Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №697/303/26 — Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/303/26

Провадження № 2/697/489/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

16 квітня 2026 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді – Скирди Б.К.,

за участю секретаря судових засідань – Шакало Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Каневі Черкаської області цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 (далі також – ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 (далі також – ОСОБА_2 , відповідач) про стягнення аліментів на дитину

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що перебуває у шлюбі з відповідачем. Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження видане Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Каневу Канівського міськрайонного управління юстиції Черкаської області серія НОМЕР_1 від 13.05.2009 року.

На даний час шлюб між сторонами не розірвано, але вони з відповідачем проживають окремо, спільне господарство не ведуть. Відповідач всі свої доходи витрачає на власні потреби, своїх батьківських обов`язків не виконує, участі в догляді за дитиною не бере, допомогу на утримання сина не надає, хоча і має таку можливість, так як отримує заробітну плату. На даний час дитина проживає разом з позивачем та повністю перебуває на її утриманні, що підтверджується довідкою з місця проживання №738-01-09 від 16.02.2026.

Дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, що в будь-якому разі не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум для дитини відповідного віку. Такий рівень життя позивач не може забезпечити самостійно, а відповідач ухиляється від покладеного на нього обов`язку утримувати свою дитину. Це зокрема виявляється у тому, що відповідач відмовляється добровільно надавати кошти на утримання сина, незважаючи на неодноразові звернення позивача. Відповідач є військовослужбовцем і проходить військову службу у Національній Гвардії України, тобто має стабільний дохід, який витрачає у власних цілях. Інших дітей, а також непрацездатних батьків відповідач не має, аліменти нікому не платить, а тому має змогу сплачувати аліменти на утримання сина.

Просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх його доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 17.02.2026 і до повноліття дитини.

Ухвалою Канівського міськрайонного суд Черкаської області від 23.02.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.19).

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує та просить його задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с.14)

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно, належним чином, шляхом направлення судових повісток за місцем реєстрації, які відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, були отримані відповідачем особисто, а також шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України. Повідомлення про причину неявки в засідання від відповідача до суду не надійшло, відзив на позов не надано, а тому суд вважає за можливе відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд встановив наступні фактичні обставини.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 від 31.08.2022, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 одружилися 31.08.2002 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Канівського міського управління юстиції Черкаської області, актовий запис № 133. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_5 » (а.с.9).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 13.05.2009 Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Каневу Канівського міськрайонного управління юстиції Черкаської області, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Канів Черкаської області. Батьками зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.10).

Відповідно до довідки № 738-01-09 від 16.02.2026 про зареєстрованих у житловому приміщення осіб виданої Виконавчим комітетом Канівської міської ради власнику житлового приміщення ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.13).

Згідно з ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно з ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 статті 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 СК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи, що позивачем заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі, що передбачений законодавством, та надано належні і допустимі докази щодо доведення обставин, на яких ґрунтується така вимога, врахувавши обставини для визначення розміру аліментів, передбачені ст. 182 СК України, суд вважає, що позов про стягнення аліментів на дитину підлягає задоволенню повністю, тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 (однієї четвертої) всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 17.02.2026 і до повноліття дитини.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, необхідно допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 331,20 грн.).

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

В зв`язку з цим, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 259, 265, 273, 280-284, 354, 430 ЦПК України, ст.ст. 180-182 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 – аліменти на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 (однієї четвертої) всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 17.02.2026 і до повноліття дитини.

Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в сумі 1 331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня, 20 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Суддя Б . К . Скирда