Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №755/16373/25 — Київський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року місто Київ

Справа № 755/16373/25

Апеляційне провадження № 22-ц/824/6241/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Желепи О.В. (суддя-доповідач), суддів: Верланова С.М., Соколової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Рябошапки М. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08 грудня 2025 року (ухвалено у складі судді Хромової О.О., дата складення повного рішення не вказана)

у справі за заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті військовослужбовця

ВСТАНОВИВ

Короткий зміст заяви

20 серпня 2025 заявник звернулася до суду із цієї заявою, у якій просила встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 при виконанні обов`язків військової служби під час бойових дій (виконання бойового завдання) із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил Російської Федерації у районі села Андріївка Бахмутського району Донецької області.

На обґрунтування заяви зазначила, що батько дитини - ОСОБА_3 був військовослужбовцем Збройних Сил України та під час виконання бойового завдання у липні 2023 року підірвався на міні й отримав поранення, несумісні з життям, що підтверджується матеріалами службового розслідування та показаннями свідків. Разом із тим, через бойову обстановку його тіло залишилося на позиції та не було евакуйоване, у зв`язку з чим офіційно факт смерті документально не оформлений.

За результатами службового розслідування командування військової частини дійшло висновку про можливу загибель військовослужбовця, однак до отримання належних підтверджуючих документів його було визнано таким, що зник безвісти під час виконання бойового завдання. Відомості про цю подію також внесені до ЄРДР за фактом зникнення особи.

Таким чином, фактичні обставини свідчать про загибель ОСОБА_3 , однак відсутність офіційно оформленого факту смерті унеможливлює отримання свідоцтва про смерть у встановленому порядку та реалізацію дитиною своїх прав.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Дніпровський районний суд міста Києва рішенням від 08 грудня 2025 року заяву задовольнив, установив факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання ним обов`язків військової служби в районі населеного пункту Андріївка Бахмутського району Донецької області.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальненні доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись з таким рішенням, представник Міністерства оборони України - ОСОБА_15. 23 грудня 2025 року подала засобами поштового зв`язку до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні заяви.

Зазначає, що згідно з матеріалами службового розслідування, установити місцезнаходження ОСОБА_3 або факт його потрапляння до полону чи загибелі, не представляється можливим. Також не встановлено об`єктивних фактичних даних щодо загибелі військовослужбовця. Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт смерті військовослужбовця, що суд не врахував.

Звертає увагу, що визначений ч. 2 ст. 46 ЦК України 2-річний (або 6-місячний) строк для оголошення померлою особи, яка безвісти зникла у зв`язку із воєнними діями, не почав свій відлік у зв`язку із тим, що на території України досі тривають воєнні дії. Відповідно, звернення із заявою є передчасним.

Вважає, що при розгляді заяви не були залучені інші, ймовірні, заінтересовані особи, а суд не вирішив питання про наявність інших членів сім`ї (дружини, дітей, утриманців), на права та інтереси яких може вплинути рішення у справі.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник заявника - адвокат Штундер Я.Г. проти апеляційної скарги заперечив, просив її відхилити як безпідставну та необґрунтовану, а оскаржуване рішення залишити без змін як законне та обґрунтоване.

Інші учасники справи право на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

Позиція учасників справи, які з`явилися в судове засідання

У судовому засіданні представник заявника - адвокат Іванова-Штундер Х.О. проти апеляційної скарги заперечувала, просила її відхилити з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України (а. с. 206-209).

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд першої інстанції вважав установленим, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у місті Києві 12 вересня 2012 року складено відповідний актовий запис № 2600. Батьками зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , про що свідчить копія повторного свідоцтва про народження від 17 березня 2016 року серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у місті Києві.

До матеріалів справи долучено копію військового квитка від 21 травня 2007 року серії НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

12 травня 2023 року до військового квитка ОСОБА_3 внесено запис про прийняття військової присяги, військова частина НОМЕР_3 .

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по стройовій частині) від 21 лютого 2023 року № 57, військовозобов`язані, які прибули з метою комплектування військової частини НОМЕР_3 з 21 лютого 2023 року зараховано до списків особового складу на всі види забезпечення і вважаються такими, що справи та присягу прийняли і приступили до виконання службових обов`язків, зокрема, солдат ОСОБА_3 , призваний ІНФОРМАЦІЯ_5 , призначено номером обслуги кулеметного відділення кулеметного взводу стрілецької роти з 4 тарифним розрядом «солдат», на підставі поіменного списку від 21 лютого 2023 року № 2645/1, військового квитка НОМЕР_2 , особистий номер НОМЕР_4 .

Згідно з Витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 15 травня 2023 року № 82, відповідно до бойового розпорядження командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_6 » від 13 травня 2023 року № БР-502/36 ДСК вважаються такими, що прибули на постійне місце дислокації у АДРЕСА_1 і приступили до виконання службових обов`язків, зокрема, солдат ОСОБА_3 , номер обслуги 2 кулеметного відділення кулеметного взводу 3 стрілецької роти, на підставі бойового розпорядження командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_6 » від 13 травня 2023 року № БР-502/36 ДСК.

До матеріалів справи також долучено Витяг із бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_5 № 61/291 ОКП 08 червня 2023 року, у якому зазначено про те, що з метою подальшого виконання завдань щодо відсічі збройної агресії з боку російської федерації, реагування на зміни в оперативній обстановці та посилення угрупувань військ, наказано командиру військової частини НОМЕР_3 до 24-00 28 червня 2023 перейти в оперативне підпорядкування командира 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_5 для виконання бойових (спеціальних) завдань (пункт 3.1).

З витягу із журналу бойових дій військової частини НОМЕР_3 за номенклатурою ДСК 2023 року № 8 (том 1) на 19 липня 2023 року, встановлено, що 19 липня 2023 року о 22 год. 17 хв. під час наступальних дій в квадраті Х солдат ОСОБА_3 ( НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер обслуги 3 стрілецької роти 2 кулеметного взводу НОМЕР_6 кулеметного відділення (військова частина НОМЕР_3 ) підірвався на міні і отримав поранення несумісні з життям. Військовослужбовець був одягнений в засоби індивідуального захисту. Видимих ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння не помічено. На посаді старший солдат ОСОБА_3 перебував з 21 лютого 2023 року. Свідки: солдат ОСОБА_4 , солдат ОСОБА_5 ..

В матеріалах справи міститься копія рапорту від 27 липня 2023 року командира кулеметного взводу ЗСР військової частини НОМЕР_3 лейтенанта ОСОБА_6 про те, що 19 липня 2023 року в 15-50 год. в районі лісосмуги Х-18, Х-15 бачив, як загинув ОСОБА_3 від осколкових поранень. В зв`язку з інтенсивністю обстрілів тіло ОСОБА_3 залишилося на позиції.

З пояснень заступника командира 3 стрілецької роти з морально-психологічного забезпечення лейтенанта ОСОБА_7 встановлено, що 19 липня 2023 року він перебував у складі групи військовослужбовців 3 стрілецької роти виконував бойове завдання зі штурмових дій на вогневій позиції «Басейн» в районі села Андріївка Донецької області. Засвідчив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у другій половині під час зачистки ворожих позицій на вогневій позиції «Басейн»….номер обслуги 2 кулеметного відділення кулеметного взводу 3 стрілецької роти солдат ОСОБА_3 ,…загинули внаслідок ворожих мінометних та танкових обстрілів. Через інтенсивні та прицільні ворожі обстріли евакуювати тіла вищевказаних військовослужбовців не було можливості та вони залишилися за координатами.

