Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №296/151/26 — Корольовський районний суд м. Житомира

Суд: Корольовський районний суд м. Житомира

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 15 квітня 2026 р.

Справа: №296/151/26

Суддя: Рожкова О. С.

Справа № 296/151/26

2/296/118/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі: головуючого судді Рожкової О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ СПРАВИ

1.1. Представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (позивач) – Степанчук О.А. звернулася до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом до ОСОБА_1 (відповідач), в якому просила стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №9131299 від 14.04.2024 в розмірі 18 453 грн.

1.2. В обґрунтування позову зазначала, що 14.04.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №9131299, за умовами якого кредитні кошти надаються ТОВ «Мілоан» позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Вказаний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Згідно договору, позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату від суми позики.

1.3. Зазначала, що ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі. У свою чергу, ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором та має заборгованість в розмірі 18 453 грн., з яких: 3000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 9 108 грн сума заборгованості за відсотками, 345 грн заборгованість за комісією за надання кредиту, 6000 грн заборгованість за неустойкою.

1.4. 28.08.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №28082024/2, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а останнє приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №1 від 28.08.2024 до договору факторингу №28082024/2 від 28.08.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 18 453 грн., з яких: 3000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 9 108 грн сума заборгованості за відсотками, 345 грн заборгованість за комісією за надання кредиту, 6000 грн заборгованість за неустойкою. Враховуючи вищевикладене просила задовольнити позов в повному обсязі.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

2.1. 08.01.2026 ухвалою суду відкрито провадження у цивільній справі №296/151/26, яку вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

2.2. Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення копії позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місця проживання.

2.3. Поштове відправлення адресоване ОСОБА_1 вручено – 20.01.2026 (а.с.60).

2.4. Враховуючи, що розгляд справи призначено у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, вжиття судом заходів повідомлення відповідача про розгляд справи, передбачених процесуальним законом, ненадходження від відповідача відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

3.1. 14.04.2024 між ТОВ «Мілоан» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір про споживчий кредит №31311299 (а.с.9-14).

3.2. Відповідно п.1 договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.1.4. договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника.

3.3. Відповідно до п.1.2 договору сума кредиту становить 3000 грн.

3.4. Пунктами 1.3, 1.4 кредитного договору встановлено, що кредит надається строком на 345 днів з 14.04.2024; термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) – 25.03.2025.

3.5. Загальні витрати позичальника за кредитом складають 20 572,50 грн. Денна процентна ставка складає 1,99%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 124569,54 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 23 572,50 грн (п.1.5 договору).

3.6. Відповідно до п.1.5.1 договору комісія за надання кредиту: 345 грн., яка нараховується за ставкою 11,50 відсотків від суми кредиту одноразово з моменту видачі кредиту.

3.7. Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду визначеного графіком платежів нараховується за ставкою 547,50% річних на фактичну заборгованість за кредитом (п. 1.5.2 договору).

3.8. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 912,50% річних на фактичну заборгованість за кредитом (п. 1.5.3 договору).

3.9. Нараховані згідно п.1.5.2 та 1.5.3 договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування складатимуть 20 227,50 грн.

3.10. Відповідно до п.2.1. договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок НОМЕР_1 .

3.11. Згідно п.2.2.1 договору позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п.1.5.1 – 1.5.2 договору, в термін (дату) вказаних в п.1.4.

3.12. Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (п.2.2.2 договору).

3.13. Умовами п.2.2.3 кредитного договору встановлено, що проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.5.3 цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п.1.5.2 процентна ставка протягом пільгового періоду зі знижкою і є меншою за стандартну ставку встановлену п.1.5.3 договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.5.3 договору.

3.14. Позивачем також долучено паспорт споживчого кредиту №9131299, у якому викладено інформацію про тип кредиту, валюту кредиту, суму, строк кредитування, орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту, порядок повернення кредиту (а.с.6-8).

3.15. Відповідно до платіжного доручення №128296507 від 14.04.2024 на карту НОМЕР_1 , ОСОБА_1 14.04.2024 перераховано грошові кошти в розмірі 3 000 грн. Призначення платежу: кошти згідно договору №9131299 (а.с.19).

