Рішення від 16 квітня 2026 р. у справі №294/2134/25 — Чуднівський районний суд Житомирської області

провадження № 2/294/56/26

справа № 294/2134/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року м. Чуднів

Чуднівський районний суд Житомирської області у складі головуючого - судді Білери І.В., за участі:

- секретаря судового засідання Івашкевич В.П.,

- позивачки ОСОБА_1 ,

- відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Чуднів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 , про стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача, в якому просить стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів відповідача щомісячно, починаючи від дати звернення до суду.

Позов обґрунтовано тим, що позивачка є матір`ю ОСОБА_3 , відповідно до рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 30.05.2022 шлюб між позивачкою та відповідачем розірвано, після чого відповідач був зобов`язаний сплачувати аліменти на неповнолітнього сина. ОСОБА_3 не одружений, не працює, оскільки продовжує навчання на денній формі навчання на 1 курсі Державного університету «Житомирська політехніка», факультет національної безпеки, права та міжнародних відносин, на підставі договору оплатних освітніх послуг. Виплати стипендії здобувачу освіти не передбачено. У зв`язку із цим син має постійну потребу в придбанні необхідних технічних засобів для забезпечення якісного здобуття необхідних знань та навичок відповідно до обраного напрямку освіти. Оскільки в добровільному порядку відповідач допомогу в утриманні сина не надає, змушена звертатись до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 02.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд на 15.04.2026.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, додатково пояснила, що наразі утримує двох дітей, один з яких 11 — річний неповнолітній. Син ОСОБА_3 навчається на платній основі, у рік вона сплачує за навчання сина 35 тис. грн., потребує коштів на проживання та прості побутові речі. У 2025 році син пробував заробляти самостійно кошти, влаштувався вантажником на ТОВ «Нова Пошта», однак пропрацювавши місяць, отримав захворювання спини та припинив трудову діяльність. Сама позивачка працює директором інклюзивно — ресурсного центру, отримує 17,5 тис. грн., інших доходів не має.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, пояснив, що дитина йому повідомила, що не хоче стягувати з нього аліменти, наразі ніде не працює, перебуває у статусі СЗЧ, а тому не має можливості піти на офіційну роботу та заробляти кошти. Живе на заробітну плату офіційної дружини, яка також має неповнолітню дитину, а тому їх сімейний дохід становить 15 тис. грн на всіх. Має пільги зі сплати комунальних послуг як учасник бойових дій.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що рішенням Чуднівського районного суду Житомирської області від 30.05.2022 розірвано шлюб між ОСОБА_2 (позивачкою) та ОСОБА_2 (відповідачем).

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 15.03.2007 відділом реєстрації актів цивільного стану Чуднівського районного управління юстиції, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являються ОСОБА_2 (позивачка) та ОСОБА_2 (відповідач).

Судовим наказом Чуднівського районного суду Житомирської області від 07.04.2022 стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину щомісяця, починаючи з 20.10.2021 і до досягнення сином ОСОБА_5 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 23.11.2022 між позивачкою ОСОБА_2 та ОСОБА_6 23.11.2022 зареєстровано шлюб, у зв`язку з чим прізвище дружини змінено на « ОСОБА_7 ».

ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить Витяг з реєстру територіальної громади №2025/019200545 від 24.12.2025.

У відповідності до договору про навчання у закладі вищої освіти від 11.08.2025, укладеного між Державним університетом «Житомирська політехніка» в особі Морозова А.В., вступником ОСОБА_3 та його законним представником ОСОБА_1 , ОСОБА_3 зараховано на 1 курс навчання за денною формою здобуття освіти за освітньою програмою «національна безпека» за спеціальністю КЗ «Національна безпека» для здобуття ступеня вищої освіти «бакалавр».

Договором №2101-К3-001/Б/Д-137-2025 від 11.08.2025, укладеним між Державним університетом «Житомирська політехніка» в особі Олійник О.В. (Заклад освіти) та ОСОБА_1 (Замовник), для здобувача вищої освіти ОСОБА_3 передбачено, що замовник зобов`язаний своєчасно вносити плату за надання платної освітньої послуги, загальна вартість якої за 2025 — 2029 роки навчання складає 140 000 грн.

Згідно з Витягом з реєстру Житомирської територіальної громади №2025/019206001 від 24.12.2025, ОСОБА_3 з 11.09.2025 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до довідки Державного університету «Житомирська політехніка» №578/25 від 23.12.2025, ОСОБА_3 являється студентом 1 курсу навчання факультету національної безпеки права та міжнародних відносин денної форми навчання, навчається на контрактній основі.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, які стосуються обов`язку батьків утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання, які регулюються главою 16 Сімейного кодексу України (далі — СК України).

Відповідно до частини 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.

Згідно з частиною 1 ст. 199 цього Кодексу якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Аналіз вказаних норм дає підставу для висновку, що батьки зобов`язані утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчатися та у зв`язку із цим потребує матеріальної допомоги.

Відповідно до частини 3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають.

Як вбачається з матеріалів вказаної справи, ОСОБА_3 наразі проживає у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 , до якого зареєстрований з вересня 2025 року, тобто з часу початку навчання у ДУ «Житомирська політехніка».

Водночас, суд зважає на ту обставину, що ОСОБА_3 до проживання у гуртожитку проживав разом із матір?ю ОСОБА_1 та перебував на її утриманні, що підтверджується судовим наказом Чуднівського районного суду Житомирської області від 07.04.2022, на підставі якого в користь матері з відповідача до досягнення повноліття сином стягувалися аліменти, та інформацією з укладених 11.08.2025 договорів між Державним університетом «Житомирська політехніка», ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Отже проживання ОСОБА_3 у гуртожитку на час навчання носить тимчасовий характер, постійним місцем проживання якого є адреса проживання позивачки, яка на даний час продовжує утримувати ОСОБА_3 на час його навчання, а тому остання є належним позивачем у цій справі.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; ) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку/сина, які навчаються, виникає за сукупності таких фактів: досягнення дочкою/сином 18 років, але менше 23 років; навчання; потребують у зв`язку із цим матеріальної допомоги; наявність у батьків можливості надавати таку матеріальну допомогу.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд враховує всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Верховний Суд у своїй постанові від 17.04.2019 у справі № 644/3610/16 зробив висновок про те, що Сімейним Кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

У постанові від 16.02.2022 у справі № 381/2423/20 Верховний Суд зробив висновок, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Судом встановлено, що повнолітній син сторін навчається на денній формі навчання у населеному пункті, який віддалений від батьків, тобто несе витрати на харчування, житло, одяг, придбання канцелярських товарів, підручників, тощо. Навчаючись на денній формі навчання, ОСОБА_3 не може працювати та отримувати самостійний дохід, при цьому сам потребує матеріальної підтримки.

Оцінюючи фінансову спроможність відповідача надавати матеріальну допомогу ОСОБА_3 , суд враховує, що ОСОБА_2 є працездатною особою, на утриманні інших неповнолітніх чи непрацездатних осіб не має, є військовослужбовцем ЗСУ.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що він не має змоги отримувати заробітну плату у зв`язку зі своїм статусом СЗЧ, оскільки самовільне залишення військової частини є дисциплінарним або кримінальним правопорушенням, а тому не може бути об`єктивною підставою відсутності доходів у відповідача.

Таким чином, будь-яких належних та допустимих доказів щодо неспроможності утримувати повнолітнього сина на період його навчання відповідач у судовому засіданні не надав.

Отже суд прийшов до переконання про те, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу для сина, який продовжує навчання, а перебування його у статусі СЗЧ, на переконання суду, не може бути безумовною підставою для встановлення факту відсутності матеріальної можливості у відповідача отримання доходів.

Щодо визначення розміру аліментів на утримання повнолітнього сина, суд прийшов наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Позивачем заявлено перед судом вимогу про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини усіх видів його доходу.

Суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, яка навчаються, матеріальне становище відповідача, наявність батьківського обов`язку утримання повнолітньої дитини за умови матеріальної можливості, яка наявна у відповідача, адже протилежного судом не встановлено, однак суд також враховує і те, що на підставі судового наказу Чуднівського районного суду Житомирської області від 07.04.2022 з відповідача стягуються аліменти в розмірі 1/4 частини його доходу на неповнолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягувати аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, у розмірі 1/8 частки від усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не довше як до досягнення дитиною двадцяти трьох років.

Отже, позов слід задовольнити частково.

За змістом ст.ст. 191, 199, 201 СК України аліменти на повнолітніх дітей, які продовжують навчання, присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову до припинення навчання, але не довше ніж до досягнення дитиною 23 років.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, враховуючи що позов у даній справі задоволено частково (на 50%), з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 665, 60 грн.

Керуючись ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-284, 289, 354-355 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 , про стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , який проживає: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , яка проживає: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання повнолітнього сина — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, в розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу), починаючи з 25.12.2025 та до припинення навчання, але не довше як до досягнення останнім двадцяти трьох років.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , який проживає: АДРЕСА_3 ) в користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. судового збору.

Решту суми судового збору у розмірі 665 грн. 60 коп. віднести на рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Ірина БІЛЕРА