22 липня 2023 року командиром військової частини НОМЕР_3 (з адміністративно-господарської діяльності) винесено наказ № 166.6 «Про призначення службового розслідування за фактом можливої загибелі під час виконання бойового завдання солдата ОСОБА_3 ». З метою встановлення факту можливої загибелі під час виконання бойового завдання номера обслуги 2 кулеметного відділення кулеметного взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 солдата ОСОБА_3 , а також встановлення ступеня вини посадових осіб військової частини НОМЕР_3 , чиї дії або бездіяльність стали причиною події, наказано провести службове розслідування з метою встановлення причин та умов можливої загибелі під час виконання бойового завдання номера обслуги 2 кулеметного відділення кулеметного взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 солдата ОСОБА_3 , а також встановлення ступеня вини посадових осіб військової частини НОМЕР_3 , чиї дії або бездіяльність стали причиною події.

В матеріалах справи також міститься витяг із Довідки-доповіді від 19 липня 2023 року № 1038 по факту загибелі (БЗВ) військовослужбовця військової служби по мобілізації номера обслуги кулеметного взводу 2 кулеметного відділення НОМЕР_7 стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 солдата ОСОБА_3 . Зазначено, що 19 липня 2023 року від чергового по КСП 3 стрілецької роти в зоні бойових дій надійшла доповідь по факту загибелі солдата 3 роти кулеметного взводу 2 кулеметного відділення військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_3 , а саме про те, що близько 22 год. 17 хв. 19 липня 2023 року під час наступальних дій солдат 3 роти кулеметного взводу 2 кулеметного відділення ОСОБА_3 номер обслуги військової частини НОМЕР_3 підірвався на міні та в результаті спричинених дій противника отримав бойові (осколкові) поранення не сумісні з життям. Військовослужбовець був одягнений в засоби індивідуального захисту. Видимих ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння не помічено. У зв`язку із викладеним подано доповідь по підпорядкуванню.

У витязі із позатермінового бойового донесення ОКП-Костянтинівка від 19 липня 2023 року зазначено, що 1 МБ 3 ошбр 9 АК СВ ЗС України під час оборонних дій вздовж каналу ОСОБА_8 в районі населеного пункту Олександро-Шультине о 22-17 год. 19 липня 2023 року під час наступальних дій в квадраті ..[…] 1МР, 401 ОСБ, ДПСУ […] солдат ОСОБА_3 ( НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер обслуги 3 стрілецька рота кулеметний взвод 2 кулеметне відділення 401 ОСБ орезсбр ОК «Північ» ЗС України підірвався на міні і отримав поранення несумісні з життям. Тіло загиблого знаходиться в квадраті […] і буде евакуйоване за першої безпечної можливості. Особиста зброя бійця АК-74 № НОМЕР_8 знаходить у лейтенанта ОСОБА_9 , командира 1 стрілецької роти 401 ОСБ 143 орезсбр ОК «Північ» ЗС України. Військовослужбовець був одягнений в засоби індивідуального захисту. Видимих ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння не помічено. На посаді номер обслуги 3 стрілецька рота кулеметний взвод 2 кулеметне відділення 401 ОСБ орезсбр ОК «Північ» ЗС України старший солдат ОСОБА_3 перебуває з 21 лютого 2023 року.

Свідками події зазначені солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та молодший солдат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

До матеріалів справи долучено копію Акту службового розслідування від 30 липня 2023 року № 29, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_3 полковником ОСОБА_10 30 липня 2023 року, складеного відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, та на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 22 липня 2023 року № 166.6 «Про призначення службового розслідування за фактом можливої загибелі під час виконання бойового завдання солдата ОСОБА_3 », тимчасово виконуючим обов`язки військового капелана військової частини НОМЕР_3 старшим лейтенантом ОСОБА_11 , яким було проведене службове розслідування щодо факту можливої загибелі під час виконання бойового завдання номера обслуги 2 кулеметного відділення кулеметного взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 солдата ОСОБА_3 , а також встановлення ступеня вини посадових осіб військової частини НОМЕР_3 , чиї дії або бездіяльність стали причиною події.

Зазначено, що згідно рапорту командира 3 стрілецької роти капітана ОСОБА_12 стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_2 номер обслуги 2 кулеметного відділення кулеметного взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 солдат ОСОБА_3 під час виконання бойового завдання на позиціях південно-західніше села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області внаслідок прямого влучання з міномету загинув/зник безвісті.

Враховуючи матеріали службового розслідування, встановлено, що в діях солдата ОСОБА_3 відсутні ознаки адміністративного та кримінального правопорушення, а також дисциплінарного правопорушення, які б стали причинами чи створили умови умисного заподіяння збитків. Відсутність вчинення правопорушень підтверджується фактами та обставинами, що були встановлені у ході проведення службового розслідування. Також встановлені розслідуванням факти свідчать про відсутність вини у діях солдата ОСОБА_3 .

З огляду на встановлені факти та обставини службове розслідування вирішено вважати завершеним.

До отримання відповідних документів, що засвідчують факт смерті військовослужбовця, вирішено, зокрема, вважати, що номер обслуги 2 кулеметного відділення кулеметного взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісти 19 липня 2023 року біля села Андріївка Бахмутського району Донецької області, під час виконання бойового завдання, а також підготувати заяву за фактом зникнення безвісти номера обслуги 2 кулеметного відділення кулеметного взводу з стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 солдата ОСОБА_3 та направити її до відповідного територіального органу Національної поліції України, з метою отримання витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Відповідно до витягу із Наказу командира військової частини НОМЕР_3 (з основної діяльності) від 31 липня 2023 року № 193/6 «Про результати службового розслідування за фактом можливої загибелі під час виконання бойового завдання солдата ОСОБА_3 », відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, та на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 22 липня 2023 року № 166.6 «Про призначення службового розслідування за фактом можливої загибелі під час виконання бойового завдання солдата ОСОБА_3 », тимчасово виконуючим обов`язки військового капелана військової частини НОМЕР_3 старшим лейтенантом ОСОБА_11 було проведене службове розслідування щодо факту можливої загибелі під час виконання бойового завдання номера обслуги 2 кулеметного відділення кулеметного взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 солдата ОСОБА_3 , а також встановлення ступеня вини посадових осіб військової частини НОМЕР_3 , чиї дії або бездіяльність стали причиною події. У ході проведення службового розслідування встановлено таке:

Номер обслуги 2 кулеметного відділення кулеметного взводу З стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 солдат ОСОБА_3 , згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по стройовій частині) від 21 лютого 2023 року № 57, з 21 лютого 2023 року зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 і приступив до виконання службових обов`язків.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 15 травня 2023 року № 82, відповідно до бойового розпорядження командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_6 » від 13 травня 2023 року № БР-502/36 ДСК солдат ОСОБА_3 прибув на постійне місце дислокації у АДРЕСА_1 .

Відповідно до бойового розпорядження командира (військова частина НОМЕР_5 ) від 28 червня 2023 року № 61/291/окп, номер обслуги 2 кулеметного відділення кулеметного взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 солдат ОСОБА_3 залучений для виконання бойових (спеціальних) завдань.

Згідно із рапортом командира кулеметного взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 лейтенанта ОСОБА_13 , стало відомо наступне: ІНФОРМАЦІЯ_2 о 15 год. 50 хв. у районі лісосмуги [в районі села Андріївка], солдат ОСОБА_3 загинув від осколкових поранень. У зв`язку з інтенсивністю обстрілів можливості евакуювати тіло вищезгаданого військовослужбовця не було і воно залишилось на позиції.

Відповідно до пояснень заступника командира 3 стрілецької роти з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_3 молодшого лейтенанта ОСОБА_7 з`ясовано, що тіло солдата ОСОБА_3 знаходиться біля села Андріївка Бахмутського району Донецької області.

