Вирок від 15 квітня 2026 р. у справі №756/5097/26 — Оболонський районний суд міста Києва

16.04.2026 Справа № 756/5097/26

Справа № 756/5097/26

№ 1-кп/756/1362/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1

за участю: секретаря ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3

захисника: ОСОБА_4 ,

потерпілого: ОСОБА_5

обвинуваченого: ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Оболонського районного суду м. Києва кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, , громадянина України, з середньою освітою, офіційно працевлаштованого в ТОВ «Бунчук» на посаду експедитора, не одруженого, малолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,-

ВС Т А Н О В И В:

10.03.2026 приблизно о 08 год. 00 хв., ОСОБА_6 перебував на 6-му поверсі житлового будинку АДРЕСА_3 , де побачив потерпілого ОСОБА_5 .

В той момент у ОСОБА_6 , виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна із застосуванням насильства (грабіж), яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, в умовах воєнного стану, а саме належного ОСОБА_5 мобільного телефона марки «ZTE», моделі «Z2359» на підставі повернення неіснуючого боргу за пошкодження склоочисника його автомобіля.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна із застосуванням насильства (грабіж), яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, в умовах воєнного стану ОСОБА_6 , в той же час та втому ж місці, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, бажаючи збагатитись за рахунок чужого майна, підійшов до ОСОБА_5 , та своїми руками наніс останньому приблизно 5 ударів в область тулуба з лівої та правої сторони.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна із застосуванням насильства (грабіж), яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, в умовах воєнного стану, ОСОБА_7 своєю рукою притиснув ОСОБА_8 спиною до стіни, а іншою рукою розстебнув його куртку та дістав із лівою внутрішньої кишені його куртки належний потерпілому мобільний телефон марки «ZTE», моделі «Z2359», чорного кольору, в якому знаходилася сім-картка мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_1 .

В подальшому ОСОБА_7 тримаючи при собі майно, належне ОСОБА_8 , а саме мобільний телефон марки «ZTE», моделі «Z2359», чорного кольору, S/N: НОМЕР_2 , ІМЕІ-1: НОМЕР_3 , ІМЕІ-2: НОМЕР_4 , вартість якого становить 3 999 грн. 00 коп., в якому знаходилася сім-картка мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_1 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном в подальшому розпорядився на власний розсуд.

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 спричинив ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 3 999 грн. 00 коп.

Обвинувачений ОСОБА_7 свою вину визнав повністю та пояснив, що він дійсно 10.03.2026, за вказаних в обвинувальному акті обставин, перебуваючи на 6-му поверсі житлового будинку АДРЕСА_3 , він відкрито викрав з внутрішньої кишені куртки потерпілого мобільний телефон, у скоєному кається.

Потерпілий ОСОБА_5 суду пояснив, що при обставинах, вказаних в обвинувальному акті обвинувачений відкрито викрав у нього мобільний телефон. На цей час обвинувачений відшкодував повністю йому заподіяну матеріальну шкоду, вибачився перед ним, тому він жодних претензій до нього не має і просить суворо не карати.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, суд ухвалив про проведення скороченого судового розгляду і визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому, судом з`ясовано, чи правильно він розуміє зміст тих обставин, які не оспорює, чи є добровільною та істинною його позиція, а також роз`яснив учасникам процесу, що у разі не дослідження судом доказів, вони будуть позбавлені права оскаржити обставини, які не оспорювалися, в апеляційному порядку.

Суд вважає, що вина ОСОБА_7 доказана, його дії слід кваліфікувати за ч.4 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), із застосуванням насильства (грабіж), яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене в умовах воєнного стану.

При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відносяться до тяжких злочинів, а також відомості які характеризують особу обвинуваченого, а саме: раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, а за місцем роботи позитивно.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_7 суд вважає щире каяття, добровільне відшкодування матеріальних збитків потерпілому.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_7 суд не вбачає.

Враховуючи вказані вище обставини справи, відомості про особу ОСОБА_7 , а також наявність декількох вказаних вище обставин які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості кримінального правопорушення суд приходить до висновку, про можливість призначення покарання обвинуваченому із застосуванням ст.69 КК України у вигляді позбавлення волі але нижче нижньої межи, передбаченої в санкції ст.186 ч.4 КК України.

Разом з цим, суд вважає, що застосування при призначені покарання ст.75,76 КК України не буде сприяти виправленню обвинуваченого та попередженню скоєння нових кримінальних правопорушень, оскільки це кримінальне було вчинено обвинуваченим із застосуванням насильства, використанням малозначного поводу, в умовах воєнного стану, тому його виправлення з випробуванням не можливо.

Процесуальні витрати відсутні. Цивільний позов не заявлено.

Речовими доказами слід розпорядитись відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 370, 374, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України та призначити йому за цим Законом покарання із застосуванням ст.69 КК України у вигляді п`яти років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_6 рахувати з 16.04.2026.

Зарахувати ОСОБА_6 до строку відбуття покарання період його попереднього ув`язнення, тобто час затримання та тримання під вартою з 10.03.2026 по 15.04.2026 включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою.

Речові докази: мобільний телефон марки «ZTE», моделі «Z2359», чорного кольору, S/N: НОМЕР_2 , ІМЕІ-1: НОМЕР_3 , ІМЕІ-2: НОМЕР_4 повернути ОСОБА_8 ,мобільний телефон «Samsung» ІМЕІ-1: НОМЕР_5 ,запальничку «Сricket»,окуляри «Rey-Ban»чорного кольору,гаманець коричневого кольору, зв`язку ключів у кількості 3 шт-повернути ОСОБА_6 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання його копії.

Головуючий ОСОБА_1