Суд: Пересипський районний суд міста Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів
Дата: 16 квітня 2026 р.
Справа: №523/7679/26
Суддя: Деркачов О. В.
Пересипський районний суд міста Одеси Справа № 523/7679/26
Провадження №1-кп/523/1517/26
В И Р О К
І м е н е м У к р а ї н и
17.04.2026 року м. Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси під головуванням судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора Пересипської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, кримінальне провадження №12025162490001210 від 08 липня 2025 року із звинувачення,
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одесі, громадянки України, з вищою освітою, одруженого, утримуючої малолітню дитину, не працевлаштованого, не судимого, з інвалідністю третьої групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.161, ч.2 ст.436-1, ч.2 ст.436-2 КК України,
в с т а н о в и в:
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України запроваджений воєнний стан, дія якого була неодноразово продовжена іншими Указами Президента України, затвердженими відповідними їм Законами України.
Відповідно до п.2 ч.1 Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» пропагандою комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів є публічне заперечення, зокрема через засоби масової інформації, злочинного характеру комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років в Україні, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, поширення інформації, спрямованої на виправдання злочинного характеру комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, діяльності радянських органів державної безпеки, встановлення радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті, виготовлення та/або поширення, а також публічне використання продукції, що містить символіку комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.
Згідно із п.4 ст.1 вказаного Закону, символіка комуністичного тоталітарного режиму - символіка включає: а) будь-яке зображення державних прапорів, гербів та інших символів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік у складі СРСР, держав так званої "народної демократії": Народної Республіки Албанії (Соціалістичної Народної Республіки Албанії), Народної Республіки Болгарії, Німецької Демократичної Республіки, Народної Республіки Румунії (Соціалістичної Республіки Румунії), Угорської Народної Республіки, Чехословацької Соціалістичної Республіки, Федеративної Народної Республіки Югославії (Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії) та соціалістичних республік, що входили до її складу, крім тих, що є чинними (діючими) прапорами або гербами країн світу.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.22 Закону України «Про інформацію» масовою інформацією є інформація, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб. Засоби масової інформації – засоби, призначені для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації. Закон України «Про телекомунікації» визначав, що інтернет – це всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв`язана з глобальним адресним простором та базується на інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами.
Інформація, яка поширюється через мережу Інтернет, орієнтована на необмежене коло осіб, відповідно є масовою інформацією. При цьому інтернет-видання (веб-сайт) є засобом, призначеним для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації, тобто засобом масової інформації.
Мережа інтернет є глобальною електронною комунікаційною мережею, яка призначена для передачі даних та складається з фізично і логічно взаємоз`єднаних окремих електронних комунікаційних мереж, взаємодія яких базується на використанні єдиного адресного простору та на використанні інтернет-протоколів, визначених міжнародними стандартами.
Загально-доступна Інтернет-мережа «Facebook» діє в Інтернет просторі й інформація, яка поширюється на її сторінках, необмежена для користувачів, а відтак, є засобом, за допомогою якого така інформація поширюється серед необмеженого/невизначеного кола осіб.
ОСОБА_4 , в період часу з 27 квітня 2022 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи за адресою проживання: АДРЕСА_2 , за допомогою мобільного телефону марки «Xiaomi Philco HIT P13», під`єднаного до мережі Інтернет, використовуючи псевдонім « ОСОБА_5 » в соціальній мережі «Facebook» (посилання на профіль: ІНФОРМАЦІЯ_3 діючи умисно, усвідомлюючи заборону, встановлену Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», маючи на меті доведення до широкого кола осіб комуністичної ідеології, усвідомлюючи, що вказана сторінка має відкритий доступ та з публікаціями на ній має змогу ознайомитися необмежене коло користувачів соціальної мережі «Facebook», переслідуючи ідеологічні мотиви, публічно, систематично, керуючись єдиним злочинним умислом, спрямованим на поширення символіки комуністичного тоталітарного режиму, шляхом проставлення лайк-репостів, здійснював розміщення на зазначеній сторінці наступних публікацій:
- 27 квітня 2022 року із фотознімком окупованого м. Нова Каховка Херсонської області та прапорів рф та срср (комуністична символіка жовтого кольору на червоному тлі) із тестом:
«Новая Каховка! Возле здания Военно-гражданской Администрации гордо реют знамёна Победы и СССР. Это город, освобожденный от украинских нацистов. Есть легендарная песня времён гражданской войны:
Михаил Светлов.
Песня о Каховке.
Каховка, Каховка - родная винтовка -
Горячая пуля, лети!
Иркутск и Варшава, Орел и Каховка -
Этапы большого пути.
Гремела атака, и пули звенели, И ровно строчил пулемет...
И девушка наша проходит в шинели,
Горящей Каховкой идет...
Под солнцем горячим, под ночью слепою
Немало пришлось нам пройти.
Мы мирные люди, но наш бронепоезд
Стоит на запасном пути!
Ты помнишь, товарищ, как вместе
Как нас обнимала гроза?
Тогда нам обоим сквозь дым улыбались
Ее голубые глаза...
Так вспомним же юность свою боевую,
Так выпьем за наши дела,
За нашу страну, за Каховку родную,
Где девушка наша жила...
Под солнцем горячим, под ночью слепою
Немало пришлось нам пройти.
Мы мирные люди, по наш бронепоезд
Стоит на запасном пути!»;
- 20 листопада 2022 року з фотокомпозицією комуністичної символіки та написом: «Пролетарии всех стран, Соединяйтесь!»;
- 13 березня 2025 року з фотокомпозицією символіки комуністичного тоталітарного режиму, на якій міститься посилання на паблік під назвою «Советский Союз… моя Родина !!!!!!!»;
- 16 квітня 2025 року з фотокомпозицією комуністичної символіки (червоний прапор та герб «ссср» жовтого кольору) та текстом написом: «14 апреля 1918 года государственным флагом было провозголошено Красное Знамя – (далі текст на грецькій мові)»;
- 04 травня 2025 року з фотокомпозицією особи на тлі комуністичної символіки із написом знизу: «Вадим Папура» і текстом: «Вадим Папура (24 июля 1996, Одесса - 2 мая 2014, Дом профсоюзов Одесса) - студент Института социальных наук Одесского национального университета имени И. И. Мечникова. Участник протестных акций весны 2014 года в Одессе. Погиб в 17 лет (забит насмерть после того, как выпрыгнул из горящего здания), в ходе событий (пожара) в Доме Профсоюзов в Одессе 2 мая 2014 года. Вадим был разносторонним человеком - хорошо играл в шахматы, прекрасно играл на фортепиано, занимался легкой атлетикой, увлекался моделированием собирал модели самолетов. Вадим любил фильмы о Великой Отечественной войне. Он был честным, добрым, добивался своих целей относился с добротой, пониманием к людям. В 16 лет Вадим Папура вступил в комсомол, самостоятельно найдя комсомольскую организацию. В 2012 году был делегатом на съезде в 2013 году, окончив среднюю школу, поступил в Институт социальных наук Одесского национального университета имени И. И. Мечникова (отделение «Политология»). Участвовал в художественной самодеятельности. В конце января 2014 г., когда распространились слухи о возможном захвате Одесской облгосадминистрации националистами, был среди её защитников. С начала акций в поддержку русского языка, федерализации страны, против насильственной смены власти в Киеве был их активным участником. 2 мая 2014 года Вадим в составе Одесской дружины участвовал в столкновениях с украинскими националистами на Греческой площади. Когда пришла информация, что украинские националисты движутся в направлении лагеря Антимайдана, Вадим вместе с товарищами вынужден был отступить в Дом профсоюзов. По сообщению родственников, Вадим предполагал, что 2 мая, возможно, пойдёт дежурить в лагерь на Куликово поле, где ещё в начале марта 2014 года был разбит палаточный городок. Когда начались события на Греческой площади - он был дома, вместе с родителями смотрел прямую трансляцию по телевизору с Куликова поля. Момент, когда Вадим ушел из дома его мать помнит смутно - он быстро собрался и незаметно ушел. Видимо, ему все-таки позвонили или написали в социальных сетях. Последней Вадима видела его бабушка, а на вопрос - «Куда ты идешь?», он ответил — «Я иду вас защищать». Вместе с товарищами вынужден был скрыться в здании Дома профсоюзов от агрессивной толпы. После того, как он выпрыгнул из горящего здания во время пожара в доме профсоюзов в Одессе, его живого изуродовали и забили насмерть. Родители нашли его лежащим на земле с окровавленной головой»;
- 04 травня 2025 року з фотокомпозицією символіки комуністичного тоталітарного режиму червоного кольору на білому тлі та написом: «Вспомни Смысл первомая! 1 мая – День международной солидарности трудящихся в борьбе за освобождение от капиталистической эксплуатации, а не празник весны и труда».
- 04 травня 2025 року з фотокомпозицією комуністичної символіки (червоний прапор та герб «ссср») та текстовим написом: «Победа».
- 06 травня 2025 року з фотокомпозицією символіки комуністичного тоталітарного режиму на тлі георгіївської стрічки та написом: «80 Победа. На моей странице уважают ветеранов! Я помню, я горжусь!».
- 09 травня 2025 року з фотокомпозицією із зображенням символіки комуністичного тоталітарного режиму та написом: «Поздравляю с днём победы. Желаю помнить и гордиться историей и подвигами наших героев. Желаю мира во всём мире и огромного человеческого счастья. 9 мая Сднём победы».
При цьому, ОСОБА_4 достовірно обізнаний, що публікації в соціально-орієнтовних ресурсах сприяють формуванню суспільної думки на користь певної громадської позиції, та усвідомлює, що з його сторінкою мають змогу ознайомитися необмежене коло користувачів соціальної мережі «Facebook».
Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями довів до відома необмеженого кола користувачів соціальної мережі «Facebook» поширені ним публікації, зміст яких публічно використав в засобах масової інформації інтернет-простору, що містять символіку комуністичного тоталітарного режиму.
Крім того, ОСОБА_4 , не сприймаючи державну владу в Україні, керуючись ідеологічними мотивами, з метою сприяння російській федерації та її представникам в ослабленні національних інтересів України, суверенітету та територіальної цілісності держави, створення в суспільстві думки про виправданість та легітимність дій представників влади і службових осіб збройних сил російської федерації щодо вторгнення та окупації території суверенної держави України, будучи прихильником країни-агресора, у невстановлений час, але не пізніше 26 липня 2024 року, перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 , вирішив в інтернет мережі поширювати матеріали на шкоду основам національної безпеки України.
Реалізуючи цей намір ОСОБА_4 , будучи обізнаним щодо розпочатої 24 лютого 2022 року відкритої збройної агресії російської федерації проти України, усвідомлюючи злочинність своїх дій, а також те, що зі змістом матеріалів, які він розповсюджує у загально доступній соціальній мережі «Facebook», може ознайомитися необмежена кількість осіб 26 липня 2024 року і 02 травня 2025 року, за допомогою мобільного телефону марки «Xiaomi Philco HIT P13» з імей 1: НОМЕР_1 , імей 2: НОМЕР_2 ), під`єднаного через мережу Інтернет, використовуючи псевдонім « ОСОБА_5 » в соціальній мережі «Facebook» (посилання на профіль: ІНФОРМАЦІЯ_3 переслідуючи ідеологічні мотиви, публічно, систематично, керуючись єдиним злочинним умислом, спрямованим на поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, заперечення тимчасової окупації частини території України, шляхом проставлення лайк-репостів, здійснив розміщення на зазначеній сторінці наступних публікацій:
- ІНФОРМАЦІЯ_4 з написом: « ОСОБА_6 ». К денацификации Украины подключились сами нацисты.
Автор: ОСОБА_7 . Пока все ждали привычных обвинений Москвы в заказном убийстве Ирины Фарион, украинский телеканал «Прямой» сообщил, что ответственность за ликвидацию одиозной украинской активистки взяло на себя национал-социалистическое движение NS/WP National-Socialism/White Power (организация признана в РФ террористической, деятельность запрещена).
К денацификации Украины подключились сами нацисты. За что же «приговорили» оголтелую русофобку? Не поверите: за «разжигание ненависти по языковому признаку внутри украинского общества». Проще говоря, за ее воинственную позицию в отношении русского языка и его носителей. Пока Фарион еще скакала по детским садам и стыдила мальчиков и девочек за «москальские» имена «Маша», « ОСОБА_8 » и «Алена», это было дико, но, видимо, как-то вписывалось в концепцию «Україна - не Росія». То же самое касается истории с несчастной старушкой, которую радикалка чуть не порвала в очереди за сладким, когда услышала из ее уст русскую речь. Или захлебывалась от восторга по поводу заказного убийства ОСОБА_9 .
Однако она замахнулась и на русскоговорящих бойцов националистического батальона « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (организация признана в РС террористической, деятельность запрещена), назвав их сбродом именно за общение на «языке врага». Видимо, тогда она и подписала себе смертный приговор. Не раз и не два она призывала к насилию в отношении русскоговорящих, пока, наконец, не получила пулю, в сущности, от своих же.
Ускорит ли это процесс денацификации (одна из основных задач СВО)? Поживем увидим, однако все эти события как бы передают посыл нацистов: « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».
Как украинскому националисту пригодился русский язык. Приведенный националистами в исполнение приговор в отношении русофобки Фарион наглядно свидетельствует о том, что распознавание «свой-чужой» происходит вовсе не по языковому принципу. А именно на этом настаивала Фарион. Эт был миф, созданный правящей украинской верхушкой, начиная с бывшего президента ОСОБА_10 , написавшего больше 20 лет назад книгу, которая так и называлась: «Украина не Россия». Затем началось тотальное выдавливание русского языка из всех сфер жизни, чтобы, не дай Бог кому-то не почудилось, что Украина - это все-таки Россия. Долго и мучительно осваивали «мову» сменяющие друг дружку правящие элиты.
Всем памятен момент, когда во время пресс-конференции за трибуной заерзал ОСОБА_11 , безнадежно пытаясь вспомнить, как будет по-украински «кошелек». Казалось бы, у олигарха это слово должно быть в первом десятке.
В общем, на «мове» худо-бедно заговорили только чиновники, госслужащие при исполнении, да русофобы типа Ирины Фарион.
Украинскому языку так и не суждено было выйти на какой-то межгосударственный уровень. Но именно запрет на русский стал одной из главных причин начала войны. Наотрез отказались забывать родную речь Донецкой и Луганской народных республиках и встали с оружием в руках, чтобы отстоять свое право оставаться.
Но, по злой иронии, по другую сторону фронта оказались убежденные и мотивированные нацисты, которым было глубоко плевать, на каком языке разговаривает президент ОСОБА_12 и его окружение. Их родной язык был русским, и переучиваться они тоже не собирались. Зачастую они действовали как криминальные банды, у которых свои интересы и закон не писан. Русский язык им здорово пригодился на допросах в российском плену.
ОСОБА_12 приготовиться? С одной стороны, убийство украинскими националистами главного борца с русским миром Ирины Фарион чрезвычайно символично. Оно как бы означает окончание СВО в ее ментальной части, поскольку именно с запрета на русский язык глобально она и начиналась. Киевский режим, потративший столько сил, чтобы совершить лингвистический переворот добился отторжения своих действий даже в националистической среде.
Наследники Бандеры и Шухевича, что разгуливают по городам и хуторам Украины и кучкуются в националистические отряды, окончательно разрушили миф о своей принадлежности к киевскому режиму. Убив радикальную провластную активистку Фарион, они показали, что являются лишь временными попутчиками ОСОБА_12 и его окружения. И вот-вот развитие событий на Украине может пойти по их сценарию.
И начнут они с того, что скинут просроченного президента. Или всадят ему пулю, как патриоту Украины Ирине Фарион с формулировкой «разжигание ненависти по языковому признаку внутри украинского общества».
Пока же национал-социалистические авторитеты удовлетворенно ставят галочку в графе напротив фамилии Фарион, депутаты Львовского городского совета намерены назвать одну из улиц в честь радикальной активистки. И в это же время, как/в настоящем театре абсурда, в продажу поступают копии брезентовой панамы «убийцы Фарион» за 550 гривен.
Вот вам и цена скорби по убиенной русофобке. Ничего святого. Могли бы вы представить нечто подобное в России? Едва ли. Вот именно этим мы и отличаемся от нацистов. Не языком, а сакральным отношением с таким ключевым понятиям, как жизнь и смерть»;
- 02 травня 2025 року з написом: «Новая Каховка! Возле здания Военно-гражданской Администрации гордо реют знамёна Победы и СССР!
Это город, освобожденный от украинских нацистов. Есть легендарная песня времён гражданской войны:
Михаил Светлов.
Песня о Каховке.
Каховка, Каховка - родная винтовка -
Горячая пуля, лети!
Иркутск и Варшава, Орел и Каховка -
Этапы большого пути.
Гремела атака, и пули звенели, И ровно строчил пулемет...
И девушка наша проходит в шинели,
Горящей Каховкой идет...
Под солнцем горячим, под ночью слепою
Немало пришлось нам пройти.
Мы мирные люди, но наш бронепоезд
Стоит на запасном пути!
Ты помнишь, товарищ, как вместе
Как нас обнимала гроза?
Тогда нам обоим сквозь дым улыбались
Ее голубые глаза...
Так вспомним же юность свою боевую,
Так выпьем за наши дела,
За нашу страну, за Каховку родную,
Где девушка наша жила...
Под солнцем горячим, под ночью слепою
Немало пришлось нам пройти.
Мы мирные люди, по наш бронепоезд
Стоит на запасном пути!».
При цьому, ОСОБА_4 достовірно обізнаний, що публікації в соціально-орієнтовних ресурсах в умовах воєнного стану сприяють формуванню суспільної думки на користь певної громадської позиції, та усвідомлює, що з його сторінкою мають змогу ознайомитися необмежене коло користувачів соціальної мережі «Facebook».
Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями довів до відома необмеженому колу користувачів соціальної мережі «Facebook» поширені ним публікації, зміст яких публічно використав в засобах масової інформації інтернет-простору, що містять висловлювання щодо виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, заперечення тимчасової окупації частини території України.
Також, ОСОБА_4 , не сприймаючи державну владу в Україні, керуючись ідеологічними мотивами, з використанням умов воєнного стану, в підтримку збройної агресії російській федерації та її представникам в ослабленні національних інтересів України, суверенітету та територіальної цілісності держави, для розбрату в суспільстві та створення думки населення про виправданість та легітимність дій представників влади і службових осіб збройних сил російської федерації щодо вторгнення та окупації території суверенної держави України, будучи прихильником країни-агресора, у невстановлений слідством час, але не пізніше 26 липня 2024 року, більш точної дати та часу слідством не встановлено, перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 , вирішив в інтернет мережі поширювати матеріали з метою розпалювання національної ворожнечі, приниження честі та гідності представників української нації.
Переслідуючи зазначений намір, ОСОБА_4 , за допомогою мобільного телефону марки «Xiaomi Philco HIT P13», з імей 1: НОМЕР_1 , імей 2: НОМЕР_2 ) через мережу Інтернет, використовуючи псевдонім « ОСОБА_5 » в соціальній мережі «Facebook» (посилання на профіль: ІНФОРМАЦІЯ_3 усвідомлюючи, що вказана сторінка має відкритий доступ з публікаціями, на якій має змогу ознайомитися необмежене коло користувачів соціальної мережі «Facebook», шляхом проставлення лайк-репосту публікацію, здійснив на зазначеній сторінці публікацію від 26 липня 2024 року з написом: Русские, мы справимся без вас». К денацификации Украины подключились сами нацисты.
Автор: ОСОБА_7 . Пока все ждали привычных обвинений Москвы в заказном убийстве Ирины Фарион, украинский телеканал «Прямой» сообщил, что ответственность за ликвидацию одиозной украинской активистки взяло на себя национал-социалистическое движение NS/WP National-Socialism/White Power (организация признана в РФ террористической, деятельность запрещена).
К денацификации Украины подключились сами нацисты. За что же «приговорили» оголтелую русофобку? Не поверите: за «разжигание ненависти по языковому признаку внутри украинского общества». Проще говоря, за ее воинственную позицию в отношении русского языка и его носителей. Пока Фарион еще скакала по детским садам и стыдила мальчиков и девочек за «москальские» имена «Маша», « ОСОБА_8 » и «Алена», это было дико, но, видимо, как-то вписывалось в концепцию «Україна - не Росія». То же самое касается истории с несчастной старушкой, которую радикалка чуть не порвала в очереди за сладким, когда услышала из ее уст русскую речь. Или захлебывалась от восторга по поводу заказного убийства ОСОБА_9 .
Однако она замахнулась и на русскоговорящих бойцов националистического батальона « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (организация признана в РС террористической, деятельность запрещена), назвав их сбродом именно за общение на «языке врага». Видимо, тогда она и подписала себе смертный приговор. Не раз и не два она призывала к насилию в отношении русскоговорящих, пока, наконец, не получила пулю, в сущности, от своих же.
Ускорит ли это процесс денацификации (одна из основных задач СВО)? Поживем увидим, однако все эти события как бы передают посыл нацистов: « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».
Как украинскому националисту пригодился русский язык. Приведенный националистами в исполнение приговор в отношении русофобки Фарион наглядно свидетельствует о том, что распознавание «свой-чужой» происходит вовсе не по языковому принципу. А именно на этом настаивала Фарион. Эт был миф, созданный правящей украинской верхушкой, начиная с бывшего президента ОСОБА_10 , написавшего больше 20 лет назад книгу, которая так и называлась: «Украина не Россия». Затем началось тотальное выдавливание русского языка из всех сфер жизни, чтобы, не дай Бог кому-то не почудилось, что Украина - это все-таки Россия. Долго и мучительно осваивали «мову» сменяющие друг дружку правящие элиты.
Всем памятен момент, когда во время пресс-конференции за трибуной заерзал ОСОБА_11 , безнадежно пытаясь вспомнить, как будет по-украински «кошелек». Казалось бы, у олигарха это слово должно быть в первом десятке.
В общем, на «мове» худо-бедно заговорили только чиновники, госслужащие при исполнении, да русофобы типа Ирины Фарион.
Украинскому языку так и не суждено было выйти на какой-то межгосударственный уровень. Но именно запрет на русский стал одной из главных причин начала войны. Наотрез отказались забывать родную речь Донецкой и Луганской народных республиках и встали с оружием в руках, чтобы отстоять свое право оставаться.
Но, по злой иронии, по другую сторону фронта оказались убежденные и мотивированные нацисты, которым было глубоко плевать, на каком языке разговаривает президент ОСОБА_12 и его окружение. Их родной язык был русским, и переучиваться они тоже не собирались. Зачастую они действовали как криминальные банды, у которых свои интересы и закон не писан. Русский язык им здорово пригодился на допросах в российском плену.
ОСОБА_12 приготовиться? С одной стороны, убийство украинскими националистами главного борца с русским миром Ирины Фарион чрезвычайно символично. Оно как бы означает окончание СВО в ее ментальной части, поскольку именно с запрета на русский язык глобально она и начиналась. Киевский режим, потративший столько сил, чтобы совершить лингвистический переворот добился отторжения своих действий даже в националистической среде.
Наследники Бандеры и Шухевича, что разгуливают по городам и хуторам Украины и кучкуются в националистические отряды, окончательно разрушили миф о своей принадлежности к киевскому режиму. Убив радикальную провластную активистку Фарион, они показали, что являются лишь временными попутчиками ОСОБА_12 и его окружения. И вот-вот развитие событий на Украине может пойти по их сценарию.
И начнут они с того, что скинут просроченного президента. Или всадят ему пулю, как патриоту Украины Ирине Фарион с формулировкой «разжигание ненависти по языковому признаку внутри украинского общества».
Пока же национал-социалистические авторитеты удовлетворенно ставят галочку в графе напротив фамилии Фарион, депутаты Львовского городского совета намерены назвать одну из улиц в честь радикальной активистки. И в это же время, как/в настоящем театре абсурда, в продажу поступают копии брезентовой панамы «убийцы Фарион» за 550 гривен.
Вот вам и цена скорби по убиенной русофобке. Ничего святого. Могли бы вы представить нечто подобное в России? Едва ли. Вот именно этим мы и отличаемся от нацистов. Не языком, а сакральным отношением с таким ключевым понятиям, как жизнь и смерть».
При цьому, ОСОБА_4 достовірно обізнаний, що публікації в соціально-орієнтовних ресурсах в умовах воєнного стану сприяють формуванню суспільної думки на користь певної громадської позиції, та усвідомлює, що з його сторінкою мають змогу ознайомитися необмежене коло користувачів соціальної мережі «Facebook».
Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями довів до відома необмеженому колу користувачів соціальної мережі «Facebook» поширену ним публікацію, зміст якої публічно використав в засобах масової інформації інтернет-простору, що містить висловлювання щодо розпалювання національної ворожнечі, приниження честі та гідності представників української нації.
Обвинувачений ОСОБА_4 в суді показав, що мав власну інтернет-сторінку в соціальній мережі «Facebook», публікації в якій могли бачити понад 100 осіб. Через власний мобільний телефон він входив до цієї соціальної мережі, де доволі активно спілкувалася з іншими користувачами та, будучи незгодним із ситуацією в країні, розміщав публікації та зображення, конкретний зміст яких повністю відповідає пред`явленому обвинуваченню. В даний час обвинувачений повністю усвідомила протиправність власних дій, припинив подальше користування вищезазначеною соціальною мережею. Про вчинене жалкує щиро кається.
Отримавши показання обвинуваченого, що повністю відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, з`ясувавши правильність розуміння всіма учасниками судового засідання змісту цих обставин та відсутності їх оспорювань, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши правові наслідки застосування положень ч.3 ст.349 КПК України, за клопотанням прокурора, підтриманим обвинуваченим, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів.
Таким чином суд вважає доведеним вчинення обвинуваченим наступних діянь.
ОСОБА_4 , в період часу з 27 квітня 2022 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи за адресою проживання: АДРЕСА_2 , за допомогою мобільного телефону марки «Xiaomi Philco HIT P13», під`єднаного до мережі Інтернет, використовуючи псевдонім « ОСОБА_5 » в соціальній мережі «Facebook» (посилання на профіль: ІНФОРМАЦІЯ_3 діючи умисно, усвідомлюючи заборону, встановлену Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», маючи на меті доведення до широкого кола осіб комуністичної ідеології, усвідомлюючи, що вказана сторінка має відкритий доступ та з публікаціями на ній має змогу ознайомитися необмежене коло користувачів соціальної мережі «Facebook», переслідуючи ідеологічні мотиви, публічно, систематично, керуючись єдиним злочинним умислом, спрямованим на поширення символіки комуністичного тоталітарного режиму, шляхом проставлення лайк-репостів, здійснював розміщення на зазначеній сторінці наступних публікацій:
- 27 квітня 2022 року із фотознімком окупованого м. Нова Каховка Херсонської області та прапорів рф та срср (комуністична символіка жовтого кольору на червоному тлі) із тестом:
«Новая Каховка! Возле здания Военно-гражданской Администрации гордо реют знамёна Победы и СССР. Это город, освобожденный от украинских нацистов. Есть легендарная песня времён гражданской войны:
Михаил Светлов.
Песня о Каховке.
Каховка, Каховка - родная винтовка -
Горячая пуля, лети!
Иркутск и Варшава, Орел и Каховка -
Этапы большого пути.
Гремела атака, и пули звенели, И ровно строчил пулемет...
И девушка наша проходит в шинели,
Горящей Каховкой идет...
Под солнцем горячим, под ночью слепою
Немало пришлось нам пройти.
Мы мирные люди, но наш бронепоезд
Стоит на запасном пути!
Ты помнишь, товарищ, как вместе
Как нас обнимала гроза?
Тогда нам обоим сквозь дым улыбались
Ее голубые глаза...
Так вспомним же юность свою боевую,
Так выпьем за наши дела,
За нашу страну, за Каховку родную,
Где девушка наша жила...
Под солнцем горячим, под ночью слепою
Немало пришлось нам пройти.
Мы мирные люди, по наш бронепоезд
Стоит на запасном пути!»;
- 20 листопада 2022 року з фотокомпозицією комуністичної символіки та написом: «Пролетарии всех стран, Соединяйтесь!»;
- 13 березня 2025 року з фотокомпозицією символіки комуністичного тоталітарного режиму, на якій міститься посилання на паблік під назвою «Советский Союз… моя Родина !!!!!!!»;
- 16 квітня 2025 року з фотокомпозицією комуністичної символіки (червоний прапор та герб «ссср» жовтого кольору) та текстом написом: «14 апреля 1918 года государственным флагом было провозголошено Красное Знамя – (далі текст на грецькій мові)»;
- 04 травня 2025 року з фотокомпозицією особи на тлі комуністичної символіки із написом знизу: «Вадим Папура» і текстом: «Вадим Папура (24 июля 1996, Одесса - 2 мая 2014, Дом профсоюзов Одесса) - студент Института социальных наук Одесского национального университета имени И. И. Мечникова. Участник протестных акций весны 2014 года в Одессе. Погиб в 17 лет (забит насмерть после того, как выпрыгнул из горящего здания), в ходе событий (пожара) в Доме Профсоюзов в Одессе 2 мая 2014 года. Вадим был разносторонним человеком - хорошо играл в шахматы, прекрасно играл на фортепиано, занимался легкой атлетикой, увлекался моделированием собирал модели самолетов. Вадим любил фильмы о Великой Отечественной войне. Он был честным, добрым, добивался своих целей относился с добротой, пониманием к людям. В 16 лет Вадим Папура вступил в комсомол, самостоятельно найдя комсомольскую организацию. В 2012 году был делегатом на съезде в 2013 году, окончив среднюю школу, поступил в Институт социальных наук Одесского национального университета имени И. И. Мечникова (отделение «Политология»). Участвовал в художественной самодеятельности. В конце января 2014 г., когда распространились слухи о возможном захвате Одесской облгосадминистрации националистами, был среди её защитников. С начала акций в поддержку русского языка, федерализации страны, против насильственной смены власти в Киеве был их активным участником. 2 мая 2014 года Вадим в составе Одесской дружины участвовал в столкновениях с украинскими националистами на Греческой площади. Когда пришла информация, что украинские националисты движутся в направлении лагеря Антимайдана, Вадим вместе с товарищами вынужден был отступить в Дом профсоюзов. По сообщению родственников, Вадим предполагал, что 2 мая, возможно, пойдёт дежурить в лагерь на Куликово поле, где ещё в начале марта 2014 года был разбит палаточный городок. Когда начались события на Греческой площади - он был дома, вместе с родителями смотрел прямую трансляцию по телевизору с Куликова поля. Момент, когда Вадим ушел из дома его мать помнит смутно - он быстро собрался и незаметно ушел. Видимо, ему все-таки позвонили или написали в социальных сетях. Последней Вадима видела его бабушка, а на вопрос - «Куда ты идешь?», он ответил — «Я иду вас защищать». Вместе с товарищами вынужден был скрыться в здании Дома профсоюзов от агрессивной толпы. После того, как он выпрыгнул из горящего здания во время пожара в доме профсоюзов в Одессе, его живого изуродовали и забили насмерть. Родители нашли его лежащим на земле с окровавленной головой»;
- 04 травня 2025 року з фотокомпозицією символіки комуністичного тоталітарного режиму червоного кольору на білому тлі та написом: «Вспомни Смысл первомая! 1 мая – День международной солидарности трудящихся в борьбе за освобождение от капиталистической эксплуатации, а не празник весны и труда».
- 04 травня 2025 року з фотокомпозицією комуністичної символіки (червоний прапор та герб «ссср») та текстовим написом: «Победа».
- 06 травня 2025 року з фотокомпозицією символіки комуністичного тоталітарного режиму на тлі георгіївської стрічки та написом: «80 Победа. На моей странице уважают ветеранов! Я помню, я горжусь!».
- 09 травня 2025 року з фотокомпозицією із зображенням символіки комуністичного тоталітарного режиму та написом: «Поздравляю с днём победы. Желаю помнить и гордиться историей и подвигами наших героев. Желаю мира во всём мире и огромного человеческого счастья. 9 мая Сднём победы».
При цьому, ОСОБА_4 достовірно обізнаний, що публікації в соціально-орієнтовних ресурсах сприяють формуванню суспільної думки на користь певної громадської позиції, та усвідомлює, що з його сторінкою мають змогу ознайомитися необмежене коло користувачів соціальної мережі «Facebook».
Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями довів до відома необмеженого кола користувачів соціальної мережі «Facebook» поширені ним публікації, зміст яких публічно використав в засобах масової інформації інтернет-простору, що містять символіку комуністичного тоталітарного режиму.
Зазначені дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за за ч.2 ст.436-1 КК України, як поширення, а також публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, вчинених із використанням засобів масової інформації.
Крім того, ОСОБА_4 , не сприймаючи державну владу в Україні, керуючись ідеологічними мотивами, з метою сприяння російській федерації та її представникам в ослабленні національних інтересів України, суверенітету та територіальної цілісності держави, створення в суспільстві думки про виправданість та легітимність дій представників влади і службових осіб збройних сил російської федерації щодо вторгнення та окупації території суверенної держави України, будучи прихильником країни-агресора, у невстановлений час, але не пізніше 26 липня 2024 року, перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 , вирішив в інтернет мережі поширювати матеріали на шкоду основам національної безпеки України.
Реалізуючи цей намір ОСОБА_4 , будучи обізнаним щодо розпочатої 24 лютого 2022 року відкритої збройної агресії російської федерації проти України, усвідомлюючи злочинність своїх дій, а також те, що зі змістом матеріалів, які він розповсюджує у загально доступній соціальній мережі «Facebook», може ознайомитися необмежена кількість осіб 26 липня 2024 року і 02 травня 2025 року, за допомогою мобільного телефону марки «Xiaomi Philco HIT P13» з імей 1: НОМЕР_1 , імей 2: НОМЕР_2 ), під`єднаного через мережу Інтернет, використовуючи псевдонім « ОСОБА_5 » в соціальній мережі «Facebook» (посилання на профіль: ІНФОРМАЦІЯ_3 переслідуючи ідеологічні мотиви, публічно, систематично, керуючись єдиним злочинним умислом, спрямованим на поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, заперечення тимчасової окупації частини території України, шляхом проставлення лайк-репостів, здійснив розміщення на зазначеній сторінці наступних публікацій:
- ІНФОРМАЦІЯ_4 з написом: « ОСОБА_6 ». К денацификации Украины подключились сами нацисты.
Автор: ОСОБА_7 . Пока все ждали привычных обвинений Москвы в заказном убийстве Ирины Фарион, украинский телеканал «Прямой» сообщил, что ответственность за ликвидацию одиозной украинской активистки взяло на себя национал-социалистическое движение NS/WP National-Socialism/White Power (организация признана в РФ террористической, деятельность запрещена).
К денацификации Украины подключились сами нацисты. За что же «приговорили» оголтелую русофобку? Не поверите: за «разжигание ненависти по языковому признаку внутри украинского общества». Проще говоря, за ее воинственную позицию в отношении русского языка и его носителей. Пока Фарион еще скакала по детским садам и стыдила мальчиков и девочек за «москальские» имена «Маша», « ОСОБА_8 » и «Алена», это было дико, но, видимо, как-то вписывалось в концепцию «Україна - не Росія». То же самое касается истории с несчастной старушкой, которую радикалка чуть не порвала в очереди за сладким, когда услышала из ее уст русскую речь. Или захлебывалась от восторга по поводу заказного убийства ОСОБА_9 .
Однако она замахнулась и на русскоговорящих бойцов националистического батальона « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (организация признана в РС террористической, деятельность запрещена), назвав их сбродом именно за общение на «языке врага». Видимо, тогда она и подписала себе смертный приговор. Не раз и не два она призывала к насилию в отношении русскоговорящих, пока, наконец, не получила пулю, в сущности, от своих же.
Ускорит ли это процесс денацификации (одна из основных задач СВО)? Поживем увидим, однако все эти события как бы передают посыл нацистов: « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».
Как украинскому националисту пригодился русский язык. Приведенный националистами в исполнение приговор в отношении русофобки Фарион наглядно свидетельствует о том, что распознавание «свой-чужой» происходит вовсе не по языковому принципу. А именно на этом настаивала Фарион. Эт был миф, созданный правящей украинской верхушкой, начиная с бывшего президента ОСОБА_10 , написавшего больше 20 лет назад книгу, которая так и называлась: «Украина не Россия». Затем началось тотальное выдавливание русского языка из всех сфер жизни, чтобы, не дай Бог кому-то не почудилось, что Украина - это все-таки Россия. Долго и мучительно осваивали «мову» сменяющие друг дружку правящие элиты.
Всем памятен момент, когда во время пресс-конференции за трибуной заерзал ОСОБА_11 , безнадежно пытаясь вспомнить, как будет по-украински «кошелек». Казалось бы, у олигарха это слово должно быть в первом десятке.
В общем, на «мове» худо-бедно заговорили только чиновники, госслужащие при исполнении, да русофобы типа Ирины Фарион.
Украинскому языку так и не суждено было выйти на какой-то межгосударственный уровень. Но именно запрет на русский стал одной из главных причин начала войны. Наотрез отказались забывать родную речь Донецкой и Луганской народных республиках и встали с оружием в руках, чтобы отстоять свое право оставаться.
Но, по злой иронии, по другую сторону фронта оказались убежденные и мотивированные нацисты, которым было глубоко плевать, на каком языке разговаривает президент ОСОБА_12 и его окружение. Их родной язык был русским, и переучиваться они тоже не собирались. Зачастую они действовали как криминальные банды, у которых свои интересы и закон не писан. Русский язык им здорово пригодился на допросах в российском плену.
ОСОБА_12 приготовиться? С одной стороны, убийство украинскими националистами главного борца с русским миром Ирины Фарион чрезвычайно символично. Оно как бы означает окончание СВО в ее ментальной части, поскольку именно с запрета на русский язык глобально она и начиналась. Киевский режим, потративший столько сил, чтобы совершить лингвистический переворот добился отторжения своих действий даже в националистической среде.
Наследники Бандеры и Шухевича, что разгуливают по городам и хуторам Украины и кучкуются в националистические отряды, окончательно разрушили миф о своей принадлежности к киевскому режиму. Убив радикальную провластную активистку Фарион, они показали, что являются лишь временными попутчиками ОСОБА_12 и его окружения. И вот-вот развитие событий на Украине может пойти по их сценарию.
