Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №752/16943/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Унікальний номер справи № 752/16943/25 Апеляційне провадження № 22-ц/824/3560/2026Головуючий у суді першої інстанції - Данілова Т.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2026 року Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Нежура В.А.,

судді Невідома Т.О., Поліщук Н.В.,

секретар Цуран С.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Гордієнком Юрієм Петровичем на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 24 вересня 2025 року в справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2025 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго») звернулося в суд з позовом про стягнення заборгованості.

Свої вимоги мотивувало тим, що відповідачі проживають за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачами послуг з централізованого опалення та гарячої води, які постачає КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго». Відповідачі своєчасно не сплачують за спожиті послуги, в результаті чого утворилась заборгованість.

За таких підстав, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості у розмірі 111 990,98 грн, а також 3 028,00 грн судового збору.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 24.09.2025 позов КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 25 344,39 грн, інфляційні збитки у розмірі 4 181,82 грн та три проценти річних у розмірі 1 012,39 грн, за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 12 916,42 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 2 131,21 грн та три відсотка річних у розмірі 515,95 грн, за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 41 166,34 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 5 589,59 грн, три відсотка річних у розмірі 1 329,04 грн, пеня у розмірі 1 617,00 грн, за спожиті послуги з постачання гарячої води за період з 01.11.2021 у розмірі 11 709,76 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 1 329,98 грн, три відсотка річних у розмірі 305,85 грн та пеня у розмірі 372,12 грн, з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1437,35 грн, з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 760,10 грн, з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 271,67 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі 3 028,00 грн в рівних частинах.

Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_1 , через свого представника подав апеляційну скаргу, в якій проситьрішення Голосіївського районного суду м. Києва від 24.09.2025 в частині позову до ОСОБА_1 , скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, в іншій частині залишити без змін. Рішення в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_2 не оскаржується, а тому апеляційний судом не переглядається.

Апеляційна скарга мотивована тим, що 29.03.2019 ОСОБА_1 придбав квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . На момент укладення договору в квартирі була зареєстрована ОСОБА_3 , яку продавець зобов`язався зняти з реєстрації, однак цього не зробив. Відповідачка добровільно житло не звільнила, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду. Рішенням (заочним) від 10.06.2020 у справі № 752/14938/19 Голосіївський районний суд м. Києва вирішив позов задовольнити, ОСОБА_3 виселити. Добровільно виконати Рішення ОСОБА_3 також відмовилася, і ОСОБА_1 вимушений був звернутися до Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) із заявою про примусове виконання рішення. Станом на 20.10.2025 рішення не виконане. З позовної заяви ОСОБА_1 здогадався, що ОСОБА_3 змінила своє прізвище на « ОСОБА_4 ».

Зазначає, що до 29.03.2019 ОСОБА_1 не був ні власником, ні наймачем квартири. ОСОБА_1 , хоч і став власником квартири 29.03.2019, однак з 29.03.2019 і до цього часу позбавлений можливості користуватися нею, в тому числі і користуватися усіма житлово-комунальними послугами, що надаються. ОСОБА_3 користується Квартирою з 16.01.2001 і до цього часу, і, відповідно, є єдиним споживачем житлово-комунальних послуг, що надаються до квартири.

Скаржник посилається на положення частини першої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та вважає безпідставним покладення на нього обов`язку зі сплати заборгованості.

На думку ОСОБА_1 , надані ним до Голосіївського районного суду м. Києва докази, свідчать про безпідставність позовних вимог КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» саме до нього, ОСОБА_1 .

Крім того, заявник посилається на сплив позовної давності та зазначає, що подавав відповідну заяву до суду першої інстанції, однак у її застосуванні суд відмовив.

Відзиву від учасників справи не надходило.

Представник відповідача - адвокат Гордієнко Ю.П. у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги з викладених в ній підстав та просив її задовольнити.

Представник позивача - Попова С.О. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просила залишити без змін.

Інші учасники в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтями 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію і у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості.

Правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодних та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила).

Відповідно до пункту 18 Правил розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 29.03.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кононовою К.В.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Сума заборгованості становить:

- за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 25 344,39 грн, інфляційні збитки у розмірі 4 181,82 грн та три проценти річних у розмірі 1 012,39 грн,

- за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 12 916,42 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 2 131,21 грн.та три відсотка річних у розмірі 515,95 грн,

- за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 41 166,34 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 5 589,59 грн, три відсотка річних у розмірі 1 329,04 грн, пеня у розмірі 1 617,00 грн,

- за спожиті послуги з постачання гарячої води за період з 01.11.2021 у розмірі 11 709,76 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 1 329,98 грн, три відсотка річних у розмірі 305,85 грн та пеня у розмірі 372,12 грн,

- з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1437,35 грн,

- з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 760,10 грн,

- з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 271,67 грн

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив із того, що КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» є належним виконавцем послуг та кредитором, відповідачі як власник квартири і зареєстрована у ній особа є споживачами житлово-комунальних послуг, фактично користувалися ними, однак належним чином не оплачували, внаслідок чого утворилась заборгованість, підтверджена розрахунком позивача; при цьому суд вважав, що обов`язок зі сплати послуг покладається на відповідачів незалежно від фактичного проживання чи наявності окремого договору, а доводи про застосування позовної давності є безпідставними, оскільки перебіг такого строку продовжувався на період дії карантину, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду в повному обсязі, з огляду на таке.

29.03.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 52).

На момент укладення договору у зазначеній квартирі була зареєстрована та проживала ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до пункту 10 договору продавець зобов`язався зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_3 та передати покупцю квартиру, вільну від власних речей, до 12.04.2019 (а.с. 52).

Вказані зобов`язання ОСОБА_7 виконані не були, зокрема ОСОБА_3 з реєстрації місця проживання не знято, що підтверджується тим, що ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення права користування житловим приміщенням та усунення перешкод у користуванні майном.

Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 10.06.2020 у справі № 752/14938/19 позов задоволено, ОСОБА_3 визнано такою, що втратила право користування квартирою, та виселено з неї (а.с. 55-57).

Рішення суду добровільно ОСОБА_3 не виконано, тому ОСОБА_1 звернувся до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду, а 02.06.2021 було відкрито виконавче провадження (а.с. 58).

Згідно відповіді Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) від 25.07.2025, виконання вищезазначеного рішення перебувало на стадії виконання, виконане не було.

У зв`язку з невиконанням рішення суду ОСОБА_1 орендує інше житлове приміщення, що підтверджує договір найму (оренди) нерухомого майна 06.11.2018.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до змісту позовної заяви КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за житлово-комунальні послуги, нараховану, зокрема, за період з 01.05.2018.

Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 набув право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 лише 29.03.2019.

Отже, у період з 01.05.2018 по 29.03.2019 ОСОБА_1 не був ані власником, ані наймачем зазначеного житлового приміщення, а відтак не мав правового статусу споживача житлово-комунальних послуг у розумінні положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

За таких обставин покладення на нього обов`язку зі сплати заборгованості за вказаний період є безпідставним, оскільки відповідний обов`язок може виникати виключно у особи, яка є стороною правовідносин з надання житлово-комунальних послуг.

Разом з тим, апеляційний суд доходить висновку, що позовні вимоги КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги є необґрунтованими.

Такий висновок зумовлений тим, що, набувши право власності на квартиру 29.03.2019, ОСОБА_1 фактично був позбавлений можливості користуватися нею. Як убачається з матеріалів справи, у спірній квартирі продовжувала проживати інша особа, а саме ОСОБА_3 , яка користується зазначеним житлом та фактично здійснює споживання житлово-комунальних послуг.

При цьому ОСОБА_1 вживав заходів щодо усунення перешкод у користуванні квартирою, зокрема звертався до суду з позовом про виселення вказаної особи, за результатами розгляду якого ухвалено рішення про її виселення, яке, однак, станом на час розгляду цієї справи не виконано.

Апеляційний суд враховує, що відповідно до положень статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати належне йому майно.

Водночас такий обов`язок не є безумовним і має оцінюватися з урахуванням конкретних обставин справи, зокрема фактичного користування житлом та можливості отримання відповідних послуг.

З огляду на те, що ОСОБА_1 був позбавлений можливості користування квартирою незалежно від його волі, а фактичним користувачем житла та споживачем житлово-комунальних послуг є інша особа, покладення на нього обов`язку зі сплати заборгованості за такі послуги є безпідставним.

Отже, позовні вимоги КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 не є обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 24.09.2025 в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_1 та стягнення з нього заборгованості і судового збору підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні позову КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Рішення в частині позовних вимог до ОСОБА_2 не оскаржується, а тому в цій частині апеляційним судом не переглядається.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з КП ВО Київради Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 4 542,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Гордієнком Юрієм Петровичем задовольнити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 24 вересня 2025 року в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_1 та стягнення з нього заборгованості і судового збору скасувати.

У цій частині ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову Комунального підприємства виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - відмовити.

В іншій частині залишити без змін.

Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» (01001 м. Київ, вул. площа І. Франка, 5, ЄДРПОУ 40538421) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 4 542 (чотири тисячі п`ятсот сорок дві) гривні 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя-доповідач

Судді