Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №295/15896/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа № 295/15896/25Головуючий у 1-й інст. Болейко А. П.

Категорія Доповідач Скітневська О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Скітневської О.М., з участю: представника митниці Заліщука Олексія Миколайовича, захисника Костюкевич-Тарнавської О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу Житомирської митниці в особі Красильникової Софії Анатоліївни на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 16 березня 2026 року, якою закрито провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ст.485 МК України на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 16 березня 2026 року провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.485 МК України закрито за відсутністю складу правопорушення.

З протоколу про порушення митних правил від 04.06.2025 №0234/UA101000/2025 убачається, що Житомирською митницею під час перевірки законності ввезення на митну територію України транспортних засобів у якості гуманітарної допомоги зі звільненням від сплати обов`язкових митних платежів, отримувачами яких є суб`єкти, розташовані (зареєстровані) на території Житомирської області, встановлено наступне. Одним із таких отримувачів гуманітарної допомоги є Благодійний фонд «Територія життя» (вул. Басейна, буд. 6, м. Житомир, 10014, код ЄДРПОУ: 39333332). З метою встановлення законності ввезення на митну територію України транспортних засобів у якості гуманітарної допомоги, Житомирською митницею 26.04.2024 було направлено лист за вих. № 7.19-3/20-02/8.5/3231 до Управління стратегічних розслідувань в Житомирській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про сприяння в отриманні інформації від Благодійного фонду «Територія життя» (вул. Басейна, буд. 6, м. Житомир, 10014, код ЄДРПОУ: 39333332) щодо транспортних засобів, ввезених в Україну у якості гуманітарної допомоги, отримувачем яких є Благодійний фонд «Територія життя». 01.07.2024 Житомирською митницею отримано відповідь безпосередньо від Благодійного фонду «Територія життя» за вих. № 250624-01 від 25.06.2024 (вх. Житомирської митниці від 01.07.2024 № 6174/13-20) про надання інформації від Благодійного фонду «Територія життя» з долученням копій документів щодо використання та розподілу Благодійним фондом «Територія життя» транспортних засобів, ввезених в Україну в умовах воєнного стану у якості гуманітарної допомоги. В надісланих копіях документів, а саме актах приймання-передачі добровільної пожертви транспортних засобів, міститься інформація щодо передачі таких транспортних засобів військовим частинам та військовослужбовцям Збройних Сил України.

Так, зокрема, в акті приймання-передачі добровільної пожертви транспортного засобу без дати та номера зазначено, що Благодійний фонд «Територія життя» в особі голови правління ОСОБА_1 передав транспортний засіб марки «NISSAN» модель «NAVARA», кузов НОМЕР_1 , реєстраційний іноземний номер НОМЕР_2 військовій частині НОМЕР_3 , а військова частина НОМЕР_3 в особі командира військової частини НОМЕР_3 полковника ОСОБА_2 прийняла такий транспортний засіб для виконання задач за призначенням, про що свідчать підписи обох сторін, а саме голови Благодійного фонду ОСОБА_3 та командира військової частини НОМЕР_3 полковника ОСОБА_2 , та печатки зазначених організацій.

Згідно інформації, що міститься у базі даних АСМО «Інспектор», встановлено, що зазначений транспортний засіб марки «NISSAN» модель «NAVARA», кузов НОМЕР_1 , реєстраційний іноземний номер НОМЕР_2 , бувший у використанні, 2003 року виготовлення, об`єм двигуна - 2488 см3, тип двигуна - дизель було ввезено на митну територію України 09.03.2023 о 21 год 31 хв через міжнародний пункт пропуску «Шегині-Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці громадянином України ОСОБА_4 та був оформлений у якості гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану без оподаткування та застосовування заходів нетарифного регулювання і випущений на митну територію України. Отримувачем зазначеного транспортного засобу у якості гуманітарної допомоги являється Благодійний фонд «Територія життя».

В ході проведення попередньої перевірки, з метою з`ясування обставин ввезення на митну територію України даного транспортного засобу, Житомирською митницею направлено запит у Львівську митницю за вихідним від 08.02.2024 № 7.19-3/7.19-20/7.4/1063 з проханням надати копії документів, на підставі яких транспортні засоби, отримувачем яких зазначено Благодійний фонд «Територія життя» (вул. Басейна, буд. 6, м. Житомир, 10014, код ЄДРПОУ: 39333332), ввезено в Україну в якості гуманітарної допомоги. Факт ввезення на митну територію України та оформлення у якості гуманітарної допомоги згаданого транспортного засобу підтверджується відомостями, що містяться у АСМО «Інспектор» та копіями документів, які додані до відповіді Львівської митниці від 01.03.2024 № 7.4-1/20-03/7.19/6444. Так, згідно поданої громадянином ОСОБА_4 до митного контролю та оформлення Декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 09.03.2023, яку ним підписано особисто, отримувачем товару, а саме транспортного засобу марки NISSAN» модель «NAVARA», кузов НОМЕР_1 , реєстраційний іноземний номер НОМЕР_2 , зазначено Благодійний фонд «Територія життя» (код ЄДРПОУ: 39333332). Також до митного оформлення громадянином України ОСОБА_4 було подано звернення Благодійного фонду «Територія життя» від 16.03.2023 вих. № 06.03.23-3 щодо очікування такого транспортного засобу з метою передачі у якості гуманітарної допомоги Збройним Силам України для відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

З метою підтвердження або спростування отримання військовою частиною НОМЕР_3 цього транспортного засобу Житомирською митницею було направлено запит до військової частини НОМЕР_3 з доданням копій актів приймання-передачі добровільної пожертви, зокрема, акту без дати та номера, за вих. від 10.10.2024 №7.19-3/20-02/8.2/8231 про надання інформації щодо отримання зазначеного автомобіля військовою частиною НОМЕР_3 , на який 28.05.2025 Житомирською митницею отримано відповідь за вих. № 642/5430 від 13.03.2025, згідно якої військова частина НОМЕР_3 повідомляє, що цей автомобіль військова частина не отримувала та документи щодо його фактичної передачі відсутні.

Таким чином, громадянину України ОСОБА_1 , ставиться у провину порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України, а саме: використання транспортного засобу марки «NISSAN» модель «NAVARA», кузов НОМЕР_1 , реєстраційний іноземний номер НОМЕР_2 , бувший у використанні, 2003 року виготовлення, об`єм двигуна - 2488 см3, тип двигуна - дизель, ввезений на митну територію України в умовах воєнного стану у якості гуманітарної допомоги, стосовно якого при його ввезенні на митну територію України надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, що призвело до несплати митних платежів у сумі 176 436,77 грн.

Беручи до уваги те, що керівник (голова правління) Благодійного фонду «Територія життя» ОСОБА_1 надав інформацію, що вказаний транспортний засіб було передано у якості гуманітарної допомоги військовій частині НОМЕР_3 в умовах воєнного стану, однак військова частина заперечує цей факт, тобто керівник (голова правління) Благодійного фонду «Територія життя» ОСОБА_1 використав транспортний засіб, стосовно якого при його ввезенні на митну територію України надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, зазначені дії, на думку представників митниці, мають ознаки порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України.

Не погоджуючись із постановою суду про закриття провадження представник митниці Красильникова С.А. оскаржила законність й обґрунтованість постанови суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Апелянт вважає постанову суду першої інстанції незаконною, необґрунтованою та такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийнята без дослідження всіх матеріалів справи та без повного з`ясування всіх обставин справи.

Вказує на те, що згідно інформації військова частина НОМЕР_3 не отримувала автомобіль та документи щодо його передачі відсутні. Зазначає, що ОСОБА_1 , як керівник благодійної організації, використав транспортний засіб, який був ввезений на митну територію України в умовах воєнного стану у якості гуманітарної допомоги із сплатою пільгових митних платежів у інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, що призвело до несплати митних платежів у сумі 176 436,77 грн. Представник митного органу вважає рішення суду першої інстанції передчасним, оскільки в ході судового розгляду інформацію надану військовою частиною НОМЕР_3 не спростовано, відповідний акт не підписувався, транспортний засіб не замовлявся та не очікувався.

Просить скасувати постанову Богунського районного суду м.Житомира від 16 березня 2026 року та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, та накласти на нього стягнення у відповідності до санкції статті.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши осіб, що з`явилися у судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить до наступних висновків.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст.ст.486, 489 МК України суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, і, в залежності від встановленого, прийняти вмотивоване, законне рішення.

Згідно зі ст. 487 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно законодавства України про адміністративні правопорушення.

В силу ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з`ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи суддя місцевого суду при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.485 МК України вимог закону дотримався.

З протоколу про порушення митних правил від 04.06.2025 №0234/UA101000/2025убачається, що підставою для його складання було те, що ОСОБА_1 здійснив протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів на загальну суму 176 436,77 грн, шляхом використання товару транспортного засобу марки «NISSAN» модель «NAVARA», кузов НОМЕР_1 , реєстраційний іноземний номер НОМЕР_2 , щодо якого було надано пільги зі сплати митних платежів, в інших цілях, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять безумовних та беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 вчинив умисні дії, спрямовані на використання транспортного засобу, ввезеного на митну територію України в умовах воєнного стану у якості гуманітарної допомоги, стосовно якого при його ввезенні на митну територію України надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, що призвело до несплати митних платежів.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком, оскільки він зроблений на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів, що містяться в матеріалах справи, з наданням належної оцінки письмовим поясненням ОСОБА_1 , а також свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які узгоджуються з установленими судом першої інстанції обставинами у справі.

За змістом ст.458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Усі питання щодо пропуску через митний кордон України товарів регулюються Митним кодексом України, затвердженим Законом України №4496-VІ від 13.03.2012, а також іншими нормативно - правовими актами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу», гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв`язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров`я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.

Отримувачі гуманітарної допомоги - юридичні особи, а також акредитовані представництва іноземних держав, міжнародних та іноземних гуманітарних організацій в Україні (без створення юридичної особи), визначені у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку отримувачами гуманітарної допомоги.

Набувачі гуманітарної допомоги - фізичні та юридичні особи, які потребують допомоги і яким вона безпосередньо надається. Набувачі гуманітарної допомоги із статусом юридичної особи визначаються відповідно до підпунктів «а», «б», «в», «г», «ґ», «д», «е», «є» пункту 5 цієї статті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 № 174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» встановлено, що на період дії воєнного стану пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги здійснюється за місцем перетину митного кордону України шляхом подання в паперовій або електронній формі декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар, за формою згідно з додатком 1 (декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою) без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Такі товари визнаються гуманітарною допомогою за декларативним принципом без прийняття відповідного рішення спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги.

Положеннями ст. 3 Закону України «Про гуманітарну допомогу» визначено, що підставою для здійснення гуманітарної допомоги в Україні є письмова згода отримувача гуманітарної допомоги на її одержання. Отримувач гуманітарної допомоги має такі самі права на її використання, що і набувач гуманітарної допомоги.

Стаття 485 МК України передбачає адміністративну відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

З об`єктивної сторони склад правопорушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, характеризується наявністю дій, а з суб`єктивної у формі умислу. Склад адміністративного правопорушення, що визначений ст.485МК України передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей, а саме, неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, і наявність спеціальної протиправної мети в диспозиції вказаної норми свідчить про те, що зазначене правопорушення може бути вчинене з умисною формою вини.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27 січня 2022 року у справі № 569/8213/17, для притягнення особи до відповідальності за статтею 485 МК України необхідним є доведення не лише факту подання недостовірних відомостей, а й наявності прямого умислу на зменшення розміру митних платежів.

Відповідно до ст.262 МК України товари, що переміщуються через митний кордон України, декларуються митному органу, який здійснює митне оформлення цих товарів.

Згідно з ч. 1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

Частиною 6 статті 264 МК України передбачено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом.

Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо).

Як убачається з дослідженої в судовому засіданні декларації, ОСОБА_4 09.03.2023 ввезено на митну територію України транспортний засіб: марки «NISSAN» модель «NAVARA», кузов НОМЕР_1 , в якості гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану без оподаткування та застосовування заходів нетарифного регулювання. Підставою для ввезення транспортного засобу в якості гуманітарної допомоги став лист-звернення голови правління БФ «Територія Життя» ОСОБА_1 .

Згідно з поясненнями ОСОБА_1 він являється головою Благодійного фонду «Територія Життя», основним напрямком роботи якого після повномасштабного вторгнення рф є підтримка Сил оборони України, в тому числі забезпечення підрозділів транспортними засобами. За період 2022-2025 роки фонд передав Силам оборони України значні обсяги допомоги, зокрема в межах зазначеної благодійної діяльності у березні-квітні 2023 року фондом було передано транспортний засіб марки «NISSAN» модель «NAVARA», кузов НОМЕР_1 в/ч НОМЕР_3 -командиру 7 ДШР 3 ДШБ 79 ОДШБр – ОСОБА_7 , для використання під час бойових завдань. 09.05.2024 ОСОБА_7 повідомив його як голову фонду про знищення вказаного транспортного засобу у процесі виконання бойових завдань у районі населеного пункту Селідове з підтверджуючими фотоматеріалами. За повідомленням начальника логістики ОСОБА_8 в/ч НОМЕР_3 транспортний засіб не був поставлений на облік. З грудня 2024 року ОСОБА_7 самовільно залишив місце несення служби, у зв`язку із чим отримання додаткових пояснень від нього не представляється можливим. Всі дії фонду здійснювалися виключно з благодійною метою та в інтересах оборони України.

На думку представника митного органу, вина ОСОБА_1 у порушенні ст. 485 МК України підтверджується зібраними у справі документами, зокрема листом військової частини НОМЕР_3 за вих. №642/5430 від 13 березня 2025 року, що транспортний засіб марки «NISSAN» модель «NAVARA», кузов НОМЕР_1 , реєстраційний іноземний номер НОМЕР_2 , до військової частини не надходив, документи, щодо фактичної передачі вказаного транспортного засобу відсутні.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що являється військовослужбовцем в/ч НОМЕР_3 , що підтверджується наданими суду документами. Військова частина транспортний засіб марки «NISSAN» модель «NAVARA», кузов НОМЕР_1 отримала приблизно у березні 2023 року від командира роти в/ч ОСОБА_7 як волонтерську допомогу. Зазначений транспортний засіб вони використовували для виконання бойових завдань. У травні 2024 року під час виконання бойового завдання зазначений автомобіль було знищено та його було залишено на окупованій території в неробочому стані, про що свідчать фотознімки, долучені до матеріалів справи. У військовій частині зазначений автомобіль на облік не ставили, у зв`язку із зайнятістю по іншим, більш пріорітетним справам по захисту України в умовах воєнного стану.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні підтвердив, що є волонтером-добровольцем в ДФТТ «Лівий Берег». 12.03.2023 перевозив автомобіль «MITSUBISHI» модель «L200», кузов НОМЕР_4 , а його товариш – ОСОБА_9 автомобіль марки «NISSAN» модель «NAVARA», кузов НОМЕР_1 , в якості гуманітарної допомоги, яку отримали від ОСОБА_1 у м. Києві представнику в/ч НОМЕР_3 ОСОБА_7 в Донецьку область, який отримав автомобілі.

Апеляційний суд погоджується із оцінкою суду першої інстанції, що автомобіль марки «NISSAN» модель «NAVARA», кузов НОМЕР_1 , реєстраційний іноземний номер НОМЕР_2 ввезений на територію України та переданий до в/ч НОМЕР_3 в якості гуманітарної допомоги в березні 2023 року, використовувався військовослужбовцями зазначеної в/ч для виконання бойових завдань, внаслідок чого транспортний засіб було знищено. Крім того, транспортний засіб не було поставлено офіційно на облік у в/ч, у зв`язку із чим ймовірно командир в/ч НОМЕР_3 заперечив отримання зазначеного автомобіля військовою частиною у своїй відповіді № 642/5430 від 13.03.2025 на запит Житомирської митниці.

На підтвердження письмових пояснень ОСОБА_1 та показів свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до матеріалів справи долучені фотозвіти передачі військовим автомобіля, зазначеного у акті, та знищення цього транспортного засобу в зоні бойових дій.

Крім того, надано завірену копію акту приймання-передачі добровільної пожертви, транспортний засіб марки «NISSAN» модель «NAVARA», кузов НОМЕР_1 , реєстраційний іноземний номер НОМЕР_2 , переданий командиру в/ч НОМЕР_3 ОСОБА_2 .

Матеріали справи не містять доказів, що вказаний автомобіль використовується у цивільному обороті або для потреб цивільного населення, тобто вказаний автомобіль на цивільний облік не реєструвався, що свідчить про його використання саме для військових цілей та захисту країни від збройної агресії.

Нових доказів щодо спростування вказаних обставин та невикористання вказаного транспортного засобу для військових цілей та захисту України від збройної агресії рф суду не надано.

Варто зазначити, що з 24 лютого 2022 року Указом Президента України в Україні введено воєнний стан. Збройні Сили України потребували і потребують засобів пересування, а тому небайдужі громадяни іноземних держав, волонтери, благодійні організації з початку війни опікуються зазначеними питаннями, що є загальновідомим фактом. Крім того, в умовах воєнного стану, зумовленого військовою агресією Російської федерації проти України, військові оперативно потребували транспортних засобів підвищеної прохідності із доставкою їх одразу військовослужбовцям для виконання безпосередніх завдань, що пояснює недотримання певних формальностей правильної передачі транспортного засобу, підписання відповідного акту та постановки автомобіля на облік у військовій частині. Крім того у зв`язку із активними бойовими діями, особливо у перші роки агресії, такі транспортні засоби дуже швидко знищувались, ще до того, як їх брали на облік у відповідні частини.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у рішеннях Європейського суду з прав людини, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Істотних порушень вимог процесуального закону чи неправильного застосування норм матеріального права, які є підставою для зміни чи скасування постанови, апеляційним судом не встановлено.

На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, ст. 528 МК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Житомирської митниці Державної митної служби України в особі представника Красильникової Софії Анатоліївни залишити без задоволення, а постанову судді Богунського районного суду м.Житомира від 16 березня 2026 року, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення та оскарженню не підлягає.

СуддяО. Скітневська