3.16. 28.08.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №28082024/2, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги, у тому числі за кредитним договором №9131299 від 14.04.2024 (а.с.24-29).

3.17. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №28082024/2 від 28.08.2024 та акту прийому-передачі реєстру боржників від 28.08.2024, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» з 28.08.2024 набуло право грошової вимоги до боржників, в тому числі до боржника за договором №9131299 від 14.04.2024 в сумі 18 453 грн., з яких: 3000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 9 108 грн сума заборгованості за відсотками, 345 грн заборгованість за комісією за надання кредиту, 6000 грн заборгованість за неустойкою (а.с.32, 30).

3.18. Відповідно до платіжної інструкції №418 від 30.08.2024 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» згідно договору факторингу №28082024/2 від 28.08.2024 здійснило оплату на користь ТОВ «Мілоан» в сумі 2 091 352,41 грн (а.с.31).

3.19. Відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №9131299 від 14.04.2024 слідує, що у ОСОБА_1 рахується заборгованість в сумі 18 453 грн., з яких: 3000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 9 108 грн сума заборгованості за відсотками, 345 грн заборгованість за комісією за надання кредиту, 6000 грн заборгованість за неустойкою (а.с.21-22).

IV. НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

4.1. За приписами ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

4.2. За змістом ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

4.3. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).

4.4. Правовідносини з приводу надання кредиту регулюються Цивільним кодексом України та Законом України «Про банки та банківську діяльність».

4.5. Відповідно до статті 2 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» банківським кредитом визнається будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, сплати процентів за її користування та інших зборів з такої суми.

4.6. Правовою формою щодо оформлення відносин сторін є кредитний договір.

4.7. В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

4.8. Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

4.9. Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

4.10. Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

4.11. Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

4.12. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

4.13. Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

4.14. Відповідно до частини 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

4.15. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

4.16. Згідно з частиною 1 статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

4.17. Частиною 1 ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

4.18. Статтями 1048, 1049, 1050 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

4.19. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

4.20. За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

4.21. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

4.22. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

V. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ

5.1. З матеріалів справи вбачається, що 14.04.2024 між ТОВ «Мілоан» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір про споживчий кредит №31311299, за умовами якого: сума кредиту – 3 000 грн.; строк кредитування 345 днів; дата надання кредиту: 14.04.2024; дата погашення кредиту: 25.03.2025; тип процентної ставки фіксована; процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.3 договору.

5.2. На підтвердження фактичного переказу коштів позивачем до позову додано платіжне доручення №128296507 від 14.04.2024, згідно якого на карту НОМЕР_1 ОСОБА_1 14.04.2024 перераховано грошові кошти в розмірі 3 000 грн. Призначення платежу: кошти згідно договору №9131299.

5.3. Суд звертає увагу на те, що первісний кредитор ТОВ «Мілоан» є фінансовою, а не банківською установою. Враховуючи положення Закону України «Про платіжні послуги», інформаційний лист платіжного сервісу (платіжної системи), через який здійснювалося перерахування коштів, є первинним обліковим документом, що підтверджує факт здійснення платіжної операції та всі її реквізити.

5.4. Відповідно до ст. 31 Закону України «Про платіжні послуги» прямо зобов`язує платіжного оператора надавати детальну інформацію про платіжну операцію (ч. 4 для платника, ч. 5 для отримувача, а також ч. 3, якщо є послуга ініціювання платежу). Це підтверджує право кредитора (як платника) та позичальника (як отримувача) вимагати таку інформацію.

5.5. Пункти 4 та 5 частини 4 та 5 вказаної статті відповідно чітко визначають, яка інформація має бути надана після виконання операції. Це включає: відомості для ідентифікації операції (що є суттю звіту/листа, який кредитор отримує від платіжного оператора); інформацію про отримувача (номер картки/рахунку позичальника), суму платіжної операції, дату і час зарахування коштів на рахунок отримувача.

