Рішення від 16 квітня 2026 р. у справі №591/12302/25 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/12302/25

Провадження № 2/591/3143/25

РІШЕННЯ

Іменем України

17 квітня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого судді Зері Ю.О., за участю секретаря судового засідання Горб А.Д., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 в особі представника – адвоката Вдовіченка Олександра Леонідовича до Сумської міської ради, майдан Незалежності, 2 м. Суми, код ЄРДПОУ 23823253 про встановлення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,

установив:

29.10.2025 до Зарічного районного суду м. Суми надійшла вказана позовна заява.

Позов обґрунтований тим, що в Сумській міській державній нотаріальній конторі заведено спадкову справу №568/2025 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Згідно з матеріалами спадкової справи спадкоємцем майна за померлою ОСОБА_2 є її мати - ОСОБА_1 . 26.09.2025 ОСОБА_1 звернулась до Сумської міської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яке належала її померлій доньці ОСОБА_2 , однак постановою нотаріуса від 26.09.2025 №3694/02-31 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що нею було пропущено строк на прийняття спадщини. Відтак позивачка була змушена звернутись до суду з даним позовом, оскільки іншого способу поновити строк на прийняття спадщини у неї немає.

Ухвалою суду від 03.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 02.12.2025.

Представник відповідача 14.11.2025 подала відзив на позовну заяву, вважає причини пропуску строку прийняття спадщини, вказані у позові, неповажними, а позовні вимоги необґрунтованими. Також у відзиві на позов представник відповідача просила подальший розгляд справи здійснювати за відсутності представника Сумської міської ради.

Протокольною ухвалою від 02.12.2025 продовжено строк підготовчого провадження, підготовче засідання відкладено до 26.01.2026 за клопотанням представника позивачки.

Ухвалою суду від 26.01.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу № 591/12302/25 до розгляду по суті на 17.04.2026.

У судове засідання з розгляду справи по суті позивачка та її представник не прибули, до суду представник позивача подав заяву від 17.04.2026, у якій підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив розглядати справу без участі сторони позивачки.

Неявка сторін, належним чином повідомлених про дачу і місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

У відповідності до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з цим на підставі статті 247 ЦПК України, суд розглядає справу без фіксування судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини, які виникли між учасниками справи, врегульовано положеннями Книги шостої «Спадкове право» Цивільного кодексу України.

За змістом статей 1216, 1217 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Судом встановлено, що в Сумській міській державній нотаріальній конторі заведено спадкову справу №568/2025 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

26.09.2025 ОСОБА_1 звернулась до Сумської міської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яке належала її померлій доньці ОСОБА_2 .

Постановою державного нотаріуса Охріменко О.І. від 26.09.2025 №3694/02-31 позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частину квартири, що розташована за вищевказаною адресою, у зв`язку з тим, що нею було пропущено строк на прийняття спадщини.

Як вбачається з постанови державного виконавця від 26.09.2025 №3694/02-31 заведено спадкову справу №568/2025 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , інших заяв про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори не надходило.

Спадкове майно складається із 1/3 частини квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Родинні відносини позивачки з померлою донькою ОСОБА_2 підтверджуються копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 , виданого 22.02.1983., та свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 03.11.1999.

Як пояснює позивачка, вона не змогла у встановлений строк звернутись до Сумської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки не могла потрапити на прийом до нотаріуса Сумської міської державної нотаріальної контори, зважаючи на великі черги (які діють в режимі «живої черги») та постійні повітряні тривоги, які оголошуються в м. Суми, і під час оголошення яких прийом громадян в Сумській міській державній нотаріальній конторі не здійснюється, тому потрапити на прийом до державної нотаріальної контори їй вчасно не вдалося, і тому був пропущений шестимісячний строк.

Статтею 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі №6-1320цс17 від 23.08.2017; у постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 у справі №6-496 цс17.

Незначний термін пропуску строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини є поважною причиною для звернення до суду за визначенням додаткового строку. Вказану правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 17.10.2018 у справі № 681/203/17-ц.

Згідно узагальнення про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування а місцем відкриття спадщини.

Згідно пункту 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та частиною четвертою статті 10 ЦПК суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі статтею 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 13 Конвенції визнається право на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Ураховуючи те, що в законодавстві не міститься визначення поняття поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, їх поважність повинна визначатися судом у кожному випадку, виходячи з конкретних обставин справи.

Нормами статей 12, 13 ЦПК України закріплено такі принципи цивільного судочинства, як змагальність сторін та диспозитивність цивільного судочинства, які полягають в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина 2 статті 78 ЦПК України).

Згідно із частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Згідно із частинами 5, 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, які беруть участь у справі. Доказуванню не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх досліджені, враховуючи відсутність спору про спадщину, з огляду на виключність обставин доходить висновку про можливість задоволення позову та визначення позивачці додаткового строку для прийняття спадщини після смерті померлого доньки ОСОБА_3 , оскільки наведені у позові причини пропуску строку на звернення до Сумської міської державної нотаріальної контори у своїй сукупності свідчать про поважність причин пропуску такого строку.

У відповідності до положень статей 133, 141 ЦПК України судові витрати суд залишає за позивачкою.

Керуючись статтями 12, 13, 77, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Сумської міської ради про встановлення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, задовольнити.

Надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , додатковий строк у три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для звернення до Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції Сумської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті доньки ОСОБА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Сумська міська рада, майдан Незалежності, 2 м. Суми, код ЄРДПОУ 23823253.

Суддя Ю.О. Зеря