Постанова від 02 квітня 2026 р. у справі №369/1914/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/1914/26

Провадження № 3/369/3473/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03.04.2026 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Перекупка Ганна Анатоліївна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з СРПП ВП №1 ФастівськогоРУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянку України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 ,

за частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 972126 від 13 січня 2026 року ОСОБА_1 25 грудня 2025 року о 16 год. 00 хв. вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 173-2 КУпАП, а саме, за адресою: АДРЕСА_2 , умисно штовхала свого колишнього тестя ОСОБА_2 , з яким вона не проживає, але веде спільний побут, чим вчинила домашнє насильство фізичного характеру.

ОСОБА_1 з`явилась в судове засідання.Вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не визнала. Пояснила, щоспільний побут з ОСОБА_2 не веде. Крім того, надала пояснення, що не штовхала ОСОБА_2 , а навпаки батьки колишнього чоловіка самі на неї напали, коли вона прийшла побачити своїх дітей на підставі ухвали суду.

Захисник Кожем`яченко В. Й. просив провадження у справі закрити, оскільки в розумінні ч.2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» ОСОБА_1 не є суб`єктом відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився. Про час, дату і місце розгляду адміністративної справи повідомлявся належним чином.

Представник ОСОБА_2 - адвокат Каменська Н. П. з`явилася в судове засідання в режимі відеоконференції. Просила залишити без розгляду її клопотання про виклик свідків та по суті протокол про адміністративне правопорушення підтримала. Звертала увагу суду на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом не проживають та спільного побуту не ведуть.

В судовому засіданні розглянуті матеріали зокрема: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 972126 від 13 січня 2026 року, заява ОСОБА_3 від 25.12.2025 року, пояснення ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , відеозапис з місця події, пояснення учасників, надані в судовому засіданні.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Для встановлення події адміністративного правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких із зазначених в диспозиції дій та передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання фізичної, психологічної або матеріальної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім`ї патронатного вихователя.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, заслухавши учасників справи, суд не має достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, докази на підтвердження обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, в матеріалах справи відсутні, разом з тим, з відеозапису, долученого до матеріалів справи не вбачається що ОСОБА_1 умисно штовхала свого колишнього тестя ОСОБА_2 . Крім того, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 приїхала до будинку свого колишнього чоловіка для того, щоб побачити своїх дітей на підставі ухвали суду.

Разом з тим, доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не є суб`єктом адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки не проживає з батьком колишнього чоловіка та не має з ним спільного побуту, є необґрунтованими, оскільки суперечать вимогам ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Згідно зі статтею 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, наявні у справі докази, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні, не підтверджують факт наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно з пунктом першим частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись частиною першою статті 173-2, пунктом 1 частини першої статті 247, статтями 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення України

постановив:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 972126 від 13 січня 2026 року) закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Суддя Г. А. Перекупка