Постанова від 01 березня 2026 р. у справі №757/26295/25-п — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 757/26295/25-п Головуючий 1-ї інстанції: Шапутько С.В.

Провадження №33/824/886/2026 Доповідач: Яковлева В.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Яковлева В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційні скарги захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Чайки Юрія Миколайовича на постанову Печерського районного суду міста Києва від 26 червня 2025 року щодо ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В

Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КпАП України та звільнено ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

Крім того, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрито.

Не погоджуючись із постановою суду, захисник - адвокат Чайка Ю.М. подав ідентичні за змістом апеляційні скарги, в яких просить постанову Печерського районного суду міста Києва від 26 червня 2025 року у справі № 757/26295/25-п скасувати та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.

Крім того, захисник Чайка Ю.М. подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначає, що 12 вересня 2025 року було складено та підписано повний текст судового рішення, а 16 вересня 2025 року повний текст постанови Печерського районного суду м. Києва від 26.06.2025 у справі № 757/26295/25-п було оприлюднено у підсистемі «Електронний суд».

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, захисник зазначає, що датою виявлення адміністративного правопорушення слід вважати дату отримання Управлінням стратегічних розслідувань у місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України необхідних відомостей від КНП «Київська міська клінічна лікарня № 12» виконавчого органу Київської міської ради. Саме ці відомості, на думку сторони захисту, були достатніми для формування висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

З матеріалів справи вбачається, що супровідний лист про надання інформації та копій документів, надісланий КНП «Київська міська клінічна лікарня № 12» виконавчого органу Київської міської ради до Управління стратегічних розслідувань у місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України за № 47254-2025, був отриманий 23.04.2025.

Крім того, захисник звертає увагу на те, що Управлінням стратегічних розслідувань у місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України в межах наданих повноважень було розглянуто матеріали щодо ОСОБА_1 , який, перебуваючи у статусі члена госпітальної позаштатної військово-лікарської комісії комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня № 12» виконавчого органу Київської міської ради, порушив вимоги ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

У протоколі про адміністративне правопорушення від 29.05.2025 № 499 уповноваженою особою зазначено, що днем виявлення правопорушення є день складання протоколу, оскільки на цей момент були зібрані всі необхідні докази.

Апелянт не погоджується з таким підходом та вказує, що день виявлення правопорушення не може бути тотожним дню складання протоколу, оскільки виявлення є самостійною подією, яка передує складанню протоколу. На його думку, моментом виявлення є отримання уповноваженим органом інформації про можливе порушення.

Апелянт також зазначає, що: Наказом від 03.04.2024 № 139-к ОСОБА_2 призначено на посаду уповноваженого з антикорупційної діяльності адміністративно-господарської частини КНП «Київська міська клінічна лікарня № 12»; 09.04.2024 уповноваженим з антикорупційної діяльності ОСОБА_2 складено доповідну записку про встановлення факту несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 ;10.04.2024 направлено повідомлення до Національного агентства з питань запобігання корупції про встановлення факту несвоєчасного подання декларації; 10.04.2024 зазначене повідомлення отримано НАЗК, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення (форма № 119).

На підставі наведених документів апелянт стверджує, що моментом виявлення правопорушення є 10 квітня 2024 року. Однак, з 10 квітня 2024 року до дати розгляду справи минуло понад шість місяців, а тому строк накладення адміністративного стягнення у даній справі сплив.

Крім того, в оскаржуваній постанові суд першої інстанції визначив датою, з якої слід обчислювати строк, 23.04.2025 - дату надходження супровідного листа з КНП «Київська міська клінічна лікарня № 12» до Управління стратегічних розслідувань.

Апелянт також зазначає, що такого супровідного листа у матеріалах справи немає.

Таким чином, за доводами апеляційної скарги, у справі наявні три різні дати можливого виявлення правопорушення:10 квітня 2024 року - позиція сторони захисту; 29 травня 2025 року - позиція органу, який склав протокол; 23 квітня 2025 року - дата, визначена судом першої інстанції.

Апелянт вважає визначення судом дати 23.04.2025 необґрунтованим та безпідставним.

Також апелянт зазначає, що закриття провадження у зв`язку із закінченням строків виключає вирішення питання про винуватість особи. На його думку, поєднання в одній постанові висновку про винуватість особи та одночасного закриття провадження є взаємовиключним та порушує право на справедливий суд. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційних скарг та клопотання про поновлення строку, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

З урахуванням доводів, наведених захисником, та беручи до уваги, що у матеріалах справи наявний супровідний лист про направлення копії постанови від 08 вересня 2025 року (а.с. 70), а апеляційну скаргу подано 18 вересня 2025 року, суд апеляційної інстанції вважає за можливе поновити строк на апеляційне оскарження, визнавши причини його пропуску поважними.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , будучи членом госпітальної позаштатної військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня № 12», відповідно до підпункту «ґ» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб`єктом декларування та суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог частини 1 статті 45 даного Закону, 19.04.2024 о 11:33 год. несвоєчасно, без поважних причин подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за минулий 2023 рік, шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у власному персональному електронному кабінеті, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

Відповідно до ст.ст. 245, 280, 283 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен повно, всебічно, й об`єктивно дослідити всі обставини справи і встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглянувши справу, посадова особа виносить постанову, яка повинна містити найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, встановлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; порядок та строк його оскарження.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані.

Висновок суду щодо вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, за обставин, викладених в постанові, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, яким суд першої інстанції дав належну оцінку, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення № 499 від 29.05.2025; поясненнями ОСОБА_1 у судовому засіданні, відомостях з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; відповіді КНП «Київська міська клінічна лікарня № 12» ВО Київської міської ради з додатками; послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинив ОСОБА_1 , доводять наявність в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до п/п. 1 п. 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 23.07.2021 №449/21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.07.2021 за №987/36609, щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону №1700-VII (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону №1700-VII (після припинення діяльності (після звільнення) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Законом №1700-VII можуть бути встановлені інші строки подання щорічної декларації. Законом №3384-ІХ було визначено, що до 31 січня 2024 року слід подати щорічні декларації (з будь-якою позначкою) за 2021-2022 звітні періоди.

Отже, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Доводи апеляційної скарги щодо необхідності закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності суд апеляційної інстанції вважає безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до положень ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за правопорушення, пов`язані з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення.

Під днем виявлення адміністративного правопорушення слід розуміти не формальне отримання окремої інформації, а момент, коли уповноважений орган у результаті перевірки отриманих відомостей встановив достатні дані, які вказують на наявність у діях особи всіх ознак складу адміністративного правопорушення та дають можливість скласти протокол про адміністративне правопорушення.

У даному випадку таким моментом є дата складання протоколу про адміністративне правопорушення - 29 травня 2025 року, оскільки саме на цю дату уповноваженою особою завершено перевірку матеріалів, встановлено сукупність обставин правопорушення та надано їм відповідну правову оцінку, що і знайшло своє процесуальне оформлення у протоколі.

Водночас висновок суду першої інстанції про визначення датою виявлення правопорушення 23 квітня 2025 року - дати отримання окремих матеріалів від КНП «Київська міська клінічна лікарня № 12» - не узгоджується з правовою природою поняття «виявлення правопорушення», оскільки саме по собі надходження інформації не означає встановлення всіх елементів складу правопорушення.

Разом з тим, зазначене формальне відхилення не впливає на правильність висновків суду першої інстанції, оскільки при обчисленні строку, передбаченого ст. 38 КУпАП, з 29 травня 2025 року, шестимісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності не сплив.

Крім того, твердження апелянта про те, що у матеріалах справи відсутній супровідний лист КНП «Київська міська клінічна лікарня № 12», спростовуються матеріалами справи, у яких наявний відповідний документ (а.с.25).

З урахуванням викладеного, на момент розгляду справи судом першої інстанції строки притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 38 КУпАП, не сплинули, а тому підстав для закриття провадження у справі з цих підстав не вбачається.

Керуючись ст.ст. 294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В

Клопотання захисника - адвоката Чайки Юрія Миколайовича про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити, вказаний строк поновити.

Апеляційні скарги захисника - адвоката Чайки Юрія Миколайовича - залишити без задоволення.

Постанову Печерського районного суду міста Києва від 26 червня 2025 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Київського апеляційного суду В.С. Яковлева