Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №694/3457/25 — Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/3457/25

провадження № 2/694/575/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2026 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Кравченко Т.М.,

з участю секретаря судового засідання Литвин Н.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в приміщенні суду в м. Звенигородка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим в її інтересах адвокатом Ткаченко Аллою Дмитрівною, до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , через свого представника – адвоката Ткаченко Аллу Дмитрівну, звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача пеню за прострочення сплати аліментів в сумі 108890,13 грн. та понесені витрати на правову допомогу в розмірі 7000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протягом тривалого часу ОСОБА_2 не сплачує аліменти. У Звенигородському відділі державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №64051630 з примусового виконання судового наказу № 694/1424/20 від 30.11.2020 року, виданого Звенигородським районним судом Черкаської області, про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви до суду 17.11.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідач ОСОБА_2 свій батьківський обов`язок щодо утримання дитини ігнорує. Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 17.11.2025 року, що міститься в матеріалах виконавчого провадження, станом на 01.11.2025 року заборгованість зі сплати аліментів становить 108 890,13 грн.

Ухвалою суду від 19.12.2025 року відкрито провадження у справі та призначений розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач ОСОБА_1 та її представник Ткаченко А.Д. подали заяву про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити. Не заперечують проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідачу ОСОБА_2 за зареєстрованим місцем проживання було надіслано ухвалу про відкриття провадження разом з позовною заявою та повістку, які він не отримав в зв`язку з відсутністю адресата за місцем реєстрації, а тому відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається повідомленим про день та час розгляду справи. Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходило. Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався. Зустрічного позову не пред`явив, клопотань від його імені до суду не надходило.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 повторно не з`явився на судовий розгляд справи, про причини неявки суд не повідомив, хоча був повідомлений про час, місце і дату розгляду

справи в суді, відзиву на позов, а також заяви про розгляд справи у його відсутності, не надав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу в заочному порядку, про що постановляє відповідну ухвалу.

У зв`язку із здійсненням судом розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 . Батьками дитини записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 31.10.2017 року (а.с.11).

Судовим наказом Звенигородського районного суду Черкаської області від 30.11.2020 року стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів відповідача, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 17.11.2020 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.14).

З наданої постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.01.2021 року вбачається, що на підставі судового наказу №694/1424/20 виданого 07.12.2020 року Звенигородським районним судом Черкаської області та такого, що набрав законної сили 31.11.2020 року, було відкрито виконавче провадження про стягнення аліментів з ОСОБА_2 у розмірі частини від усіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму (а.с.12-13).

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 17.11.2025 року №57346, виданого Звенигородським ВДВС у Звенигородському районі Черкаської області, станом на 01.11.2025 року заборгованість ОСОБА_2 складає 108890,13 грн. (а.с.15-16).

Відповідності до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Як передбачено ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789X11 (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ч. 1 ст. 180 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Верховний Суд у складі Великої Палати у Постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц зазначив, що правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за

прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожний місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Законодавець установив розмір пені - 1 % за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, в який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, в якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості), та помножити на один відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць помножена на кількість днів прострочення помножена на 1 %. За цим правилом обчислюється пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обчисленої за кожним місячним (періодичним) платежем.

Таким чином, розрахунок пені за даним позовом здійснюється наступним чином:

Загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою: p = (A1 х 1% х Q1) + (A2 х 1% х Q2) + ……. (An х 1% х Qn), де: p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову; A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць; Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць; A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць; Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць; An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову; Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України 15 травня 2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покласти таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або

неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках неустойка стягується за весь час прострочення сплати аліментів.

Матеріалами справи підтверджується наявність у ОСОБА_2 зобов`язання по сплаті аліментів на користь ОСОБА_1 , на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 17.11.2020 року і до досягнення сином повноліття.

Доказів того, що відповідач вчасно та в повному обсязі сплачував аліменти на утримання дитини, матеріали справи не містять, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість за аліментами, котра підтверджується розрахунком заборгованості від 17.11.2025 №57346, відповідно до якої загальна сума заборгованості станом на 01.011.2025 року складає 108890,13 грн.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач у встановленому законом порядку звертався до суду із скаргою на дії державного виконавця щодо складених довідок-розрахунків заборгованості по аліментах.

Звертаючись до суду, позивачем надано розрахунок пені за прострочення сплати аліментів, відповідно до якого загальна сума неустойки (пені) станом на 17.11.2025 року складає 1166440,73 грн.

Частиною 1ст. 196 СК України визначено, що розмір пені не повинен перевищувати 100 % заборгованості по сплаті аліментів, а тому з відповідача підлягає до стягнення неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів у розмірі 108890,13 грн.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що позовів вимоги ОСОБА_1 підлягають до повного задоволення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки дане рішення ухвалюється на користь позивача, яка на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, тому відповідно до ч. 1, ч.2, ч. 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір в розмірі 1 211,20 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Стосовно стягнення витрат на правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Представником позивача подано до суду копію договору про надання правової допомоги від 20.09.2025 року, копію свідоцтва серії ЧК №001556 про право зайняття адвокатською діяльністю, відносно ОСОБА_4 , розрахунок від 17.11.2025 рокувартості послуг з надання правової допомоги становить 7 000 грн., рахунок-фактура № РФ/2025-11-17/119 від 17.11.2025 року, тому суд вважає, щодо стягнення з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правову допомогу, понесені позивачем у розмірі 7000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_4 , поданої в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів –задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за час прострочення сплати аліментів у розмірі 108890 (сто вісім тисяч вісімсот дев`яносто) грн. 13 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1211 грн. 20 коп.

судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати за надання правничої допомоги в розмірі 7000 (сім тисяч) грн.

Заочне рішення суду може бути переглянуто Звенигородським районним судом за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: ОСОБА_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП невідомий, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя Т.М. Кравченко