Вирок від 16 квітня 2026 р. у справі №278/3945/25 — Житомирський районний суд Житомирської області

Справа №278/3945/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Житомирського районного суду Житомирської області кримінальне провадження № 12025060000001211 від 04.06.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Туровець Житомирського району Житомирської області, громадянина України, одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

06.08.2025 року до Житомирського районного суду Житомирської області надійшов вказаний обвинувальний акт, з якого вбачається наступне.

Встановлено, що не пізніше 08 год 42 хв 25.02.2025 ОСОБА_4 , достовірно знаючи про відсутність у нього передбаченого законом дозволу на придбання та зберігання бойових припасів та вибухових пристроїв, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у невстановлені слідством спосіб та час, перебуваючи у с. Туровець Житомирського району Житомирської області, незаконно придбав 26 бойових 5,45 мм проміжних патрони з кулею «ПС» зразка 1974 року зі сталевим осердям, 6 бойових 7,62 мм пістолетних патронів зразка 1930 року з кулею «П» зі свинцевим осердям, що є бойовими припасами стрілецької вогнепальної зброї, які придатні до стрільби, а також оборонну осколочну ручну гранату «Ф-1», яка складається з корпусу та уніфікованого запалу дистанційної дії УРГМ-2, що належить до вибухових пристроїв, та яка придатна до вибуху.

Після цього ОСОБА_4 , керуючись єдиним кримінально протиправним наміром, незаконно придбані 26 бойових 5,45 мм проміжних патрони з кулею «ПС» зразка 1974 року зі сталевим осердям та оборонну осколочну ручну гранату «Ф-1», яка складається з корпусу та уніфікованого запалу дистанційної дії УЗРГМ-2, діючи без передбаченого законом дозволу, незаконно зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 до 08 год 42 хв 25.02.2025, а незаконно придбані 6 бойових 7,62 мм пістолетних патронів зразка 1930 року з кулею «П» зі свинцевим осердям - до 06 год 23 хв 19.06.2025, тобто до часу виявлення та вилучення їх працівниками правоохоронного органу під час проведення обшуків.

З огляду на викладене, ОСОБА_4 обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні бойових припасів, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

У судовому засіданні прокурор просив суд визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п?ять) років; на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування основного покарання, визначивши іспитовий строк 3 (три) роки; на підставі ст. 76 КК України покласти на підсудного наступні обов?язки: періодично з?являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. При призначенні покарання просив врахувати, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, є раніше не судимим, у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей; злочином, який інкримінується обвинуваченому, майнової та моральної шкоди нікому не завдано; наявність обставин, що пом`якшує покарання (щире каяття) та відсутність обтяжчуючих обставин; має на утриманні двох малолітніх дітей. До вступу вироку в законну силу просив запобіжний захід не обирати; долю речових доказів вирішити у відповідності до правил ст. 100 КПК України, а саме - знищити; стягнути із обвинуваченого процесуальні витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні у сумі 11429 грн 10 коп.

У судовому засіданні обвинувачений щиро розкаявся, свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та показав, що дійсно вчинив дане кримінальне правопорушення в час, місці та за обставин, зазначених у обвинуваченні, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органами досудового слідства. Не заперечував проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. Погодився із запропонованою прокурором мірою покарання, однак просив застосувати до нього 1 рік іспитового строку на підставі ст. 75 КК України. Наголосив, що не мав на меті спеціального зберігання та використання вказаних боєприпасів.

Сторона захисту не заперечувала проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. При призначенні покарання просив врахувати харакетризуючі дані обвинуваченого, а саме: останній позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, співпрацював зі слідством під час досудового розслідування; просив врахувати, що вказані боєприпаси у нього з`явивлись у зв`язку з його перебуванням на службі, що відбувалась на добровільній основі, у силах ТРО при захисті відчизни. Просив застосувати до обвинуваченого 1 рік іспитового строку на підставі ст. 75 КК України.

У зв`язку із повним визнанням обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, роз`яснивши учасникам судового провадження наслідки застосування даної статті КПК України.

Винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, підтверджується наданими у судовому засіданні показаннями самого обвинуваченого, який свою вину визнав повністю, щиро розкаявся і пояснив, що дійсно мали місце обставини, зазначені в обвинувальному акті, а також зібраними на нього характеризуючіми матеріалами.

За таких обставин, враховуючи показання обвинуваченого, які відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведеною та кваліфікує його умисні дії за ч. 1 ст. 263 КК України як незаконне придбання та зберіганні бойових припасів, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, обставини справи, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами і не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Суд, враховує, що обвинувачений раніше не судимий, вчинив тяжкий злочин, має позитивну характеристику за місцем проживання та роботи, одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відомостей щодо перебування на обліку у лікарів нарколога та психіатра немає, внаслідок вчиненого ним злочину не заподіяно майнової шкоди та негативних наслідків, щиро розкаюється, вину у скоєному визнав у повному обсязі. Відтак, судом встановлено пом`якшуючі обставини під час судового розгляду та відсутність обтяжуючих обставин.

У зв`язку з чим, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та призначає останньому міру покарання в межах санкції статті, із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, оскільки вважає, що саме такий вид покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого.

На переконання суду, саме таке покарання, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, адже відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи і не завдаватиме фізичних страждань, та не принижуватиме людську гідність.

Витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні у сумі 11429,10 гривень стягнути з обвинуваченого.

Арешт, що накладений на майно ухвалами слідчих суддів Корольовського районного суду міста Житомира у справах №296/2214/25 від 05.03.2025, №296/6769/25 від 23.06.2025, - скасувати.

Долю речових доказів, що не були знищені під час проведення експертиз у даному кримінальному провадженні, вирішити у порядку ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у ході проведення досудового розслідування не заявлявся.

Пропонована винагорода викривачу у кримінальному провадженні відсутня.

Запобіжний захід не застосований та відсутні підстави для його застосування.

Керуючись ст.ст. 128, 349, 369-371, 374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 8 (вісім) місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, встановивши іспитовий строк - 1 (один) рік 8 (вісім) місяців, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені обов`язки, відповідно до ст. 76 КК України: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 11429,10 гривень процесуальних витрат на залучення експертів при проведенні судових експертиз.

Арешти, накладенні ухвалами слідчих суддів Корольовського районного суду м. Житомира у справах №296/2214/25 від 05.03.2025 та №296/6769/25 від 23.06.2025, - скасувати, а речові докази, які не були знищені під час проведення судових експертиз у даному кримінальному провадженні, - знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок, який набрав законної сили, обов`язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Головуюча суддя ОСОБА_1