Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №753/25585/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/25585/25

провадження № 3/753/332/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коляденко П.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, інваліда ІІІ групи - маючого вади слуху, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 130 ч. 1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в порушенні п. 13.1 Правил дорожнього руху, 19.11.2025 року о 21 год. 20 хв., рухаючись по вул. Архітектора Вербицького, 7Г, керуючи автомобілем «Toyota Aqua», н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на припаркований автомобіль «Fiat Doblo», н.з. НОМЕР_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП (протокол серії ЕПР1 №517950).

Крім того, ОСОБА_2 в порушенні 2.5 Правил дорожнього руху, 19.11.2025 року о 21 год. 40 хв., рухаючись по вул. Архітектора Вербицького, 7Г, керував автомобілем «Toyota Aqua», н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП (протокол серії ЕПР1 № 517977).

Враховуючи той факт, що протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 містяться у різних судових справах, однак надійшли до суду одночасно та стосуються однієї особи, вважаю за необхідне об`єднати дані матеріали та розглянути їх в одному провадженні.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи, згідно положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, повідомлявся належним чином.

Враховуючи вище зазначені правові норми, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Також, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, за статтями 124, 130 КУпАП, на особисту участь у розгляді її справи чи участь її адвоката, встановлене частиною першою статті 268 КУпАП, не є абсолютним. Законом визначено випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак розгляд справи за статтями 124, 130 КУпАП не належить до цих випадків.

Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України» (2005 р.), у силу вимог параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням параграфу 1 статті 6 даної Конвенції.

При цьому до завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення наряду із охороною прав і свобод громадян віднесено в тому числі і виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Враховуючи викладене, з метою дотримання вимоги розумного строку відповідно до статті 6 параграфа 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважаю можливим розглядати справу на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Так, винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.ст. 124, 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, повністю підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме даними: протоколів про адміністративне правопорушення (протокол серії ЕПР1 517950, протокол серії ЕПР1 517977); схемою місця ДТП, яка складена уповноваженою особою та підписана учасниками пригоди без будь-яких зауважень, зокрема щодо місця зіткнення, характеру та локалізації механічних пошкоджень, отриманих транспортними засобами, а також письмовим поясненням свідка події ОСОБА_3 , згідно з яким, прогулюючись по вул. Архітектора Вербицького, він побачив як з автомобіля «Toyota Aqua», вийшов водій з двома пляшками: одна з яких схожа на пляшку горілки, інша – на пляшку пива, у зв`язку із чим викликав поліцію. Через деякий час він помітив, як водій, хитаючись зі сторони в сторону, сів до автомобіля і почав рух, супроводжуючи це гучною музикою. Проїхавши приблизно 100-200 метрів, автомобіль розвернувся та поїхав у зворотному напрямку, набираючи швидкість, після чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль «Fiat Doblo», н.з. НОМЕР_2 . Підійшовши до транспортного засобу, свідок відкрив передні двері, відчув різкий запах алкоголю та побачив, що у водія була кров на обличчі. Він поцікавився станом водія, однак отримав нерозбірливу відповідь. Після цього свідок дістав ключі із замка запалювання та в подальшому передав їх працівнику патрульної поліції.

Крім того, згідно зі ст. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

В ході бесіди з порушником, працівниками поліції були встановлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, про що вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, у зв`язку із чим співробітниками поліції було запропоновано останньому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці події за допомогою спеціального технічного засобу – драгера, так і у закладі охорони здоров`я, якому надано право на проведення огляду.

За наведених обставин вважаю, що у працівників поліції були наявні передбачені законом підстави для проведення ОСОБА_1 відповідного огляду на стан сп`яніння,

Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння було також зафіксовано за допомогою нагрудної камери працівників поліції БК 476726, відеозапис якої відтворено у судовому засіданні.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, є порушенням вимог п. 2.5 ПДР, та утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки відповідно до вимог п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану зокрема, алкогольного сп`яніння.

Крім того, відповідно до ч. 1 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 року № 1395, водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Разом з тим, відсутність даних щодо відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом само по собі не свідчить про відсутність його вини у вчиненні інкримінованого правопорушення.

З урахуванням наведеного вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, за обставин, встановлених у протоколі, підтверджена в повному обсязі.

З огляду на викладене, приходжу до висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 130 ч. 1 КУпАП.

Разом з тим, провадження в справі за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу до висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, за ч. 1 ст. 130 КУпАП необхідним та достатнім є накладення адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобам.

Крім того, відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягається до адміністративного відповідальності підлягає стягненню судовий збір.

Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому на 01.01.2025 року, що становить 605,60 грн., оскільки правопорушення вчинене у 2025 році.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1, ч.1 130, 283-285 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП- закрити, у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,50 грн.

Строк позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів обчислювати з дня винесення постанови про позбавлення цього права, у разі ухилення від здачі документа, що посвідчує право керування транспортними засобами - з моменту примусового вилучення такого документу.

Роз`яснити, що в разі несплати штрафу в п`ятнадцятиденний строк з дня вручення постанови правопорушнику, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.

Крім того, роз`яснити, що після закінчення призначеного строку позбавлення спеціального права, вилучене посвідчення водія повертається після успішного складання іспитів на право керування транспортним засобом.

Постанова судді пред`являється до примусового виконання протягом трьох місяців з дня набрання її законної сили.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя