Рішення від 12 квітня 2026 р. у справі №296/12378/25 — Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/12378/25

2/296/924/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі:

головуючого судді Рожкової О.С.,

за участю секретаря судового засідання Цимбалюк А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

У С Т А Н О В И В :

І. ЗМІСТ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

1. 29.10.2025 представник позивача ОСОБА_1 (далі також позивач) - адвокат Шахрай В.В. звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира із позовною заявою до ОСОБА_2 (далі також відповідач), в якій просив: поділити майно, яке є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шляхом визнання права на ідеальну частку у майні без його виділу в натурі:

- визнати за ОСОБА_1 право на 1/2 ідеальну частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 та право на 1/2 ідеальну частку у праві власності на будинок АДРЕСА_2 ;

- визнати за ОСОБА_2 право на 1/2 ідеальну частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 та право на 1/2 ідеальну частку у праві власності на будинок АДРЕСА_2 .

2. Позов мотивований тим, що за час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі ними було набуто квартиру АДРЕСА_1 та житловий будинок АДРЕСА_2 , які позивач вважає спільною сумісною власністю подружжя, придбані за спільні кошти та спільною працею сторін в інтересах сім`ї, при цьому будь-які домовленості чи договори щодо зміни правового режиму цього майна, його поділу або визначення часток між сторонами не укладалися, а згоди щодо порядку та способу поділу зазначеного майна після розірвання шлюбу сторони не досягли.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

3. 04.11.2025 ухвалою судді позовну заяву за ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку із її невідповідністю вимогам процесуального закону, надано строк для усунення недоліків заяви.

4. 13.11.2025 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Шахрай В.В. надіслав заяву про виконання ухвали суду.

5. 18.11.2025 ухвалою суду відкрито провадження у цивільній справі №296/12378/25, яку вирішено розглядати у порядку загального позовного провадження, призначено у справі підготовче засідання, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

6. 14.01.2026 протокольною ухвалою суду за результатом підготовчого засідання закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

7. 31.03.2026 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Шахрай В.В. подав до суду заяву, в якій просив позов задовольнити та розглядати справу за відсутності позивача.

8. Відповідач ОСОБА_2 до суду не з`явилась. Про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується підписом у рекомендованому повідомленні №R068073120660.

9. Враховуючи ненадходження від відповідача відзиву на позовну заяву, суд за згоди представника позивача вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів в заочному порядку.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

10. 26.12.1992 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , дошлюбне прізвище – ОСОБА_3 , було зареєстровано шлюб у відділі ЗАГС міста Троїцька Головного управління ЗАГС московської області, актовий запис № 201. В подальшому шлюб між сторонами було розірвано, що підтверджується рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 02.04.2024 у справі № 296/9926/23 (а.с.7-9).

11. 11.02.2005 ОСОБА_2 придбала квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири, посвідченим 11.02.2005 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Фещенко А.С., зареєстрованим в реєстрі за № 222 та інформаційною довідкою № 5005506077614-17555845089 від 21.10.2025 (а.с.10-11,13).

12. 11.02.2005 до Державного реєстру правочинів внесено відомості про договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений того ж дня приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Фещенко А.С. за реєстровим № 222, за яким набувачем квартири є ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів № 696436 від 11.02.2005. (а.с. 12).

13. 01.06.2006 ОСОБА_2 придбала житловий будинок АДРЕСА_2 , загальною площею 47,60 кв.м, житловою площею 18,40 кв.м, що підтверджується договором купівлі-продажу житлового будинку, посвідченим 01.06.2006 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Доброльожею В.В., зареєстрованим в реєстрі за № 2746 (а.с.14-15).

14. Житловий будинок АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 14720673, зареєстрований на праві приватної власності за ОСОБА_2 , частка власності 1/1, на підставі договору купівлі-продажу, реєстровий № 2746, посвідченого 01.06.2006 приватним нотаріусом Доброльожею В.В., що підтверджується інформаційною довідкою № 5005506077614-17555845090 від 21.10.2025 (а.с.16).

15. Земельна ділянка площею 0,60 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , у приватну власність не передавалась, державний акт на право власності на неї не видавався, що підтверджується довідкою виконавчого комітету сільської ради Житомирського району Житомирської області від 06.03.2003 № 80 (а.с.39).

ІV. НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

16. Частиною 1 та 2 статті 60 Сімейного кодексу України (далі СК України) встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

17. За частини 1 статті 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

18. Статтею 63 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

19. Відповідно до частини 1 статті 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

20. Згідно із статтею 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

21. Частиною 1 статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

V. ОЦІНКА СУДУ

22. Між сторонами виник спірні правовідносини з приводу поділу між колишнім подружжям спільного майна - квартири АДРЕСА_1 та будинку АДРЕСА_2 .

