Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №295/15739/25 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/15739/25

Категорія 69

2/295/361/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

08.04.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі

Головуючої судді Воробйової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Ходоровської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

10.11.2025 позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 100% прожиткового мінімуму для непрацездатної особи щомісячно, починаючи з дня звернення до суду до смерті позивача.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що відповідач є її дочкою. Позивач перебуває у скрутному матеріальному становищі, розмір її пенсії становить 3038,00 грн. Пенсія є єдиним джерелом доходу позивача, яка є непрацездатною особою і не може забезпечувати себе самостійно. ОСОБА_2 повністю ігнорує її потребу в отриманні будь-якої допомоги, в тому числі матеріальної. Відповідач жодним чином не приймає участі у житті матері, не цікавиться її фінансовим становищем та станом здоров`я.Позивач вважає, що відповідач повинна виконувати обов`язок, встановлений ст. 202 СК України, та сплачувати на утримання матері аліменти в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходів) щомісяця.

Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 25.12.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, надано сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Інших заяв по суті справи до суду не надійшло.

Позивач у судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином, у матеріалах справи міститься заява позивача про розгляд справи без її участі, у якій позивач вказала, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, щодо дати, часу та місця розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки не повідомила.

Згідно з ч.1 ст.174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, з урахуванням наявності усіх умов, за яких можливе проведення заочного розгляду справи, відповідно до ст. 280 ЦПК України суд визнав за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення, про що винесено відповідну протокольну ухвалу суду.

Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 (а.с. 8).

З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу від 15.10.2025 вбачається, що ОСОБА_3 07.11.2002 зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 та змінила прізвище на « ОСОБА_5 » (а.с. 10).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є непрацездатною особою згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", перебуває на обліку в Житомирському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області і отримує пенсію за віком (а.с. 9).

Згідно з довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 13.10.2025, у період з квітня по вересень 2025 року розмір пенсії ОСОБА_1 становив 3038,00 грн щомісячно (а.с. 9).

Статтею 51 Конституції України передбачено, що повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів непрацездатних членів сім`ї (частина восьма статті 7 СК України).

Відповідно до частини першої статті 202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі №212/1055/18-ц від 05.09.2019 викладено висновок, відповідно до якого тлумачення статті 202 СК України свідчить, що обов`язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: 1) походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків (зокрема, усиновлення); 2) непрацездатність матері, батька; 3) потреба матері, батька в матеріальній допомозі. Зобов`язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов. Обов`язок повнолітніх дітей не пов`язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу. При встановленні, чи батьки потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність в матеріальній допомозі.

Положеннями частини 1 статті 205 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.

У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що обов`язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (стаття 202 СК України), не є абсолютним. У зв`язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред`явлено позов про стягнення аліментів, зобов`язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов`язків щодо них (стаття 204 СК України).

Із встановлених судом обставин справи вбачається, що позивач є пенсіонеркою, непрацездатною особою, єдиним її доходом є пенсія у мінімальному розмірі, а тому ОСОБА_1 має необхідність у матеріальній допомозі, яку відповідач, яка є її дочкою, не надає.

Доказів того, що ОСОБА_2 не має можливості сплачувати аліменти на утримання матері, матеріали справи не містять. Підстав, передбачених положеннями статті 204 СК України, для звільнення відповідача від обов`язку утримувати непрацездатну матір, суд не встановив.

При визначенні розміру аліментів суд виходить з розміру витрат, необхідних для забезпечення будь-якої людини повноцінним харчуванням, сезонним одягом, речами особистої гігієни, лікуванням, тощо, що є загальновідомим.

На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що матеріалами справи підтверджена потреба позивача у матеріальній допомозі зі сторони дочки, тому суд вважає за необхідне частково задовольнити позов та стягнути з відповідача аліменти на утримання матері у розмірі 1/5 частини доходу.

Суд не вбачає підстав для стягнення аліментів у заявленому позивачем розмірі у сумі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, оскільки позивач не довела належними та допустимими доказами, що є її обов`язком, що потреби ОСОБА_1 виправдовують стягнення аліментів у зазначеному розмірі.

Щодо вимоги позову про стягнення аліментів у розмірі, не менше, ніж 100% прожиткового мінімуму для непрацездатної особи, суд зазначає, що нормами СК України не визначено мінімального гарантованого розміру аліментів на утримання батьків. Крім того, положеннями СК України не передбачено можливості стягнення аліментів одночасно у частці від доходу та у твердій грошовій сумі. Тому у зазначеній частині позов задоволенню не підлягає.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача судовий збір на користь держави 1211,20 грн.

Керуючись статтями 5, 12, 13, 81, 211, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/5 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 10.11.2025.

У задоволенні решти вимог позову відмовити.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми стягнення за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Житомирського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ).

Суддя Т.А. Воробйова