Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №379/143/26 — Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/143/26

Провадження № 3/379/117/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2026 рокум.Тараща

Суддя Таращанського районного суду Київської області Зінкін Володимир Іванович,

розглянувши матеріали справи, що надійшли від батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП за участю захисника особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Слободенюк Г.М. про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відомості щодо притягнення до адміністративної відповідальності в матеріалах справи відсутні,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 568737, складеного 17.01.2026 о 11 год 27 хв:

17.01.2026 о 08 год 55 хв дорога Р-04 (Київ-Звенигородка) водій ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 керував транспортним засобом Mazda з д.н.з. НОМЕР_2 , в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія у найближчому медичному закладі Таращанська міська лікарня, результат позитивний, що підтверджує висновок лікаря від 17.01.2026 р., чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав. Пояснив, що 17.01.2026 він їхав на автомобілі «Мазда» на роботу. На дорозі між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 його зупинили працівники поліції, перевірили документи. У нього запитали, чи в нього вже була ст. 130 КУпАП. Він відповів, що була, однак вона оскаржена. Йому запропонували їхати до Таращанської лікарні. Сказали, що у нього бліде обличчя, тремтіння рук. Він погодився. Приїхали до лікарні, його завели на прийомний пункт. Йому поміряли тиск, дали баночку здати сечу. Він зранку ходив у туалет, тому не вийшло здати багато сечі. Вони 1,5- 2 години чекали, а він пив воду. Сказали, що якщо він не хоче здавати сечу, то будуть складати протокол. Він сечу здав тільки один раз. По цьому матеріалу робили тест, однак результат зафіксували в порушення інструкції на 11-12 хвилинах. Він пропонував взяти кров на аналізи, однак, йому відмовили. Сказали будуть складати протокол. Він казав, що висновок лікаря невірно складений, оскільки у резолютивній частині вказано про ознаки сп`яніння. Пішли до лікаря знову, вона зробила ще один висновок, однак він його не взяв.

Захисник Слободенюк Г.М. у судовому засіданні підтримала подане 03.04.2026 письмове клопотання про закриття провадження у справі в якому зазначила, що провадження у цій справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, оскільки у справі відсутній належно доведений склад адміністративного правопорушення, а зібрані матеріали містять істотні, взаємопов`язані та непереборні суперечності щодо самої події, процедури огляду, часу оформлення документів, допустимості використаного тесту, змісту медичного висновку та належності доказової бази.

Також зазначила, що акт медичного огляду №2 від 17.01.2026 року містить хронологічно неможливі дані. На першій сторінці акта зазначено, що дата і точний час огляду — 17.01.2026 року, 08 год. 55 хв.; на другій сторінці акта зазначено, що час проведення лабораторного тестування — 08:55, а також що дата і час відбору — 17.01.2026 р. 08 :55. Тобто сам медичний документ свідчить, що огляд, відбір біологічного матеріалу і тестування вже були здійснені саме о 08:55.

Вказує, що у направленні поліцейського зазначено, що ОСОБУ направлено до Таращанського центру первинної медико-санітарної допомоги, тоді як фактичний огляд, акт і висновок оформлені КНП ТМР «Таращанська міська лікарня».

З приводу використання експрес-тесту Wondfo, зазначила, що із відеозапису встановлено, що тест було опущено о 09:21, а його результат прочитано лікарем лише о 09:33, тобто через 12 хвилин. Отже зчитування результату на 12-й хвилині проведено з порушенням інструкції виробника, а результат є недійсним з позиції самої методики застосування цього технічного засобу. Тим більше, що на відео о 09:35 лікар прямо зазначає, що експрес-тест не є доказом, поки немає лабораторного дослідження, і що він не має 100% достовірності. За таких обставин сторона обвинувачення не просто не довела стан сп`яніння належним доказом, а має у своєму ж фактичному матеріалі пряме підтвердження від лікаря, що без лабораторії цей тест не є достатнім доказом.

Більше того, із пояснень сторони захисту, з відеозапису та з самого акта вбачається, що ОСОБА неодноразово намагався здати сечу, однак не зміг надати достатню кількість біологічного матеріалу. При цьому він наполягав на тому, щоб у нього було відібрано кров, але в цьому йому відмовили. Тобто особа не ухилялася від встановлення фактичного стану, не відмовлялася від огляду, не зривала процедуру, а навпаки — прагнула пройти альтернативний об`єктивний спосіб перевірки.

Разом з тим, із описаних обставин убачається, що у пункті 10 висновку в підпункті «А» слова про громадянина та ПІБ закреслені, і водночас внесено фразу про те, що особа «знаходиться в стані наркотичного сп`яніння». Проте в підпункті «Б» уже прямо щодо ОСОБА_4 зазначено лише, що у нього виявлено ознаки сп`яніння на THC. Це різні за змістом формулювання. «Виявлені ознаки» не тотожні категоричному висновку «перебуває у стані притягнення за ч.1 ст.130 КУпАП необхідно довести саме перебування у стані сп`яніння, а не існування підозри чи зовнішніх ознак.

Із повідомлених захистом даних вбачається, що після того, як ОСОБА_5 звернув увагу на зміст пунктів «А» і «Б» та заперечив проти трактування висновку як встановлення стану наркотичного сп`яніння, працівники поліції, зокрема капрал поліції ОСОБА_6 , намагалися фактично домогтися зміни або перероблення висновку. Сам факт того, що після ознайомлення особи з документом виникла дискусія про те, що саме там написано, і пролунали спроби "виправити" трактування документа, ще раз підтверджує його невизначеність та ненадійність.

Більше того, із відеозапису вбачається, що направлення на огляд оформлювалося вже після 09:01, тоді як у самому направленні зазначено 08:55. Протокол же було складено лише о 11:27, тобто більш ніж через дві години після зупинки. Сам по собі проміжок часу не є автоматичною підставою для закриття, однак у поєднанні з неможливим часом в акті, зчитуванням тесту поза межами інструкції, відсутністю лабораторного результату та суперечливістю висновку це створює сукупність фактів, які свідчать про відсутність надійного, послідовного та законно сформованого доказового ланцюга. Також, звертає увагу суду, що у матеріалах справи немає належних підстав стверджувати, що ОСОБА_5 відмовився від проходження огляду. Навпаки, він погодився на медичний огляд, неодноразово ходив здавати біологічний матеріал, заперечував лише проти неправильного змісту висновку та проти складання протоколу за відсутності належного підтвердження стану сп`яніння, а також просив провести аналіз крові. Тому ця справа не є справою про відмову від огляду; це справа, у якій державні органи не забезпечили належного і законного підтвердження стану сп`яніння.

Зазначає, що на відеозаписі причина зупинки повідомлена не була. Ця обставина сама по собі підлягає оцінці судом у сукупності з іншими матеріалами. Але навіть без неї, лише за вже встановленими суперечностями щодо медичних документів, часу огляду, дотримання інструкції до тесту та відсутності лабораторного результату, доказова база є недостатньою для висновку про наявність складу правопорушення.

Ключовою правовою обставиною вказує – обов`язок доведення та тлумачення сумнівів на користь особи. Вважає, що у цій справі сумніви не просто існують — вони мають об`єктивне документальне підтвердження: час в акті суперечить фізичній можливості події; тест прочитаний із порушенням інструкції виробника; лікар сама визнає відсутність доказового значення тесту без лабораторії; лабораторного результату немає; альтернативний аналіз крові не проведено; висновок внутрішньо суперечливий. У такій ситуації суд не має законних підстав заповнювати ці прогалини припущеннями або замінювати доказ припущенням про можливе сп`яніння. Відсутність належного та допустимого доказу саме стану наркотичного сп`яніння означає відсутність доведеного складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що працює лікарем-анестезіологом у КНП Таращанської міської ради «ТАРАЩАНСЬКА МІСКА ЛІКАРНЯ». Вона проводила огляд Почвірного на стан наркотичного сп`яніння. Пояснила, що у акті огляду від 17.01.2026 зазначала, що стан одягу, шкіри у ОСОБА_1 був без особливостей. Почвірний із захисником повертався до неї. Було прохання з боку захисника скласти інший висновок, оскільки не сподобалась резолютивна частина. Однак вона не робила другий висновок. Висновок складала лише один. Тест «Вондфо» показав позитивний результат на «ТНС». Відповідно до складеного нею висновку, у Почвірного був стан наркотичного сп`яніння, виявлений експрес тестом «Вондфо». На лабораторне дослідження сечу у Київ не направляли. По іншим справам вони направляють сечу на лабораторне дослідження у Київ, а коли повертається результат – складають висновок. Сечу Почвірного не направили у Київ, оскільки він здав малу кількість сечі. Здається, що результат дослідження на тесті «Вондфо» був визначений без порушень часового проміжку, тобто не пізніше 10-ї хвилини. В їх лікарні не відбирають кров на дослідження на стан сп`яніння, оскільки такий пакет послуг не надається у лікарні, відсутні такі реактиви, пробірки та інше.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що він працює інспектором патрульної поліції. Почвірний був зупинений на підставі ст. 35 Закону України «Про національну поліцію». Згідно данних бази у нього не було страхового полісу, однак база не завжди коректно працює. Крім того, у автомобіля Почвірного було спущено колесо. Він представився Почвірному. Відеозапис йшов з початку спілкування. Він писав пояснення Почвірного зі слів останнього. Після складання протоколу не допускали Почвірного до керування.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що вона працює поліцейською патрульної поліції. Почвірного зупинили на трасі Р-04 між Лук`янівкою і Таращею, оскільки було спущене переднє ліве колесо. Перевірили документи, перевірили по базі. На Почвірного неодноразово складалися протоколи за ст. 130 КУпАП. Почвірний сказав, що не вживає. У Почвірного зіниці не реагували на світло, було тремтіння пальців рук, бліде обличчя. Він був доставлений у Таращанську лікарню. У лікарні Почвірний ухилявся від огляду, казав, що не може здати сечу. Йому дали попити води. Він здав лиш 5-10 грам сечі. По процедурі для лабораторного аналізу сечу направляють до Києва, має бути не менш 50 міліграм. Лікар повідомила, що недостатньо матеріалу для лабораторного дослідження у Києві. Почвірному дали приблизно 2 години сходити у туалет. Лікар потім видала висновок. Лабораторне дослідження не проводилось, лише експрес тест «Вондфо». Пішли складати протокол по висновку. Водій був незгодний з висновком. Лікар у резолютивній частині висновку написала про ознаки сп`яніння. Повернулися до лікаря, вона запропонувала переправити висновок. З приводу п. 13 акту огляду не може нічого пояснити. Почвірний пропонував, щоб у нього взяли кров на аналіз. Лікар сказала, що не здасть кров, поки не буде направлення від поліції. Вона ( ОСОБА_6 ) пояснила, що виписують тільки коли ДТП.

Згідно ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував у своїх рішення на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За наведених вище обставин суд вважає можливим здійснити розгляд цієї справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки у матеріалах справи наявні дані про своєчасне його сповіщення про місце і час розгляду справи і від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Прокурор, залучений до справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 08.03.2018 року у справі «Михайлов проти України», від 06.10.2022 року у справі «Бантиш проти України», від 06.10.2022 року у справі «Пушкарьов проти України», щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони звинувачення у справі про адміністративне правопорушення, а також з огляду на повноваження прокурора, визначені статтею 250 КУпАП, не з`явився.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши їх у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З врахуванням загального визначення поняття адміністративного правопорушення, обов`язковою ознакою будь-якого адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно-небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 252, 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно й об`єктивно дослідити обставини правопорушення і з`ясувати, чи було воно вчинено та чи винна в цьому дана особа.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу (ч. 2 ст.251 КУпАП).

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.9.а Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За визначенням п.1.10 ПДР водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 ЄСПЛ постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до положень ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

У пунктах 2 і 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015№1452/735, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (далі Інструкція), передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:

наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);

звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;

сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;

почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 зі змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 20.01.2023 № 57 (далі Порядок №1103), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (згідно з ознаками такого стану,установленими МОЗ і МВС).

Відповідно до п. 3 Порядку № 1103 огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно з п. 6, 8 Порядку № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Інструкції огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п. 10 Порядку № 1103 огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням.

Водночас, відповідно до п. 7-11 розділу ІІІ Інструкції №1452/735 проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Використання в закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів. За збереження та транспортування ємностей з біологічним середовищем до іншого закладу охорони здоров`я, цілісність пломбування відповідає заклад охорони здоров`я, у якому проводився відбір біологічного середовища. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.

Пунктами 12, 13 розділу ІІІ Інструкції визначено, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.

Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.

Відповідно до положень п. 15 розділу ІІІ Інструкції за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду (п.16 розділу ІІІ Інструкції).

При цьому, частина 5 статті 266 КУпАП імперативно встановлює, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Більш того, пунктом 22 Інструкції також закріплено, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Згідно наявного матеріалах висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виданого 17.01.2026 КНП ТМР «Таращанська міська лікарня» вбачається, що на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану сп`яніння № 2, складеному о 09 год 24 хв 17.01.2026, що 17.01.2026 об 08 год 55 хв лікарем ОСОБА_7 за направленням поліцейського, було проведено відповідний огляд, висновок огляду – ОСОБА_1 «знаходиться у стані наркотичного сп`яніння, ознак сп`яніння виявлено на ТНС».

Згідно з долучених відеозаписів з нагрудної камери поліцейського, вбачається видача швидкого тесту Wondfo (час 09:20:30 диск 1 файл «clip-1»), занурення лікарем тесту у сечу (час 09:20:50 файл диск 1 «clip-1»). В подальшому, лікар озвучила результати швидкого тесту Wondfo. ОСОБА_1 зазначив, що нічого не вживав (наркотичні речовини).

Разом з тим, відповідно до інструкції до експрес-тесту Wondfo № 10, комбінований тест Wondfo на наркотики у вигляді панелі - це конкурентний імунохімічний аналіз для визначення наявності наркотичних речовини у сечі людини. Він являє собою хроматографічний абсорбуючий пристрій, у якому наркотичні речовини та їх метаболіти у зразку конкретно поєднані з обмеженою кількістю ділянок зв`язування кон`югантів антитіло-барвник.

Цей тест був розроблений тільки для аналізу зразків сечі. При використанні зіпсованих зразків сечі можна отримати помилкові результати. Цей тест представляє собою якісне скринінгове дослідження. Він не призначений для визначення кількісних значень концентрації наркотичних речовин або рівня інтоксикації. Існує ймовірність технічних або процедурних помилок, а також потрапляння інших речовин у зразок сечі, що може призвести до отримання хибних результатів.

За допомогою аналізу неможливо відрізнити наркотичні речовини від деяких лікарських засобів. Позитивний результат може бути отриманий при вживанні певних продуктів харчування або харчових добавок.

При цьому, суд звертає увагу на лист Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради від 26.11.2024 № 061-10897, в якому зазначено, що метод імунохроматографічного аналізу (ІХА) із застосуванням медичних виробів для діагностики in vitro не є лабораторним дослідженням у розумінні пункту 10 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 (зі змінами).

З урахуванням викладеного та враховуючи, що лабораторна діагностика з метою уточнення наявних речовин впливу (у сечі) ОСОБА_1 була проведена за допомогою комбінованого тесту на наркотики Wondfo № 10, що суперечить вимогам Інструкції та Порядку, оскільки результат не було підтверджено лабораторними дослідженнями.

Такої ж позиції дотримується й Верховний Суд, який у постанові від 24.02.2020 у справі № 823/1022/16 вказав, що правильними є висновки судів попередніх інстанції про те, що результати медичного огляду для встановлення факту алкогольного/наркотичного сп`яніння, вважаються достовірними за умови, що вони були отримані під час медичного обстеження, поєднаного з лабораторними дослідженнями, результати яких зафіксовані в акті та висновку.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правової презумпції, в тому числі і закріпленій в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Стосовно складеного протоколу про адміністративне правопорушення, то сам по собі він не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

Таким чином, огляд ОСОБА_1 у медичному закладі - КНП ТМР «Таращанська міська лікарня» на стан наркотичного сп`яніння проведений з порушенням Інструкції №1452/735, зокрема, з порушенням пунктів 7-8 розділу ІІІ цієї Інструкції, яка вказує на обов`язковість проведення лабораторних досліджень для визначення наркотичного засобу або психотропної речовини з метою виявлення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння, та п. 10 Порядку № 1103, яким передбачено, що у разі позитивного результату тесту обов`язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням, а тому відповідно до приписів пункту 22 Інструкції №1452/735 висновки щодо результатів медичного огляду на стан сп`яніння вважаються недійсними.

Суд враховує, що виявлення у водія ознак наркотичного сп`яніння, передбачених пунктом 4 розділу І Інструкції №1452/735 не є доказом перебування водія у стані наркотичного сп`яніння, а є підставою для проведення огляду такого водія у встановленому законом порядку, що прямо вказано у пункті 2 розділу І цієї Інструкції, за результатами якого відповідний стан сп`яніння знайде або не знайде підтвердження.

Інших доказів, які б підтверджували факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння, матеріали справи не містять.

Аналогічна позиція висловлена Київським апеляційним судом у постановах у справах № 379/645/24 від 24.01.2025; № 379/1528/24 від 17.03.2025; № 379/1761/24 від 30.05.2025; № 379/31/25 від 19.05.2025; № 379/759/24 від 21.04.2025; № 379/1533/24 від 03.04.2025.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини.

Тобто, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У своєму рішенні від 10.02.1995 у справі «Аллене де Рібермон проти Франції», заява 15175/89 ЄСПЛ підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Обов`язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від необхідності доводити свою непричетність до вчинення порушення.

Оцінюючи зібрані та надані суду докази, в їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП під час розгляду справи судом не знайшла свого підтвердження.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин - відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Керуючись ст. 247, 276-280, 283-285 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю у його діях складу цього адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.

Суддя:В. І. Зінкін