Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №544/989/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 544/989/25 Номер провадження 33/814/484/26Головуючий у 1-й інстанції Сайко О. О. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року м. Полтава

Суддя Полтавського апеляційного суду Дряниця Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Пирятинського районного суду м. Полтави від 06 лютого 2026 року якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

в с т а н о в и в:

Постановою Пирятинського районного суду м. Полтави від 06 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 12 квітня 2025 року близько 16 год. 49 хв. в м. Пирятин Лубенського району Полтавської області по вул. Сергія Литвиненка, керував транспортним засобом CHEVROLET NIVA, д.н.з НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, відмовившись від проходження відповідного огляду, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, наклавши на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік.

Не погоджуючись з постановою суду подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вказує, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі.

На розгляд до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, позаяк належним чином повідомлявся про розгляд справи.

10 квітня 2026 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тим, що він є діючим військовослужбовцем.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання (справа «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії»).

Так, перебування особи на військовій службі не свідчить про об`єктивну неможливість реалізації особою своїх процесуальних прав.

Статтею 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, має право користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Отже, апеляційний суд зауважує на праві особи забезпечити представництво своїх інтересів через захисника, а доказів існування перешкод у реалізації даного права суду не надано.

Крім того, підставою для відкладення розгляду справи є на сам факт перебування на військовій службі, а факт перебування військовослужбовця у зоні бойових дій чи участь у заходах з національної безпеки, що об`єктивно унеможливлює його участь у судовому розгляду, чого заявником не було доведено.

За таких обставин, апеляційний суд вважає за можливе проводити розгляд справи без участі скаржника, який мав об`єктивну реальну можливість прийняти участь у судовому засіданні та організувати ефективний захист своїх інтересів у суді особисто чи через свого захисника.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до положень п.2.9.а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до положень п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП наступає, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до положень п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст.124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Згідно з ч.1 ст. 122-2 КУпАП невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу, тягне за собою накладення штрафу в розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

У відповідності до ст.185 КУпАП злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку - тягне за собою накладення штрафу від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушення, передбачених ч. 1 ст.130, ст.124, ч. 1 ст. 122-2, ст. 185 КУпАП, що підтверджуються: протоколом про адміністративні правопорушення від 12.04.2025 року серії ЕПР1 №298548, відеозаписами з нагрудних камер поліцейських; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного стану, копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4487200 від 12.04.2025 за ч. 1 ст. 126 КУпАП; протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №298569 від 12.04.2025, схемою місця ДТП від 12.04.2025, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №298636 від 12.04.2025, рапортом інспектора СРПП ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській Г. Крамаренка; протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 02943 від 12.04.2025; іншими матеріалами справи.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих правопорушень за наведених у постанові суду обставин, який є обґрунтованим, вмотивованим і відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, яким суд дав вірну оцінку.

Доводи скаржника, що йому не пропонували та він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі є безпідставними з огляду на наступне.

Пунктом 6 розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Згідно з вимогами ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення такого огляду, або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Досліджуючи матеріали справи про адміністративне правопорушення, зокрема, відеозапис із нагрудної камери поліцейського, встановлено, що поліцейським було декілька разів запропоновано водію пройти огляд на місці або у медичному закладі, зокрема, о 18 год 17 хв. та о 18 год. 33 хв. хронометражу відеозапису, на що водій стверджував «я не понімаю про що Ви говорите».

З матеріалів відеозапису вбачається, що поліцейським у зрозумілому форматі було роз`яснено водію підстави проходження огляду, альтернативу проходження огляду як на місці, так і у медичному закладі, продемонстровано вимірювальний засіб, та спосіб його застосування, роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду.

Таким чином, особа володіла всім об`ємом інформації для розуміння висунутих уповноваженою особою вимог та наслідків відмови від їх виконання, а тому повторення ОСОБА_1 твердження, що він не розуміє про що говорить інспектор поліції, були вірно розцінені ним як відмова водія від проходження огляду.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги в частині того, що відеозапис не є належним та допустимим доказом, оскільки не є повним та безперервним, суд зазначає наступне.

Відповідно п. 1.4.5 «Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів)», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03 лютого 2016 року, однією із декількох цілей використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції є забезпечення об`єктивного розгляду справ уповноваженими органами шляхом створення додаткових належних доказів. При цьому, відсутність одного чи декількох відео файлів, ніяким чином не можуть впливати на повноту, всебічність та об`єктивність з`ясування обставин справи та доведеності поза розумним сумнівом факту вчинення особою адміністративного правопорушення, оскільки наявні в матеріалах справи відеозаписи повністю узгоджуються з обставинами справи та доданими доказами.

Окрім того, наявних відео файлів цілком достатньо для досягнення цілей, регламентованих у п. 1.4.5 Інструкції.

Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність вищевказаних відеозаписів не надано.

Так само безпідставними є доводи скаржника, що його не попереджали про відео фіксацію подій, оскільки спростовуються матеріалами вказаної відео фіксації.

За таких обставин, на думку суду апеляційної інстанції, суд всебічно, повно та об`єктивно розглянув зазначену справу, правильно встановив фактичні обставини, дослідив та оцінив наявні у справі докази та ухвалив законне, обґрунтоване та справедливе рішення.

Підстави для скасування або зміни постанови місцевого суду, що є законною та обґрунтованою – відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Пирятинського районного суду м. Полтави від 06 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Полтавського апеляційного суду Ю. В. Дряниця