23. Судом встановлено, що в період перебування сторін у зареєстрованому шлюбі останніми 11.02.2005 придбано спірну квартиру, а 01.06.2006 житловий будинок. Сам по собі факт оформлення права власності на спірні об`єкти нерухомого майна на ім`я ОСОБА_2 не спростовує встановленої законом презумпції належності такого майна подружжю на праві спільної сумісної власності, оскільки спільною сумісною власністю подружжя можуть бути будь-які види майна, що підлягають поділу, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були набуті. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09.01.2019 у справі № 643/4589/15-ц.

24. Доказів того, що спірна квартира або житловий будинок були набуті за особисті кошти одного з подружжя, одержані в дар чи у порядку спадкування, а також доказів існування між сторонами шлюбного договору або іншої домовленості про зміну правового режиму цього майна, матеріали справи не містять. Відповідачем не надано й належних та допустимих доказів на спростування презумпції спільності спірного майна.

25. За таких обставин суд доходить висновку, що квартира АДРЕСА_1 та житловий будинок АДРЕСА_2 є об`єктами права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

26. Оскільки домовленості про інший розмір часток у спільному майні сторони не досягли, доказів існування шлюбного договору або інших установлених законом підстав для відступу від засади рівності часток суду не надано, частки сторін у спірному майні є рівними, тобто по 1/2 частці за кожним.

27. Суд враховує, що поділ майна подружжя здійснюється таким чином: спочатку визначається розмір часток дружини та чоловіка в праві спільної власності на майно, а вже потім здійснюється поділ майна в натурі відповідно до визначених часток; при цьому не виключається звернення одного із подружжя, за наявності спору, з позовом про визнання права на частку в праві спільної власності без вимог щодо поділу майна в натурі. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.04.2020 у справі № 565/495/18.

28. З огляду на характер заявлених вимог, відсутність вимог про реальний поділ спірного майна в натурі, а також відсутність вимоги про припинення права одного з подружжя на частку у спільному майні з присудженням грошової компенсації, належним способом захисту порушеного права у цій справі є визначення ідеальних часток сторін у спірному майні та визнання за кожним із них права власності на 1/2 частку відповідного нерухомого майна.

29. Окремо суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20, відповідно до якого у разі, якщо у справі про поділ майна подружжя не заявляється вимога про припинення права одного із подружжя на частку у спільній власності, правила про попереднє внесення коштів на депозитний рахунок суду не застосовуються. Отже, у цій справі, в якій позовні вимоги зводяться до визначення ідеальних часток сторін у спільному майні, питання внесення компенсації на депозитний рахунок суду не виникає.

30. Щодо земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок, суд враховує, що відповідно до довідки виконавчого комітету сільської ради від 06.03.2003 № 80 така земельна ділянка у приватну власність не передавалась, державний акт на право власності на неї не видавався, а тому підстав для вирішення у цій справі питання про поділ земельної ділянки суд не вбачає.

31. Отже, позовні вимоги про поділ майна подружжя шляхом визнання за сторонами права власності по 1/2 частці на квартиру та житловий будинок є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

VI. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ

32. За правилами частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України у зв`язку із задоволенням позову та визнанням за кожною зі сторін права власності на ? спільного нерухомого майна, сплатою позивачем належного з нього розміру судового збору в сумі 10 945,93 грн із застосуванням коефіцієнту 0,8), виходячи з вартості присудженого йому майна, з відповідача на користь держави також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 10 945,93 грн.

Керуючись статтями 12, 19, 30, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, Корольовський районний суд міста Житомира,

У Х В А Л И В :

1. Позов ОСОБА_1 , задовольнити.

2. Визнати спільним сумісним майном ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - квартиру АДРЕСА_1 та житловий будинок АДРЕСА_2 .

3. Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 ідеальну частку квартири АДРЕСА_1 та право власності на 1/2 ідеальну частку будинку АДРЕСА_2 .

4. Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 ідеальну частку квартири АДРЕСА_1 та право власності на 1/2 ідеальну частку будинку АДРЕСА_2 .

5. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 10 945 (десять тисяч дев`ятсот сорок п`ять) гривень 93 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи..

Позивач:

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

зареєстроване місце проживання за адресою:

АДРЕСА_4

РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач:

ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

зареєстроване місце проживання за адресою:

АДРЕСА_4

РНОКПП НОМЕР_2

Повне рішення суду складене 13 квітня 2026 року.

Головуючий суддя Олена РОЖКОВА