5.6. Надане позивачем платіжне доручення №128296507 від 14.04.2024 містить інформацію про перерахування коштів на банківську картку НОМЕР_1 , визначену відповідачем в договорі №31311299 від 14.04.2024 (п.2.1 договору), що у сукупності з іншими доказами, такими як укладений договір та розрахунок заборгованості, належним чином підтверджує факт надання кредитних коштів відповідачу у розмірі 3 000 грн.

5.7. Враховуючи, що платіжні операції в даному випадку здійснювалися через небанківську платіжну систему, відтак, вказане платіжне доручення є належним первинним документом, що підтверджує транзакцію про перерахування 3 000 грн на банківський рахунок НОМЕР_1 .

5.8. Таким чином, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.

5.9. За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

5.10. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

5.11. Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору. Зазначений договір недійсним не визнано.

5.12. При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.

5.13. 28.08.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №28082024/2, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги, у тому числі за кредитним договором №9131299 від 14.04.2024.

5.14. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №28082024/2 від 28.08.2024 та акту прийому-передачі реєстру боржників від 28.08.2024, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» з 28.08.2024 набуло право грошової вимоги до боржників, в тому числі до боржника за договором №9131299 від 14.04.2024 в сумі 18 453 грн., з яких: 3000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 9 108 грн сума заборгованості за відсотками, 345 грн заборгованість за комісією за надання кредиту, 6000 грн заборгованість за неустойкою.

5.15. Суд визнає, що копія договору факторингу та реєстру права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

5.16. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 січня 2026 року викладеними у справі №727/2790/25 (провадження №61-13862св25).

5.17. Відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №9131299 від 14.04.2024 слідує, що у ОСОБА_1 рахується заборгованість в сумі 18 453 грн., з яких: 3000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 9 108 грн сума заборгованості за відсотками, 345 грн заборгованість за комісією за надання кредиту, 6000 грн заборгованість за неустойкою.

5.18. На виконання умов кредитного договору відповідач жодних погашень не здійснював.

5.19. Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, сформованою у справі №342/180/17 від 03.07.2019, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку кредитору не повернуті, тоді як строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

5.14. Суд звертає увагу на те, що відсотки за користування кредитом позивачем нараховувалися в межах строку дії договору та за відсотковою ставкою погодженою сторонами.

5.15. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту в сумі 3000 грн та в частині стягнення заборгованості по відсоткам в сумі 9 108 грн є обґрунтованими та доведеними.

5.16. Також, оскільки умовами договору передбачено сплату комісії за надання кредиту у розмірі 11,50% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 345 грн., то позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по комісії за надання кредиту є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

5.17. Щодо стягнення заборгованості за неустойкою.

5.18. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання

5.19. Проте, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

5.20. Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12.06.2024 у справі №910/10901/23 виснував, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів. Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23.

5.21. Отже, на період дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати неустойки, відтак позивачеві слід відмовити у стягненні заборгованості за неустойкою в розмірі 6000 грн за кредитним договором №9131299 від 14.04.2024.

5.22. Враховуючи, що позивач надав відповідачу обумовлені договором від 14.04.2024 грошові кошти, шляхом перерахування суми кредиту на банківський рахунок, вказаний позичальником, натомість відповідач свої зобов`язання з повернення коштів за договором не виконав, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 12 453 грн., з яких: тіло кредиту – 3000 грн., проценти – 9108 грн., комісія за надання кредиту – 345 грн., а в решті позову відмовити.

VI. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. За правилами частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку із частковим задоволенням позову (67,48%), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім витрати зі сплати судового збору у розмірі 2043,29 грн за подання позовної заяви до суду.

Керуючись статтями 76-80, 89, 141, 259, 263, 265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, Корольовський районний суд міста Житомира,

У Х В А Л И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про споживчий кредит №9131299 від 14.04.2024 в розмірі 12 453 (дванадцять тисяч чотириста п`ятдесят три) гривень та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 043 (дві тисячі сорок три) гривень 29 копійок.

3. У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія

«Європейська агенція з повернення боргів»,

місцезнаходження за адресою:

01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, будинок 30,

код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач:

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

зареєстроване місце проживання за адресою:

АДРЕСА_1 ,

РНОКПП: НОМЕР_2 .

Головуючий суддя Олена РОЖКОВА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua