Постанова від 05 квітня 2026 р. у справі №570/2281/25 — Рівненський апеляційний суд

Рівненський апеляційний суд

___________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

06 квітня 2026 року м. Рівне

Справа № 570/2281/25

Провадження № 33/4815/17/26

Суддя Рівненського апеляційного суду – Полюхович О.І.,

з участю:

захисника – Москаля Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Шевчука І.М. поданою в інтересах ОСОБА_1 на постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 31 липня 2025 року, –

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 31 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

З матеріалів справи вбачається, що 10 травня 2025 року о 17 год. 00 хв. на 320 км автодороги М-06 Київ-Чоп в с. Біла Криниця Рівненського району Рівненської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota, номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest №7510, що підтверджується тестом №388 від 10 травня 2025 року, результат огляду становить 1,94 проміле.

Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

В поданій апеляційній скарзі захисник Шевчук І.М. просить скасувати постанову місцевого суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та закрити провадження у справі у зв`язку за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Вважає постанову місцевого суду необґрунтованою, ухваленою без належного встановлення та дослідження дійсних обставин справи, а також із порушенням принципів верховенства права, законності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та недостатньо аргументована.

Зазначає, що матеріали справи №570/2281/25 та №570/2282/25 стосовно ОСОБА_1 не були об`єднані в одне провадження, що в результаті призвело до накладення на особу двох видів адміністративного стягнення за порушення, передбачені статтями 124 та 130 КУпАП. Така процесуальна недбалість призвела до подвійного покарання за взаємопов`язані події, що суперечить принципам справедливості та правової визначеності.

Вказує, що судом першої інстанції не було враховано об`єктивних обставин, які унеможливлювали особисту участь особи, що притягується до адміністративної відповідальності, у судовому засіданні, а саме її перебування на службі у Збройних Силах України, що підтверджується відповідними документами, наявними в матеріалах справи. Суд, попри це, розглянув справу за відсутності особи, чим порушив її процесуальні права, визначені статтями 268 та 271 КУпАП.

Доводить, що під час розгляду справи №570/2281/25 суд першої інстанції обмежився лише формальним посиланням на постанову у справі №570/2282/25, ухвалену тим самим складом суду, однак не надав належної оцінки доказам та поясненням, поданим стороною захисту безпосередньо у межах справи №570/2281/25. Такий підхід свідчить про поверховий і спрощений розгляд справи, що є неприпустимим згідно з п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».

Також просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Відповідно до ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Постанова відносно ОСОБА_1 винесена 31 липня 2025 року без участі ОСОБА_1 та його захисника Шевчука І.М. (а.с. 36).

Копію постанови місцевого суду захисник Шевчук І.М. отримав 02 вересня 2025 року (а.с. 40).

Апеляційна скарга подана 03 вересня 2025 року.

Оскільки строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, то цей строк слід поновити.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Так, приписами частини першої статті 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно приписів ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

При прийнятті постанови щодо ОСОБА_1 судом першої інстанції вказані вимоги закону було дотримано.

Висновки суду про доведеність вини останнього вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на сукупності зібраних в справі та досліджених в судовому засіданні достатніх та достовірних доказах, яким дана правильна юридична оцінка.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння підтверджуються даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №326427 від 10 травня 2025 року (а.с. 1), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого результат огляду позитивний 1,94‰ проміле (а.с. 3), результатом тесту №388 від 10 травня 2025 року, проведеного за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 7510, згідно якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння 1,94‰ проміле (а.с. 2); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого ОСОБА_1 не доставлявся до медичного закладу КП «РОЦПЗН» (а.с. 4); відеоматеріалами з нагрудних камер працівників поліції, якими зафіксовано проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, згоду ОСОБА_1 з результатами огляду на місці зупинки та його відмову від проходження огляду у медичному закладі (файл Clip 4, час: 04 хв. 02 с. – 08 хв. 40 с.).

Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції є об`єктивними доказами, тобто такими, які в процесі доказування не встановлюються від людей і не залежать від їх суб`єктивного сприйняття певних обставин.

Так, апеляційний суд виходить з того, що проходження огляду зафіксовано відеозаписом безперервно, а тому відеозапис, долучений до матеріалів справи, є належним та допустимим доказом.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 та порушень ними оформлення адміністративних матеріалів, що ставили б під сумнів його вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Жодних доказів порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) до апеляційної скарги додано не було.

У судовому засіданні адвокат Москаль Я.О. зазначив, що автомобілем керувала мама ОСОБА_1 , однак апеляційний суд не погоджується з такими доводами з огляду на наступне.

З апеляційної скарги слідує, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за обставин, що пов`язані з даною справою.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 03 липня 2025 року у справі №570/2282/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 15 серпня 2025 року залишено без зміни постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 03 липня 2025 року відносно ОСОБА_1 , а апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Шевчука І.М. – без задоволення.

З постанови Рівненського апеляційного суду вбачається, що ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за керування 10 травня 2025 року о 17 год. 00 хв. автомобілем Toyota, номерний знак НОМЕР_1 , на 320 км автодороги М-06 Київ-Чоп в с. Біла Криниця Рівненського району Рівненської області та порушення ним п. 12.1 ПДР.

Тобто події зафіксовані в наведеному судовому рішенні пов`язані з даною справою, оскільки відбувалися в той самий день і час, за обставин, що стосуються керування ОСОБА_1 автомобілем 10 травня 2025 року.

Відтак постановою Рівненського апеляційного суду від 15 серпня 2025 року встановлено, що 10 травня 2025 року на 320 км автодороги М-06 Київ-Чоп в с. Біла Криниця Рівненського району Рівненської області транспортним засобом Toyota, номерний знак НОМЕР_1 , керував ОСОБА_1 , що спростовує доводи захисника про те, що автомобілем керувала мама ОСОБА_1 ..

Таким чином, місцевим судом було належним чином встановлено фактичні обставини правопорушення, досліджено наявні у справі докази та надано їм оцінку в сукупності, що дало підстави для обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Стягнення суддею накладене з урахуванням положень ст.ст. 33, 38 КУпАП в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На думку апеляційного суду, таке стягнення буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст. 23 КУпАП.

Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.

Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.6 ЄКПЛ, 294 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Поновити захиснику Шевчуку І.М. строк на апеляційне оскарження.

Постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 31 липня 2025 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу його захисника Шевчука І.М. – без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського апеляційного суду О.І.Полюхович