановлений.

07 жовтня 2016 року між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ПАТ «Таскомбанк» було укладено договір про відступлення прав вимоги № ТАСЦФР-10-2016 згідно умов якого, первісний кредитор передає новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.

Відповідно до п. 2.2. договору відступлення прав вимог відбувається шляхом підписання Реєстрів прав вимог, який складається сторонами у паперовому та електронному виді.

Позивачем до матеріалів справи не надано Реєстру прав вимог на підтвердження переходу права вимоги від ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» до ПАТ «Таскомбанк».

Крім того, додана до матеріалів справи копія договору про відступлення прав вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 року є неповною, адже із 8 сторінок тексту договору має тільки 1, 2, 7 та 8 сторінки тексту.

15 травня 2024 року між ПАТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № НІ/11/19-Ф, за яким фактор зобов`язується передати клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

Відповідно Акту прийому-передачі Реєстру прав вимоги від 15.05.2024 року за договором факторингу № НІ/11/19-Ф від 15.05.2024 року, клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників кількістю 7234, після чого до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором стосовно заборгованостей.

Згідно Витягу з реєстру прав вимоги від 15.05.2024 року за договором факторингу № НІ/11/19-Ф від 15.05.2024 року заборгованість ОСОБА_1 складає 31 863,37 грн., з яких: 12 294,63 грн. заборгованість за кредитом, 1,50 грн. заборгованість за процентами та 19 567,24 грн. заборгованість по комісії.

Позивач вважає, що відповідно до договору факторингу № НІ/11/19-Ф від 15.05.2024 року до нього перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 31 863,37 грн., яку просив стягнути з відповідача на їх користь, а також сплачений судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Правовідносини, які виникли між сторонами, крім положень вказаного вище договору, врегульовані нормами ЦК України.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають на підставі договору або правочину.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як визначено у ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Судом встановлено, що кредитний договір № 4515053389 було укладено між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» 10.11.2020 року. Договір відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ПАТ «Таскомбанк» укладено 07.10.2016.

Згідно п. 9.2. Договору, цей Договір діє протягом 1 календарного року, але у будь-якому разі, до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Таким чином, кредитний договір було укладено значно пізніше, ніж ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» передало право вимоги ПАТ «Таскомбанк».

Тобто, на момент передачі відступлення прав вимоги ще не виникло у позичальника зобов`язання зі сплати кредитних коштів, а тому нема підстав вважати, що права вимоги перейшли від ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» до ПАТ «Таскомбанк». Отже, це означає, що ПАТ «Таскомбанк» не набуло право вимоги за кредитним договором № 4515053389 та не могло передати право вимоги за таким договором далі ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» відповідно до договору факторингу № НІ/11/19-Ф укладеному з ПАТ «Таскомбанк», оскільки у останнього не виникло право вимоги, який би можна було передати позивачу.

Крім того, пунктом 2.2. Договору відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016, укладеного між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ПАТ «Таскомбанк» 07.10.2016 року, передбачено, що первісний кредитор щоденно передає новому кредитору права вимоги до позичальників, а новий кредитор зобов`язаний набувати такі права вимоги, шляхом підписання відповідних реєстрів прав вимог.

Однак, в матеріалах справи відсутній акт передачі реєстру прав вимог, який засвідчує факт передачі прав вимоги за кредитним договором № 4515053389 від ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» до ПАТ «Таскомбанк» та відповідно і сам Реєстр прав вимог.

Також, серед пунктів договору відступлення прав вимоги відсутній пункт, яким передбачається передача прав вимоги також на майбутні кредитні договори, які будуть укладені між первісним кредитором та боржниками. Крім наведеного, вищезгаданий договір про відступлення права вимоги не був пролонгований, а тому строк дії такого закінчився 07.10.2017 року.

Матеріали справи також не містять будь-яких квитанцій чи платіжних інструкцій про перерахування коштів за договором відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ПАТ «Таскомбанк», укладеного 07.10.2016 року.

Суд виснує, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не наділене правом вимоги за кредитним договором № 4515053389 від 10.11.2020 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень», оскільки первісний кредитор не міг передати ПАТ «Таскомбанк» право вимоги, яке ще на той момент не виникло.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити за його безпідставності.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при подачі позову до суду сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн. У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, понесені позивачем витрати слід покласти на позивача. Справа розглянута в межах заявлених позовних вимог та наданих учасниками справи доказів.

Сторони не заявляли про понесення ними будь-яких інших судових витрат.

Справа розглянута в межах заявлених позовних вимог та наданих учасниками справи доказів.

Керуючись ст. 525, 526, 536, 549, 553-559, 625,626, 1046-1052, 1054 ЦК України, ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 141, 258, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Відмовити ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Повний текст рішення суду виготовлено 17 квітня 2026 року.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Рішення набирає законної сили, якщо не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: