Суд: Камінь-Каширський районний суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 13 квітня 2026 р.
Справа: №157/2345/25
Суддя: Антонюк О. В.
Справа № 157/2345/25
Провадження №3/157/116/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2026 року місто Камінь-Каширський
Суддя Камінь-Каширського районного суду Волинської області Антонюк О.В., з участю секретаря судового засідання Солошик Д.В., особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , адвоката Федчика С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , особа з інвалідністю 1 групи внаслідок війни,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП України),
в с т а н о в и в:
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 547690 від 22 грудня 2025 року зазначається, що ОСОБА_1 22 грудня 2025 року близько 13 год 33 хв у м. Камені-Каширському по вул. Відродження керував автомобілем номерний знак НОМЕР_1 , із явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, на вимогу працівників поліції пройти медичний огляд у встановленому законом порядку з метою визначення стану алкогольного сп`яніння відмовився проходити такий огляд як на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Драгер», так і в найближчому лікувальному закладі, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КпАП України.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що керував транспортним засобом, у стані алкогольного сп`яніння не перебував, та дійсно відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, оскільки приладам, які є у поліцейських, не довіряє, однак він жодним чином не відмовлявся пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у лікарні.
Адвокат Федчик С.В. у судовому засіданні просив провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити у зв`язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, про що подав відповідне клопотання, в обґрунтування якого зазначив, що у ході фіксуванні події та складанні матеріалів справи про адміністративне правопорушення працівники поліції допустили порушення ряду вимог чинного законодавства, внаслідок чого відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Зокрема, поліцейськими порушені вимоги ч. 2 та ч. 3 ст. 266 КпАП України, а також п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року, відповідно до якого у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Тобто чинним законодавством передбачено алгоритм дій працівників поліції при проведенні огляду на стан алкогольного сп`яніння. Спочатку поліцейський зобов`язаний запропонувати пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, який проводиться самим поліцейським за допомогою технічних засобів. У разі відмови від проходження огляду на стан сп`яніння поліцейський зобов`язаний запропонувати провести такий огляд в закладі охорони здоров`я. І лише після повторної відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у поліцейського виникає право на складання протоколу про адміністративне правопорушення. У даному випадку така процедура була грубо порушена. Зокрема, із відеозапису слідує, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, однак не відмовлявся від проходження огляду на стану алкогольного сп`яніння в медичному закладі. Таким чином, у поліцейського не виникло право складати протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КпАП України. Також зауважив, що направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яке міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 не вручалося, для ознайомлення не надавалося. Окрім того, згідно п. 5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року, акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння. Однак, усупереч вказаного, акт огляду, який міститься в матеріалах справи, у присутності ОСОБА_1 не складався, йому для ознайомлення не надавався та примірник даного акту йому не вручено. При цьому на відеозаписі ані складання зазначеного акта огляду, ані направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не зафіксовано, хоча це є складовою процедури огляду на стан сп`яніння та документування правопорушення. Всупереч вимог п. 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026, із матеріалів справи слідує, що відеозапис проводився не всієї процедури огляду та документування подій за участю ОСОБА_1 , оскільки на ньому не зафіксовано складання вказаних вище направлення та акту. Поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті. Як слідує із відеозапису, поліцейським не названо причину зупинки транспортного засобу. У подальшому, на вимогу ОСОБА_1 поліцейський вказав, що на нього вказали інші особи, що він порушує правила дорожнього руху. В матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які відомості, що до поліції надходили будь-які повідомлення, або здобута інформація в інший спосіб про вчинення ОСОБА_1 будь-якого кримінального чи адміністративного правопорушення. Окрім того, в рапорті, який міститься в матеріалах справи вказано, що причиною зупинки було порушення правил дорожнього руху, що не відповідає дійсності. Тобто, працівники поліції фактично порушили Закон і їх первинні дії є незаконними. Оскільки зазначені первинні дії працівників поліції являються неправомірними, то усі здобуті в подальшому докази являються недопустимими за правовим принципом «плодів зіпсованого дерева». Такі ж висновки слідують і з судової практики. При таких обставинах, просить врахувати позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 08.07.2020 (справа № 463/1352/16-а), згідно якої у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно із ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справі про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до вимог ст. 245 КпАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 266 КпАП України встановлено, що особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Як вбачається з дослідженого у судовому засіданні відеозапису, ОСОБА_1 керував автомобілем та був зупинений поліцейським, на вимогу поліцейського надав для перевірки посвідчення водія, після чого поліцейський пославшись на те, що відчуває запах алкоголю, запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в лікувальному закладі, на що ОСОБА_1 просив повідомити йому підставу його зупинки, на це поліцейський вказав, що у нього є повідомлення про те, що особи, які керують автомобілем перебувають у стані алкогольного сп`яніння, а тому вони були зобов`язані перевірити таку інформацію, в подальшому поліцейський запропонував пройти огляд на місці зупинки за допомогою газоаналізатора, на що ОСОБА_1 вказав, що не буде продувати у прилад, посилаючись на те, що ніколи не проходив такий огляд, після чого поліцейський вказав, що будуть складені відповідні адміністративні матеріали та розпочав складання протоколу про адміністративне правопорушення.
В порушення вимог ст. 266 КпАП України, поліцейський після відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці події, не запропонував останньому пройти такий огляд у найближчому закладі охорони здоров`я.
У матеріалах справи хоча й наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння на ім`я ОСОБА_1 до Камінь-Каширської ЦРЛ, однак як свідчить відеозапис, таке направлення до відома ОСОБА_1 доведено не було.
На відеозаписі також відсутні відомості про складення акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та ознайомлення з його змістом ОСОБА_1 , який міститься у матеріалах справи.
Також на зазначеному відеозаписі не зафіксовано обставин відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у найближчому лікувальному закладі.
З огляду на вищенаведене, доходжу висновку, що поліцейським не було дотримано встановленої законом процедури огляду особи, яка керує транспортним засобом на стан алкогольного сп`яніння, що свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, у зв`язку з чим провадження у справі належить закрити на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України.
Тлумачення ст. 266 КпАП України дає підстави вважати, що у разі незгоди особи із результатом огляду на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціального технічного засобу, така особа направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я, та у разі ухилення від проходження такого огляду (тобто у закладі охорони здоров`я), лише тоді дії особи повинні кваліфікуватись як порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху (згідно з яким водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції) та вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, за ознакою відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Керуючись п. 1 ст. 247, п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
п о с т а н о в и в:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Камінь-Каширський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Дата складення повного тексту постанови – 15 квітня 2026 року.
Суддя: О.В. Антонюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua