Постанова від 09 квітня 2026 р. у справі №755/11366/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2026 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 755/11366/25

номер провадження: 33/824/716/2026

Суддя Київського апеляційного суду Верланов С.М., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Полянчука Владислава Богдановича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Полянчука Владислава Богдановича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Дніпровського районного суду міста Києва від 25 листопада 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Дніпровського районного суду міста Києва від 25 листопада 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн 60 коп. судового збору.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, адвокат Полянчук В.Б. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Дніпровського районного суду міста Києва від 25 листопада 2025 року скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення або ж вирішити питання про можливість застування аналогії закону та призначити більш м`яке стягнення, ніж передбачено законом, відповідно до ст.69 КК України, в межах санкції ч.2 ст.130 КУпАП у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Апеляційна скарга мотивована тим, що з пояснень ОСОБА_1 , які підтверджуються наявним у справі відеозаписом, вбачається, що він не здійснював керування транспортним засобом «Skoda Octavia», державний номерний знак (далі - д.н.з.) НОМЕР_1 , в день та час, які вказані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №347760 від 01 червня 2025 року, оскільки вказаний автомобіль був припаркований неподалік узбіччя, а факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 є припущенням працівників поліції та не грунтується на жодних доказах наявних в матеріалах даної справи. Зокрема, вищевикладене підтверджується тим, що матеріали справи не містять жодного доказу руху транспортного засобу марки «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває припаркованим на узбіччі дороги за адресою: місто Київ, вул. Григорія Чупринки (Чудновського) та сам ОСОБА_1 заперечує факт керування даним автомобілем.

Також вказує, що 08 серпня 2025 року стороною захисту було подано до Солом`янського районного судуміста Києва позовну про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА №4863418 від 01 червня 2025 року.

Зазначає, що ОСОБА_1 не здійснював керування вищевказаним транспортним засобом, а тому сторона захисту вважає, що вимога інспектора патрульної поліції про необхідність проходження ним огляду на стан сп`яніння була безпідставною та протиправною, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Також вказує, що направлення, яке наявне в матеріалах справи не складалось працівниками поліції у присутності ОСОБА_1 , оскільки його складання не зафіксоване на відеозаписах з нагрудних камер поліцейських, також на відео відсутній факт ознайомлення ОСОБА_1 з його змістом.

Зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення у графі: «Місце скоєння та суть адміністративного правопорушення, опис установлених даних» зазначено адресу: місто Київ, вул. Григорія Чупринки (Чудновського), близько 01 год 15 хв. по вул. Будівельників, що є порушенням приписів КУпАП, оскільки неможливо одночасно перебувати в декількох місцях одночасно.

Вказує про наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, як це встановлено ч.1 ст.69 КК України, а саме, ОСОБА_1 перебуває на службі в лавах Збройних Сил України, обіймає посаду водія-заправника автомобільного відділення підвозу пального та мастильних матеріалів 1 взводу матеріального забезпечення групи матеріального забезпечення в/ч НОМЕР_2 . Вказані обставини свідчать, що право керування транспортними засобами необхідне ОСОБА_1 не для приватних цілей, а саме для виконання бойових завдань Збройних Сил України, оскільки є гостра необхідність в постійному забезпеченні військових автомашин паливно-мастильними матеріалами з метою їх оперативного переміщення.

Також зазначає, що ОСОБА_1 готовий та спроможний сплатити покарання у вигляді штрафу, одружений, має на утриманні двох дітей, обоє визнані дітьми з інвалідністю у зв`язку із наявністю тяжких захворювань. В той же час, за час несення військової служби останній зарекомендував себе з позитивної сторони та відповідально ставився до виконання своїх військових обов`язків. Крім того, відповідно до службової характеристики, виданої ПП «Автотранспортна компанія «Гарант», ОСОБА_1 в 2023 році був прийнятий на роботу на посаду водія. За період роботи зарекомендував себе з позитивної сторони та висококваліфікованим водієм, користується повагою у колег. Жодних доган та порушень дисципліни немає. Більше того, право керування транспортним засобом для нього є єдиним способом для заробітку грошей та утримання сім`ї. Крім того він раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, а тому враховуючи обставини, які пом`якшують його покарання, у разі визнання його винуватим у вчиненні правопорушення, просить суд застувати аналогію закону та призначити більш м`яке стягнення, ніж передбачено законом, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Заслухавши доповідь судді, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його адвоката Полянчука В.Б., які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.

Згідно з положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що суддя першої інстанції при розгляді справи по суті вказані вимоги закону виконав.

Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність не лише особи, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, а й тієї особи, яка керує транспортним засобом, але відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже відмова особи від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є самостійною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку з його відмовою від проходження в установленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, підтверджений сукупністю зібраних та належним чином перевірених в судовому засіданні доказів та є правильним.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується даними, які містять:

протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №347760 від 01 червня 2025 року, згідно з яким встановлено, що 01 червня 2025 року близько 01 год 15 хв. в місті Києві по вул. Будівельників, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР, за що передбачено відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1);

письмове направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП КМНКЛ «Соціотерапія» від 01 червня 2025 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння: характерний запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, яка не відповідає обстановці (а.с.4);

постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4863418 від 01 червня 2025 року, згідно з якою ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , 01 червня 2025 року о 02 год 11 хв. в місті Києві по вул. Будівельників, порушив вимогу 3.21 «В`їзд заборонено» здійснивши в`їзд в зону дії знаку, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП (а.с.5);

відеозаписи з боді-камер працівників поліції, на яких зафіксовані обставини, що вказані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №347760 від 01 червня 2025 року (а.с.7).

Суд апеляційної інстанції враховує, що протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст.256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року (далі - Інструкція №1395), Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1376 (далі - Інструкція №1376), Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).

Вказані вище докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №347760 від 01 червня 2025 року, підписаний працівником поліції, який його склав, та ОСОБА_1 . Працівником поліції були роз`яснені ОСОБА_1 права, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП.

У рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року, які з урахуванням положень ст.ст.8, 9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, ЄСПЛ неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом і ці обставини не зафіксовані на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського, не заслуговують на увагу, виходячи з такого.

З дослідженого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського, зокрема, на диску №1, вбачається, що працівники поліції на службовому автомобілі приїхали у двір будинку по вул. Будівельників у місті Києві та повідомили водію ОСОБА_1 , який виходив із водійського місця свого автомобіля, що вказаний автомобіль котиться (рухається назад). ОСОБА_1 відразу повернувся на місце водія вказаного автомобіля та поставив його на ручне гальмо (01 год 14 хв. відеозапису). Працівники поліції попросили ОСОБА_1 надати водійське посвідчення та свідоцтво на реєстрацію транспортного засобу, на що він повідомив, що не має при собі документів, а також сказав, що він не керував транспортним засобом. При цьому працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про те, що він, керуючи даним транспортним засобом, виїхав на зустрічну смугу, де був односторонній рух, а також, що його автомобіль, яким він керував, покотився назад, оскільки ОСОБА_1 навіть не поставив автомобіль на ручне гальмо або передачу, що могло призвести до зіткнення з їх службовим автомобілем (01 год 15 хв. відеозапису). У подальшому працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння та запропонував пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, на що ОСОБА_1 відповів, що він не вміє їздити, а також, що він не має посвідчення водія, а його паспорт знаходиться вдома (о 01 год 59 хв. відеозапису). Надалі, працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 надати посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, однак ОСОБА_1 не надавав зазначені документи та відповів, що не має документів, автомобілем не керував. О 01 год 30 хв. на місце приїхав другий екіпаж патрульної поліції. О 01 год 36 хв. ОСОБА_1 зняв футболку та поводив себе агресивно.

Також з відеозапису вбачається, що біля автомобіля «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , знаходилась жінка та намагалась щось знайти в автомобілі. При цьому вона просила посвітити ліхтарем, оскільки було темно. ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою, зачиняв двері до автомобіля та намагався застосувати силу до працівника поліції. О 01 год 36 хв. працівники поліції попередили ОСОБА_1 , що за таку поведінку він може бути затриманий та в черговий раз попросили його надати документи, на що ОСОБА_1 відповів, що документи в автомобілі і він надавати їх не буде. О 01 год 37 хв. працівники поліції звернулися до жінки, яка перебувала біля автомобіля (не називаючи її дані) та просили знайти документи, на що вона відповіла, що шукає документи та не може знайти. При цьому жінка зазначала, що ОСОБА_1 тільки що приїхав. Також з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 відходив від працівників поліції та проявляв агресію. О 01 год 40 хв. жінка, яка весь час перебувала біля автомобіля, повідомила працівникам поліції про те, що вона з ОСОБА_1 знайома, він приїхав до неї, вона не є його дружиною, вони лише зустрічаються. На прохання працівників поліції надати документи ОСОБА_1 , жінка відповіла, що шукала його документи, але вона не знає де вони знаходяться. Також жінка повідомила працівникам поліції, що документи можуть бути у ОСОБА_1 в барсетці, яка знаходиться в багажнику. На прохання працівників поліції ОСОБА_1 відкрив багажник автомобіля, з якого дістав портфель та висипав всі речі на капот автомобіля. О 01 год 42 хв. ОСОБА_1 надав працівникам поліції тимчасове посвідчення водія. О 01 год 51 хв. працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки або проїхати до медичного закладу, однак ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду.

У подальшому працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про те, що стосовно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, роз`яснили його права та положення ст.63 Конституції України. О 02 год 08 хв. працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що його буде викликано до суду для розгляду справи про адміністративне правопорушення. На запитання ОСОБА_1 : що за справа?, працівник поліції повторно повідомив йому, що стосовно останнього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, за керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та за відмову від проходження огляду на місці зупинки та у медичному закладі. О 02 год 09 хв. ОСОБА_1 повідомив, що не відмовлявся проходити огляд на стан сп`яніння та йому ніхто не пропонував пройти огляд за допомогою приладу «Драгер». О 02 год 20 хв. працівник поліції ознайомив ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення, проте ОСОБА_1 попросив не оголошувати йому протокол, а одразу дати йому підписати, на що працівник поліції повідомив, що він зобов`язаний це зробити та оголосив протокол.

У подальшому о 02 год 21 хв. ОСОБА_1 знову повідомив про те, що йому не пропонували пройти огляд, на що працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 , що всі події, зокрема, щодо пропозиції пройти огляд фіксувалась на боді-камери поліцейських. О 02 год 24 хв. ОСОБА_1 підписав протокол про адміністративне правопорушення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. При врученні працівником поліції ОСОБА_1 постанови про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП, останній відмовився від підпису та отримання постанови.

На відеозапису з диску №2 містяться аналогічні обставини, як містяться на диску №1.

З наявної у матеріалах справи постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4863418 від 01 червня 2025 року слідує, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , 01 червня 2025 року о 02 год 11 хв. в місті Києві по вул. Будівельників, порушив вимогу 3.21 «В`їзд заборонено», здійснивши в`їзд в зону дії знаку, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП (а.с.5).

Матеріали справи не містять даних про те, що вказана постанова серії ЕНА №4863418 від 01 червня 2025 року скасована і таких доказів ОСОБА_1 суду не надав.

З метою перевірки вказаних вище обставин для повного та об`єктивного розгляду справи, судом апеляційної інстанції було задоволено клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Полянчука В.Б. про виклик в судове засідання інспектора другого взводу другої роти першого батальйону другого полку УПП у місті Києві лейтенанта поліції Демко О.І., яка склала відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП та постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4863418 від 01 червня 2025 року за ч.1 ст.122 КУпАП.

У судовому засіданні апеляційного суду інспектор другого взводу другої роти першого батальйону другого полку УПП у місті Києві лейтенант поліції Демко О.І. повідомила, що її екіпаж повертався з відділу поліції та їхав по вул. Будівельників, а на зустріч їм по вулиці з одностороннім рухом їхав автомобіль «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 .Тому вони відразу ввімкнули у службовому автомобілі проблискові маячки і подали звуковий сигнал з вимогою про його зупинку. Однак водій транспортного засобу «Skoda Octavia», як потім з`ясувалось ОСОБА_1 , не звернув на це все увагу, повернув у двір та умовно запаркувався. Після того як її напарник - працівник поліції ОСОБА_2 вийшов з автомобіля, то водій ОСОБА_1 був настільки в стані алкогольного сп`яніння, що не був спроможний поставити транспортний засіб на ручне гальмо, в результаті чого його транспортний засіб покотився назад на їх службовий автомобіль. На прохання працівника поліції водій відразу побіг до автомобіля та поставив його на ручне гальмо. Після цього водій ОСОБА_1 підійшов до них та сказав, що не керував транспортним засобом та відійшов в сторону справити природні потреби під парканом житлового будинку.

Також працівник поліції ОСОБА_3 повідомила, що коли вони з напарником підійшли до ОСОБА_1 , то він говорив що не керував автомобілем. При цьому вона повідомила, що ОСОБА_1 вийшов із транспортного засобу з водійського місця, а його автомобіль перебував в русі до моменту зупинки та не був припаркований, оскільки покотився назад. В ході розмови водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці, на що він відповів, що він не розуміє що від нього хочуть, оскільки він не керував транспортним засобом та намагався їх ввести в оману. Однак це було не можливо, оскільки вони бачили як він виходив із-за керма автомобіля. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, що ним було декілька разів проігноровано. Потім вони викликали додатковий екіпаж працівників поліції, у яких із собою був пристрій «Драгер» і по їх прибуттю на місці події з`явилась жінка, яка намагалась знайти документи ОСОБА_1 . У подальшому водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння в медичному закладі, на що ОСОБА_1 також відмовився. ОСОБА_3 повідомила, що пропозицію на проходження огляду було запропоновано ОСОБА_1 усіма чотирма поліцейськими, які перебували на місці події. Разом з тим, ОСОБА_1 намагався втекти від них. Одному із працівників поліції ОСОБА_1 повідомив, що він випивав зі своїм другом, після чого у них закінчився алкоголь та вирішив по бистрому поїхати за добавкою і так як він є колишнім працівником МВС, то просив піти йому на зустріч та відпустити. Додатково ОСОБА_3 повідомила, що ОСОБА_1 намагався запропонувати їм неправомірну вигоду, проте вони йому повідомили, що за це передбачена юридична відповідальність.

Щодо вказаного у постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4863418 від 01 червня 2025 року часу, а саме, 02:11:31, то працівник поліції ОСОБА_3 пояснила, що поки вони встановлювали особу ОСОБА_1 та спілкувалися з ним, то розпочалась повітряна тривога, під час якої збивається геолокація пристрою, яким вони користуються під час складання документів, трапляються збої з інтернетом, що впливає на відображення часу, який підтягується автоматично і працівник поліції не може на це вплинути. Вказує, що через такі збої часто відбувається некоректне відображення часу, місця складання протоколу, місця скоєння правопорушення. Тобто в таких випадках досить часто дані відображаються автоматично з похибкою.

Також ОСОБА_3 повідомила, що боді-камери ними було ввімкнено відразу після виходу із свого службового автомобіля, у зв`язку з чим безпосередньо момент переслідування автомобіля під керуванням ОСОБА_1 не зафіксовано, а відеореєстратор в їх службовому автомобілі був відсутній. Між тим, будь-яких сумнівів щодо особи водія ОСОБА_1 у них не було.

Отже, доводи апеляційної скарги, які зводяться фактично до того, що за досліджуваних подій не зафіксований та не підтверджений факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, з огляду на що відсутній у його діях склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються наведеними вище доказами, у тому числі, поясненнями інспектора другого взводу другої роти першого батальйону другого полку УПП у місті Києві лейтенанта поліції Демко О.І., які узгоджуються між собою.

Заперечення ОСОБА_1 факту керування транспортним засобом суд апеляційної інстанції вважає маніпулятивними та спрямованими на його бажання уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Що стосується зазначеного у постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4863418 від 01 червня 2025 року часу вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а саме, 01 червня 2025 року о 02 год 11 хв., то апеляційний суд виходить з такого.

З наявних в матеріалах справи відеозаписів з боді-камер поліцейських вбачається, що працівниками поліції фіксація події була розпочата 01 червня 2025 року о 01 год 14 хв. та завершена того ж дня о 02 год 26 хв.

Тобто очевидним є той факт, що ОСОБА_1 об`єктивно не міг керувати транспортним засобом о 02 год 11 хв. 01 червня 2025 року

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує пояснення інспектора другого взводу другої роти першого батальйону другого полку УПП у місті Києві лейтенанта поліції Демко О.І., яка повідомила, що відображення часу вчинення правопорушення на їх пристрої відбувається автоматично, а в зв`язку з повітряною тривогою цей час було відображено у постанові серії ЕНА №4863418 від 01 червня 2025 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, не коректно.

Отже відображення зазначеного у постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4863418 від 01 червня 2025 року часу вчиненого адміністративного правопорушення, а саме 01 червня 2025 року о 02 год 11 хв. є об`єктивною технічною похибкою, яка, всупереч доводів захисника, не впливає на доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння та наявнісить в його діях адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Апеляційний суд також звертає увагу на те, що надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом справи, оцінки доказів та тлумачення закону шкодить інтересам правопорядку та правосуддя та є настільки ж небезпечним, як правовий нігілізм.

Неодноразово суд апеляційної інстанції в справах про адміністративне правопорушення наголошував, що скасування судового рішення виключно на підставі формальної констатації, зокрема за наявності технічних помилок, неправильного зазначення часу або місця, не вручення похідних процесуальних документів та за відсутності інших підстав для скасування постанови суду жодним чином не сприятиме досягненню мети адміністративного провадження і адміністративної відповідальності за вчинення протиправного діяння. Такий підхід був би проявом надмірного формалізму та істотно порушував основні принципи правовладдя (невідворотності покарання за скоєне порушення, справедливості, рівності тощо).

Посилання захисника на те, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом спростовується поясненнями свідка ОСОБА_4 , апеляційний суд відхиляє, виходячи з такого.