И начнут они с того, что скинут просроченного президента. Или всадят ему пулю, как патриоту Украины Ирине Фарион с формулировкой «разжигание ненависти по языковому признаку внутри украинского общества».
Пока же национал-социалистические авторитеты удовлетворенно ставят галочку в графе напротив фамилии Фарион, депутаты Львовского городского совета намерены назвать одну из улиц в честь радикальной активистки. И в это же время, как/в настоящем театре абсурда, в продажу поступают копии брезентовой панамы «убийцы Фарион» за 550 гривен.
Вот вам и цена скорби по убиенной русофобке. Ничего святого. Могли бы вы представить нечто подобное в России? Едва ли. Вот именно этим мы и отличаемся от нацистов. Не языком, а сакральным отношением с таким ключевым понятиям, как жизнь и смерть»;
- 02 травня 2025 року з написом: «Новая Каховка! Возле здания Военно-гражданской Администрации гордо реют знамёна Победы и СССР!
Это город, освобожденный от украинских нацистов. Есть легендарная песня времён гражданской войны:
Михаил Светлов.
Песня о Каховке.
Каховка, Каховка - родная винтовка -
Горячая пуля, лети!
Иркутск и Варшава, Орел и Каховка -
Этапы большого пути.
Гремела атака, и пули звенели, И ровно строчил пулемет...
И девушка наша проходит в шинели,
Горящей Каховкой идет...
Под солнцем горячим, под ночью слепою
Немало пришлось нам пройти.
Мы мирные люди, но наш бронепоезд
Стоит на запасном пути!
Ты помнишь, товарищ, как вместе
Как нас обнимала гроза?
Тогда нам обоим сквозь дым улыбались
Ее голубые глаза...
Так вспомним же юность свою боевую,
Так выпьем за наши дела,
За нашу страну, за Каховку родную,
Где девушка наша жила...
Под солнцем горячим, под ночью слепою
Немало пришлось нам пройти.
Мы мирные люди, по наш бронепоезд
Стоит на запасном пути!».
При цьому, ОСОБА_4 достовірно обізнаний, що публікації в соціально-орієнтовних ресурсах в умовах воєнного стану сприяють формуванню суспільної думки на користь певної громадської позиції, та усвідомлює, що з його сторінкою мають змогу ознайомитися необмежене коло користувачів соціальної мережі «Facebook».
Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями довів до відома необмеженому колу користувачів соціальної мережі «Facebook» поширені ним публікації, зміст яких публічно використав в засобах масової інформації інтернет-простору, що містять висловлювання щодо виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, заперечення тимчасової окупації частини території України.
Зазначені дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.2 ст.436-2 КК України, як поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, заперечення тимчасової окупації частини території України.
Також, ОСОБА_4 , не сприймаючи державну владу в Україні, керуючись ідеологічними мотивами, з використанням умов воєнного стану, в підтримку збройної агресії російській федерації та її представникам в ослабленні національних інтересів України, суверенітету та територіальної цілісності держави, для розбрату в суспільстві та створення думки населення про виправданість та легітимність дій представників влади і службових осіб збройних сил російської федерації щодо вторгнення та окупації території суверенної держави України, будучи прихильником країни-агресора, у невстановлений слідством час, але не пізніше 26 липня 2024 року, більш точної дати та часу слідством не встановлено, перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 , вирішив в інтернет мережі поширювати матеріали з метою розпалювання національної ворожнечі, приниження честі та гідності представників української нації.
Переслідуючи зазначений намір, ОСОБА_4 , за допомогою мобільного телефону марки «Xiaomi Philco HIT P13», з імей 1: НОМЕР_1 , імей 2: НОМЕР_2 через мережу Інтернет, використовуючи псевдонім « ОСОБА_5 » в соціальній мережі «Facebook» (посилання на профіль: ІНФОРМАЦІЯ_3 усвідомлюючи, що вказана сторінка має відкритий доступ з публікаціями, на якій має змогу ознайомитися необмежене коло користувачів соціальної мережі «Facebook», шляхом проставлення лайк-репосту публікацію, здійснив на зазначеній сторінці публікацію від 26 липня 2024 року з написом: Русские, мы справимся без вас». К денацификации Украины подключились сами нацисты.
Автор: ОСОБА_7 . Пока все ждали привычных обвинений Москвы в заказном убийстве Ирины Фарион, украинский телеканал «Прямой» сообщил, что ответственность за ликвидацию одиозной украинской активистки взяло на себя национал-социалистическое движение NS/WP National-Socialism/White Power (организация признана в РФ террористической, деятельность запрещена).
К денацификации Украины подключились сами нацисты. За что же «приговорили» оголтелую русофобку? Не поверите: за «разжигание ненависти по языковому признаку внутри украинского общества». Проще говоря, за ее воинственную позицию в отношении русского языка и его носителей. Пока Фарион еще скакала по детским садам и стыдила мальчиков и девочек за «москальские» имена «Маша», « ОСОБА_8 » и «Алена», это было дико, но, видимо, как-то вписывалось в концепцию «Україна - не Росія». То же самое касается истории с несчастной старушкой, которую радикалка чуть не порвала в очереди за сладким, когда услышала из ее уст русскую речь. Или захлебывалась от восторга по поводу заказного убийства ОСОБА_9 .
Однако она замахнулась и на русскоговорящих бойцов националистического батальона « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (организация признана в РС террористической, деятельность запрещена), назвав их сбродом именно за общение на «языке врага». Видимо, тогда она и подписала себе смертный приговор. Не раз и не два она призывала к насилию в отношении русскоговорящих, пока, наконец, не получила пулю, в сущности, от своих же.
Ускорит ли это процесс денацификации (одна из основных задач СВО)? Поживем увидим, однако все эти события как бы передают посыл нацистов: « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».
Как украинскому националисту пригодился русский язык. Приведенный националистами в исполнение приговор в отношении русофобки Фарион наглядно свидетельствует о том, что распознавание «свой-чужой» происходит вовсе не по языковому принципу. А именно на этом настаивала Фарион. Эт был миф, созданный правящей украинской верхушкой, начиная с бывшего президента ОСОБА_10 , написавшего больше 20 лет назад книгу, которая так и называлась: «Украина не Россия». Затем началось тотальное выдавливание русского языка из всех сфер жизни, чтобы, не дай Бог кому-то не почудилось, что Украина - это все-таки Россия. Долго и мучительно осваивали «мову» сменяющие друг дружку правящие элиты.
Всем памятен момент, когда во время пресс-конференции за трибуной заерзал ОСОБА_11 , безнадежно пытаясь вспомнить, как будет по-украински «кошелек». Казалось бы, у олигарха это слово должно быть в первом десятке.
В общем, на «мове» худо-бедно заговорили только чиновники, госслужащие при исполнении, да русофобы типа Ирины Фарион.
Украинскому языку так и не суждено было выйти на какой-то межгосударственный уровень. Но именно запрет на русский стал одной из главных причин начала войны. Наотрез отказались забывать родную речь Донецкой и Луганской народных республиках и встали с оружием в руках, чтобы отстоять свое право оставаться.
Но, по злой иронии, по другую сторону фронта оказались убежденные и мотивированные нацисты, которым было глубоко плевать, на каком языке разговаривает президент ОСОБА_12 и его окружение. Их родной язык был русским, и переучиваться они тоже не собирались. Зачастую они действовали как криминальные банды, у которых свои интересы и закон не писан. Русский язык им здорово пригодился на допросах в российском плену.
ОСОБА_12 приготовиться? С одной стороны, убийство украинскими националистами главного борца с русским миром Ирины Фарион чрезвычайно символично. Оно как бы означает окончание СВО в ее ментальной части, поскольку именно с запрета на русский язык глобально она и начиналась. Киевский режим, потративший столько сил, чтобы совершить лингвистический переворот добился отторжения своих действий даже в националистической среде.
Наследники Бандеры и Шухевича, что разгуливают по городам и хуторам Украины и кучкуются в националистические отряды, окончательно разрушили миф о своей принадлежности к киевскому режиму. Убив радикальную провластную активистку Фарион, они показали, что являются лишь временными попутчиками ОСОБА_12 и его окружения. И вот-вот развитие событий на Украине может пойти по их сценарию.
И начнут они с того, что скинут просроченного президента. Или всадят ему пулю, как патриоту Украины Ирине Фарион с формулировкой «разжигание ненависти по языковому признаку внутри украинского общества».
Пока же национал-социалистические авторитеты удовлетворенно ставят галочку в графе напротив фамилии Фарион, депутаты Львовского городского совета намерены назвать одну из улиц в честь радикальной активистки. И в это же время, как/в настоящем театре абсурда, в продажу поступают копии брезентовой панамы «убийцы Фарион» за 550 гривен.
Вот вам и цена скорби по убиенной русофобке. Ничего святого. Могли бы вы представить нечто подобное в России? Едва ли. Вот именно этим мы и отличаемся от нацистов. Не языком, а сакральным отношением с таким ключевым понятиям, как жизнь и смерть».
При цьому, ОСОБА_4 достовірно обізнаний, що публікації в соціально-орієнтовних ресурсах в умовах воєнного стану сприяють формуванню суспільної думки на користь певної громадської позиції, та усвідомлює, що з його сторінкою мають змогу ознайомитися необмежене коло користувачів соціальної мережі «Facebook».
Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями довів до відома необмеженому колу користувачів соціальної мережі «Facebook» поширену ним публікацію, зміст якої публічно використав в засобах масової інформації інтернет-простору, що містить висловлювання щодо розпалювання національної ворожнечі, приниження честі та гідності представників української нації.
Зазначені дії ОСОБА_4 суд кваліфікує ч.1 ст.161 КК України, як умисні дії, спрямовані на розпалювання національної ворожнечі, приниження національної честі та гідності.
Процесуальні витрати, пов`язані із вартістю проведеної експертизи, в розмірі 9359,70 грн, відповідно до положення ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Ст.50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженої. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженої, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженою, так і іншими особами.
Згідно із ст.65 цього ж Кодексу суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винуватої та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Виправлення як мета покарання - це той наслідок, якого прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу. Виправлення засудженої- це ті певні зміни в її особистості, які утримують її в подальшому від вчинення нових злочинів. З моральної точки зору, виправлення засудженої і є кінцевою метою покарання. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винуватої, які підлягають обов`язковому врахуванню.
При призначенні покарання обвинуваченому суд визнає його щире каяття та факт першого притягнення до кримінальної відповідальності в якості обставин, які пом`якшують покарання, а також вчинення злочину з використанням умов воєнного стану в якості обставини, яка обтяжує покарання.
Суд також враховує дані про ОСОБА_4 , як про одружену особу, яка утримує малолітню дитину, позитивно характеризується за місцем проживання, не перебуває на обліку в спеціалізованих медичних установах, має статус особи з інвалідністю 3 групи.
З урахуванням викладеного, тяжкості та суспільної небезпечності вчиненого, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_4 без реального відбуття остаточного основного покарання у виді позбавлення волі, із встановленням іспитового строку, у зв`язку із чим, до останньої необхідно застосувати положення ст.ст.75 і 76 КК України.
Окрім того, зважаючи на низьке матеріальне становище ОСОБА_4 , його ставлення до вчиненого, а також відсутність працевлаштування, суд також вважає можливим не застосовувати до нього такий види додаткового покарання, як конфіскація майна.
Долю долученого до кримінального провадження речового доказу необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст.ст.96-1,96-2 КК України та ст.100 КПК України, застосувавши спеціальну конфіскацію, із скасуванням накладеного на нього арешту.
Керуючись ст.ст.368, 374 КПК України, суд,
у х в а л и в:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.161, ч.2 ст.436-1, ч.2 ст.436-2 КК України, призначивши покарання:
- за ч.1 ст.161 КК України – у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, з позбавленням права обіймати керівні чи виборні посади в органах державної влади та в органах місцевого самоврядування на строк 1 (один) рік;
- за ч.2 ст.436-1 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (пять) років, без конфіскації належного йому на праві власності майна;
- за ч.2 ст.436-2 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, без конфіскації належного йому на праві власності майна.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю вищезазначених злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, з позбавленням права обіймати керівні чи виборні посади в органах державної влади та в органах місцевого самоврядування на строк 1 (один) рік, без конфіскації належного йому на праві власності майна.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування остаточного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки.
Відповідно до пунктів 1-2 ч.1 ст.76 цього ж кодексу зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти даний орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави процесуальні витрати на суму 9359 (девять тисяч триста п`ятдесят дев`ять) грн 70 коп.
Після набрання вироком законної сили, на підставі ст.96-1, п.4 ч.1 ст.96-2 КК України, визнаний в якості речового доказу мобільний марки «Xiaomi Philco HIT P13», з імей 1: НОМЕР_1 , імей 2: НОМЕР_2 , як засіб вчинення злочину, – конфіскувати в дохід держави.
Після набрання вироком законної сили арешт, накладений вищезазначений речовий доказ, – скасувати.
Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Пересипський районний суд м. Одеси впродовж 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити учасникам судового розгляду.
Головуючий ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua