Постанова від 22 лютого 2026 р. у справі №752/23954/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Унікальний номер справи № 752/23954/25 Апеляційне провадження № 33/824/1301/2026Головуючий у суді першої інстанції - Бойко О.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2026 року суддя Київського апеляційного суду Нежура В.А., при секретарі Цуран С.С. розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 04 грудня 2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , о 15 год. 20 хв., 21.09.2025, керуючи транспортним засобом «Alfa Romeo», д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Києві по просп. Академіка Глушкова, 9А, при зміні напрямку руху, не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем «Audi SQ8», н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів. Вказаними діями ОСОБА_1 , порушив п. 10.1 ПДР України, тобто вчинив адміністративний проступок передбачений статті 124 КУпАП.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 04.12.2026 ОСОБА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та призначено йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн 00 коп (вісімсот п`ятдесят гривень 00 коп).

Не погоджуючись із постановою суду ОСОБА_1 , через свого представника подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, постановити нову, якою закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд порушуючи права скаржника на захист розглянув справу без його участі, фіксування засідання не відбувалось, судове засідання проводилось у кабінеті, а не в залі судового засідання.

Вказує, що працівники поліції не надала належних доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 .

Також апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В судове засідання ОСОБА_1 та його представник Янчук О.В. не з`явилися та подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності

Представник потерпілого ОСОБА_3 - адвокат Олексієнко Михайло Михайлович просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до вимог статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.12.2025 була винесена оскаржувана постанова. Як зазначає скаржник, про оскаржувану постанову останній дізнався з ЄДРСР, а копію рішення отримав у канцелярії суду 30.12.2025. Апеляційну скаргу направлено засобами поштового зв`язку до суду першої інстанції 08.01.2026.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Як зазначено в статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Пункт 1.3 ПДР України затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі - ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила (п. 1.4 ПДР України).

Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно пункту 2.3. д ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Згідно пункту 10.1 ПДР України водій, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху, повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Отже, суд, під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП, повинен встановити: чи була дорожньо-транспортна подія, чи були отримані пошкодження транспортними засобами, діями якої особи завдано цієї шкоди, а також, які положення правил дорожнього руху було порушено вказаною особою.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 о 15 год. 20 хв., 21.09.2025, керуючи транспортним засобом «Alfa Romeo», д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Києві по просп. Академіка Глушкова, 9А, при зміні напрямку руху, не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем «Audi SQ8», н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів. Вказаними діями ОСОБА_1 , порушив п. 10.1 ПДР України, тобто вчинив адміністративний проступок передбачений статті 124 КУпАП.

В поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що керуючи транспортним засобом «Alfa Romeo», д.н.з. НОМЕР_1 , він здійснював перестроювання з другої смуги руху в третю. У цей час автомобіль «Audi SQ8», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався позаду, здійснив зіткнення з його транспортним засобом у задню праву частину його автомобіля. Додатково зазначає, що він рухався з дотриманням Правил дорожнього руху та під час перестроювання ввімкнув покажчик повороту. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, потерпілі відсутні.

У своїх поясненнях водій ОСОБА_3 зазначив, що, керуючи транспортним засобом «Audi SQ8», д.н.з. НОМЕР_2 , рухався по просп. Акад. Глушкова від торговельного центру «Магелан» у напрямку Іподрому. З його слів, дорожньо-транспортна пригода сталася з тієї причини, що водій автомобіля «Alfa Romeo», д.н.з. НОМЕР_1 , під час перестроювання з другої смуги в третю створив перешкоду його руху, а саме підрізав, унаслідок чого відбулося зіткнення. У результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків, потерпілі відсутні.

Як вбачається зі схеми ДТП, що сталась 21.09.2025 в м. Києві, по просп. Академіка Глушкова, 9А, зображена ділянка дороги, на якій сталась ДТП, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів, транспортні засоби причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїжджої частини, ширина дороги та місце зіткнення, зафіксовано марки (моделі) пошкоджених транспортних засобів, їх тип, номерні знаки, належність та перелік пошкоджень.

Також вказано, що автомобіль «Alfa Romeo», д.н.з. НОМЕР_1 має видимі пошкодження транспортного засобу у вигляді пошкодження заднього бамперу, заднього правого крила, задня права фара, а автомобіль «Audi SQ8», д.н.з. НОМЕР_2 - механічні пошкодження переднього бамперу, передньої лівої фари та переднього лівого крила.

Таким чином, ОСОБА_1 стверджує, що він здійснив перестроювання з другої смуги руху в третю та вже рухаючись по третій смузі, його транспортний засіб був ударений автомобілем «Audi SQ8», д.н.з. НОМЕР_2 . Позиція ОСОБА_3 полягає в тому, що він рухався прямо, наміру здійснювати перестроювання не мав та зазначає, що водій автомобіля «Alfa Romeo» під час маневру створив перешкоду, підрізавши його, у зв`язку з чим він не мав можливості своєчасно уникнути зіткнення.

В пункті 10.1 ПДР України зазначено, що водій, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху, повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Відповідно до матеріалів справи, автомобіль «Alfa Romeo», д.н.з. НОМЕР_1 перелаштовуючись з другої смуги руху в третю, не переконався в його безпечності та здійснив зіткнення.

Суд першої інстанції вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності зазначив, що вина такої підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 460719 від 21.09.2025, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями учасників ДТП та відеозаписом.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції.

Виходячи із встановлених обставин події ДТП, яка мала місце 21.09.2025 вбачається, що саме невиконання водієм ОСОБА_1 п. 10.1 ПДР України знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з ДТП та наслідками, що настали у виді пошкодження транспортних засобів, оскільки саме водій ОСОБА_1 під час перестроювання повинен був переконатись, що це не створить небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху, в даному випадку водію ОСОБА_3 .

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та спрямовані на уникнення відповідальності, оскільки не спростовують встановлених судом обставин справи та не підтверджуються належними доказами.

Посилання на те, що суд розглянув справу за відсутності особи, не свідчить про порушення його прав, оскільки сама по собі наявність клопотання не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи. Суд вправі оцінювати поважність причини неявки та вирішувати питання про можливість розгляду справи за наявними матеріалами. Крім того, особа не була позбавлена можливості надати свої пояснення, докази чи скористатися правовою допомогою.

Твердження про «таємний» розгляд справи та порушення принципів гласності і відкритості є оціночними та не підтверджені жодними об`єктивними даними. Відсутність технічної фіксації судового засідання або проведення його не в залі суду сама по собі не свідчить про істотне порушення процесуальних норм і не є безумовною підставою для скасування постанови, якщо це не призвело до істотного порушення прав сторін та не вплинуло на правильність вирішення справи.

Доводи щодо недопустимості відеозапису також є безпідставними, оскільки сам по собі факт незгоди з доказом не свідчить про його недопустимість. Відеозапис є належним доказом та він дає змогу встановити обставини події, а твердження про можливий монтаж або невідповідність часу не підтверджені жодними доказами та носять припущений характер. До того ж, сам відеозапис узгоджується з характером отриманих транспортними засобами пошкоджень та схемою ДТП.

Посилання на судову практику щодо того, що підпис у протоколі не є доказом вини, суд погоджується з даним твердженням, однак воно не спростовує висновків суду, оскільки вина особи встановлюється сукупністю доказів, а не лише підписом у процесуальному документі.

Інших доказів на спростування висновків районного суду апелянтом у апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході апеляційного розгляду не здобуто.

Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, вмотивованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити.

Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 04 грудня 2025 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 04 грудня 2025 рокузалишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду