Постанова від 22 березня 2026 р. у справі №754/176/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 754/176/26 Головуючий 1-ї інстанції: Буша Н.Д.

Провадження № 33/824/1927/2026 Доповідач: Яковлева В.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Яковлева В.С., з секретарем судового засідання - Родіоновою К.Є., за участю: особи, яка притягається до відповідальності: ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 24 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В

Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян (40 800,00 грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу у його власника.

Стягнуто з ОСОБА_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень, 60 (шістдесят) копійок.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову Деснянського районного суду м. Києва від 24.02.2026 у справі №754/176/26, виключити з призначеного адміністративного стягнення покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами та залишити адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Зауважує, що факт вчинення адміністративного правопорушення не заперечує, визнає свою вину.

Разом з тим, вважає, що призначене судом адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами є надмірно суворим та не повною мірою відповідає вимогам справедливості та принципу індивідуалізації покарання.

ОСОБА_1 , вказує, що визнав свою вину, не ухилявся від розгляду справи та не заперечує накладення адміністративного штрафу. При цьому застосування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами фактично є надмірним заходом відповідальності.

На думку ОСОБА_1 , суд першої інстанції, не в повній мірі врахував принцип індивідуалізації адміністративного стягнення та можливість застосування більш м`якого виду адміністративного покарання.

З огляду на викладене, апелянт вважає за можливим змінити постанову першої інстанції в частині виду адміністративного стягнення.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суд першої інстанції всебічно, повно і об`єктивно з`ясував обставини вчинення правопорушення та прийняв постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП.

Судом першою інстанцією встановлено, що 01.01.2026 року о 12 годині 15 хвилин по вул. Радосинській 140 в м. Києві водій ОСОБА_1 , будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ч. 2 ст. 126 КУпАП, керуючи автомобілем марки «BMW X1», д.н.з. НОМЕР_2 , не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії, тим самим порушив п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею ч. 5 ст. 126 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними у справі доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення, складеного уповноваженою на те особою (а.с.2-3); даними постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5011516 від 18.06.2025 року, згідно з якою до ОСОБА_1 (а.с.6) за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме: керування автомобілем не маючи при собі посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії, застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3 400,00 грн., а також відеозаписом з нагрудної камери поліцейського (а.с.9).

Доводи апеляційної скарги про надмірну суворість призначеного адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, за вчинення вказаного правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення у виді штрафу з обов`язковим позбавленням права керування транспортними засобами на визначений строк. Таким чином, позбавлення права керування транспортними засобами у даному випадку є складовою адміністративного стягнення, прямо передбаченою законом, а не факультативним заходом, застосування якого залежить від розсуду суду.

Посилання апелянта на принцип індивідуалізації покарання не спростовують законності оскаржуваної постанови, оскільки суд першої інстанції, призначаючи стягнення, діяв у межах санкції статті та з урахуванням характеру вчиненого правопорушення. При цьому можливість призначення більш м`якого виду адміністративного стягнення, ніж передбачено санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП, законом не передбачена.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до прохання виключити один із видів стягнення, прямо встановлений законом як обов`язковий, що є недопустимим.

Твердження апелянта про визнання вини, відсутність ухилення від розгляду справи та згоду на сплату штрафу самі по собі не є підставами для непризначення передбаченого законом виду адміністративного стягнення.

За таких обставин підстав для зміни постанови суду першої інстанції в частині призначеного адміністративного стягнення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 24 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Київського апеляційного суду В.С. Яковлева