Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №355/2228/25 — Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/2228/25

Провадження № 3/355/18/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року селище Баришівка

Суддя Баришівського районного суду Київської області Цирулевська М. В.,

розглянувши адміністративну справу, що надійшла із ВП № 1 Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Баришівським РВ ГУМВС України в Київській області 06.06.2000, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

УСТАНОВИЛА:

20 жовтня 2025 року до Баришівського районного суду Київської області надійшла адміністративна справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 жовтня 2025 року головуючою суддею у даній справі визначено суддю Баришівського районного суду Київської області Цирулевську М. В.

Судові засідання у даній справі призначені (відкладені) на 23.10.2025, 13.11.2025, 05.12.2025, 29.12.2025, 27.01.2026, 12.02.2026, 03.03.2026, 27.03.2026, 14.04.2026. Були здійснені виклики (телефонограми, направлення поштою) ОСОБА_1 , як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника Хуторненка І. М. та ОСОБА_2 , як потерпілої особи, її представника Чередніченко Н. В.

Відповідно до ч. 2 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України, розглядається у триденний строк.

Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши докази, що містяться у ній, суддя зазначає та виснує таке.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У судовому засіданні ОСОБА_1 надав пояснення про події, які сталися 05.10.2025. Свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення ОСОБА_1 не визнав.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

З врахуванням наведеного, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 скористався правом на захист. У судовому засіданні взяв участь захисник, адвокат Хуторненко І. М., на підставі договору про надання правової допомоги від 23.10.2025, ордеру на надання правничої допомоги серії АІ №2033388 від 23.10.2025, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №4957/10 від 19.07.2012 (а.с. 15-20).

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення потерпіла ОСОБА_2 брала участь із представником, адвокатом Чередніченко Н. В., яка діяла на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АІ №2052431 від 04.11.2025 (а.с.25-27).

У судових засіданнях судом були допитані в якості свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Дослідивши матеріали справи, докази, що містяться у ній, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілу, пояснення свідків, суддя зазначає та виснує таке.

Як вбачається з дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 854570 від 06.10.2025, складеного інспектором ВРПП Броварського РУП ГУ НП в Київській області лейтенантом поліції Халалій Юрієм Миколайовичем, 05.10.2025 близько 14:30 год, за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив морально-психологічний тиск відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру (а.с.1).

За означеними обставинами діяння, вчинені ОСОБА_1 , кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

За диспозицією частини 1 статті 173-2 КУпАП (в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами», який набрав чинності 19.12.2024) вчинення домашнього насильства – це умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

При цьому, суддя зауважує, що норми частини першої статті 173-2 КУпАП у новій редакції встановлюють адміністративну відповідальність за вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Тобто, обсяг діянь, який охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у новій редакції, звужено, а відтак законом скасовано адміністративну відповідальність за діяння, які тільки можуть завдати шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, залишивши і посиливши відповідальність тільки за ті діяння, які завдають/завдали шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

При цьому, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відтак, об`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була завдана потерпілому.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Для встановлення наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати, чи дійсно особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Тобто, у справах про домашнє насильство доказуванню підлягає не лише факт вчинення відповідних дій (бездіяльності) особи, а й наслідки, які в результаті таких дій (бездіяльності) були заподіяні постраждалій особі.

Водночас, самі лише нецензурні, образливі висловлювання та погрози на адресу особи не формують собою домашнє насильство, а утворюють склад адміністративного правопорушення лише у тому випадку, коли вони спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Тобто, у справах про домашнє насильство доказуванню підлягає не лише факт вчинення відповідних дій (бездіяльності) особи, а й наслідки, які в результаті таких дій (бездіяльності) були заподіяні постраждалій особі.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

До адміністративного матеріалу, окрім означеного вище протоколу про адміністративне правопорушення, долучено:

1)електронний рапорт за ЄО №5545 від 05.10.2025 (а.с.2);

2)рапорт т.в.о. начальника СВ ВП №1 Броварського РУП ГУНП в Київській області Ігоря Проданова щодо розгляду матеріалів, зареєстрованих в Журналі єдиного обліку за №5545 від 05.10.2025 (а.с.3);

3)протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 05.10.2025, складений інспектором ВРПП Броварського РУП ГУ НП в Київській області лейтенантом поліції Халалій Ю. М. (а.с.4);

4)пояснення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відібрані 05.10.2025 поліцейським ВРПП ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області Ростиславом Несененком, згідно із якими ОСОБА_2 пояснює, що 05.10.2025 за адресою: проспект Незалежності, 23, селище Баришівка, її колишній чоловік вчиняє економічно-психологічний тиск, а саме зняв колеса з автомобіля, яким вона користується та який зареєстрований на нього, пояснивши, що автомобіль потребує ремонту. Наразі триває судовий процес про розподіл спільно нажитого майна. Відповідних документів не має, тому вирішити питання у судовому порядку не має можливості (а.с.5).

5)пояснення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відібрані 06.10.2025 поліцейським ВРПП ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області Ростиславом Несененком, згідно із якими ОСОБА_1 пояснює, що його колишня дружина ОСОБА_2 викликала працівників поліції з приводу того, що він вчиняє стосовно неї економічно-психологічний тиск, проте з цим не згідний, остільки разом не проживають. ОСОБА_2 вигнала його з хати, забравши документи на будинок, який в такий спосіб хоче собі привласнити. Дане домоволодіння перейшло йому в спадок після смерті батька (а.с.6).

Та надані учасниками процесу у судовому засіданні:

6)письмові докази у виді фото та переписки з телефону ОСОБА_2 стосовно подій 05.10.2025 (а.с. 108-115).

7)заявка про звернення ОСОБА_2 до медичного закладу від 31.01.2026 (а.с.116).

8)витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12025111080000569 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 190 КК України за фактом спричинення 02.10.2025 невстановленою досудовим розслідуванням особою майнової шкоди ОСОБА_1 , шляхом заволодіння майном (а.с. 123).

9)ухвала Баришівського районного суду Київської області від 10.11.2025 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 (а.с. 124-126).

10)відповідь заступника начальника ВП – начальника СВ ВП №1 Броварського РУП ГУНП в Київській області Ігоря Проданова на запит адвоката від 17.02.2026 про те, що станом на дату надання відповіді, досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025111080000569 триває (а.с. 122).

05.12.2025 захисник Хуторненко І. М. через канцелярію суду подав клопотання про закриття провадження у справі №355/228/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Подане клопотання захисник ОСОБА_7 мотивує тим, що протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 854570 від 06.11.2025 складений інспектором ВРПП Броварського РУП ГУНП в Київській області лейтенантом поліції Халалій Юрієм Миколайовичем 06.10.2025 не є безперечним доказом вчинення насильства у сім`ї, оскільки не містить суті вчиненого адміністративного правопорушення, у чому саме полягав морально-психологічний тиск, які дії вчиняв ОСОБА_1 , чи мало місце конфлікт між колишнім подружжям, та не містить посилання на порушення норм, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». В матеріалах справи відсутні належні докази, передбачені ст.251 КУпАП, на підтвердження винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП. Відповідно до рапорту Броварського РУП ГУНП в Київській області №5545 від 05.10.2025, заявником події є ОСОБА_2 , яка повідомила, що чоловік вчиняє економічне та психологічне насильство, обвинувачує заявницю в тому, чого вона не робила, перебуває біля заявниці. Кривдник: ОСОБА_1 , який не може бути прийнятий судом, як належний та допустимий доказ у справі, оскільки анкетні дані заявника та кривдника не відповідають анкетним даним особі, яка притягається до адміністративної відповідальності та анкетним даним потерпілої; за змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 854570 від 06.10.2025, складеного інспектором ВРПП Броварського РУП ГУ НП в Київській області лейтенантом поліції Халалій Ю. М.. Складений протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 05.10.2025 не містить посилання на час, дату вчинення морально- психологічного тиску відносно ОСОБА_2 , а також не містить посилання на вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства, як вказано у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 854570 від 06.10.2025. Вище вказаний протокол не містять жодних посилань на свідків адміністративного правопорушення, а його зміст містить суттєві розбіжності та суперечності (а.с. 55-62).

05.12.2025 захисником Хуторненком І. М. подано клопотання про виклик свідків (а.с. 63-71).

ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому правопорушенні не визнав та надав пояснення, що, потерпіла ОСОБА_2 в незаконний спосіб заволоділа автомобілем. Стосовно неї не вчиняв домашнє насильство, навпаки, стосовно нього з її боку були такі дії. Працівники поліції також не вбачали психологічне насильство, тому нічого і не написали у протоколі. Обставини, викладені у протоколі, заперечував. Для ознайомлення з протоколом був викликаний у відділ поліції 06.10.2025. Про те, що 05.10.2025 був складений протокол, йому нічого не відомо; зі змістом протоколу не згодний. Щодо замкненого замка пояснив, що ключі були у ключниці, в доступному для потерпілої місці. Замок поржавів, висить 14 років. Мало місце зняття колеса, але суто в цілях ремонту. Наразі в будинку не проживає, оскільки ОСОБА_2 його вигнала.

Захисник Хуторненко І.М. у судовому засіданні підтримав письмове клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 перебувала 23 роки. Від шлюбу мають двох повнолітніх дітей. 05.10.2025 викликала працівників поліції з приводу того, що 03.10.2025 виявила, що в неї заперті ворота і їй не має доступу до домоволодіння. Свідком замикання воріт на замок не була, але знає, що це зробив ОСОБА_1 .. Через такі незручності, щоб потрапити до подвір`я, перелазила через паркан. Можливість пройти до подвір`я була, але принципово не мала бажання цього робити. По факту закриття хвіртки і воріт, то через 10 днів найняла людей, щоб зрізали замок. Мав місце випадок, що не було водопостачання через поламаний насос у насосній станції. Вважає, що ОСОБА_1 зробив це навмисно. З 30 на 31 січня 2026 року ОСОБА_1 перекрив кран на газопроводі, у зв`язку з чим викликала працівників газової служби. Свідків події 05.10.2025 не було, але стверджує, що заочні свідки були, по телефону. Скріншоти скинула сину, племінниці і дружині брата ОСОБА_1 . 02.10.2025 ОСОБА_1 зняв з автомобіля, яким вона користується, колесо, нібито для ремонту. Разом з ОСОБА_1 мають у власності три автомобілі та будинок у спільній сумісній власності. 02.10.2025 ОСОБА_1 подав заяву про те, що вона викрала автомобіль. Перебуваючи в реанімації, її допитували працівники поліції. Вважає, що ОСОБА_1 вчиняє такі дії, щоб вижити її з хати та в такий спосіб не здійснювати поділ майна.

Представник потерпілої ОСОБА_8 просила визнати винним та притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , оскільки в його діях мали місце дії, які підпадають під ознаки домашнього насильства.

Судом було допитано таких свідків:

1)ОСОБА_3 , яка пояс нила, що вранці 05.10.2025 разом із цивільним чоловіком ОСОБА_1 поїхали по гриби. О 12 год 30 хв під`їхали до будинку, в якому проживають колишня дружина ОСОБА_1 – ОСОБА_2 та його тітка ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_2 . У будинку були хвилин 30, завезли ліки ОСОБА_4 . На подвір`я вийшли разом. ОСОБА_4 захотіла побачити, які гриби вони назбирали. В цей час до них підійшла ОСОБА_2 і при них викликала працівників поліції. Вони з ОСОБА_1 вирішили дочекатися приїзду поліцейських. По приїзду поліцейських пояснення у ОСОБА_1 не відбиралися; тоді вони запитали у поліцейських, чи їм потрібно залишитися, на що отримали негативну відповідь. До приїзду працівників поліції ОСОБА_2 фотографувала її дитину, пояснивши, що на згадку. На її запитання працівники поліції пояснили, що ОСОБА_2 має право фотографувати на території свого подвір`я. Конфліктів між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в цей день не було. Морально-психологічний тиск на ОСОБА_2 не чинився і взагалі вони з нею не спілкувалися. Чула, що ОСОБА_2 щось казала за ворота і хвіртку. ОСОБА_1 пояснив, що ключі у ключниці, де знаходяться всі ключі. Особисто з ОСОБА_2 був конфлікт, а саме влітку 2025 року, коли приїхали допомогти ОСОБА_4 по господарству (привести до ладу город та територію домоволодіння). Тоді ОСОБА_2 обзивала її нецензурними словами, знімаючи це на відео. Обставини, за яких ОСОБА_1 знімав колеса із автомобіля, їй не відомі. Працівники поліції не опитували ні її, ні ОСОБА_1 , пояснивши, що такі не потрібні. У їх присутності протокол про адміністративне правопорушення не складався.

2)ОСОБА_4 , яка надала пояснення, що через вік та стан здоров`я весь час перебуває вдома за адресою: АДРЕСА_2 . Час від часу її провідує племінник ОСОБА_1 разом із дружиною ОСОБА_3 , привозять ліки, продукти харчування. Так було і 05.10.2025, близько 12 год. В той день, після відвідин, вона вийшла з будинку подивитися, які гриби назбирав ОСОБА_1 . До них підійшла ОСОБА_2 і повідомила, що приїдуть працівники поліції. При цьому ніхто не сварився, конфлікту не було. По приїзду працівників поліції ОСОБА_1 запитав у поліцейських, що йому робити. Йому сказали, що може їхати додому. Особисто до неї ОСОБА_2 не обзивалася. ОСОБА_1 до ОСОБА_2 не звертався, морально-психологічного тиску на неї не чинив. Працівники поліції були присутні близько години. ОСОБА_2 спілкувалася близько години з поліцейськими в їх автомобілі. ОСОБА_1 протокол не підписував. Будинок, в якому на даний час проживає, належав померлим батькам ОСОБА_1 .. ОСОБА_2 проживає в будинку, в неї три кімнати. ОСОБА_1 під`їжджав до будинку, але з іншої сторони, не зі сторони, де проживає ОСОБА_2

3)ОСОБА_9 , яка надала пояснення, що ОСОБА_2 є її тіткою. 05.10.2025 до неї зателефонувала ОСОБА_2 та повідомила, що не може вийти з двору. Як потім виявились, тітка змушена була в подальшому два тижні перелазити через паркан, щоб зайти на подвір`я домоволодіння. Особисто сама на місці події не була, бачила скріншот у телефоні, який скинула ОСОБА_2 . Спілкування з ОСОБА_2 з приводу подій 05.10.2025 було телефоном. Чи замикав ОСОБА_1 на замок ворота свідок особисто не бачила. Зазначила, що доступ до подвір`я є з іншого боку, зайти можна було. 02.10.2025 ОСОБА_2 написала їй текстове повідомлення, що машина, якою вона користується, без колеса. Очевидцем даної події не була. Вважає, що все майно, набуте у шлюбі її тітки, є сумісною власністю сім`ї ОСОБА_10 .

4)ОСОБА_6 , який надав пояснення, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є його батьками, які разом не проживають, шлюб між ними розірваний. Свідком подій 05.10.2025 не був, але зі слів матері відомо, що приїздили працівники поліції з приводу того, що батько замкнув на замок ворота і хвіртку. Припускає, що саме це зробив батько – ОСОБА_1 , оскільки ключі були в гаражі і доступ до ключів був лише в батька, в матері доступу до гаража не було. Під час телефонної розмови з матір`ю 05.10.2025, зрозумів, що вона засмучена. По телефону мати скинула фото замкнених воріт. З батьком спілкується не часто. Намагався примирити батьків, щоб між ними були вирішені всі майнові питання, проте така спроба виявилася марною. Зрозумів, що батьки ніколи спокійно не поговорять одне з одним. Мав розмову з батьком, який повідомив, що він образився на колишню дружину через те, що вона продала подарований мотоблок, що мати його кинула. З розмови зрозумів, що батько вирішив помститися матері за мотоблок. Крім того, зазначив, що особисто сам не бачив, щоб батько навішував та замикав замок. Додатково пояснив, що до домоволодіння є три під`їзди, але два з них незручні, мають перешкоди. Йому не відомо, чи раніше викликала мати працівників поліції з приводу дій батька. Вважає, що у конфліктних питаннях між батьками вина є обидвох, батьки ображаються одне на одного, оскільки між ними є невирішені майнові питання; розуміння результатів вирішення таких питань різне. Особисто йому неприємно, що батько привозить у їх будинок нову дружину. Разом з тим, свідок зазначив, що очевидцем дій батька по відношенню до його матері він не був; щодо завданої шкоди психологічного характеру нічого не повідомив.

Дослідивши в судових засіданнях всі означені докази, суд зазначає та виснує таке.

Норма статті 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб розкрити суть адміністративного правопорушення, у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і, вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені.

Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

Відповідно до диспозиції статті 173-2 КУпАП орган поліції зобов`язаний при складанні протоколу про адміністративне правопорушення конкретно зазначати, в чому саме полягало домашнє насильство, його вид, вияв насильства: погрози, образи, чи переслідування, позбавлення житла, їжі, тощо, що є обов`язковим.

Як вже зазначав суд, за змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 854570 від 06.10.2025 ОСОБА_1 05.10.2025 близько 14:30 год, за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив морально-психологічний тиск відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.

Дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП як домашнє насильство психологічного характеру.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 854570 від 06.10.2025 не конкретизовано, в чому саме таке насильство полягало і яка шкода заподіяна, хоча обов`язковість вказівки про це в протоколі прямо випливає з диспозиції статті 173-2 КУпАП.

Разом з тим, події 05.10.2025, обставини яких були встановлені у судовому засіданні, та викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не охоплюються диспозицією статті 173-2 КУпАП, не є об`єктивною стороною вказаного правопорушення, за що особа може бути притягнутою до адміністративної відповідальності.

Фактично об`єктивна сторона правопорушення в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 854570 від 06.10.2025 не розкрита/відсутня.

Окремо суд зауважує, що у своїх письмових поясненнях від 05.10.2025 потерпіла ОСОБА_2 зазначає про завдання їй колишнім чоловіком ОСОБА_1 економічно-психологічного тиску шляхом зняття колеса з автомобіля, яким вона користується та який зареєстрований на колишнього чоловіка.

Водночас, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 854570 від 06.10.2025 вказана зовсім інша подія, із зазначенням іншого виду насильства. При цьому, в судовому засіданні потерпіла зазначила, що подія із зняттям колеса відбулася 02.10.2025.

На особу, уповноважену складати протокол про адміністративне правопорушення, покладається обов`язок довести причинно-наслідковий зв`язок між діями, що учинені особою, та наслідками, що настали.

Відповідно до частини 2 статті 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні було встановлено, що підставою для виклику працівників поліції, було повідомлення потерпілої ОСОБА_2 про те, що 03.10.2025 ОСОБА_1 закрив на замок ворота і хвіртку.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 854570 від 06.10.2025 відображено події 05.10.2025 о 14:30, а сам протокол складений 06.10.2026, без зазначення часу його складання.

В порушення вказаних вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 854570 було складено 06.10.2025 року тоді як можливе правопорушення мало місце 03.10.2025 і станом на дату складання протоколу уповноваженій особі, яка склала цей протокол, було відомо про особу, яка могла вчинити правопорушення, що підтверджується поданою заявою потерпілої про кримінальне правопорушення та іншу подію 05.10.2025 (а.с. 4).

Складання даного протоколу про адміністративне правопорушення відбулось через проміжок часу з моменту вчинення правопорушення, виявлення особи, яка його вчинила, а також подання заяви про вчинення правопорушення, а тому слід вважати дії уповноваженої посадової особи непослідовними, оскільки належним було б складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення не пізніше двадцяти чотирьох годин після його виявлення та закріплення відповідних доказів про їх вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Законодавством не передбачено будь-яких випадків зволікання у часі оформлення протоколів у подібних справах, у зв`язку із чим складання протоколу через проміжок часу від дати виявлення правопорушення є недопустимим та не відповідає принципу законності.

Більше того, у протоколі про адміністративне правопорушення не вказано відповідно до вимог статті 256 КУпАП прізвища, адреси свідків правопорушення, інші відомості, необхідні для вирішення справи, що також суперечить вимогам п. 12, 15 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, якими передбачено, що до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення пояснення свідків, що містять інформацію про правопорушення.

Із пояснень свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , допитаних у судовому засіданні, , вбачається, що вони були присутні 05.10.2025 на території домоволодіння за означеною адресою, а також під час спілкування потерпілої з працівниками поліції, що не заперечувалось і потерпілою ОСОБА_11 , однак на запитання чи необхідна їх присутність, поліцейські повідомили, що ні.

Насильство в сім`ї, у розумінні статті 173-2 КУпАП, є адміністративним правопорушенням, з матеріальним складом, оскільки він потребує наявності не тільки певного діяння, але й спричинення або загрози завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Із протоколу про адміністративні правопорушення серії ВАД № 854570 від 06.10.2025 встановлено, що ОСОБА_1 05.10.2025 близько 14:30 год, за адресою АДРЕСА_2 , вчинив морально-психологічний тиск відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно неї, а саме перекривав газ, вимикав водяний насос, замикав ворота на замок та зняв колесо з автомобіля, чим завдав шкоди її психічному здоров`ю. Надала для перегляду у судовому засіданні USB-флешнакопичувач із відеозаписом, де відображено події 02.10.2025, а саме зняття колеса.

В судовому засіданні, зі згоди учасників справи, досліджено відеозапис подій на флеш носії, який визнано доказом у справі про адміністративне правопорушення.

При цьому доказів, які свідчили б про завдання їй саме морально-психологічного тиску, до суду не надано.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа, повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Конфлікти та непорозуміння між особами, спричинені майновими чи побутовими питаннями, свідчать про розбіжності в їхніх поглядах на певні життєві аспекти, проте самі по собі не є доказом вчинення домашнього насильства.

Сам факт звернення потерпілої ОСОБА_2 до органів поліції щодо вчинення домашнього насильства без належних та допустимих доказів, що підтверджують такі дії, не є достатнім підтвердженням вчинення такого насильства.

Сам по собі складений щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не може бути визнаний єдиним належним та допустимим доказом у справі в розумінні ст.251 КУпАП, в частині підтвердження факту вчинення особою певних діянь, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом.

Наявність сварок і непорозумінь між особами на майновому чи побутовому ґрунті свідчить про існування між ними неузгодженості життєвих позицій в певних аспектах ставлення до життя, однак не підтверджує факту вчинення саме домашнього насильства та не є таким за своєю суттю.

Для сімейного насильства має бути виражена, безсумнівна жертва і такий же виражений, безсумнівний агресор. Якщо такої визначеності немає, обидві сторони демонструють невміння вирішувати конфлікти цивілізовано, гідно, з дотриманням моральних норм, що є не домашнім насильством, а конфліктом.

Суд доходить до глибокого переконання, що між колишнім подружжям ОСОБА_10 наявні невирішені питання, насамперед, майнового характеру. Саме не врегулювання таких питань є першоосновою емоційного сприйняття як однією, так і іншою стороною певних подій та спричиняють їх дії, які судом розцінюються як акти помсти за ті чи інші дії іншої сторони.

Враховуючи обставини справи, суд доходить висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки в його діях відсутні ознаки, притаманні домашньому насильству, а наявні ознаки неприязних відносин із колишньою дружиною ОСОБА_2 , що носять цивільно-правовий характер, оскільки між ними наявний спір щодо володіння, користування та розпорядження спільним майном подружжя, який розглядається в судовому порядку та про що обидвоє повідомили в судовому засіданні.

Сам лише факт наявності між колишнім подружжям конфліктних ситуацій не може свідчити про вчинення одним із них психологічного насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСзПЛ «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Факт вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 не знайшов свого підтвердження при розгляді справи про адміністративне правопорушення. При цьому, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, яка притягується до відповідальності, і лише в межах зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення обвинувачення, на підставі зібраних посадовою особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, доказів.

Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).

Згідно з частинами першою та другою статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Враховуючи викладене та беручи до уваги загальний правовий принцип, закріплений в статті 62 Конституції України, який передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173 КУпАП, оскільки відсутні докази вчинення ним домашнього насильства психологічного характеру, а також докази завдання шкоди психічному здоров`ю потерпілої.

Водночас, конфлікт - зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. Це ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію, несумісну з інтересами іншої сторони.

Щоб подолати конфліктну ситуацію, слід знайти першопричину її зародження, визначити сфери, обставини і рівень; проаналізувати власні почуття та емоції щодо конфлікту; зрозуміти глибинні інтереси кожного учасника конфлікту; обрати оптимальну модель поведінки; запропонувати ідеї щодо вирішення конфлікту, які задовольняють усі сторони; обрати правильне рішення та реалізувати його.

Врегульовувати конфліктні ситуації в родині в порядку норм КУпАП не є компетенцією суду, оскільки не кожен конфлікт є домашнім насильством.

Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

За таких умов, на переконання суду, суть вчиненого правопорушення з кваліфікацією дій за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП є сумнівною, що є не прийнятним та не кореспондується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом». Відтак, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності суд доходить висновку, що провадження у цій справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку з вищевикладеним, дане адміністративне провадження підлягає закриттю, а судовий збір не підлягає стягненню з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у зв`язку з встановленням обставин, визначених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 173-2, 247, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя

Баришівського районного суду

Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА