Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №295/17669/25 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/17669/25

Категорія 69

2/295/5/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі головуючого судді Перекупки І.Г., при секретарі судового засідання Конончук Ю.О., за участю відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщені Богунського районного суду м. Житомира справу за позовом ОСОБА_3 , інтереси якого представляє адвокат Томашевська Оксана Анатоліївна до ОСОБА_1 , третя особа – Богунський відділ державної виконавчої служби у м. Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління юстиції України про звільнення від сплати аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

До Богунського районного суду м. Житомир звернувся Берідзе Рамаз (далі також – Берідзе Р., позивач) з позовом до ОСОБА_1 (далі також – ОСОБА_1 , відповідач), третя особа - Богунський відділ державної виконавчої служби у м. Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про звільнення від сплати аліментів на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частин всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_3 , але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, які були присуджені рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 28 листопада 2023 р. у справі № 295/10372/23, за період з серпня 2023 р. по березень 2025 р. включно в сумі 60 615,00 грн.

В обґрунтування позовних вимоги, ОСОБА_5 вказав, що внаслідок недобросовісної поведінки ОСОБА_1 не знав про подання нею як такого позову про стягнення з нього аліментів та не отримував будь-якої кореспонденції у справі № 295/10372/23, адже відповідач сама одержувала замість нього таку кореспонденцію, що надсилалась за адресою його реєстрації: АДРЕСА_1 , де мешкає ОСОБА_1 . Разом з тим, за вказаною адресою позивач після виникнення розбіжностей у сімейних стосунках вже тривалий час не проживає та не з`являється (в підтвердження чого надано відповідні докази). Крім того, позивач не отримував й жодних документів виконавчого провадження по виконанню вищевказаного судового рішення, що, в свою чергу, не узгоджується з вимогами Закону України «Про виконавче провадження» та правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у його постановах. Водночас, позивач зауважує, що жодним чином не ухиляється від свого обов`язку по сплаті поточних аліментів на утримання доньки, навпаки, дізнавшись про наявність виконавчого провадження, сплачує аліменти самостійно й в добровільному порядку, про що додав копії квитанцій.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу передано на розгляд судді Перекупці І.Г. (а. с. 28).

Згідно з наказом №187-В від 04 грудня 2025 р. та наказу №1-В від 01 січня 2026 р. суддя Перекупка І.Г. з 22 грудня 2025 року по 31 грудня 2025 року (включно) та з 01 січня 2026 року по 02 січня 2026 року (включно) перебував у відпустці.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 05 січня 2026 р. дану справу прийнято до провадження та відкрито у ній спрощене позовне провадження з викликом сторін. (а. с. 31-32).

В подальшому, розгляд даної справи неодноразово відкладався для надання сторонам можливості подати свої письмові пояснення по суті спірних правовідносин.

Позивач в судові засідання не з`являвся, хоча про дати та час їх проведення повідомлявся у встановленому законодавством порядку. Разом з тим, позивач у додаткових поясненнях по справі та окремих клопотаннях просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, за наявними в матеріалах справи доказами.

Процесуальне право учасників справи на її розгляд за їх відсутності унормовано частиною 3 статті 211 ЦПК України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти доводів та вимог останньої заперечує й просить у задоволенні позову відмовити.

Так, у відзиві відповідач, посилаючись на приписи статті 51 Конституції України та статті 180 Сімейного кодексу України (далі – СК України), вказує на наявність у ОСОБА_5 обов`язку по утриманню малолітньої доньки. Крім того, зазначає про те, що позивач є працездатною особою, не надав доказів наявності у нього інвалідності або тяжкої хвороби, а також вжиття заходів для отримання доходу. Більше того, в контексті неотримання позивачем кореспонденції у справі № 295/10372/23 зауважує про те, що відповідно до частини 7 статті 128 ЦПК України учасники справи зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання. (а. с. 49-50).

Представник відповідача в судових засіданнях проти задоволення позовних вимог заперечив та надав пояснення аналогічні тим, що вже були викладені у відзиві на позовну заяву. (а. с. 120-122)

Дослідивши повно, всебічно та об`єктивно матеріали справи, оцінивши всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, у період з 04 лютого 2017 року по 29 грудня 2023 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі.

Від шлюбу сторони мають доньку – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 28 листопада 2023 року у справі №295/10372/23 розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , зареєстрований 04 лютого 2017 року Житомирським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, актовий запис №153. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частин всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_3 , але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 04 серпня 2023 року, до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1 073,60 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 1 073,60 грн. (а. с. 7-8).

Зазначене рішення набрало законної сили 29 грудня 2023 р. та на його виконання судом 23 квітня 2025 р. видано виконавчий лист.

Як свідчить наявна в матеріалах справи копія постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №77904848, таке провадження було відкрито 25 квітня 2025 р., а згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів по боржнику – Берідзе Рамазу, що складений державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у межах ВП №77904848, станом на 28 жовтня 2025 р. за ОСОБА_3 рахується заборгованість зі сплати аліментів за період з серпня 2023 р. по вересень 2025 р. включно на загальну суму 85 552,00 грн., у тому числі за період з серпня 2023 р. по березень 2025 р. включно в сумі 60 615,00 грн. (а. с. 14).

Не погодившись з визначенням йому заборгованості зі сплати аліментів, ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом у даній справі.

Дана справа розглядається в рамках цивільного судочинства. Положеннями процесуального закону, який регулює правила розгляду таких справ, визначено, що розглядаючи цивільні справи суд керується принципом диспозитивності та змагальності, які визначають, що кожна сторона повинна самостійно подавати докази та доводити ті обставини на які посилається, в тому числі, шляхом подання доказів, заявлення клопотань і несе ризик настання наслідків пов`язаних із вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування заявлених вимог не може перебирати на себе суд або інша сторона. (ст. ст. 12, 13 та 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона, повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Частина 3 статті 51 Конституції України визначає, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частини 1 – 3 статті 181 СК України).

За змістом частини 2 статті 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

З аналізу даної правової норми вбачається, що повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе за його позовом й тоді, коли заборгованість виникла у зв`язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.

Тобто звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе за його позовом та у зв`язку з існуванням обставин, що мають істотне значення.

Наведена норма закону не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд може, за передбачених статтею 197 СК України умов, повністю або частково звільнити платника аліментів від сплати заборгованості.

Так, як вбачається з матеріалів даної справи та встановлено судом, копії ухвал суду, судові повістки у справі № 295/10372/23 та копія рішення суду від 28 листопада 2023 року надсилались Богунським районним судом м. Житомира за визначеною ОСОБА_1 у позовній заяві адресою місця реєстрації АДРЕСА_1 , за якою зареєстрована та мешкає сама ОСОБА_1 .

Матеріали справи свідчать, що судові документи у справі №295/10372/23 або повертались в суд у зв`язку із закінченням терміну зберігання, або отримувались ОСОБА_1 як за себе, так і за ОСОБА_3 .

Доказів того, що ОСОБА_3 у будь-який спосіб повідомлявся, у тому числі ОСОБА_1 про розгляд судом справи № 295/10372/23 та прийняте у ній рішення матеріали даної справи не містять.

Разом з тим, згідно з довідкою Теньківського старостинського округу №8 Курненської сільської ради Житомирського району Житомирської області за № 507 від 04 грудня 2025 року громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 з 01 липня 2023 року по теперішній час. (а. с. 70).

Відтак, проаналізувавши й надавши оцінку встановленим у даній справі обставинам та наявним у її матеріалах доказам у сукупності, суд вважає, що внаслідок недобросовісної поведінки ОСОБА_1 , яка одноосібно отримувала адресовану як їй, так і відповідачу у справі №295/10372/23 – Берідзе Рамазу судову кореспонденцію, останній не був та не міг бути обізнаний ані про розгляд справи №295/10372/23 як такої, ані про її результат - рішення Богунського районного суду м. Житомира від 28 листопада 2023 р., на підставі якого в подальшому було видано виконавчий лист про стягнення з нього аліментів.

Водночас, тривалий час не звертаючись за отриманням виконавчого листа та не здійснюючи пред`явлення його до примусового виконання аж до 25 квітня 2025 р., ОСОБА_1 , знаючи про те, що ОСОБА_3 не був обізнаний про наявність судового рішення від 28 листопада 2023 р. про стягнення аліментів, фактично штучно сприяла виникненню у нього заборгованості зі сплати аліментів значного розміру.

Крім того, статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Разом з тим, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у постанові від 31 липня 2019 р. № 554/13475/15-ц (провадження №61-25124св18) виклав правову позицію, згідно з якою державний виконавець повинен не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, а й встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення суду. У разі з`ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі накладати штраф на боржника за невиконання рішення у визначений у постанові про відкриття виконавчого провадження строк.

Також, у постанові Верховного Суду від 07 травня 2018 р. у справі № 916/1605/15-г касаційний суд визначив, що перед тим, як застосовувати засоби і способи примусу, державний виконавець повинен пересвідчитися, чи отримав боржник копію постанови про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена на зазначену у виконавчому документі адресу боржника та встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення. Отже, у разі з`ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії. Із фабули частини 1 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження», вбачається, що проведення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів відноситься до їх числа.

Більше того, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 квітня 2022 р. у справі № 381/1553/19 (провадження №61-9238св21), правовідносини у якій є подібними правовідносинам даної справи, з посиланням на висновки постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 р. у справі № 661/905/19 (провадження №61-16670сво19), вказав, що для застосування санкції (у вигляді пені) до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною 1 статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.

В цій постанові Верховний Суд виклав правову позицію про те, що, встановивши відсутність належних та допустимих доказів повідомлення державним виконавцем боржника про початок виконання рішення суду про стягнення з останнього аліментів, про ухвалення якого останній також не знав, суд першої інстанції законно виходив з того, що державний виконавець не мав права вчиняти будь-яких виконавчих дій, а враховуючи те, що всі листи з державної виконавчої служби отримувала стягувач замість боржника і про факт відмови останнього від їх отримання державного виконавця не повідомляла, суд першої інстанції обґрунтованого вважав, що заборгованість зі сплати аліментів виникла не з вини боржника, що є обов`язковою умовою та підставою нарахування пені з аліментів, у зв`язку із чим дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення зустрічного позову про звільнення від заборгованості зі сплати аліментів та відмови у задоволенні первісного позову про стягнення заборгованості зі сплати аліментів й стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів.

Як вже зазначалось в цьому рішенні, Берідзе Рамаз не отримував не лише жодної кореспонденції у справі № 295/10372/23, а й будь-яких постанов від державного виконавця, зокрема, й про відкриття виконавчого провадження ВП № 77904848 із наданням йому строку для добровільного виконання вищевказаного судового рішення.

Матеріали справи свідчать, що про присудження до сплати аліментів ОСОБА_3 об`єктивно отримав можливість дізнатись тільки після отримання у відповідь на адвокатський запит його представника постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №77904848 по їх стягненню, тобто 28 жовтня 2025 р.

Наведеним беззаперечно підтверджується відсутність вини позивача у виникненні заборгованості по сплаті аліментів на утримання доньки – ОСОБА_4 .

З приводу ж тверджень відповідача у відзиві на позовну заяву про те, що згідно приписів статті 51 Конституції України та статті 180 СК України у ОСОБА_5 наявний обов`язок по утриманню малолітньої доньки, суд вважає за необхідне вказати, що як у позовній заяві, так і у додаткових поясненнях по справі ОСОБА_3 зазначає про усвідомлення наявності у нього такого обов`язку та не уникає сплати поточних аліментів на утримання доньки, в підтвердження чого додав до матеріалів справи копій квитанцій про сплату аліментів за період з квітня 2025 р. (тобто з часу відкриття виконавчого провадження, а навіть не з часу, коли він фактично дізнався про його відкриття) по березень 2026 р. включно.

Що ж до тверджень відповідача про те, що відповідно до частини 7 статті 128 ЦПК України Берідзе Рамаз був зобов`язаний повідомити суд під час розгляду справи № 295/10372/23 про зміну свого місця проживання, то суд вказує на встановлену під час розгляду цієї справи неможливість вчинення останнім таких дій у зв`язку із його необізнаністю про перебування в провадженні Богунського районного суду м. Житомира й розгляд ним справи №295/10372/23 як такої.

Відтак, підсумувавши все наведене вище у сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та звільнення ОСОБА_3 від сплати аліментів на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частин всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_3 , але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, які були присуджені рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 28 листопада 2023 р. у справі № 295/10372/23, за період з серпня 2023 р. по березень 2025 р. включно в сумі 60 615,00 грн.

Як наслідок, відповідно до статті 141 ЦПК України стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 підлягає й сплачений останнім при зверненні до суду з позовом у даній справі судовий збір в сумі 968,96 грн.

Натомість, заявлена ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву вимога про стягнення на її користь витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. з огляду на результат вирішення судом даної справи задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 141, 180, 197 Сімейного Кодексу, Закону України «Про виконавче провадження», Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст. ст. 2, 3-5, 10-13,18, 23, 76, 81, 89, 128, 133,141, 258 - 259, 268, 272-283 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - Богунський відділ державної виконавчої служби у м. Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про звільнення від сплати аліментів задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3 від сплати аліментів на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частин всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_3 , але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, які були присуджені рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 28 листопада 2023 р. у справі № 295/10372/23, за період з серпня 2023 р. по березень 2025 р. включно в сумі 60 615,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968,96 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17.04.2026 р.

Суддя Богунського районного

суду м. Житомир І.Г. Перекупка