Рішення від 08 квітня 2026 р. у справі №466/7264/25 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 466/7264/25

Номер провадження 2/570/313/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2026 року м.Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Штогуна О.С.

за участю секретаря судового засідання Соломицької Л.М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Мамай І.Є. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" (далі - позивач, ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ") звернулось в Шевченківський районний суд м.Львова з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №901744789 від 08 січня 2024 року у розмірі 28315,82 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 19 серпня 2025 року вищевказану справу передано до Рівненського районного суду Рівненської області за підсудністю.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 08 січня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачем укладено кредитний договір №901744789 на суму 6150,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора CKGP-2585. У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. Згідно умов кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував 08 січня 2024 року відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 6150,00 грн на банківську карту № НОМЕР_1 , яку відповідач вказав у Заявці при укладенні кредитного договору. На підставі договорів факторингу ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 28315,82 грн.

На підставі наведеного, позивач просить стягнути із відповідача на користь Товариства заборгованість за кредитним договором в розмірі 28315,82 грн, судовий збір 2422,40 грн, витрати на правничу допомогу 7000,00 грн.

Ухвалою від 25 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Від представника відповідача - адвоката Мамай І.Є. до суду надійшов відзив на позов, в якому остання зазначає, що відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами та вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню. Представником відповідача вказано, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту укладення кредитного договору № 901744789 від 08 січня 2024 року саме з відповідачем, оскільки матеріали справи не містять доказів належної ідентифікації особи при використанні електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а також відсутні підтвердження направлення відповідачу примірника договору у спосіб, передбачений законодавством. Крім того, надані позивачем документи не містять належного підтвердження того, що грошові кошти у сумі 6150,00 грн були зараховані саме на підставі вказаного кредитного договору. Також представник відповідача звертає увагу, що умови договору щодо процентної ставки є суперечливими та не відповідають вимогам законодавства, оскільки при визначенні фіксованої процентної ставки фактично передбачено її зміну, що прямо заборонено нормами цивільного законодавства. При цьому позивачем не надано жодних доказів належного повідомлення відповідача про зміну процентної ставки, а сам розрахунок заборгованості є незрозумілим, не містить обґрунтування та не підтверджений первинними бухгалтерськими документами, що унеможливлює перевірку правильності нарахувань. Відповідач зазначає, що наданий розрахунок не є належним доказом, оскільки не підтверджує реальний рух коштів та порядок формування заборгованості. Окрім цього, представник відповідача вказує на відсутність належних доказів переходу права грошової вимоги до позивача за договорами факторингу, оскільки надані договори не містять істотних умов, зокрема ціни договору та обсягу відступлених прав, а також відсутні належні підтвердження фактичної передачі грошових коштів за такими договорами. Надані реєстри боржників та акти не містять необхідної інформації або є незаповненими, що не дає можливості встановити факт переходу права вимоги саме щодо відповідача. При цьому наявні розбіжності у сумі заборгованості, яка безпідставно збільшилась з 14941,31 грн до 28315,82 грн, без будь-якого належного обґрунтування. Представник відповідача також зазначає, що заявлені до стягнення відсотки є явно завищеними, непропорційними та такими, що порушують принципи справедливості, добросовісності та розумності, а як споживач фінансових послуг він є слабкою стороною у правовідносинах та не мав реальної можливості належним чином ознайомитися з умовами кредитування. Крім того, у період дії воєнного стану нарахування штрафних санкцій та інших платежів за прострочення виконання зобов`язання не підлягає застосуванню. Щодо вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, відповідач зазначає, що позивачем не надано належних доказів їх фактичної сплати, зокрема відсутні платіжні документи, які підтверджують понесення таких витрат, у зв`язку з чим підстави для їх стягнення відсутні. З огляду на викладене, представник відповідача вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами ні факту існування зобов`язання, ні розміру заборгованості, ні набуття права вимоги, у зв`язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник позивача - Хлопкова М.С. подала відповідь на відзив. У відповіді на відзив вказано, що кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису, за допомогою одноразового ідентифікатора, який направлено відповідачу 08.01.2024 21:46:13 год. на номер мобільного телефону вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів - НОМЕР_2 , одноразовий персональний ідентифікатор введено Відповідачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 08.01.2024 21:46:58. Відповідно відповідач після підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором отримав свій примірник електронного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту та мав змогу у будь-який час самостійно ознайомитися з Договором на Сайті Товариства в Особистому кабінеті. Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що надав беззаперечні докази того, що відповідач підписав Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Отже позиція відповідача щодо недоведеності укладання кредитного договору є неаргументованою та невмотивованою, а лише є намаганням ввести суд в оману та небажання сплачувати заборгованість. Крім того, незважаючи на визначений договором кінцевий строк повернення кредиту до 07 лютого 2029 року, умовами договору прямо передбачено право Кредитодавця вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту у разі прострочення сплати процентів щонайменше на один місяць. Відповідач допустив таке прострочення, що є істотним порушенням зобов`язання та відповідно до положень цивільного законодавства і умов договору надає позивачу право звернутися до суду. При цьому направлення окремої вимоги про дострокове повернення кредиту не є обов`язковою умовою для захисту порушеного права. Представник позивача також наголошує на належному виконанні свого обов`язку щодо надання кредитних коштів, що підтверджується платіжними документами та інформацією банку-емітента, з яких вбачається зарахування 6150,00 грн на картковий рахунок відповідача. Факт часткового погашення заборгованості самим відповідачем додатково підтверджує укладення договору та отримання коштів. Водночас відповідач не надав жодних належних доказів на спростування цих обставин, зокрема відсутні докази неотримання коштів або належного виконання зобов`язань.

Щодо доведеності факту відступлення грошової вимоги, представник позивача зазначала, що право вимоги за кредитним договором перейшло до позивача на законних підставах у результаті послідовного відступлення прав вимоги за договорами факторингу, що підтверджується належними та допустимими доказами. Зокрема, між первісним кредитором та ТОВ "Таліон Плюс" укладено договір факторингу від 28 листопада 2018 року, строк дії якого неодноразово продовжувався додатковими угодами до 31 грудня 2024 року, а передача права вимоги здійснювалась не в момент укладення договору, а в момент підписання відповідних реєстрів прав вимоги, які є його невід`ємною частиною. Саме на підставі витягу з реєстру прав вимоги від 02 квітня 2024 року ТОВ "Таліон Плюс" набуло право вимоги до відповідача, після чого це право було відступлено ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" за договором факторингу від 19 грудня 2024 року, а в подальшому - позивачу на підставі договору факторингу від 04 червня 2025 року, що підтверджується витягом з реєстру боржників та актом приймання-передачі. Позивач наголошує, що умовами всіх договорів прямо передбачено, що моментом переходу права вимоги є підписання відповідного реєстру або акта, а не здійснення оплати, тому доводи відповідача щодо відсутності доказів фінансування є безпідставними та стосуються виключно внутрішніх взаємовідносин між сторонами договорів факторингу. Чинне законодавство не встановлює обов`язку пов`язувати перехід права вимоги з фактом оплати, а навпаки допускає визначення такого моменту за домовленістю сторін, що відповідає принципу свободи договору. При цьому договори факторингу є чинними, не визнані недійсними у встановленому законом порядку, а відтак породжують відповідні правові наслідки, зокрема перехід права вимоги до нового кредитора. Стверджує, що позивачем надано докази, які підтверджують як сам факт відступлення прав вимоги, так і здійснення розрахунків між сторонами, однак навіть їх відсутність не впливає на факт набуття права вимоги. Таким чином, позивач належним чином довів безперервність переходу права вимоги від первісного кредитора до себе, а заперечення відповідача ґрунтуються на неправильному тлумаченні умов договорів та норм права і не спростовують правомірності заявлених вимог.

Щодо нарахування відсотків за кредитним договором, представник позивача зазначила, що відповідно до умов договору, проценти за користування кредитом нараховувалися у межах строку кредитування за погодженою сторонами процентною ставкою, зокрема за дисконтною ставкою в перший період користування кредитом, а у випадку продовження строку або після його закінчення - за іншими передбаченими договором ставками. При цьому фактичне нарахування відсотків здійснювалося відповідно до умов договору та підтверджується наданими позивачем розрахунками, а також враховує часткове погашення заборгованості відповідачем, яке було спрямоване переважно на сплату відсотків. Крім того, сторони прямо погодили, що проценти, нараховані після закінчення строку кредитування, є процентами у розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, тобто відповідальністю за прострочення виконання грошового зобов`язання. З урахуванням викладеного, нарахування відсотків у даній справі здійснювалося у два періоди: у межах строку кредитування - як плата за користування кредитом відповідно до ст. 1048 ЦК України, та після його спливу - як відповідальність за прострочення відповідно до ст. 625 ЦК України, при цьому їх розмір і порядок нарахування прямо визначені умовами договору. Таким чином, позивач має належні правові підстави для стягнення відсотків у повному обсязі, а заперечення відповідача ґрунтуються на неправильному тлумаченні умов договору та норм матеріального права. Також зазначає, що до позовної заяви додані беззаперечні докази, які підтверджують понесення витрат на правничу допомогу. Враховуючи викладене, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

26 січня 2026 року відповідач через свого представника - адвоката Мамай І.Є., подав до суду заперечення на відповідь на відзив, які за своїм змістом є ідентичними з запереченнями, які викладені останньою у своєму відзиві на позовну заяву.

Представника позивача - Хлопкова М.С. подала до суду додаткові пояснення, доводи в яких викладені аналогічні тим мотивам, які викладені у відповіді на відзив на позовну заяву.

Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, явку представника в судове засідання не забезпечив, представник позивача подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує, щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач та представник відповідача - адвокат Мамай І.Є. в судовому засіданні заперечували проти позовних вимог, просили у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позов та письмових запереченнях (на відповідь на відзив). Крім того, представник відповідача заявила клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, що були понесені позивачем.

Заслухавши пояснення відповідача та представника відповідача, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 08 січня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" з заявкою на отримання грошових коштів в кредит (а.с. 59), після чого, 08 січня 2024 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачем укладено Договір кредитної лінії №901744789, за яким кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 6150,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" (п.2.1 Кредитного договору).

У п.п. 2.3, 2.4 Кредитного договору вказано, що кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 6150,00 грн 08 січня 2024 року (що є датою надання Кредиту). Другий та решта траншів з договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим договором.

Згідно п. 3.1 Кредитного договору позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого він може збільшувати суму Кредиту (отримати черговий Транш) у межах Кредитного ліміту шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повертати суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування становить 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом визначається у порядку, передбаченому п. 3.2 цього Договору.

У п. 3.2. Кредитного договору сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду.

У відповідності до умов п. 3.3. Кредитного договору для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим Договором Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 (тридцять) днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 1808,10 грн.

Кожен окремий транш за цим Договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитного переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця на рахунок позичальника використовуючи реквізити платіжної карти № НОМЕР_1, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору або ініціювання отримання чергового Траншу (п. 5.1. Договору).

Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 07 лютого 2024 року, а саме протягом 30 (тридцяти) днів від дати отримання першого траншу позичальником (п. 7.1. Кредитного договору).

В п.7.2 вказано, що в обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернута позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин:

7.2.1. закінчення строку дії договору в порядку передбаченому п.11.1 Договору;

7.2.2. дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2 або 9.1.1.7 Договору.

Кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 07 лютого 2029 року.

Відповідно до п. 8.3.1. - 8.3.2. Кредитного договору за період від дати видачі кредиту до 04.08.2023 року (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 357,70 % річних, що становить 0,98 % від суми Кредиту за кожний день користування ним. У разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2 Договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 07 лютого 2024 року проценти нараховуються за ставкою 889,69 % річних, що становить 2,44 % в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.

Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1080,70 % річних, що становить 2,98 % в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у позичальника за кожен день користування ним. (п.8.4 Кредитного договору).

Згідно п. 8.8. Кредитного договору для суми кредиту за першим траншем, що вказана в п. 2.3 Договору, за перші 30 днів Дисконтного періоду орієнтовна загальна вартість кредиту складе 7958,10 грн та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 1808,10 грн та суму кредиту у розмірі 6150,00 грн.

Відповідно до Паспорту споживчого кредиту продукту "Смарт" до Договору від № 901744789 від 08 січня 2024 року: тип кредиту - кредитна лінія; сума/ліміт кредиту - 6150,00 грн; строк кредитування - до 1857 днів (дисконтний період 30 днів, з можливістю продовження); процентна ставка: дисконтна процентна ставка - 3,65%-912,50% річних, індивідуальна процентна ставка - 456,25%-912,50% річних, базова процентна ставка - 912,50 % річних, поза дисконтним періодом - 1087,7% річних; загальні витрати за кредитом - 1808,10 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом - 7958,10 грн; реальна річна процентна ставка - 2200,74% річних (а.с.28-31).

Відповідно до Довідки щодо дій позичальника в Інформаційно- телекомунікаційній системі ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" позичальник ОСОБА_1 підписав договір одноразовим ідентифікатором CKGP-2585, який був надісланий на номер 0935985105, ідентифікатор введено позичальником 08 січня 2024 року 21:47:01 (а.с.73).

08 січня 2024 року ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" перерахувало грошові кошти в сумі 6150,00 грн на банківську карту відповідача № НОМЕР_3 , що підтверджується платіжним дорученням № fd9c2ab5-3f79-4c04-8469-3defb60f0e0d від 08 січня 2024 року (а.с.93).

З відповіді АТ КБ "ПриватБанк" від 11 грудня 2025 року вбачається, що 08 січня 2024 року року на банківську карту № НОМЕР_4 , емітовану на ім`я ОСОБА_1 із фінансовим номером НОМЕР_5 було здійснено перерахування грошової суми у розмірі 6150,00 грн (а.с.211-213).

Відтак, з досліджених судом доказів вбачається, що реквізити платіжної картки, емітованої на ім`я ОСОБА_1 збігаються із тими, які зазначено позичальником (відповідачем) при укладенні Договору.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором від 08 січня 2024 року № 901744789, наданого первісним кредитором ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" станом на дату відступлення права вимоги вбачається заборгованість відповідача у розмірі 14787,58 грн, що включає в себе заборгованість за тілом кредиту в сумі 6149,21 грн та заборгованість за процентами в сумі 8792,10 грн (а.с.174-175).

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором від 08 січня 2024 року № 901744789 виконаного ТОВ "Таліон плюс" слідує, що загальна сума заборгованості за цим кредитним договором станом на 02 квітня 2024 року становила 28315,82 грн, яка складалась із заборгованості за тілом кредиту 6149,21 грн та 22166,61 грн заборгованості за процентами. (а.с. 64)

Після набуття права вимоги ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та позивач ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" додаткових нарахувань не проводили.

Згідно ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовій формі (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Згідно п.5 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію". Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію").

Вищенаведене узгоджується з правовими позиціями, які викладені у постановах Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.

Відповідно до ч.13 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно ЦПК України.

Згідно ст.12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні заявки-анкети для отримання кредиту, зробленої під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту позивача) вказується особа, яка створила таку заявку-анкету.

Судом встановлено, що вищевказаний кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового пароля-ідентифікатора. Укладення між сторонами вищевказаного правочину відповідачем в порядку передбаченому законом не оспорюється та підтверджується належними та допустимими доказами.

Враховуючи, що згідно положень кредитного договору, з його укладенням сторони домовились, що укладення такого договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню первісним кредитором ідентичного за змістом договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, а відтак сторонами дотримано вимоги щодо укладення правочину, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про виникнення договірних відносин між сторонами вищевказаного правочину з приводу отримання відповідачем кредиту у ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога".

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Поряд з цим, 28 листопада 2018 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (клієнт) та ТОВ "Таліон Плюс" (фактор) укладено договір факторингу №28/1118-01, зі строком дії до 28 листопада 2019 року (а.с. 109-115).

Згідно укладених між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" додаткових угод №19 від 28 листопада 2018 року, №26 від 31 грудня 2020 року, №27 від 31 грудня 2021 року, №31 від 31 грудня 2022 року, №32 від 31 грудня 2023 року, було продовжено строк дії договору факторингу до 31 грудня 2024 року (а.с. 120-127, 131-133).

Предметом договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року є відступлення права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.

Згідно п.2.1 договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року визначено, що згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.3 вищевказаного договору факторингу визначено, що право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

У пункті 1.5 вищевказаного договору факторингу зазначено, що реєстр прав вимог означає перелік прав вимог до боржників, що відступається за цим договором. Форма реєстру прав вимог наведена в додатку №1 до цього договору.

Пунктом 4.1 договору факторингу встановлено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №278 від 02 квітня 2024 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, ТОВ "Таліон Плюс" отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором №901744789 від 08 січня 2024 року на загальну суму 14941,31 грн. (а.с. 134-13).

19 грудня 2024 року між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" було укладено договір факторингу №19/1224-01 (а.с.139-145).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 19 липня 2024 року до договору факторингу №19/1224-01 від 19 грудня 2024 року, від ТОВ "Таліон Плюс" до ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №901744789 від 08 січня 2024 року (а.с.148-149).

Пунктом 1.3 вищевказаного договору факторингу визначено, що право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

04 червня 2025 року між ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та ТОВ "Юніт Капітал" укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, на підставі якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №901744789 від 08 січня 2024 року (а.с.152-158).

Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року від ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" до ТОВ "Юніт Капітал" перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 28315,82 грн (а.с.162-164).

Згідно ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений законом спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредиторові, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Позивачем доведено факт відступлення права грошової вимоги до відповідача, оскільки строки укладених договорів факторингу подовжено відповідними додатковими угодами, що знайшло своє підтвердження в матеріалах справи. Первісний кредитор ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" відступив право вимоги за вищевказаним кредитним договором на користь ТОВ "Таліон Плюс", в подальшому ТОВ "Таліон Плюс" передало право вимоги на користь ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс", а останній передав право грошової вимоги позивачеві, а, відтак, позивач, як черговий правонаступник кредитора, набув право вимоги за кредитним договором №901744789 від 08 січня 2024 року.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту.

При вирішенні спору судом взято до уваги, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань своєчасно не здійснив повне погашення основної суми заборгованості та не повернула грошові кошти, отримані в кредит.

З огляду на те, що відповідач згідно укладеного кредитного договору взяв на себе зобов`язання погашати кредит у визначений договором строк, та вказаний обов`язок ним був порушений, що підтверджується розрахунком заборгованості за вищевказаним договором, а відтак у позивача як нового кредитора виникло право вимагати повернення кредиту.

Отже, заборгованість відповідача за кредитним договором №901744789 від 08 січня 2024 року за основною сумою боргу становить 6149,21 грн.

Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували розмір заборгованості за основною сумою боргу, а відтак наданий позивачем розрахунок заборгованості в цій частині, за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідачки, приймається судом як достовірний.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем було порушено обов`язок з повернення кредитних коштів та вказана обставина в ході судового розгляду відповідачем не спростована, а відтак у позивача виникло право вимагати повернення основної суми кредиту у вищевказаному розмірі.

Щодо вимог позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками у розмірі 22166,61 грн.

Підпунктом 6 п. 5 Закону №3498-IX від 22 листопада 2023 року "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" (далі Закон №3498-IX) статтю 8 Закону України "Про споживче кредитування" доповнено частиною п`ятою, згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Закон України № 3498-XI набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Кредитний договір було укладено після набрання чинності цим Законом, а саме 08 січня 2024 року.

Згідно з позовною заявою та розрахунком непогашена заборгованість відповідача за кредитним договором №901744789 від 08 січня 2024 року у виді відсотків за користування кредитними коштами, станом на 25 червня 2025 року, становить 22166,61 грн.

Нарахування кредиторами заборгованості по відсотках здійснено в обумовлений договором період із щоденним нарахуванням відсотків за ставкою 0,98 % за 1 день впродовж періоду з 08 січня 2024 року по 07 лютого 2024 року (30 днів дисконтного періоду), із щоденним нарахуванням відсотків за ставкою 2,44 % за 1 день впродовж періоду з 08 лютого 2024 року по 01 березня 2024 року та із щоденним нарахуванням відсотків за ставкою 2,98 % за 1 день впродовж періоду з 05 березня 2024 року по 28 червня 2024 року.

Так, як вбачається із розрахунку заборгованості здійсненого ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" відповідачем 31 січня 2024 року здійснено оплату у розмірі 1387,00 грн, з яких 0,79 грн зараховано в погашення тіла кредиту, а 1386,21 грн в погашення процентів.

Судом не встановлено пролонгацію дисконтного періоду кредитування на підставі п. 3.3 договору.

Так, для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 18083,10 грн, проте відповідачем цього не зроблено, оскільки фактично останнім сплачено 1387,00 грн, що не відповідає умовам кредитного договору.

Таким чином, за умовами кредитного договору дисконтний період завершився 07 лютого 2024 року, за який відповідач у відповідності до положень п. 8.8. договору, враховуючи відсутність своєчасної сплати процентів, зобов`язалась сплатити кредитодавцю 421,89 грн ((6150,00 гривень х 0,98 % х 30 днів) - (1386,21 грн часткове погашення відповідачем 31 січня 2024 року процентів)). При цьому, позикодавець в односторонньому порядку позбавлений права продовжити дисконтний період, водночас у нього виникло право застосувати положення п. 8.4 кредитного договору.

Водночас, з 08 лютого 2024 року по 28 червня 2024 року слід застосовувати визначену законом денну процентну ставку на рівні не більше 1 %, що становить 8733,00 грн (6149,21*1%*142 дні).

Виходячи з наведеного, загальна сума заборгованості за нарахованими процентами складає не 22166,61 грн, а 9154,89 грн.

Беручи до уваги вищевказані норми закону, умови кредитного договору, договору факторигу, зважаючи на порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню: з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №901744789 від 08 січня 2024 року в розмірі 15304,10 грн, з яких: сума кредиту 6149,21 грн, сума процентів за користування кредитом 9154,89 грн.

У задоволенні решти позовних вимог належить відмовити з наведених вище підстав.

При вирішенні вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат суд виходить з наступного.

За змістом ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача також слід стягнути понесені останнім витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених вимог (15304,10 грн від 28315,82 грн становить 54,05 %).

При поданні позову позивач сплатив судовий збір в розмірі 2422,40 грн, що підтверджено платіжною інструкцією в національній валюті №22869 від 30 липня 2025 року. За таких умов з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1309,31 грн (2422,40 * 54,05% = 1309,31).

Частиною 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Заявлені позивачем до стягнення витрати на правову допомогу у зв`язку з розглядом вищезазначеної справи становлять 7000,00 грн.

Відповідно до ч.1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

До матеріалів справи представником позивача долучено договір про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05 червня 2025 року, протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05 червня 2025 року, додаткову угоду №25770840100 від 05 червня 2025 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 25 червня 2025 року.

За таких умов з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3783,50 грн (7000 * 54,05% = 3783,50 грн).

Керуючись ст. ст. 12, 81, 82, 89,141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" заборгованість за кредитним договором №901744789 від 08 січня 2024 року в розмірі 15304 (п`ятнадцять тисяч триста чотири) грн 10 коп, в тому числі: 6149,21 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9154,89 грн - сума заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" судовий збір у розмірі 1309 (одна тисяча триста дев`ять) грн 31 коп та витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 3783 (три тисячі сімсот вісімдесят три) грн 50 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ", місцезнаходження: м.Київ, вул.Рогнідинська, буд. 4 А, оф. 10, ЄДРПОУ 43541163.

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Штогун О.С.