Так, з метою перевірки фактичних обставин справи апеляційним судом було задоволено клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Полянчука В.Б. про виклик в судове засідання свідка ОСОБА_4 .

У судовому засіданні свідок ОСОБА_4 повідомила, що на місці події вона сказала працівникам поліції про те, що ОСОБА_1 тільки що приїхав, проте вона мала на увазі зовсім інше, оскільки ОСОБА_1 прибув до неї додому напередодні приблизно о десятій годині вечора, а потім до нього прийшов друг. Коли вони випили спиртне та почали обговорювати подарунки, то ОСОБА_1 пішов до свого автомобіля, де знаходився подарунок для неї. В той час коли ОСОБА_1 був біля автомобіля, приїхали працівники поліції. Оскільки ключі від автомобіля ОСОБА_1 були в неї, то вона відкрила автомобіль дистанційно, знаходячись на балконі. При цьому свідок ОСОБА_4 уточнила, що під фразою «він приїхав щойно» вона мала на увазі: годину, дві, три назад. Також свідок ОСОБА_4 повідомила, що ОСОБА_1 того вечора приїхав до неї тверезий.

Разом з тим, апеляційний суд критично оцінює вказані покази свідка ОСОБА_4 , надані нею в суді апеляційної інстанції, оскільки як вона повідомила та не заперечувалося ОСОБА_1 , вони є співмешканцями, ведуть спільний побут, а тому її свідчення не можуть вважатися безсторонніми й неупередженими та є такими, що направлені на уникнення ОСОБА_1 від відповідальності.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП КМНКЛ «Соціотерапія» від 01 червня 2025 року, не складалось працівниками поліції у присутності ОСОБА_1 , так як, на думку захисника, його складання не зафіксоване на відеозаписах з нагрудних камер поліцейських і на відео відсутній факт ознайомлення ОСОБА_1 з його змістом, то вони відхиляються апеляційним судом, оскільки ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Крім того, відповідно до п.3 розділу Х Інструкції №1395 направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами) (далі - Порядок №1103) .

Згідно з п.6 вказаного Порядку №1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я, а згідно з п.8 Порядку №1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Аналогічні положення містить у п.6 розділу Х Інструкції №1395, згідно з яким, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Отже наведені нормативні документи не передбачають видачу направлення для проходження медичного огляду на стан сп`яніння особі, яка відмовилась від проходження огляду, як на місці, так і в закладі охорони здоров`я, що має місце в даній справі.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про наявність обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, як це встановлено ч.1 ст.69 КК України, апеляційний суд виходить з такого.

Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Зі змісту постанови судді Дніпровського районного суду міста Києва від 25 листопада 2025 року вбачається, що суддя першої інстанції, враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини у вчинені адміністративного правопорушення, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, дійшов до висновку про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладення на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Статтею 33 КУпАП визначені загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення.

Так, ч.1 цієї статті передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (ч.2 ст.33 КУпАП).

Санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Даний вид стягнення, що визначений законодавцем у ч.1 ст.130 КУпАП, як основний, так і додатковий, є безальтернативним.

За таких обставин у даній справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , суддя першої інстанції за результатами розгляду справи, застосувавши до правопорушника стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, діяв відповідно до імперативних приписів ч.1 ст.130 КУпАП.

У даній конкретній правовій ситуації, загальні засади призначення адміністративного стягнення (ст.33 КУпАП) не наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення - у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. Тобто у цій справі ця функція за своєю правовою природою не є дискреційною, оскільки не потребує врахування та оцінки характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

У справах даної категорії для досягнення визначеної в ст.23 КУпАП мети адміністративного стягнення: виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, накладення вказаного додаткового стягнення є необхідним.

З огляду на безальтернативність та імперативність приписів ч.1 ст.130 КУпАП щодо необхідності одночасного накладення, як основного, так і додаткового стягнення, апеляційний суд не приймає до уваги посилання захисника на те, що ОСОБА_1 має обставини, що, на його думку, пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, як на підставу для застосування адміністративного стягнення без позбавлення права керування транспортними засобами.

Інший підхід суперечитиме положенням ст.7 КУпАП, відповідно до якої провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Інших переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в оскаржуваній постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, захисником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що суддею першої інстанції прийняте законне і обґрунтоване судове рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді Дніпровського районного суду міста Києва від 25 листопада 2025 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга адвоката Полянчука В.Б., подана в інтересах ОСОБА_1 , підлягає залишенню без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, суддя апеляційного суду,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргуадвоката Полянчука Владислава Богдановича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову судді Дніпровського районного суду міста Києва від 25 листопада 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду С.М.Верланов