Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №273/1291/25 — Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/1291/25

Провадження № 2/273/398/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року м.Баранівка

Баранівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді Бєлкіної Д.С., за участю секретаря судового засідання Стаднюк В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, в якому просить стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на дитину в сумі 190 820,70 грн.

В обґрунтування позову вказала, що згідно рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 27.10.2009 року у справі №2-467/2009 з ОСОБА_2 на її користь стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 07.09.2009 року і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішення перебуває на виконанні Звягельського ВДВС у Звягельському районі Житомирської області Центрального МУМЮ (м.Київ) в рамках АСВП №39621088. Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів розмір заборгованості ОСОБА_2 станом на 31.07.2025 року за період з січня 2019 року по квітень 2025 року становить 190 820,70 грн. Позивач також заявила про розмір витрат, понесених на професійну правничу допомогу за які за попереднім розрахунком становлять 10 000,00 грн.

Ухвалою Баранівського районного суду Житомирської області від 21.08.2025 року по справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, представник позивача адвокат Ковальчук Р.М. направила до суду заяву, в якій просила розглядати справу без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує, а також заявила про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн., докази понесення яких будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення в справі.

Відповідач ОСОБА_2 повторно не прибув у судове засідання і не повідомив причин неявки, про час і місце розгляду справи повідомлений належно за місцем своєї реєстрації. Правом на подання відзиву на позов не скористався, заяв чи клопотань до суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відсутності сторін, що відповідає положенню ст. ст. 280, 281 та ч. 4 ст. 223 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.19).

02.08.2013 року ОСОБА_4 зареєструвала шлюб із ОСОБА_5 , після чого отримала прізвище ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с.20).

Згідно копії виконавчого листа, виданого Баранівським районним судом Житомирської області від 27.10.2009 року у справі №2-467/2009 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_4 , стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 07.09.2009 року і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.18).

За даними Розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, складеного Звягельським ВДВС у Звягельському районі Житомирської області Центрального МУМЮ (м.Київ) станом на 05.05.2023 року ( за період з січня 2019 по квітень 2025 року) становить 183 741,75 грн. (а.с.21-23).

Розрахунок заборгованості складено державним виконавцем у відповідності до вимог статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" і сторонами не оспорюються. Доказів протилежного суду не надано.

Згідно Інформації про виконавче провадження від 02.08.2025 року виконавчий лист, виданий Баранівським районним судом Житомирської області від 27.10.2009 року у справі №2-467/2009, знаходиться на примусовому виконанні, номер провадження №39621088 (а.с. 24-30).

Згідно розрахунку пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів станом на 31.07.2025 року за період з січня 2019 року по квітень 2025 року, загальна сума пені 190 820,70 гривень (а.с. 31-32).

Відповідно до частини першої статті 196 Сімейного кодексу України (далі - СК України) у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема: у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Аналіз зазначеної правової норми свідчить, що у даному випадку слід виходити з презумпції вини особи, яка прострочила виконання зобов`язання, а тому саме на неї покладено тягар доказування протилежного. Відповідно, суд повинен встановити факт заборгованості по аліментам й наявність чи відсутність вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду у її виникненні, та залежно від цього вирішити питання про наявність чи відсутність у одержувача аліментів права на стягнення неустойки (пені).

Згідно з ч. 1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі №6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток. Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем. Якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19), на яку посилається заявник у касаційній скарзі, зазначено, що положення Цивільного кодексу України (далі ЦК України) субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Суд враховує, що відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.

При цьому суд враховує, що відповідач не скористався своїм правом на подання суду відзиву на позов та доказів на яких він ґрунтується, не надав суду доказів сплати аліментів, розрахунок пені відповідачем не спростований, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 190 820,70 грн.

Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору, на підставі пп. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.76-80, 89, 141, 211 ,247, 263-265, 273, 280-283, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.180, 194, 196 СК України,суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 31.07.2025 року в розмірі 190 820 (сто дев`яносто тисяч вісімсот двадцять ) гривень 70 копійок за період з січня 2019 року по квітень 2025 року .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 гривень .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бєлкіна Д.С.