У журналі бойових дій військової частини НОМЕР_3 за номенклатурою ДСК 2023 року № 8 (том 1) за 19 липня 2023 року о 22 год. 17 хв., міститься інформація, що під час наступальних дій в квадраті Х, номер обслуги 2 кулеметного відділення кулеметного взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 солдат ОСОБА_3 підірвався на міні і отримав поранення, несумісні з життям. Військовослужбовець був одягнутий в засоби індивідуального захисту. Видимих ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння не помічено.

У позатерміновому бойовому донесенні ОКП-Костянтинівка міститься інформація про те, що 19 липня 2023 року під час наступальних дій в квадраті Х, номер обслуги 2 кулеметного відділення кулеметного взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 солдат ОСОБА_3 підірвався на міні і отримав поранення несумісні з життям.

Згідно довідки-доповіді командира військової частини НОМЕР_3 від 19 липня 2023 року № 1038 стало відомо наступне: «близько 22 год. 17 хв. під час наступальних дій номер обслуги 2 кулеметного відділення кулеметного взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 солдат ОСОБА_3 підірвався на міні та в результаті спричинених дій противника отримав бойові (осколкові) поранення не сумісні з життям. Військовослужбовець був одягнений в засоби індивідуального захисту. Видимих ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння не помічено.

Враховуючи викладене вище наказано, серед іншого: 1) службове розслідування вважати завершеним; 2) до отримання відповідних документів, що засвідчують факт смерті військовослужбовця, вирішено, зокрема, вважати, що номер обслуги 2 кулеметного відділення кулеметного взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісти 19 липня 2023 року біля села Андріївка Бахмутського району Донецької області, під час виконання бойового завдання; 3) підготувати заяву за фактом зникнення безвісти номера обслуги 2 кулеметного відділення кулеметного взводу з стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 солдата ОСОБА_3 та направити її до відповідного територіального органу Національної поліції України. З метою отримання витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

До матеріалів справи також долучено копію Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження № 12023200490000941, з якого встановлено, що 12 серпня 2023 року на підставі заяви ОСОБА_14 від 11 серпня 2023 року до ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення за частиною першою статті 115 КК України у зв`язку з тим, що з 19 липня 2023 року військовослужбовець 2 кулеметного відділення кулеметного взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісти під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Андріївка Бахмутського району Донецької області та на даний час його місцезнаходження не відоме.

Водночас відповідного Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матеріали справи не містять, заявником не надано.

З матеріалів справи також встановлено, що 01 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про видачу свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Листом від 11 лютого 2025 року № 29/33.4-87 Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_1 відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки, з урахуванням наданих заявником документів, відсутні правові підстави для проведення державної реєстрації смерті та рекомендовано звернутися до суду. Одночасно також проінформовано, що за результатами проведеної перевірки за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян актового запису про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виявлено.

Позиція суду апеляційної інстанції

Заслухавши доповідь судді-доповідача Желепи О.В., пояснення представника заявника, переглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

За приписами ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилася очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, суд апеляційної інстанції переглядає справу в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Указаним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає враховуючи таке.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частинами третьою-четвертою статті 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Водночас пункт 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, деталізує положення статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та встановлює, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Чинний ЦПК України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема:

-встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України);

-встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України);

-встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України);

- оголошення фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).

Указані процедури є відмінними між собою, мають певні особливості та різні правові наслідки.

Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина сьома статті 19 ЦПК України).

Частиною першою статті 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Встановлення фактів є особливою функцією суду, необхідною для підтвердження певної обставини як факту, про що просить заявник. Необхідність цього виникає у зв`язку із прогалиною в інформації або її відсутності, яка не дає змоги дійти остаточного висновку у питанні.

Згідно із пунктом 8 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Встановлення факту смерті фізичної особи на підставі пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України можливе лише тоді, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, за яких настала смерть, і факт неможливості реєстрації органом державної факту смерті.

При цьому слід мати на увазі, що встановлення факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті та від оголошення особи померлою (постанова Верховного Суду від 10 червня 2021 року у справі № 591/1461/19).

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема, письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно із ч. 3 ст. 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Тому оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Задовольняючи заяву суд першої інстанції виходив із того, що матеріали службового розслідування містять послідовні та узгоджені відомості про загибель військовослужбовця під час виконання бойового завдання, які підтверджуються свідченнями очевидців події та іншими зібраними доказами. Обставини загибелі безпосередньо сприймалися іншими військовослужбовцями, що додатково підтверджує їх достовірність. Суд також врахував, що відсутність тіла не може розцінюватися як обставина, що спростовує факт смерті з огляду на тривалі бойові дії в Бахмутському районі та його поточна окупація. Окрім цього з моменту події минуло майже два з половиною роки, при цьому відсутні будь-які відомості про перебування ОСОБА_3 у полоні, а також відсутня інформація про включення його до списків військовополонених. Установлення такого юридичного факту є необхідним для забезпечення прав та інтересів неповнолітньої дитини, оскільки від цього залежить можливість реалізації її особистих і майнових прав.

Колегія суддів не може погодитися із висновком суду про наявність підстав для задоволення заяви про встановлення факту смерті з огляду на таке.

У справі, яка переглядається апеляційний суд установив, що на підтвердження доводів заяви, заявник надав докази щодо його перебування на військовій службі та участі у бойових діях у складі військової частини, факт виконання ним бойового завдання в районі населеного пункту Андріївка Бахмутського району Донецької області, а також обставини, за яких, за повідомленнями службових осіб і свідків, він міг загинути внаслідок бойового ураження (підриву на міні та/або отримання осколкових поранень під час обстрілів), за відсутності можливості евакуації тіла з місця події у зв`язку з інтенсивністю бойових дій. За результатами службового розслідування та відповідних наказів командира військової частини, до отримання належних підтверджуючих документів ОСОБА_3 визнано зниклим безвісти за особливих обставин, що також узгоджується з внесенням відомостей до ЄРДР за фактом його зникнення безвісти.

Водночас указані докази у своїй сукупності достовірно не свідчать про смерть ОСОБА_3 19 липня 2023 року, а лише дають підстави для обґрунтованого припущення смерті за обставин, що підтверджені цими доказами, які можуть свідчити про смерть останнього.

Ураховуючи викладене, виходячи зі змісту положень ст.ст. 43, 46 ЦК України, ст.ст. 305, 306 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі, у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (ч. 2 ст. 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2024 року у справі № 506/358/22, від 08 жовтня 2025 року у справі № 357/9150/24.

Таким чином, підстави для задоволення заяви про встановлення факту смерті ОСОБА_3 (військовослужбовця) у певний час - ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання за п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України наразі відсутні.

При цьому апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що з огляду на встановлені у цій справі обставини та наявність у заявниці вірогідного припущення про смерть ОСОБА_3 19 липня 2023 року, вона не позбавлена можливості звернутися до суду із заявою про оголошення судом ОСОБА_3 померлим на підставі ч. 2 ст. 46 ЦК України.

Суд першої інстанцій, вирішуючи справу, на вказане уваги не звернув та дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення заяви про встановлення факту смерті.

За таких обставин, рішення суду першої інстанцій не можна визнати законними та обґрунтованими, воно підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні вимог заяви.

Отже, доводи апеляційної скарги у цій частині Київський апеляційний суд вважає обґрунтованими.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з пп. 3,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, установила, що при вирішенні справи суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального й процесуального права щодо можливості встановлення факту смерті особи в певний час з урахуванням установлених обставин справи, унаслідок чого дійшов помилкового висновку про задоволення заяви, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення із ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви.

Керуючись ст.ст. 259, 263, 268, 367, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08 грудня 2025 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті військовослужбовця - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 16 квітня 2026 року.

Головуючий О.В. Желепа

Судді: С.М. Верланов

В.В. Соколова