Рішення від 16 квітня 2026 р. у справі №285/1499/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 285/1499/26

провадження у справі № 2-о/0285/93/26

17 квітня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

в складі головуючої судді Сташків Т. Г.,

за секретаря судового засідання Матвіюк Т. М.,

за участі заінтересованої особи ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 ,

про встановлення факту батьківства,

УСТАНОВИВ:

16 березня 2026 року ОСОБА_2 звернулася до суду та просила встановити факт батьківства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо неї — ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування заяви зазначає, що її матір ОСОБА_1 з ОСОБА_4 з 1999 року проживали однією сім`єю як подружжя без реєстрації шлюбу. Вони вели спільне господарство, мали спільний побут та проживали разом як сім`я. У 2001 році вони придбали квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , у якій проживали. ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася донька ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася заявник. У її свідоцтві про народження відомості про батька внесені за вказівкою матері, оскільки ОСОБА_4 мав труднощі із оформленням документів, порушивши строки перебування на території України. Громадянство України він зміг оформити лише у 2016 році. Незважаючи на відсутність офіційного оформлення батьківства ОСОБА_4 з моменту її народження визнавав за доньку: забирав із пологового, проживав разом із матір`ю ОСОБА_5 та сестрою ОСОБА_6 , брав участь у її вихованні та матеріальному забезпеченні. З січня 2023 батько потребував постійного догляду, який здійснювала заявник. Встановлення факту батьківства необхідне заявнику для реалізації її права на спадину після смерті батька. З метою захисту своїх спадкових прав змушена звернутися до суду.

Заявник та заінтересована особа ОСОБА_3 у судове засідання не прибули. Про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. У заявах просили розгляд справи провести без їх участі, наполягали на задоволенні вимог заяви.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вимоги заяви підтримала. Пояснила, що вона є матір`ю ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . Із батьком дівчаток ОСОБА_4 офіційно шлюб не зареєстрували, проте підтримували фактичні шлюбні відносини. Батьківство щодо ОСОБА_8 ніколи не заперечував, але із відповідною заявою до відділу ДРАЦС не звертався, оскільки мав проблеми із законністю перебування на території України. Наразі встановлення зазначеного факту необхідне для справедливого поділу спадщини батька між її доньками. Наголошує, що спір щодо спадкового майна між сестрами відсутній.

Заслухавши пояснення заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд виснує наступне.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_9 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Новоград-Волинський Житомирської області та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 разом із заінтересованими особами.

Відповідно до копії свідоцтва про народження та довідки ДРАЦС батьком заявника є ОСОБА_10 (а. с. 8, 31).

Також громадянин України (з 21.12.2016) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Серби Ємільчинського району Житомирської області, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Житомирі (а. с. 4, 10).

Після смерті ОСОБА_4 приватним нотаріусом Звягельського районного нотаріального округу Житомирської області відкрито спадкову справу № 111/2025 (а. с. 11).

Також на момент смерті ОСОБА_4 він був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та разом із ними були зареєстровані ОСОБА_3 , 2004 року народження, ОСОБА_2 , 2005 року народження, та ОСОБА_1 , 1980 року народження (а. с. 12).

ОСОБА_3 згідно з нотаріально посвідченою довіреністю уповноважила заявника ОСОБА_2 вести її справи щодо оформлення спадкових прав після смерті батька ОСОБА_4 (а. с. 25).

Також 21.07.2025 заявник ОСОБА_2 уклала договір про влаштування ОСОБА_4 , 1951 року народження, до будинку літніх людей (а. с. 28-30).

Долучені фотографії із побуту родини ОСОБА_11 та ОСОБА_4 зі слів заявника (а. с. 32-40).

У письмових поясненнях свідки ОСОБА_12 , сусідка заявника, ОСОБА_13 , хрещена матір заінтересованої особи ОСОБА_3 , пояснили, що їм достеменно відомо, що родина ОСОБА_11 та ОСОБА_4 з 2001 року проживали за адресою: АДРЕСА_1 , разом виховували двох донечок ОСОБА_6 , 2004 року народження, та ОСОБА_14 , 2005 року народження. У 2022 році ОСОБА_5 разом із донькою ОСОБА_6 поїхала до Німеччини, а ОСОБА_15 залишилась разом із батьком та доглядала його.

При вирішенні справи по суті суд керується наступними нормами права.

Згідно зі ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Статтею 315 ЦПК України передбачено розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема, щодо встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Також статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтями 77-80 ЦПК України встановлено такі вимоги до доказів, як їх належність, допустимість, достовірність та достатність.

Достатніми, зокрема, є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (частина 1 статті 58 Конституції України) норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 1 січня 2004 року.

Оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст. 128 СК України, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у ст. 53 КпШС України, при вирішенні питання про те, якою нормою необхідно керуватися при розгляді справ цієї категорії, слід виходити з дати народження дитини.

Так як ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , тому застосуванню підлягають норми Сімейного кодексу України.

Відповідно до положень ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, то згідно положень ст. 125 СК України походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.

Статтею 128 СК України встановлено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Також позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Таким чином, для встановлення факту походження дитини від батька відповідно до вимог ст. 121 СК України необхідно встановити факт походженні дитини від певної особи, тобто факт кровної спорідненості.

Заявником долучено копію свідоцтва про народження, де ім`я батька зазначено її матір`ю як ОСОБА_10 , відомості про реєстрацію місця проживання, так і письмові пояснення свідків, які підтверджують факт спільного проживання матері заявника ОСОБА_11 та померлого, починаючи з 2001 року та визнання покійним батьківства щодо ОСОБА_7 .

Проте доказів кровної спорідненості між ОСОБА_16 та ОСОБА_4 матеріали справи не містять.

Заявник у судове засідання не прибула, не клопотала про проведення експертного дослідження щодо вирішення питання про наявність кровної спорідненості із померлим.

Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 29.04.2019 у справі “Міфсуд проти Мальти” зазначено, що ДНК-тест — це науковий метод для точного визначення батьківства дитини, а його доказове значення значно переважає будь-які інші докази, представлені сторонами для підтвердження або спростування біологічного батьківства.

Європейськи суд з прав людини у рішеннях наголошує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами з метою підтвердити або спростувати факт батьківства.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 09.04.2025 у справі № 939/335/23, від 26.04.2023 у справі № 199/3284/19 та від 04.08.2021 у справі № 494/1611/18.

За таких обставин суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Відповідно до положень ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись статтями 4, 76-89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 294, 352-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

У задоволенні заяви ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , про встановлення факту батьківства відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту рішення 17.04.2026.

Учасники справи:

заявник ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ;

заінтересовані особи: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ; АДРЕСА_2 .

Суддя Т. Г. Сташків