Постанова від 08 квітня 2026 р. у справі №757/10496/26-п — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/10496/26-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2026 року м.Київ

Суддя Печерського районного суду м.Києва Соловйов Олег Леонідович, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №589312 від 12.02.2026, водій ОСОБА_1 08.02.2026 о 13:05 год. знаходячись на площі Лесі Українки, буд.1 у м. Києві, керувала транспортним засобом MERCEDES-BENZ GLS 350, д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху яким стала учасником ДТП, незважаючи на причетність до події, місце пригоди залишила. Вказаними діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.2.10.а ПДР, за що відповідальність встановлена ст.122-4 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнала, за обставинами інкримінованих подій зазначила, що після ДТП очікувала на прибуття працівників патрульної поліції. Після тривалого часу очікування, керуючись безпекою неповнолітніх дітей яких повинна була забрати з навчальних закладів, залишила місце події. Наполягає, що не мала наміру своїм діями перешкоджати оформленню ДТП, оскільки є потерпілою стороною, та зацікавлена у документальному підтвердженні заподіяння майнової шкоди. Зимовий період року, що супроводжувався сильними морозами створювало умови, за яких діти залишаючись на вулиці, перебували у небезпечному для життя та здоров`я стані. Стверджує, що діяла на той моменнт в стані крайньої необхідності, що виключає відповідальність за вчинення правопорушення, оскільки розмір відвернутої вірогідної шкоди значно більший у порівнянні із вчиненим правопорушенням. Після повернення на місце, ОСОБА_1 побачила, що працівників поліції немає, як і іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди. Крім того, ОСОБА_1 самостійно з`явилась до Управління патрульної поліції для надання пояснень щодо вказаної дорожньо-транспортної пригоди. Також вказала, що вказана дорожньо-транспортна пригода сталась не з її провини. Просила провадження у справі закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В розумінні ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №589312 від 12.02.2026, у якому викладені обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, працівниками поліції додано:

-протокол про адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 ;

- схему місця дорожньо-транспортної пригоди;

-пояснення ОСОБА_1 , які є аналогічними показам наданим нею в судовому засіданні;

-пояснення ОСОБА_2 ;

- рапорт поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону забезпечення супроводження Департаменту патрульної поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_3 від 08.02.2026;

- копію реєстраційної картки транспортного засобу;

Відповідно доп.2.10. «а», «б», «в», «г», «ґ», «д», «е», «є» ПДР України, у разі причетності до ДТП, водій зобов`язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог п. 9.10 цих Правил; не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; вжити можливих заходів для надання медичної допомоги потерпілим, то що.

Диспозицією ст.122-4 КУпАП, яку інкриміновано ОСОБА_1 , передбачено адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 1.10 ПДР України, під залишенням місця дорожньо-транспортної пригоди слід розуміти дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.

Тобто, з суб`єктивної сторони правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП характеризується наявністю виключно прямого умислу.

За змістом ст.10КУпАП адміністративне правопорушення вважається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила усвідомлювала протиправний характер свого діяння, передбачала його шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Натомість, пояснення в судовому засіданні ОСОБА_1 свідчать про відсутність у неї умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, а матеріали справи не містять доказів на спростування цих пояснень.

З показів ОСОБА_1 слідує, що після вчинення ДТП остання ще тривалий час очікувала на прибуття працівників поліції, тобто не залишала місце ДТП, а була на місці його вчинення, не втікала.

Відтак, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Згідно зі ст.284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1)про накладення адміністративного стягнення; 2)про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, передбаченим ст. 122-4 КУпАП, за вказаними вище обставинами, а тому приходить до переконання про необхідність закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях останньої інкримінованого їй складу адміністративного правопорушення.

З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір в порядку ст.40-1 КУпАП стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 122-4, 245, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.252, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 122-4 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м.Києва.

Суддя О.Л. Соловйов